вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
02.12.2025м. ДніпроСправа № 904/2383/25
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Акціонерне товариство "Дніпровська Теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 144т від 27.09.2023 у розмірі 669 399, 90 грн., з яких: основний борг у розмірі 578 660, 71 грн, інфляційні втрати у розмірі 63 978, 88 грн, 3% річних у розмірі 17 202 грн, пеня у розмірі 9 558, 31 грн.
Ухвалою суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
28.05.2025 від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає про складність справи, необхідність участі представників сторін у судовому розгляді для можливості надання пояснень, витребування необхідних доказів по справі, виклику свідків, такі питання доцільно вирішувати на стадії підготовчого судового засідання. Доказуванню підлягає розрахунок суми боргу з урахуванням штрафних санкцій та взагалі факт надання послуги за яку позивач виставляє заборгованість.
02.06.2025 від Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" надійшла відповідь на відзив.
03.06.2025 від Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що 27.05.2025 через систему “Електронний Суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, про що не заперечує позивач у зв'язку із наявністю спору та дослідження правомірності нарахування відповідачеві послуги з опалення.
09.06.2025 від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" надійшло заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 10.06.2025 задоволено клопотання Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, задоволено клопотання Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2383/25 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 08.07.2025.
30.06.2025 від Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
01.07.2025 від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 07.07.2025 клопотання Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/2383/25 та Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/2383/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
08.07.2025 від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
В судове засідання 08.07.2025 з'явились представники сторін та надали усні пояснення по справі.
Протокольною ухвалою від 08.07.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.08.2025.
01.08.2025 від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
04.08.2025 від Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника позивача на лікарняному.
В судове засідання 04.08.2025 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 04.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 09.09.2025.
В судове засідання 09.09.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача та надали усні пояснення.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкладено підготовче засідання в режимі відеоконференції в розумних строках до 07.10.2025.
06.10.2025 від Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" надійшли письмові пояснення, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, клопотання про долучення заяви свідків до матеріалів справи.
06.10.2025 від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
07.10.2025 від Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
В судове засідання 07.10.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача та надали усні пояснення по справі.
Ухвалою суду від 07.10.2025 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 04.11.2025.
Протокольною ухвалою від 04.11.2025 оголошено перерву до 02.12.2025.
В судове засідання 02.12.2025 не з'явились повноважні представники сторін, подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
В ході судових засідань 04.11.2025 та 02.12.2025 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 02.12.2025 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Позиція позивача викладена у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №144т з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 27.09.2023 щодо оплати наданих послуг. У зв'язку порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг позивачем нараховано на підставі п.32 договору пеню у розмірі 9 558, 31 грн, а також 3 % річних у розмірі 17 202 грн та інфляційні втрати у розмірі 63 978, 88 грн.
Позивач зазначає, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань незалежно від вини боржника. Щодо нарахування пені, позивач вказує, що у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у статтях 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. Таким чином, позовна давність для пред'явлення позовних вимог, в тому числі щодо стягнення пені не сплила, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, а з 15.03.2022 у зв'язку з воєнним станом в Україні, тобто перебіг позовної давності щодо позовних вимог продовжується. Крім того, позивач вказує на те, що підприємство є виробником та постачальником теплової енергії, що забезпечує життєдіяльність правобережної частини міста Кам'янське в осінньо-зимовий період. Фінансовий стан АТ «Дніпровська ТЕЦ» є вкрай важким, адже джерелом коштів підприємства є оплата споживачами послуг за теплопостачання. АТ «Дніпровська ТЕЦ», як виробником та постачальником теплової енергії, яке є об'єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, що має стратегічне значення. Несплата боргових зобов'язань ставить під загрозу виробничу діяльність АТ «Дніпровська ТЕЦ» і, як наслідок, може призвести до зриву опалювального сезону у місті, що призведе до техногенної катастрофи.
