Рішення від 24.11.2025 по справі 908/2212/25

номер провадження справи 27/133/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2025 Справа № 908/2212/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290997323) в інтересах держави в особі

позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915)

до відповідача: Приватне підприємство “СІМЕНА» (вул. Харчова, буд. 70, кв. 9, м. Запоріжжя, 69084, ідентифікаційний номер юридичної особи 13637526)

про стягнення 3 728 854 грн 81 коп.

за участю

прокурора: Михайльчук І.В., службове посвідчення № 075789 видане 01.03.2023

позивача: Кисельова О.О., самопредставництво, витяг з ЄДР, посвідчення № 18578 від 17.02.2023

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» з позовною заявою в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Приватне підприємство “СІМЕНА» про стягнення несплачену орендну плату за договором оренди землі від 12.11.2012 № 201301000100222 в розмірі 3 728 854 грн 81 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 18.07.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2212/25 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2212/25, присвоєно справі номер провадження 27/133/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 28.08.2025.

Ухвалою суду від 22.07.2025 задоволена заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/2212/25 задовольнити, а саме: з метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/2212/25 законної сили, накладено арешт в межах суми позову 3 728 854 грн 81 коп. на нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному підприємству “СІМЕНА» (ідентифікаційний номер юридичної особи 13637526): закінчений будівництвом об'єкт - комплекс будівель та споруд площею 18.2 кв.м., що розташоване по вул. Яценка, буд. 16б у м. Запоріжжя на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3147793923060).

23.07.2025 через систему “Електронний суд» представником Запорізької міської ради Кисельовою О.О. подана до суду заява про залучення до справи в якості представника позивача.

30.07.2025 Приватним підприємством “СІМЕНА» через систему “Електронний суд» подана до суду заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у якій останній зазначає, що справа № 908/2212/25 має суттєве значення для Приватного підприємства “СІМЕНА», оскільки її результат може безпосередньо вплинути на його господарську діяльність, фінансову стабільність та ділову репутацію. Вважає що характер спірних правовідносин, обсяг спірної суми, наявність питань щодо належного повідомлення сторін, застосування строків позовної давності, необхідність проведення контррозрахунків та дослідження доказів, а також аналіз судових рішень, які стали підставою для заявлення позову, об'єктивно свідчать про складність справи та потребу в повному і змагальному судовому розгляді. Враховуючи важливість справи для відповідача, а також з метою забезпечення реалізації принципів змагальності, рівності сторін та справедливого судового розгляду Приватне підприємство “СІМЕНА», керуючись ст.ст.12, 176, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, просимо суд змінити порядок розгляду справи, здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

11.08.2025 через систему “Електронний суд» Приватним підприємством “СІМЕНА» поданий до суду відзив на позовну заяву, у якій останній просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

20.08.2025 заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подана до суду відповідь на відзив представника Приватного підприємства “СІМЕНА» ( у порядку ст. 166 Господарського процесуального кодексу України).

27.08.2025 через систему “Електронний суд» Приватним підприємством “СІМЕНА» подані до суду заперечення на відповідь на відзив у справі № 908/2212/25.

28.08.2025 представником Приватного підприємства “СІМЕНА» подана до суду заява про відкладення розгляду справи, у якій останній повідомляє, що з 27.08.2025 по 02.09.2025 представник відповідача перебуватиме у відрядженні у м. Києві, просить відкласти розгляд справи га іншу дату. Також, повідомляє про необхідність надання додаткового часу для підготовки стороною відповідача контррозрахунку через те, що бухгалтерська документація щодо сплати орендної плати підприємством відповідача наразі готується до передачі представнику.

Ухвалою суду від 28.08.2025 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2212/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 24.09.2025.

24.09.2025 Приватним підприємством “СІМЕНА» подано до суду клопотання, у якому останній, у зв'язку зі зміною власника та директора Приватного підприємства “СІМЕНА», вирішується питання про участь іншого представника, керуючись ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, просить відкласти підготовче судове засідання, та провести його за участю представника відповідача.

Ухвалою суду від 24.09.2025 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 02.10.2025.

26.09.2025 за допомогою системи “Електронний суд» Запорізькою міською радою подані до суду пояснення по справі № 908/2212/25.

Ухвалою суду від 02.10.2025 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 29.10.2025.

