вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
04 грудня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/163/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом виконавчого комітету Ужгородської міської ради (адреса 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3. ЄДРПОУ 04053699)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська Будівельна Компанія» (адреса 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Богдана Хмельницького, будинок 2А, приміщення 6. ЄДРПОУ 43220610)
про стягнення 1 628 833,92 грн,
Секретар судового засідання - Райніш М.І
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - адвокат Ісаєвич Олександр Михайлович
Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області звернувся з позовом до відповідача ТзОВ «Закарпатська Будівельна Компанія» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з ТзОВ «Закарпатська Будівельна Компанія» (код ЕДРПОУ 43220610) на користь Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (код ЕДРПОУ 04053699) - в сумі 1 628 833,92 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Андрейчука Л.В.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.03.2025.
Підготовчі засідання у даній справі, призначені на 25.03.2025, 19.06.2025 , та 17.09.2025 відкладались із підстав, зазначених в ухвалах про їх відкладення.
На адресу суду від 08.05.2025 надійшов відзив від представника відповідача (вх. №02.3.1-02/4467/25 від 08.05.2025), в якому просить суд поновити пропущений строк на подання відзиву на позовну заяву, прийняти часткове визнання відповідачем позовних вимог в розмірі 987 695,09 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На адресу суду від 08.05.2025 надійшло клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи по справі № 907/163/25 (вх. № 02.3.1-02/4470/25).
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.10.2025 у задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи відмовлено, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №907/163/25 до судового розгляду по суті на 04.12.2025.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позиція позивача
В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі позивач покликається на те, що Згідно дозволу на початок виконання будівельних робіт № ЗК 112201851512 від 03.07.2020 року ТОВ «Закарпатська Будівельна Компанія» отримало право на початок виконання будівельних робіт на об'екті: «Будівництво комерційно-житлового комплексу за адресою: м. Ужгород, вул. Бобяка».
01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ (далі - Закон №132-ІХ), якими з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону №3038- VI, яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.За змістом Закону №132-ІХ та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Вказує що тяк договір про пайову участь з ТОВ « Закарпатська Будівельна Компанія» не укладався в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону №3038- VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону №132-ІХ) чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №132-ІХ, якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у визначеному Законом України №132-ІХ розмірі та порядку.
Позивач вказує що згідно даних зазначених в Акті готовності об'єкта експлуатації № ЗК 122211018554, кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 36235630,00 грн грн. Загальна площа нежитлових приміщень будинку складає 2842,7 кв.м.. Загальна площа житлових приміщень будинку складає 4862,7 кв.м. Таким чином, сума пайового внеску, складає: - за нежитлові приміщення 534726,42 грн, що дорівнює 4% загальної кошторисної вартості будівництва нежитлових приміщень об'єкта, - за житлові приміщення 1094107,50 грн, що дорівнює 2% опосередкованої вартості спорудження житла в Закарпатській області, затвердженої згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 року № 151.
07.08.2024 на адресу ТзОВ «Карпати-Інко» Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради направлено претензію про сплату коштів для створення і розвитку інфраструктури міста, однак такий лист повернувся відправнику з відміткою Укрпошти «За закінченням терміну зберігання».
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що як випливає зі змісту позовної заяви, 07.08.2024 року Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради було направлено на поштову адресу Відповідача претензію про сплату коштів для створення і розвитку інфраструктури міста. Однак, як правильно зазначено в позовній заяві, Товариство таку претензію не отримувало, а її зміст останньому не був відомий, що зокрема підтверджується фактом повернення листа з Претензією відправнику з відміткою Укрпошти «За закінченням терміну зберігання». Відтак, тільки з момент отримання Позовної заяви Товариство дізналось про наявність вимог зі сторони Позивача щодо сплати коштів
Відповідач вказує, що відповідно до сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) серії ЗК122211018554 (надалі - «Сертифікат», такий долучений до матеріалів справи Позивачем), об'єкт будівництва «Будівництво комерційно-житлового комплексу на орендованій земельній ділянці (I,II пускові комплекси) в місті Ужгород по вулиця Баб'яка, б/н Коригування» віднесений, згідно ДКБС 018-2000 (державного класифікатора будівель та споруд), який був актуальним на момент будівництва, до житлових будинків, а саме будинків багатоквартирної масової забудови (код ДК БС 018-2000 - 1122.1).
