майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
02 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/974/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.,
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гарбар К.Г., ордер серія АМ №1132283 від 02.06.2025;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (смт.Гранітне Коростенського району Житомирської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНО СІСТЕМ" (м.Малин Коростенського району Житомирської області)
про стягнення 183 817,96грн та розірвання договору оренди.
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про розірвання договору оренди нерухомого майна №30.04 від 30.04.2024 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНО СІСТЕМ" 183 817,96грн з яких: 168 000,00грн основного боргу, 3 653,92грн 3% річних та 12164,04грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна №30.04 від 30.04.2024 не сплачує орендну плату. Несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину протягом 8 місяців підряд, є підставою для розірвання такого договору.
Ухвалою суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.09.2025.
Ухвалою суду від 23.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 04.11.2025.
Ухвалою суду від 04.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/974/25 до судового розгляду по суті на 02.12.2025.
У засіданні 02.12.2025 представник позивача підтримав заявлені вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин такої неявки, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не направив, хоча про дату, час та місце цього засідання повідомлявся завчасно та належним чином шляхом надіслання копії ухвал суду від 04.08.2025, 23.09.2025 та 04.11.2025 за його місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
14.08.2025, 25.09.2025 та 13.11.2025 до суду повернулися без вручення копії ухвал від 04.08.2025, 23.09.2025 та 04.11.2025, надіслані ТОВ "ІНТЕРНО СІСТЕМ", з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Будь-які інші адреси відповідача, окрім вищевказаної, а також офіційна електронна адреса суду не відомі; заяв про зміну місцезнаходження відповідача під час розгляду справи не надходило; зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ТОВ "ІНТЕРНО СІСТЕМ" не має.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (зі змінами).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Також суд бере до уваги, що відповідач мав об'єктивну можливість ознайомитися з ухвалою суду у справі №906/974/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" та з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет".
Судом в межах наданих йому повноважень були створені всі належні умови в реалізації учасниками судового процесу прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).
Відповідач не скористався процесуальними правами направити повноважного представника для участі в судовому засіданні та подати письмовий відзив на позовну заяву.
Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а його неявка та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
12.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНО СІСТЕМ" (орендар/відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №12.04 (далі-договір) (а.с.6-7).
Договором врегульовані правовідносини, пов'язані із переданням орендодавцем орендареві у строкове платне користування нерухомого майна, що знаходиться за адресою: 01001, м.Київ, вул. Михайлівська, 20, а саме нежитлові приміщення (в літ. В), загальною площею 532,6 кв.м, до складу яких входять наступні приміщення:
- підсобне 7,0 кв.м.; - коридор 2,2 кв.м.; - коридор 9,9 кв.м.; - санвузол 3,2 кв.м.; - санвузол 3,2 кв.м.; - підсобне 4,1 кв.м.; - основне 15,2 кв.м.; - комора 1,7 кв.м.; - основне 13,2 кв.м.; - підсобне 2,6 кв.м.; - коридор 6,6 кв.м.; - основне 20,6 кв.м.; - санвузол 4,2 кв.м.; - комора 1,5 кв.м.; - хол 20,7 кв.м., строком з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі до 31.03.2027 року включно. Розмір орендної плати за один календарний місяць становить 21 000,00грн.
Відповідно до п.2.1. договору, за користування предметом оренди орендар сплачує орендодавцеві орендну плату (договірну) в розмірі, встановленому п. 1.1. договору.
Згідно з п.2.5 договору, оренда плата, передбачена п. 2.1. цього договору, сплачується орендарем щомісяця на підставі виставленого орендодавцем рахунку на здійснення оплати за попередній розрахунковий місяць, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання орендарем відповідного рахунку.
Орендна плата нараховується та сплачується з дати підписання акта приймання-передачі предмета оренди в оренду (п.2.6. договору).
Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема, щомісячно сплачувати орендареві орендну плату за цим договором.
01.06.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі №2 (а.с.7 на звороті).
На виконання умов договору ТОВ "Юнігран" виставило ТОВ "ІНТЕРНО СІСТЕМ" рахунки на оплату за період з листопада 2024 року по червень 2025 року на загальну суму 168 000,00грн, а саме: рахунок №2350 від 30.11.2024, №2372 від 31.12.2024, №12 від 31.01.2025, №49 від 28.02.2025, №56 від 31.03.2025, №69 від 30.04.2025, №70 від 31.05.2025, №77 від 30.06.2025 (а.с.11 на звороті, 12 на звороті, 13 , 14 на звороті,15,16).
Однак відповідач жодних оплат за оренду приміщення не здійснив.
Внаслідок неналежного виконання умов договору по сплаті орендних платежів, станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді у ТОВ "ІНТЕРНО СІСТЕМ" перед ТОВ "Юнігран" існує заборгованість у розмірі 168 000,00грн.