29.10.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 29.10.2025, судом в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 12.11.2025.

Ухвалою суду від 12.11.2025 перенесено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.11.2025.

Судове засідання 24.11.2025 проводилось за допомогою підсистеми «Електронний суд» та фіксацією судового засідання vkz.court.gov.ua.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено учасникам справи їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Прокурор підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві.

Представник позивача підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві прокурором. В матеріалах справи містяться пояснення Запорізької міської ради, відповідно до яких остання просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

21.11.2025 прокурор сформував в системі «Електронний суд» (зареєстровано 24.11.2025 вх. № 23594/08-08/25) пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 24.11.2025 не прибув, в матеріалах справи міститься відзив, відповідно до якого відповідач просив суд застосувати наслідки спливу стоку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор скористався своїм правом та надав відповідь на відзив.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач був повідомлений про судове засідання 24.11.2025 шляхом отримання примірника ухвал суду в електронному кабінеті в підсистемі ЕСІТС, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

23.11.2025 відповідач сформував в системі «Електронний суд» (зареєстровано 24.11.2025 вх. № 23590/08-08/25) клопотання про доручення до матеріалів справи декларацію про уточнення відомостей за період 2022 року від 13.07.2023 квитанція 9312051823 та про розгляд справи за наявними матеріалами справи без участі представника відповідача.

Клопотання прийнято судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

У судовому засіданні 24.11.2025, в порядку ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд оголосив вступну та резолютивну частини (скорочене) рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд

УСТАНОВИВ:

26.06.2012 між Запорізькою міською радою (далі - Орендодавець) та Приватним підприємством «СІМЕНА» (далі - ПП «СІМЕНА», Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 площею 0,4 га, зареєстрований від 12.12.2012 за № 201301000100222 (далі - Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що орендодавець, відповідно до рішення двадцять третьої сесії шостого скликання Запорізької міської ради № 53/92 від 26.06.2012 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для розташування комплексу автозаправної станції та павільйону-майданчику по продажу автомобілів, яка знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-б.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 0,4000 га.

Згідно п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 3 910 920 грн 00 коп., у цінах 2012 року.

Договір укладено до 04.03.2051 (п. 10 Договору).

Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 156 436 грн 80 коп. що складає чотирикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2012 року.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 12 Договору).

Відповідно до п. 14 Договору розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пп. 14.3); прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства (пп. 14.5); затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пп. 14.6); в інших випадках, передбачених законом (пп. 14.8).

Згідно пп 33.6 п. 33 Договору Орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пп. 33.7 п. 33 Договору у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, Орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення Запорізькою міською радою та/ або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов'язаний звернутись до Орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 11 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення та державної реєстрації додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів.

У випадку невиконання Орендарем вищевказаного обов'язку та/або відсутності укладеної додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у даному пункті, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем та/або стягнення з Орендаря збитків, що складається з невиплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди в частині розмірі орендної плати у новій редакції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.12.2014 у справі № 908/4495/14 за позовом Запорізької міської ради до Приватного підприємства «СІМЕНА» внесено зміни до п. 11 Договору та визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 195 546 грн 00 коп., що складає 5% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014 року.

На виконання вказаного рішення суду сторони уклали додатковий договір до Договору від 21.12.2014 № 201010004000786.

В подальшому зміни до договору оренди землі від 21.12.2014 № 201010004000786 не вносились, розмір орендної плати не переглядався.

30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» (далі - Рішення № 7), згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті “Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

Згідно з п. 8 Рішення № 7 нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

Пунктом 11 вказаного рішення відповідному управлінню Запорізької міської ради доручено здійснити з 01.01.2016 нарахування земельного податку і орендної плати за землю на підставі відповідних витягів з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.06.2017 № 1121/207-17 та від 08.08.2019 № 2292/207-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 станом на 2017-2021 роки становила 14 555 120 грн 00 коп.

Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22.07.2022 № 7932/33-22 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 у 2022 році складала 12 778 480 грн 00 коп. Станом на 2024 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 становить 15 447 360 грн 00 коп., відповідно до витягу № НВ-2300035222024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.03.2024.

Крім того, рішенням Запорізької міської ради «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)» від 30.06.2015 № 6 та в подальшому рішенням від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати» (далі - Рішення № 26) визначено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та від 28.11.2018 № 26 у спірний період не змінювались, не скасовувались і є чинними.