Позивач вказує на те, що згідно з нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Отже, до основних робіт з утримання житлового будинку та прибудинкової території належать технічне обслуговування: перевірка та ремонт внутрішньобудинкових мереж, усунення несправностей у роботі внутрішньобудинкових мереж, заміна або ремонт зношених елементів конструкцій житлового будинку. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, виконання санітарнотехнічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем. Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками). В опалювальний період 202З-2024 роки температура теплоносія подавалась відповідно до графіку температурного режиму в залежно вiд температури повітря на вулиці. Тиск теплоносія становив вiд 40 до 70 метрів воляного стовпа, що вiдповідає гiдравлiчному режиму теплової мережі. Вiдтак, нарахування за спожиту теплову енергiю по будинку №61 по просп. Гімназичному зроблено згідно з показаннями вузла комерцiйного облiку теплової енергiї. Пориви у мережах центрального теплопостачання зовнішнього прокладання в районі даного будинку в опалювальний період 2023-2024 не зафіксовано. За період листопад 2023 - січень 2024 вузол комерційного обліку теплової енергії вийшов з ладу, тому нарахування проводились по середньомісячним споживанням. В опалювальний період 2024-2025 роки теплоносій за адресою: просп. Гімназичний, буд.61, не подавався на підставі звернень самого споживача.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив
Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує на те, що рішенням Кам'янської міської ради від 16.06.2023 № 1110-35/VIII включено до фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб гуртожиток по пр. Гімназичний, 61. Наказом департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно № 05/02 від 28.08.2023 передано на баланс КП КМР «Благоустрій» гуртожиток по пр. Гімназичний, 61. У гуртожитку є нежитлове вбудоване приміщення площею 526,7 м2 на першому поверсі, яке періодично здається в оренду третім особам. Відповідач зазначає, що договір між сторонами укладено строком на один рік, про що свідчить звіт про закупівлю UA-2023-09-27-008971-a (звіт додається). Отже, правовідносини між сторонами діяли лише один рік, а саме з 27.09.2023 по 26.09.2024. Є безпідставним посилання позивача на надання послуг за теплопостачання на підставі договору у осінньо-зимові періоди 2024 та 2025 років. Відповідач вказує, що за опалювальний період 2023-2024 року до балансоутримувача звертались мешканці гуртожитку зі скаргами щодо відсутності опалення у кімнатах, листи щодо неякісного опалення направлені за належністю до виконавця, але опалення так і не з'явилось у кімнатах гуртожитку та перерахунок за ненадані послуги не здійснений. Крім того, відповідач зазначає, що 01.03.2024 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної форми власності Кам'янської міської територіальної громади, орендарем Громадською організацією «Фонд розвитку Кам'янського» взято в оренду нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 526,7 кв.м. на першому поверсі гуртожитку по пр. Гімназичний, 61. Враховуючи те, що частину нежитлового приміщення гуртожитку здано в оренду, керуючись абз. 8 п. 28 договору направлено лист від 01.03.2024 № 01-02/11-вих виконавцю щодо виключення з нарахувань за теплопостачання нежитлове приміщення загальною площею 526,7 кв.м. з 01.03.2024, але виконавцем вказаний об'єкт не виключено з нарахувань. Таким чином, позивачем неправомірно здійснювалось нарахування за відсутності опалення у гуртожитку з 2023 року, про підтверджується свідченнями відповідальної особа підприємства Прошина В.В., яка визначена відповідальною за організаційно-технічні заходи, пов'язані з утриманням гуртожитку по пр. Гімназичний, 61. Відповідач вказує, що у зв'язку з необґрунтованим нарахуванням заборгованості за послуги опалення є безпідставним нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань на загальну суму боргу в розмірі 578 660,71 грн. Крім того, відповідачем нарахована пеня з пропуском строку, протягом якого він має право нарахувати пеню за період з грудня 2023 по березень 2024 років.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
27.09.2023 між Акціонерним товариством "Дніпровська Теплоелектроцентраль (виконавець) та Комунальним підприємство Кам'янської міської ради "Благоустрій" (споживач) укладено договір №144т з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 1 договору, виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно з п. 3 договору, визначено інформацію про споживача: 1) споживач зобов'язаний надати проектно-технічну документацію, інвентарну справу (договір оренди) по будівлям/приміщенням споживача, які підключені до теплових мереж згідно адрес:
1) вул. Медична, 26 (приміщення № 1) - по приладу обліку;
2) проспект Гімназичний, 61 (гуртожиток в.ж.) - по приладу обліку;
3) проспект Гімназичний, 61 (власні потреби, їдальня, пральня) - по приладу обліку.
Джерело-ДТЕЦ
2) а) опалювальна площа будівлі/приміщення: 1) 110 м2; 2) 2429, 90 м2; 3) 1367, 90 м2 (в т.ч. підв. 352, 40 м2).