Загальна площа квартир такого об'єкта будівництва, згідно сертифікату, становить - 4 862,7 кв.м. Відомості про віднесення об'єкта будівництва «Будівництво комерційно-житлового комплексу на орендованій земельній ділянці (1,2 пускові комплекси) в місті Ужгород по вулиця Баб'яка, б/н Коригування» до нежитлових будівель та споруд, згідно ДКБС 018-2000 (державного класифікатора будівель та споруд), актуальному на момент будівництва, у такому сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів серії ЗК122211018554, чи інших документах - відсутні. Із такого вбачається, що споруджений Відповідачем об'єкт є житловим будинком, а відтак механізм нарахування пайового внеску по ньому повинен відповідати положенням пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.09.2019 за № 132-ІХ - 2 % вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування
Тобто, пункт розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.09.2019 за № 132-ІХ чітко визначає, що пайова участь замовником сплачується як за житлову будівлю або ж як за нежитлову будівлю, не наводячи вказівку на можливість органу місцевого самоврядування самостійно чи відмінно врегулювати такі правовідносини, окрім випадку якщо менший розмір пайової участі не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності Закону № 132-ІХ.
Відтак, дійсна до сплати сума пайового внеску в розвиток інфраструктури міста Товариством, враховуючи строк будівельних робіт з Липня 2020 року по Червень 2021 року, не може становити більше ніж 987 695, 09 гривень, що обчислюється за наступною формулою: 4 862,7 кв.м. (виходячи із віднесення об'єкту до житлових будинків, згідно коду ДК БС 018-2000) x 10 155,83 гривень (опосередкована вартість спорудження житла, зменшена на нарахований на неї ПДВ, як непрямий податок) x 2 % (0,02) = 987 695,09 гривень.
Відповідач вважає, що заявлені Позивачем вимоги в частині 641 138, 83 гривень є необґрунтованими та не ґрунтуються на нормах законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Натомість, Товариство не заперечує обґрунтованість нарахування Позивачем коштів щодо сплати пайової участі в розвиток інфраструктури, однак вказує, що Позивачем було не правильно зроблено підрахунок такого внеску і вказує, що такий внесок становить 987 695,09 гривень.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
03.07.2020р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Ужгород надано замовнику - ТзОВ «Закарпатська будівельна компанія» дозвіл на виконання будівельних робіт ЗК122211018554 на «комерційно-житловий комплекс за адресою: м. Ужгород, вул. Баб'яка».
18.10.2021р. в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером АС01:2201-1856-5160-4667 зареєстровано Акт готовності об'єкта до експлуатації, поданий замовником Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатська будівельна компанія про те, що необхідно вважати закінчений будівництвом об'єкт «Будівництво комерційно-житлового комплексу за адресою: м. Ужгород, вул. Баб'яка» готовим до експлуатації.
У п.5 Акту готовності об'єкта вказано, що будівельні роботи виконано у строк: початок робіт: липень 2020, закінчення робіт: червень 2021.
Також, в п.6.1. Акту готовності зазначено, що загальна площа квартир у будинку за результатами технічної інвентаризації становить - 4586,26 м. кв.
Початок робіт - липень 2020 року, закінчення робіт - червень 2021 року.
Вартість об'єкта будівництва становить 36235630,00 грн. Загальна площа нежитлових приміщень будинку складає 2842,7 кв.м. Загальна площа житлових приміщень будинку складає 4862,7 кв.м.
У п.12 Акту готовності вказано, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не сплачувались на підставі пункту 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 року.
Відповідно до сертифіката №ЗК122211018554 від 01.11.2021, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, означений об'єкт прийнято в експлуатацію.