Так, з 01.01.2016 за використання земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій встановлено річну орендну плату у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, Орендар був зобов'язаний протягом місяця з моменту зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та затвердження Запорізькою міською радою нової ставки розміру орендної плати звернутись до Орендодавця із заявою про внесення змін до п. 11 Договору щодо зміни розміру орендної плати.

Запорізькою міською радою листом № 05618/013-20/03 від 05.04.2024 підтверджено, звернень від Приватного підприємства «СІМЕНА» стосовно внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати не надходило.

Департаментом управління активами Запорізькою міською радою Приватному підприємству «СІМЕНА» направлялась пропозиція про внесення змін до Договору від 02.04.2024 № 1995/01/01-07 та два примірника додаткового договору до договору оренди землі для підписання.

Однак, проект додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі від 12.11.2012 № 201301000100222 відповідачем не підписано.

У зв'язку з викладеним, Запорізькою міською радою здійснено розрахунки розміру орендної плати, яку мало сплачувати Приватне підприємство «СІМЕНА» за 2017-2024 роки, складені за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724.

Відповідно до розрахунків розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 у 2017-2021 роках мав складати 873 307,20 грн (72 775,60 грн щомісячно), у 2022 році - 766 708,80 грн (63 892,40 грн щомісячно), у 2023 році - 811 715,12 грн (67 642,93 грн щомісячно), у 2024 році - 926 841,60 грн (77 236,80 грн щомісячно).

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області від 24.02.2025 № 2197/5/08-01-04-01-05 Приватне підприємство «СІМЕНА» за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 нараховувало та сплачувало орендну плату.

Розмір нарахованих податкових зобов'язань згідно фактично поданих Приватного підприємства «СІМЕНА» податкових декларацій за період з 03.04.2017 по 31.12.2017 складає 220 945,96 грн.

Розрахунковий розмір орендної плати за період з 03.04.2017 по 31.12.2017 дорівнює 650 110,12 грн.

Таким чином, розмір несплачених коштів за період з 03.04.2017 по 31.12.2017 дорівнює 429 164,16 грн (650 110,12 грн - 220 945,96 грн).

Розмір нарахованих податкових зобов'язань згідно фактично поданих податкових декларацій за 2018 рік складає 296 792,83 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за цей же період дорівнює 873 307,20 грн. Розмір несплачених коштів за 2018 рік дорівнює 576 514,37 грн (873 307,20 грн - 296 792,83 грн).

За 2019 рік нарахованих податкових зобов'язань Потватного підприємства «СІМЕНА» складає 296 792,83 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за цей же період дорівнює 873 307,20 грн. Розмір несплачених коштів за 2019 рік дорівнює 576 514,37 грн (873 307,20 грн - 296 792,83 грн).

Розмір нарахованих податкових зобов'язань згідно фактично поданих Приватного підприємства «СІМЕНА» податкових декларацій за період з 01.01.2020 по 29.02.2020, з 01.04.2020 по 31.12.2020 (період використання 11 міс.) складає 272 060,09 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за цей же період дорівнює 800 311,60 грн. Розмір несплачених коштів за 2020 рік дорівнює 528 251,51 грн (800 311,6 грн - 272 060,09 грн).

За 2021 рік розмір нарахованих Приватним підприємством «СІМЕНА» податкових зобов'язань складає 296 792,83 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за цей же період дорівнює 873 307,20 грн. Розмір несплачених коштів за 2021 рік дорівнює 576 514,37 грн (873 307,20 грн - 296 792,83 грн).

Розмір нарахованих податкових зобов'язань згідно фактично поданих ПП «СІМЕНА» податкових декларацій за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 (період використання 2 міс.) складає 54 412,02 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за цей же період дорівнює 127 784,8 грн. Розмір несплачених коштів за 2022 рік дорівнює 73 372,78 грн (127 784,8 грн - 54 412,02 грн).

За 2023 рік розмір нарахованих ПП «СІМЕНА» податкових зобов'язань складає 375 442,94 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за цей же період дорівнює 811 715,12 грн. Розмір несплачених коштів за 2023 рік дорівнює 436 272,18 грн (811 715,12 грн - 375 442,94 грн).