б) зовнішній об'єм: 1) - м3; 2) - м3; 3) - м3;
3) максимальне теплове навантаження будівлі:
1) 0,487 Гкал/год; 350,64 Гкал/міс; 1998,65 Гкал/рік - загальне теплове навантаження по приладу обліку (навантаження по договору пропорційно опалювальній площі).
2-3) 0,186 Гкал/год; 133,92 Гкал/міс; 763,34 Гкал/рік. Теплові втрати: 2,39 % - загальне теплове навантаження по приладу обліку (навантаження по договору пропорційно опалювальній площі.
Планове теплове навантаження на опалення будівлі/приміщення без приладу обліку:
1) 0,004355 Гкал/год; 3,14 Гкал/міс; 17,87 Гкал/рік;
2) 0,095325 Гкал/год; 68,63 Гкал/міс; 391,21 Гкал/рік;
3) 0,067487 Гкал/год; 48,59 Гкал/міс; 276, 97 Гкал/рік;
Відповідно до п. 5 договору, будівля обладнання вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії - заводський номер, назва та умовне позначення типу засобу вимірювальної техніки:
1) Ергомера 025; місце встановлення - підвальне приміщення; міжповірочний інтервал, років - 4 роки;
2) СВТУ-1426; місце встановлення - підвальне приміщення; міжповірочний інтервал, років - 4 роки.
Пунктом 20 договору, вартість послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору згідно рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 11.10.2022 №335
- тариф на теплову енергію для інших споживачів становить 2 826,01 грн за 1 Гкал без ПДВ, складає 3 391, 21 грн з ПДВ - діє з 13.10.2022;
- тариф на теплову енергію для населення становить 1 612, 78 грн за 1 Гкал без ПДВ, складає 1 935, 34 грн з ПДВ - діє з 13.10.2022;
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Пунктом 21 встановлено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць,
Виконавець формує та надає рахунок-фактуру та акт про спожиту теплову енергію на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу
Рахунок-фактура та акт про спожиту теплову енергію надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок-фактура та акт про спожиту теплову енергію може надаватися в електронній формі ( п. 22 договору).
Відповідно до п.23 договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, то настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Двосторонній акт про спожиту теплову енергію споживач підписує і один екземпляр повертає виконавцю в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.
Пунктом 38 договору, погоджено що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 39 договору).
Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 41 договору).
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
05.12.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 144т від 27.09.2023, якою доповнено п. 20 договору, а саме: «Згідно постанови КМУ від 10.11.2021 р. №1209 «Деякі питання нарахувань (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, у зв'язку із зміною ціни природного газу», зміна розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій), у зв'язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торгівельної надбавки (націнки) постачальника), відображається щомісяця у платіжних документах зазначених споживачів, надісланих у місяці, що настає за розрахунковим періодом».
12.04.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 144т від 27.09.2023, якою внесені зміни до п. 3 договору, а саме: «Планове теплове навантаження на опалення будівлі/приміщення без приладу обліку:
1) 0,004355 Гкал/год; 3,14 Гкал/міс; 17,87 Гкал/рік;
2) 0,095325 Гкал/год; 68,63 Гкал/міс; 391,21 Гкал/рік;
3) 0,046209 Гкал/год; 33, 71 Гкал/міс; 192, 17 Гкал/рік».
На виконання умов договору, позивачем здійснено поставку відповідачу теплової енергії протягом періоду з грудня 2023 по березень 2025 на загальну суму 578 660, 71 грн, що підтверджується актами про постачання теплової енергії: № 12-00144/3 від 31.12.2023 за грудень 2023 на суму 61 998, 41 грн; № 12-00144/1 від 31.12.2023 за грудень 2023 на суму 46 930, 14 грн; № 1-00144/3 від 31.01.2024 за січень на суму 97 809, 46 грн; № 1-00144/1 від 31.01.2024 за січень 2024 на суму 80 412, 76 грн; № 2-00144/3 від 29.02.2024 за лютий 2024 на суму 73 025, 65 грн; № 2-00144/1 від 29.02.2024 за лютий 2024 на суму 62 001, 90 грн; № 3-00144/3 від 31.03.2024 за березень 2024 на суму 42 058, 18 грн; № 3-00144/1 від 31.03.2024 за березень 2024 на суму 54 281, 58 грн; № 11-00144/3 від 30.11.2024 за листопад 2024 на суму 10 542 грн; № 12-00144/3 від 31.12.2024 за грудень 2024 на суму 12 905, 69 грн; № 1-00144/3 від 31.01.2025 за січень 2025 на суму 11 746, 82 грн; № 2-00144/3 від 28.02.2025 за лютий 2025 на суму 16 086,80 грн; № 3-00144/3 від 31.03.2025 за березень 2025 на суму 8 861,32 грн.