Основні показники цього об'єкта: Комерційно-житловий комплекс (І , ІІ пускові комплекси) по вул. Баб'яка, б/н в м. Ужгороді: Загальна площа - 7705.4 ,Загальна площа квартир - 4862.7 ,Кількість поверхів - 7 + підвал, Загальний будівельний об'єм - 35016 ,Площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 2842.7. комерційні приміщення, паркінг, приміщення загального користування, технічні приміщення, Кількість однокімнатних квартир - 60 ,Загальна площа однокімнатних квартир - 2390.5 ,Житлова площа однокімнатних квартир - 896.8 ,Кількість двокімнатних квартир - 36 ,Загальна площа двокімнатних квартир - 2472.2 ,Житлова площа двокімнатних квартир - 1271.3 ,Загальна кількість квартир - 96 ,Загальна житлова площа квартир - 2168.1 ; Комерційно-житлова будівля 1: Загальна кількість квартир - 48 ,Площа житлового будинку - 3856.9 ,Загальна площа квартир - 2432.5 ,Кількість однокімнатних квартир - 30 ,Кількість двокімнатних квартир - 18 ,Житлова площа двокімнатних квартир - 634.5 ,Житлова площа однокімнатних квартир - 445.1 ,Площа забудови - 642.5 ,Площа вбудованих, вбудованоприбудованих та прибудованих приміщень - 486.1 комерційні приміщення, Площа вбудованих нежитлових приміщень - 497.3 паркінг, Кількість поверхів - 7 + підвал, Загальна площа однокімнатних квартир - 1196.4 ,Загальна площа двокімнатних квартир - 1236.1 ,Загальна житлова площа квартир - 1079.6 ,Кількість підземних поверхів - 1 ,Загальний будівельний об'єм - 17508 ,Кількість надземних поверхів - 7 ,Площа інших нежитлових приміщень - 441 приміщення загального користування та технічні приміщення,3агальна площа приміщень - 3856.9 ; Комерційно-житлова будівля 2: Загальна кількість квартир - 48 ,Кількість поверхів - 7 + підвал, Площа житлового будинку - 3848.5 ,Площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 481.4 комерційні приміщення, Кількість двокімнатних квартир - 18 ,Загальна площа двокімнатних квартир - 1236.1 ,Житлова площа однокімнатних квартир - 451.7 ,Загальна площа однокімнатних квартир - 1194.1 ,Площа забудови - 642.5 ,Загальна житлова площа квартир - 1088.5 ,Загальна площа квартир - 2430.2 ,Кількість однокімнатних квартир - 30 ,Житлова площа двокімнатних квартир - 636.8 ,Загальний будівельний об'єм - 17508 ,Загальна площа приміщень - 3848.5 ,Кількість підземних поверхів - 1 ,Кількість надземних поверхів - 7 ,Площа вбудованих нежитлових приміщень - 497.3 паркінг, Площа інших нежитлових приміщень - 439.6 приміщення загального користування та технічні приміщення.
Відповідно до сертифікату, замовником об'єкта є Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Закарпатська будівельна компанія».
Щодо загальних засад сплати пайової участі
Питання пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до 01.01.2020 регулювалися статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якою замовник, що мав намір стосовно забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний був взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів до відповідного місцевого бюджету на підставі договору про пайову участь, укладеного ним із відповідним органом місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури)…
Частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у пунктах 31-32 постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19:"Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI… випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов'язковим на підставі закону.
Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 911/594/18 (провадження № 12-81гс19), від 22 серпня 2018 року у справі № 339/388/16-ц (провадження № 14-261цс18), від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20 (провадження № 12-34гс21)".
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не уклав договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у пункті 33 постанови від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 зазначила таке:"За змістом зазначених норм (ред. суду - статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру".
56.Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ (далі Закон) з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Отже, рішенням Ужгородської міської ради не встановлено іншого розміру пайової участі для будівництва, ніж це передбачено Законом.
У випадку, якщо замовниками об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування (в інтересах якого у цій справі діє прокурор) з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Така позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 20.03.2025 у справі № 903/601/25, від 24.06.2025 у справі № 911/1654/24 та інших.
Щодо віднесення об'єкта будівництва до житлової або нежитлової будівлі
Об'єктом будівництва є комерційно-житловий комплекс громадського, житлового та комерційного призначення, зведений ТОВ "»Закарпатська Будівельна Компанія» " по вул. Баб'яка б/н у місті Ужгород. У зв'язку з тим, що будівля поєднує приміщення з різним функціональним призначенням, виникає необхідність встановити, чи є вона житловою або нежитловою. Адже таке визначення має істотне значення для цілей обчислення та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки відповідно до законодавства порядок її нарахування залежить від функціонального типу будівлі.
Критерії віднесення будівлі до житлових чи нежитлових встановлені Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (чинним на момент початку будівництва) (надалі ДК 018-2000), та Національним класифікатором України НК 018:2023 "Класифікатор будівель і споруд", затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, який набрав чинності з 01.01.2024 (надалі НК 018:2023).
Відповідно до ДК 018-2000 будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення повинне бути визначене таким чином:
Обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання.
Потім будівля класифікується за методом "згори донизу". Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах групи.
У розділі 3 НК 018:2023 передбачено таке:
Житлові будівлі (будинки) це споруди, не менше половини загальної площі яких використовується для житлових потреб. Якщо для житлових цілей використовується менше половини загальної корисної площі, то будівля належить до нежитлових відповідно до цільового призначення.
Нежитлові будівлі це споруди, які переважно використовуються або призначені для нежитлових цілей. Якщо не менше половини загальної корисної площі використовується для житлових потреб, будинок належить до житлових.