За 2024 рік розмір нарахованих ПП «СІМЕНА» податкових зобов'язань складає 394 590,53 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за цей же період дорівнює 926 841,6 грн. Розмір несплачених коштів за 2024 рік дорівнює 532 251,07 грн (926 841,6 грн - 394 590,53 грн).

За розрахунком прокурора та позивача загальний розмір несплачених коштів за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 дорівнює 3 728 854,81 грн (429 164,16 грн + 576 514,37 грн + 576 514,37 грн + 528 251,51 грн + 576 514,37 грн + 73 372,78 грн + 436 272,18 грн + 532 251,07 грн).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України “Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Відповідно ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:005:0192 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом, зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.

Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ “Податок на майно») об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата для цілей розділу ХІІ цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

За змістом підпункту14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України “Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.

Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України “Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги ПК України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Відповідно ст.ст. 24, 25 Закону України “Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Частиною 3 статті 22 Закону України “Про оренду землі» визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється Цивільним кодексом України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.

Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України “Про оцінку земель».

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України “Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України “Про оцінку земель» встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України “Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України “Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України “Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій».

Частиною 2 статті 20 Закону України “Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України “Про оцінку земель».

Частинами першою, третьою та четвертою статті 23 Закону України “Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Таким чином, для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області.

Відповідно до п. 284.1 ПК України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території

Згідно із пунктом 289.1 статті 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у т.ч. право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України “Про оцінку земель»).

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. При цьому, у органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки. Натомість, у орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі за № 635/4233/19 відзначила, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

У постанові від 05.06.2024 у справі 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.

Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

При цьому, належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас, несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування, відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов'язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду прокурор зазначив, що відповідач у період з 03.04.2017 по 31.12.2024 не сплачував орендну плату за договором оренди землі у відповідності до нової нормативної грошової оцінки, яка введена в дію з 01.01.2016, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 3 728 854 грн 81 коп.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя.

Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01.01.2016.

Відповідно до п. 8 рішення № 7, нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

У пункті 10 рішення № 7 передбачено, що Головне управління Держземагентства у Запорізькій області (змінено на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області) забезпечує оформлення та видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Запоріжжя.

Пунктом 11 рішення № 7 доручено відповідному управлінню Запорізької міської ради здійснити з 01.01.16 нарахування земельного податку і орендної плати за землю на підставі відповідних витягів з нормативної грошової оцінки земель.

Рішення № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті “Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

Отже, з 01.01.2016 - початок застосування нової нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя - змінилися права та обов'язки сторін договору оренди землі в частині розміру орендної плати.

Частиною третьої статті 20 Закону України “Про оцінку земель» передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу.

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.06.2017 № 1121/207-17 та від 08.08.2019 № 2292/207-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 станом на 2017-2021 роки становила 14 555 120 грн 00 коп.

Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22.07.2022 № 7932/33-22 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 у 2022 році складала 12 778 480 грн 00 коп.

Станом на 2024 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 становить 15 447 360 грн 00 коп., відповідно до витягу № НВ-2300035222024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.03.2024.

За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 затверджена “Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (далі по тексту - Методика). Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України “Про оцінку земель». Об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики).

Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Надані до позовної заяви Витяги із технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідають додатку 17 Методики.

Пунктом 3.1 ст. 3 Податкового кодексу України до складу податкового законодавства України віднесено, зокрема, рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів. Рішення органів місцевого самоврядування напряму ідентифіковані законодавцем як нормативно-правові акти з питань оподаткування місцевими податками та зборами (пункт 12.5 статті 12 ПКУ).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.21 у справі № 940/2301/18.

Рішенням Запорізької міської ради «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)» від 30.06.2015 № 6 та в подальшому рішенням від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати» (далі - Рішення № 26) визначено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Так, за використання земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій встановлено річну орендну плату у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 5 рішення № 26 визначено привести у відповідність з даним рішенням договори оренди землі шляхом укладання додаткових угод про внесення змін (в частині розміру орендної плати) до договорів оренди землі.

Відповідно до п. 14 Договору розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пп. 14.3); прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства (пп. 14.5); затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пп. 14.6); в інших випадках, передбачених законом (пп. 14.8).