Акти про постачання теплової енергії підписані з боку виконавця, направлені на адресу відповідача, але не повернуті, тому на підставі п. 23 договору, вказані акти вважаються такими, що прийняті відповідачем до сплати.
Однак, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленої теплової енергії не здійснив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 578 660,71 грн.
На час розгляду справи, доказів сплати вказаної заборгованості суду не надано.
Враховуючи порушення відповідачем умов договору, позивачем відповідно до п. 32 договору нараховано пеню у розмірі 9 558, 31 грн, а також 3 % річних у розмірі 17 202 грн та інфляційні втрати у розмірі 63 978, 88 грн.
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017, "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо стягнення заборгованості
Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Однією із підстав виникнення цивільних права та обов'язків є договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №144т від 27.09.2023, яким передбачено зобов'язання виконавця надавати споживачеві послуги з опалення приміщень споживача, які підключені до теплових мереж за адресою: вул. Медична, буд.26, а також по просп. Гімназичний, буд. 61 у м. Кам'янське.
Будівля 61 по просп. Гімназичному у м. Кам'янське є гуртожитком з опалювальною площею 2429.90 кв.м. (внутрівідомче житло), та 1367,90 кв.м. (інша площа), який перебуває на балансі у Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Благоустрій» на підставі наказу Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради від 23.08.2023 року №05/02.
Внутрішньобудинкова мережа теплопостачання будівлі гуртожитку підключена до центральних теплових мереж міста, за допомогою якої здійснюється опалення будівлі.
За умовами договору, контроль якісних та кількісних характеристик послуги здійснюється за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії або розрахунковим способом та іншими засобами вимірювальної техніки.
Обґрунтовуючи заявлені позовні, позивач зазначає, що в опалювальний період 2023-2024 температура теплоносія подавалась відповідно до графіку температурного режиму залежно вiд температури повітря на вулиці. Тиск теплоносія становив вiд 40 до 70 метрів водяного стовпа, що вiдповідає гiдравлiчному режиму теплової мережі. Тому, нарахування за спожиту теплову енергiю по будинку № 61 по просп. Гімназичному зроблено згідно з показаннями вузла комерцiйного облiку теплової енергiї. Прориви у мережах центрального теплопостачання зовнішнього прокладання в районі даного будинку в опалювальний період 2023-2024 не зафіксовано.
В опалювальний період 2023-2024 теплоносій подавався АТ «Дніпровська ТЕЦ» безперервно до межі балансової належності житлового будинку № 61 по просп. Гімназичному.
За період листопад 2023 - січень 2024 вузол комерційного обліку теплової енергії вийшов з ладу, тому нарахування проводились по середньомісячним споживанням.
За листопад 2023 нараховано по середньому 6,39 Гкал та сплачено споживачем в термін, встановлений договором.
За грудень 2023 року - 37,9 Гкал:
0,063598 Гкал/год - середнє споживання за попередній опалювальний період. (18 °С - 1,6 °С) / (18 °С + 2,5 °С) = 0,8
0,063598 Гкал/год х 24 год х 31 дн х 0,8 = 37,9 Гкал/міс.
За січень 2024 року - 64,94 Гкал:
0,101609 Гкал/год - середнє споживання за попередній опалювальний період. (18 °С + 1,5 °С) / (18 °С + 4,7 °С) = 0,859031 0,101609 Гкал/год х 24 год х 31 дн х 0,859031 = 64,94 Гкал/міс.
Q спож = Q заг : n х m х ( tвн.норм - t факт) : t вн.норм - t норм
Де:
Qmax - фактично спожита теплова енергія за попередній період, Гкал
n - кількість днів опалювального періоду
m - кількість днів споживання (фактичні)
t вн.норм - нормативна температура внутрішнього повітря, +18°С
СНиП 2.01.01-82 «Будівельна кліматологія і геофізика»
t факт - середня місячна температура повітря в розрахунковому періоді, °С (Гідрометцентр)
t норм - середня місячна температура зовнішнього повітря в розрахунковому періоді для відповідного населеного пункту, приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» (грудень (-2,5°С), січень (-4,7 °С)).