Загальна корисна площа це площа приміщень в житлових і нежитлових будівлях, що не включає конструктивні та допоміжні зони. Наприклад, зони розмежування конструктивних частин, сходових кліток, ліфтів, ескалаторів, опори, колони, димоходи, зони, що зайняті генераторами електроенергії, установками опалення та кондиціонування повітря.
Отже, визначальним критерієм для віднесення об'єкта до житлових або нежитлових будівель як за ДК 018-2000, так і за НК 018:2023, є переважаюче функціональне використання приміщень (площ). При цьому у НК 018:2023 чітко вказано, що до такого розрахунку включаються лише основні функціональні площі, тоді як допоміжні, технічні та конструктивні зони не враховуються. У ДК 018-2000 відповідна норма прямо не закріплена. Однак, з його системи класифікації та прикладів застосування випливає, що аналогічний спосіб розрахунку застосовується і в межах цього класифікатора.
Про те, що допоміжні приміщення не включаються при розрахунку площ йдеться і у пунктах 93, 94 Порядку проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488 (надалі Порядок № 488), відповідно до яких житлова площа житлових та дачних будинків визначається як сума площ усіх житлових приміщень будинку. Площа допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (сходових кліток, загальнобудинкових коридорів, холів тощо) до площ квартир не включається. Площа квартирних шлюзів не включається до житлової площі квартир.
Крім того, Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово звертав увагу на необхідність чіткого розмежування між допоміжними приміщеннями та нежитловими, оскільки вони є різними і мають відмінне функціональне призначення (постанови від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18 та від 31.01.2023 у справі № 914/379/21 а інші).
Отже, при визначенні співвідношення житлових і нежитлових площ виконавчий комітет Ужгородської міської ради безпідставно нарахував суму пайового внеску за нежитлові приміщення, у сумі 534726,42 грн, що дорівнює 4 % загальної кошторисної вартості будівництва нежитлових приміщень об'єкта.
Як вбачається із Сертифіката від 01.11.2021, загальна площа приміщень Комерційно-житлового комплексу по вул. Баб'яка, б/н, в м. Ужгороді складає 7 705,4 м2, з яких:
-4 862,7м2 загальна площа квартир (63,11% від загальної площі).
- 2 842, 7 м2 площа нежитлових (вбудованих, вбудовано-прибудованих) приміщень (36,89 % від загальної площі).
Отже, переважаючою є площа квартир, а тому об'єкт будівництва є житловим.
Цей факт підтверджується й іншими доказами:
Дозволом на виконання будівельних робіт № ЗК 112201851512 від 03.07.2020, виданим управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, ТОВ "Закарпатська будівельна компанія" надано право на будівництво комерційно-житлового комплексу на орендованій земельній ділянці ( І,ІІ пускові комплекси) в місті Ужгород, по вул. Баб'яка. У дозволі зазначено код об'єкта 1122.1 згідно з ДК 018-2000 (багатоквартирні житлові будинки).
Актом готовності від 18.10.2021, яким визнано завершеним будівництво комерційно-житлового комплексу на орендованій земельній ділянці ( І,ІІ пускові комплекси) в місті Ужгород, по вул. Баб'яка.. Об'єкту присвоєно код 1122.1 за ДК 018-2000 багатоквартирні житлові будинки.
Щодо застосування показників опосередкованої вартості житла
Розрахунок пайової участі для житлових будинків безпосередньо залежить від показників опосередкованої вартості житла, затверджених у відповідному порядку.
В абзаці другому пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону передбачено, що пайовий внесок підлягає сплаті у грошовій формі до моменту прийняття об'єкта в експлуатацію. Тому саме ця подія визначає момент виконання обов'язку зі сплати пайової участі. Отже, використання показників опосередкованої вартості житла, чинних на час введення об'єкта в експлуатацію, є правомірним та обґрунтованим.
Крім того, така практика розрахунку пайової участі чітко викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема:
У справах № 903/283/24 (постанова від 17.12.2024), № 914/2145/23 (постанова від 15.08.2024), № 918/618/24 (постанова від 20.02.2025), № 903/601/24 (постанова від 20.03.2025) суд погодився з розрахунком, який було здійснено за показниками вартості, чинними на момент введення об'єкта в експлуатацію.
У справі № 910/6226/23 (постанова від 03.12.2024) Верховний Суд, скеровуючи справу на новий розгляд, наголосив на необхідності перевірки розрахунку пайової участі за нормативами, чинними на момент виникнення обов'язку, тобто до прийняття об'єкта в експлуатацію.
Отже, за наявності різних можливих дат для застосування показників вартості житла, суд віддав перевагу саме тим, що діяли на момент введення об'єкта в експлуатацію.