Відповідно до пп. 33.17 п. 33 Договору у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, Орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення Запорізькою міською радою та/ або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов'язаний звернутись до Орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 11 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення та державної реєстрації додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів. У випадку невиконання Орендарем вищевказаного обов'язку та/або відсутності укладеної додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у даному пункті, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем та/або стягнення з Орендаря збитків, що складається з невиплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди в частині розмірі орендної плати у новій редакції.

Запорізькою міською радою листом № 05618/013-20/03 від 05.04.2024 підтверджено, звернень від Приватного підприємства «СІМЕНА» стосовно внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати не надходило.

Департаментом управління активами Запорізькою міською радою Приватному підприємству «СІМЕНА» направлялась пропозиція про внесення змін до Договору від 02.04.2024 № 1995/01/01-07 та два примірника додаткового договору до договору оренди землі для підписання.

Однак, проект додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі від 12.11.2012 № 201301000100222 відповідачем не підписано.

З огляду на викладене, Запорізькою міською радою здійснено розрахунок орендної плати за земельну ділянку з кадастровими номерами 2310100000:01:005:0192, яку мало сплачувати Приватне підприємство «СІМЕНА» за 2017-2024 роки, у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.11.2025 № 10797/5/08-01-04- 01-05 сума нарахувань орендної плати надається відповідно до даних податкових декларацій з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб), сума сплати орендної плати надається відповідно даних інтегрованої картки платника податків.

З урахуванням отриманої інформації, а також наданих відповідачем та Запорізькою міською радою податкових декларацій з плати за землю, прокурором надано більш детальні пояснення щодо розрахунку несплаченої Приватним підприємством «Сімена» орендної плати.

Період з 03.04.2017 по 31.12.2017. Річний розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, який визначено у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.06.2017 № 1121/207-17 складає 873 307,20 грн (6% від 14 555 120 грн).

Розмір орендної плати, який повинен був сплатити відповідач за 8 місяців та 28 днів, дорівнює 650 110,12 грн:

873 307,20/12 = 72 775,60 (1 міс.)

72 775,60х8 = 582 204,80 (8 міс.)

72 775,60/30 = 2 425,19 (1 дн)

2 425,19х28= 67 905,32 (28 дн)

582 204,80 + 67 905,32 = 650 110,12 (8 міс. 28 дн.).

За інформацією податкового органу Приватним підприємством «Сімена» нараховано (задекларовано) за 2017 рік 296 792,83 грн, а фактично сплачено 289 361,06 грн.

Розмір орендної плати за 8 місяців та 28 днів дорівнює 220 945,96 грн:

296 792,83/12 = 24 732,74 (1 міс.)

24 732,74х8 = 197 861,92 (8 міс.)

24 732,74/30 = 824,43 (1 дн)

824,43х28 = 23 084,04 (28 дн)

197 861,92 + 23 084,04 =220 945,96 (8 міс. 28 дн.).

Таким чином, розмір несплаченої орендної плати за період з 03.04.2017 по 31.12.2017 складає 429 164,16 грн (650 110,12 - 220 945,96).

Період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Річний розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, який визначено у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.06.2017 № 1121/207-17, складає 873 307,20 грн (6% від 14 555 120 грн).

За інформацією податкового органу Приватним підприємством «Сімена» нараховано (задекларовано) за 2018 рік 296 792,83 грн (з урахуванням 170 грн донарахованих штрафних санкцій - 296 962,83), а фактично сплачено 296 552,88 грн.

Таким чином, розмір несплаченої орендної плати за 2018 рік складає 576 514,37 грн (873 307,20 - 296 792,83).

Період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Річний розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, який визначено у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.06.2017 № 1121/207-17, складає 873 307,20 грн (6% від 14 555 120 грн).

За інформацією податкового органу Приватним підприємством «Сімена» нараховано (задекларовано) за 2019 рік 296 792,83 грн, а фактично сплачено 296 552,88 грн.

Таким чином, розмір несплаченої орендної плати за 2019 рік складає 576 514,37 грн (873 307,2 грн - 296 792,83 грн).

Період з 01.01.2020 по 29.02.2020 та з 01.04.2020 по 31.12.2020.

Річний розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, який визначено у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.08.2019 № 2292/207-19, складає 873 307,20 грн (6% від 14 555 120 грн).