З лютого 2024 року по березень 2024 року нарахування проводились згідно показників лічильника.
За лютий 2024 року спожито 50,0717 Гкал (93,7023 Гкал - 43,6306 Гкал).
За березень 2024 року - 43,8369 Гкал (137,5392 Гкал - 93,7023 Гкал). В зв'язку з тим, що в березні місяці змінилась площа по пр. Гімназичний, 61 (зменшилась на 526,7 м2), і додався новий споживач ГО Фонд розвитку Кам'янського, спожита теплова енергія у цьому місяці була нарахована у відсотковому співвідношенні згідно площ споживачів.
Таким чином, КП КМР «Благоустрій» спожив 37,757355 Гкал, ГО «Фонд Розвитку Кам'янського» спожив 6,079545 Гкал.
В опалювальний період 2024 - 2025 роки теплоносій за адресою: просп. Гімназичний, буд.61, не подавався на підставі звернень самого споживача.
Теплопостачання об'єкта по просп. Гімназичному, будинок 61 в опалювальний період з жовтня 2024 не здійснювалось, нарахування за опалення відсутні.
Послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) належать до комунальних послуг.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідач не заперечив та не спростував факту надання йому позивачем послуг з постачання теплової енергії у період з грудень 2023 по березень 2025.
Тож, за наявними у справі доказами суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання за договором із поставки відповідачу теплової енергії у вказаний період, у зв'язку з чим у відповідача виникло зустрічне зобов'язання по оплаті вартості отриманої ним теплової енергії.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення укладеного сторонами договору визначено, що споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості спожитої ним теплової енергії є такими, що настали.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв'язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за поставлену йому теплову енергію становить 578 660, 71 грн.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано.
Заперечуючи заявлені позовні вимоги відповідач посилається на неналежне виконання позивачем договірних зобов'язань щодо якості надання послуг за період дії договору з 2023 по 2024 роки.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання даних послуг відповідно до якого внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
Відповідна послуга з управління багатоквартирним будинком є результатом господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, виконання санітарнотехнічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем.
Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками). Основними заходами технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем є: визначення технічного стану внутрішньобудинкових систем, перевірка готовності внутрішньобудинкових систем до сезонної експлуатації з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.
Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №219 від 15.08.2018 визначає механізм обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку, забезпечення їх належного функціонування, технічного обслуговування та ремонту з метою надійного та безпечного надання споживачам відповідних комунальних послуг.
Перевірка відповідності якості надання послуги проводиться відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою КМУ №1145 від 27.12.2018, яким визначено механізм проведення перевірки відповідності якості надання послуг з постачання теплової енергії та інших комунальних послуг.
Згідно з пунктом 7 Порядку, передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком споживач зобов'язаний забезпечити виконавцю комунальної послуги (його представнику) або управителю багатоквартирного будинку доступ до житла, іншого належного такому споживачу об'єкта нерухомого майна у порядку, передбаченому ст.29 Закону України “Про житловокомунальні послуги». За результатами перевірки складається акт-претензія за відповідною формою згідно з додатком до Закону.
Відмова споживача в наданні виконавцю комунальної послуги (його представнику) або управителю багатоквартирного будинку доступу до житла, іншого належного такому споживачу об'єкта нерухомого майна є підставою для відмови в задоволенні претензії споживача.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об'єкта нерухомого майна для:
1) ліквідації та відвернення аварій, пов'язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово;
2) встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком.
Представники виконавця комунальної послуги під час доступу до житла, іншого об'єкта нерухомого майна зобов'язані перебувати лише в тих приміщеннях, в яких розташоване обладнання, перевірка, ремонт, встановлення, заміна або огляд якого проводиться.
У багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється управителем, передбачені цією статтею права та обов'язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об'єкта нерухомого майна поширюються також на управителя та його представника.
Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
25.01.2024 на адресу АТ «Дніпровська ТЕЦ» надійшло звернення від відповідача вих. № 01-02/04 щодо проведення комісійного обстеження якості постачання теплової енергії в приміщеннях гуртожитку.