09.04.2025 позивач надіслав відповідачу претензію № 97 на електронну почту та засобами поштового зв'язку з вимогою сплатити заборгованість, підписати угоду про розірвання договору оренди нерухомого майна №30.04 від 30.04.2024 за згодою сторін з 07.04.2025 та акти здачі-приймання робіт, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с. 22-30).
04.07.2025 позивач повторно направив відповідачу претензію № 245 з проханням погасити заборгованість у розмірі 168 000,00грн в найкоротший термін та підписати акти здачі-приймання робіт, однак претензія зі сторони відповідача залишилась без належного реагування (а.с.31-35).
Викладені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Юнігран" до суду з відповідним позовом, в якому позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна №30.04 від 30.04.2024 та стягнути з ТОВ "ІНТЕРНО СІСТЕМ" 168 000,00грн основного боргу, 3 653,92грн 3% річних та 12 164,04грн інфляційних втрат.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч.1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписів статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що розмір орендної плати та строки її внесення відповідачем встановлені сторонами в договорі оренди нерухомого майна №30.04 від 30.04.2024.
Починаючи з листопада 2024 року відповідачем не сплачується орендна плата за користування орендованими приміщеннями.
За розрахунком позивача, внаслідок порушення відповідачем строків внесення плати за договором оренди, у останнього виник борг за оренду приміщення у сумі 168 000,00грн. (за період листопад 2024 року - червень 2025 року).
Строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати є таким, що настав. Доказів сплати заборгованості з орендної плати чи контррозрахунку заборгованості відповідачем до суду не надано.
Доказів звернення відповідача до позивача з повідомленням щодо неможливості використання орендованого приміщення матеріали справи не містять, як і не містять доказів повернення орендованого приміщення позивачу за актом приймання-передачі.
Враховуючи те, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строки, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, а також зважаючи на те, що відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати за договором у розмірі 168 000,00грн.
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Також позивачем за порушення строків внесення орендних платежів заявлено до стягнення за період з 16.12.2024 по 25.07.2025 3% річних 3 653,92грн та інфляційні у розмірі 12 164,04грн.
Відповідно також до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, факт наявності в Договорі оренди умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, розмір обґрунтовано заявлених позовних вимог в частині стягнення 3% річних складає 3 628,03грн, інфляційних становить 11 554,42грн. Суд відмовляє в позові в частині стягнення 25,89грн 3% річних та 609,62грн інфляційних.
Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна №30.04 від 30.04.2024, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Пунктом 5.6 договору, передбачено, що договір може бути розірвано за письмовою згодою сторін або за рішенням суду. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. В угоді про розірвання договору має бути зазначено порядок остаточних взаєморозрахунків.
Як вже зазначалось вище, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди, позивачем на його адресу було надіслано претензію, в якій відповідачу було запропоновано розглянути вимогу про розірвання договору оренди нерухомого майна №30.04 від 30.04.2024 з "07" квітня 2025 року. Проте відповіді на дану заяву позивачем не було отримано.
Суд звертає увагу на важливість дотримання умов договору найму нерухомого майна, підкреслюючи мету його укладення. Наймодавець, вступаючи в договірні відносини, очікує на своєчасне і належне виконання умов, зокрема щодо внесення орендної плати. Серйозне порушення фінансової дисципліни з боку наймача безперечно є суттєвим порушенням договору, що може слугувати підставою для його розірвання в судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не сплачував орендні платежі, що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушено умови укладеного договору оренди нерухомого майна, оскільки несплата орендної плати у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди №30.04 від 12.04.2024, який укладений між ТОВ "ІНТЕРНО СІСТЕМ" та ТОВ "Юнігран".
Згідно зі ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував, документально обґрунтованого контррозрахунку заявленої до стягнення суми або доказів сплати орендних платежів не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення 183 182,45грн, з яких: 168 000,00грн основного боргу, 3 628,03грн 3% річних, 11 554,42грн інфляційних та розірвання договору оренди нерухомого майна №30.04 від 30.04.2024. Суд відмовляє в позові в частині стягнення 609,62грн інфляційних та 25,89грн 3% річних.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4 836,43грн.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНО СІСТЕМ" (вул.Грушевського,11, місто Малин, Коростенський район, Житомирська область, 11601, код ЄДРПОУ 42605960)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (вул.Шевченка,15, смт.Гранітне, Коростенський район, Житомирська область, 11634, код ЄДРПОУ 24584514)
- 168 000,00грн основного боргу;
- 3 628,03грн 3% річних;
- 11 554,42грн інфляційних;
- 4 836,43грн судового збору.
3. Розірвати договір оренди №30.04 від 30.04.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (код ЄДОРОУ 24584514) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНО СІСТЕМ" (код ЄДРПОУ 42605960).
4. В позові відмовити в частині стягнення 609,62грн інфляційних та 25,89грн 3% річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2- позивачу через "Електронний суд";
3- відповідачу код ЄДРПОУ 42605960 (рек. з повід).