Розмір орендної плати, який повинен був сплатити відповідач за 11 місяців дорівнює 800 531,60 грн:

873 307,20/12 = 72 775,60 (1 міс.)

72 775,6х11 = 800311,60 (11 міс.)

За інформацією податкового органу Приватним підприємством «Сімена» нараховано (задекларовано з урахуванням уточнюючої декларації) за 2020 рік 272 060,09 грн (з урахуванням 5,67 грн донарахованих штрафних санкцій - 272 065,76), а фактично сплачено 272139,90 грн.

Таким чином, розмір несплаченої орендної плати за 11 місяців 2020 року складає 528 251,51 (800311,60 - 272 060,09).

Період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Річний розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, який визначено у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.08.2019 № 2292/207-19, складає 873 307,20 грн (6% від 14 555 120 грн).

За інформацією податкового органу Приватним підприємством «Сімена» нараховано (задекларовано) за 2021 рік 296 792,83 грн, а фактично сплачено 296 792,58 грн. Таким чином, розмір несплаченої орендної плати за 2021 рік дорівнює 576 514,37 грн (873 307,20 - 296 792,83).

Період з 01.01.2022 по 28.02.2022.

Річний розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, який визначено у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.07.2022 № 7932/33-22, складає 766 708,80 грн (6% від 12 778 480 грн).

766 708,80/12=63 892,40 (1 міс.)

63 892,40х2=127 784,80 (2 міс.).

За інформацією податкового органу Приватним підприємством «Сімена» нараховано (задекларовано з урахуванням уточнюючої декларації) за 2022 рік 54 412,02 грн, а фактично сплачено 82 457,94 грн. 54 412,02/2=27206,11 (1 міс.).

Таким чином, розмір несплаченої орендної плати за 2 місяці 2022 року дорівнює 73 372,78 грн (127 784,80 - 54 412,02).

**При цьому, кошти, які були фактично сплачені упродовж 2022 року, не були враховані при визначенні розміру несплаченої орендної плати за 2 місяці 2022 року, оскільки у наступному році (2023 році) підприємство сплатило оренду плату на цю зменшену суму. Період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Річний розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, який визначено у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.07.2022 № 7932/33-22, складає 811 715,12 грн (6% від 14 695 252 (12778480х1,15)).

За інформацією податкового органу Приватним підприємством «Сімена» нараховано (задекларовано) за 2023 рік 375 442,94 грн (з урахуванням 340 грн донарахованих штрафних санкцій та 9066,56 грн пені - 384849,50 грн), а фактично сплачено 350 193,64 грн.

Таким чином, розмір несплаченої орендної плати за 2023 рік складає 436 272,18 грн (811 715,12 - 375 442,94).

Період з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Річний розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, який визначено у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.03.2024 № НВ-2300035222024, складає 926 841,60 грн (6% від 15 447 360).

За інформацією податкового органу Приватним підприємством «Сімена» нараховано (задекларовано) за 2024 рік 394 590,53 грн (з урахуванням 27 966,32 грн донарахованих штрафних санкцій та 164,85 грн пені - 422 721,70 грн), а фактично сплачено 421 126,22 грн. Таким чином, розмір несплаченої орендної плати за 2024 рік складає 532 251,07 грн (926 841,60 - 394 590,53).

Відповідно до п. 14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Податкове зобов'язання, самостійно обчислене і зазначене у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подані до контролюючого органу у встановлені Податковим кодексом України терміни, вважається узгодженим.

За інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області (лист від 19.11.2025 № 10797/5/08-01-04- 01-05 з додатком № 1) на кінець звітного періоду (графа «Разом за 2024 рік» кінцеве сальдо становить « 0», тобто відповідач не мав переплати з орендної плати або податкового боргу (згідно з поданими деклараціями).

З урахуванням вищевикладеного, загальний розмір несплаченої орендної плати за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 складає 3 728 854 грн 81 коп. (429 164,16 + 576 514,37 + 576 514,37 + 528 251,51 + 576 514,37 + 73 372,78 + 436 272,18 + 532 251,07).

Таким чином, загальна сума несплачених до місцевого бюджету Запорізької міської ради коштів за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 року становить 3 728 854 грн 81 коп.