Більше того, у постанові від 20.03.2025 у справі № 903/301/25 Верховний Суд залишив чинним правовий висновок, сформульований у справі № 910/6226/23, і, незважаючи на доводи скаржника, не виявив підстав для відступу від підходу, викладеного в постанові від 03.12.2024.Верховний Суд погодився з розрахунком прокурора, у якому використано показники, чинні на момент введення об'єкта в експлуатацію (Наказ Мінрегіону від 16.12.2020 №311). При цьому на дату видачі дозволів на будівництво діяли інші показники: на момент початку першої черги (26.09.2019) затвердженні наказом від 06.12.2018 №335, а на початок другої черги (10.08.2020) затвердженні наказом від 26.06.2020 №151.
Отже, Верховний Суд фактично визнає можливість застосування саме тих показників, які діяли у період введення об'єкта в експлуатацію, а не тих, що були чинними на момент початку будівництва.
У цій справі на момент здачі об'єкта в експлуатацію (01.11.2021) були чинні показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 липня 2021 року), затвердженні Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 10.09.2021 року № 230. Згідно з такими опосередкована вартість спорудження житла у Закарпатській області становить 12 614, 00 гривень. Розмір пайової участі визначається за нормативами, що діють на момент виникнення відповідного обов'язку, тому використання показників, ухвалених пізніше, суперечить принципу незворотності дії нормативних акті у часі.
Суд зауважує, що розрахунок позивача в частині суми пайового внеску за житлові приміщення є некоректним, оскільки позивач використав у підрахунках вартісні показники опосередкованої вартості спорудження житла станом на 01 квітня 2020 року, затвердженої згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 року № 151, однак на момент здачі об'єкта в експлуатацію, а саме станом на 01.11.2021, (відповідно сертифікату №ЗК 122211018554, яким було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації) чинними були показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 липня 2021 року), затвердженні Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 10.09.2021 року № 230.
У випадку, якби Відповідач у 2020 році виконав обов'язок та уклав договір про сплату пайової участі, розмір коштів визначався б за нормативами (опосередкованою вартістю), чинними на той час. Оскільки цього зроблено не було, безпідставне збереження коштів виникло лише з моменту введення об'єкта в експлуатацію. Відтак сума має визначатися саме станом на цей момент, а не за умовними показниками 2020 року, коли Відповідач повинен був укласти відповідний договір.
Крім того, суд вказує, що контррозрахунок Відповідача є некоректним, оскільки здійснений з використанням вартісних показників опосередкованої вартості спорудження житла станом на 01 квітня 2021 року, однак на момент здачі об'єкта в експлуатацію, а саме станом на 01.11.2021, (відповідно сертифікату №ЗК 122211018554, яким було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації) чинними були показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 липня 2021 року), затвердженні Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 10.09.2021 року № 230.
Щодо визначення площі для нарахування пайової участі
Суд установив, що об'єкт будівництва за адресою м. Ужгород, вул. Баб'яка б/н є житловим.
Визначений пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону порядок розрахунку пайової участі для житлових будинків передбачає застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України.
Ці показники відображають вартість спорудження саме житлових приміщень і не поширюються на нежитлові площі. Тому 2 % пайової участі підлягають обчисленню від площі квартир.
Розрахунок розміру пайової участі
Вихідні дані для розрахунку розміру пайової участі:
Загальна площа квартир: 4862,7 м2
Опосередкована вартість спорудження житла за регіонами України на момент здачі об'єкта в експлуатацію: 12 614,00 грн
Вартість будівництва: 61 533338 478097,8 грн (4 862,7 м2 х 12 614,00).
Пайова участь: 1 226 761,96 грн (61 533338 478097,8 грн х 2 %).
Отже, до стягнення з Відповідача підлягають 1 226 761,96 безпідставно збережених коштів, які він мав заплатити як пайову участь.
Розподіл судових витрат у справі
Витрати на оплату судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на відповідача покладається 18 401,43 грн на оплату судового збору.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська Будівельна Компанія» (адреса 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Богдана Хмельницького, будинок 2А, приміщення 6. ЄДРПОУ 43220610) на користь виконавчого комітету Ужгородської міської ради (адреса 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3. ЄДРПОУ 04053699) 1 226 761,96 грн.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська Будівельна Компанія» (адреса 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Богдана Хмельницького, будинок 2А, приміщення 6. ЄДРПОУ 43220610) на користь виконавчого комітету Ужгородської міської ради (адреса 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3. ЄДРПОУ 04053699) 18 401,43 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
4.Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі,://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2025
СУДДЯ Любомир АНДДРЕЙЧУК