Перевіривши розрахунок розміру орендної плати, не сплаченої відповідачем за договором оренди землі, суд встановив, що його здійснено правильно, сума несплачених до місцевого бюджету Запорізької міської ради коштів за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 складає 3 728 854 грн 81 коп. та підлягає стягненню з відповідача.

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Одним із ключових для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що “інтереси держави» в оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавству на підставі якого подається позов, в чому саме відбулася чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному випадку прокурор здійснюй представництво в суді законних інтересів держави у зв'язку з порушенням вимог інвестиційного законодавства відповідачем, який ухилився від сплати коштів пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя до місцевого бюджету.

При цьому, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У позовній заяві прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, зокрема, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Земельна ділянка площею 0,4 га, розташована у місті Запоріжжя за адресою: вул. Яценка, 16-б, кадастровий номер: 2310100000:01:005:0192, відносяться до земель комунальної власності.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлялися запити від 14.03.2024 № 52-103-2689ВИХ-24, від 20.08.2024 № 52- 103-7930ВИХ-24, від 30.09.2024 № 52-103-9167вих-24 та від 15.04.2025 № 52-103- 3025ВИХ-25 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ПП «СІМЕНА» несплаченої орендної плати за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 площею 0,4 га, яка розташована по вул. Яценка, 16-б у м. Запоріжжі.

Листом від 20.06.2025 № 4681/01/01-07/4514 Запорізька міська рада надала окружній прокуратурі розрахунки розміру орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:005:0192) за 2017-2024 роки, складені за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724.

У подальшому, Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради листами від 24.06.2025 №№ 02-07/1723, 02-07/2157 та від 11.07.2025 № 02-07/2793 повідомив, що ним не вживалися заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ПП «СІМЕНА» несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:005:0192 за період з 03.04.2017 по 31.12.2024.

Вказані обставини свідчать про не здійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя листом від 16.07.2025 № 52-103-5584вих-25 повідомлено Запорізьку міську раду про встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі Запорізької міської ради шляхом пред'явлення позову до Приватного підприємства «СІМЕНА» про стягнення несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 3 728 854 грн 81 коп.

Зважаючи на нездійснення Запорізькою міською радою заходів для звернення до суду та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції» зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідач у справі не спростував доводи прокурора та позивача, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Крім того, відповідач просив суд застосувати строк позовної давності.

Підстав для застосування позовної давності відповідно до заяви відповідача немає.

Відповідно до ст. 256 ЦК Україна позовна давність це строк в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність, згідно вимог ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з цим, п.п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в Україні встановлено карантин строком до 03.04.2020.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 230 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020, № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104, від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 530 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 24.04.2023 строк дії карантину продовжено до 30 червня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню н території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин відмінено з 24.00 год. 30.06.2023 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, та на теперішній час, продовжено дія воєнного стану в Україні.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу. Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Отже, виходячи з вище наведеного, позивачем не пропущено строк позовної давності за заявлений період квітень 2017 року - грудень 2024 року, наведені норми, строки визначені ст. 257 ЦК України були продовжені на час карантину та на період військового стану, що для заявлених вимог строки загальної позовної давності не спливли, оскільки Законами України були внесені зміни до ЦК України щодо продовження строків за ст. 257 ЦК України на час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану.

Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в розмірі 44 746 грн 26 коп. покладається на відповідача.

Крім того, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2025 задоволено заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2212/25.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана юридичною особою, дорівнює 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із цим, за приписами ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що заява про забезпечення позову подана через систему “Електронний суд», то розмір судового збору становить 1 211 грн 20 коп.

Запорізькою обласною прокуратурою згідно платіжної інструкції № 1742 від 16.07.2025 сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

За таких обставин, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 1 211 грн 20 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Приватне підприємство “СІМЕНА» задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “СІМЕНА» (вул. Харчова, буд. 70, кв. 9, м. Запоріжжя, 69084, ідентифікаційний номер юридичної особи 13637526) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915) несплачену орендну плату за договором оренди землі від 12.11.2012 № 201301000100222 в розмірі 3 728 854 (три мільйона сімсот двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн 81 грн.

Стягнути з Приватного підприємства “СІМЕНА» (вул. Харчова, буд. 70, кв. 9, м. Запоріжжя, 69084, ідентифікаційний номер юридичної особи 13637526) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 45 957 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 46 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 04.12.2025.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.