30.01.2024 представниками АТ «Дніпровська ТЕЦ» - інженером-інспектором 1 категорії групи контролю та обліку споживання теплової енергії цеху теплових мереж АТ «Дніпровська ТЕЦ» Марененко Олегом Івановичем, контролером групи контролю та обліку споживання теплової енергії цеху теплових мереж АТ «Дніпровська ТЕЦ» Какушею В.Б. здійснено вихід за зазначеною адресою для відповідного обстеження, в результаті якого в присутності представника відповідача Саусь О.В. встановлено, що на межі балансового розмежування будинку подача теплової енергії на подавальному трубопроводі +520С, що відповідає вимогам законодавства, на зворотньому трубопроводі +160С.
З огляду на відпуск та постачання теплової енергії позивачем відповідної якості та у відповідній кількості на об'єкти, що знаходяться на балансі у відповідача, останньому було рекомендовано провести ревізію запірної арматури в будівлі гуртожитку і на вузлу обліку теплової енергії (лист АТ «Дніпровська ТЕЦ» №0287/24 від 21.02.2024).
У зв'язку із запланованою реконструкцією будівлі гуртожитку на підставі участі у проекті Програми IFC з реновації муніципальних будівель, виконання ремонтних робіт у будівлі, відповідачу було запропоновано надати позивачеві відповідні документи щодо участі у зазначеному проекті та опломбувати вузол комерційного обліку із зняттям контрольних показників по об'єкту (лист АТ «Дніпровська ТЕЦ» від 27.03.2024 вих. № 0542/23).
30.12.2024, а також 21.01.2025 спеціалістами позивача також здійснено обстеження гуртожитку за адресою: проспект Гімназичний, буд.61, в результаті якого було виявлено відсутність доступу до приладу обліку теплової енергії та до засувок на подаючому та зворотньому трубопроводах (місця вводу/ виводу теплоносія) з причини витоку каналізації у підвальному приміщенні будівлі, про що було повідомлено адміністрацію будинку та складені акти обстеження за підписом представників сторін.
Вихід за даною адресою для відповідного обстеження лічильника та місця вводу теплоносія представниками АТ «Дніпровська ТЕЦ» також був здійснений 12.03.2025, але доступ до зазначених приладів та вузла не виявився можливим з причини витоку каналізації у підвальному приміщенні будинку. Представник відповідача від підпису акта обстеження відмовився.
На підставі даних обстеження до управителя будівлі доведені до відома зауваження по системі опалення будинку, серед яких: ревізія запірної арматури та труб, промивка системи опалення, за необхідності їх ремонт чи заміна.
Суд відхиляє твердження відповідача щодо не виключення об'єкта з нарахувань за теплопостачання нежитлового приміщення загальною площею 526,7 кв.м., оскільки позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору оренди нежитлового вбудованого приміщення загальною площею 526,7 кв.м. першому поверсі гуртожитку укладеним з громадською організацією «ФОНД РОЗВИТКУ КАМ'ЯНСЬКОГО», внесені зміни до п. 3 договору шляхом підписання додаткової угоди №2 від 12.04.2024, якою опалювальну площу будівлі/приміщення по просп. Гімназичному, 61 зменшено на 526,7 кв.м. і яка склала 841,2 кв.м.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).
Суд зазначає, що відповідач не спростував у встановленому законом порядку та належними засобами доказування викладені позивачем аргументи та надані ним докази.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 669 399, 90 грн є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 669 399, 90 грн є обґрунтованими та підлягають стягненню.
Щодо суми пені
За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 32 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі___ гривень, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 32 договору).
Позивачем здійснено розрахунок пені за загальний період з 01.02.2024 по 01.05.2025 (по кожному місяцю окремо), яка складає 9 558, 31 грн.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно.
Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, відносно вимог про стягнення пені, господарський суд вважає необхідним зазначити таке.
Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приписами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (стаття 258 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.
Разом з тим, 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.20р. (з подальшими змінами), якою з 12.03.20 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.23р. №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.22р, затвердженим Законом України від 24.02.22р. № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).
З огляду на те, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені продовжується на період дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності не сплив.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 01.02.2024 по 01.05.2025 у розмірі 17 202 грн та інфляційних втрат за вказаний період у розмірі 63 978, 88 грн.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є правильними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 63 978, 88 грн та 3% річних у розмірі 17 202 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Благоустрій" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Василя Стуса, буд. 10/12, код ЄДРПОУ 40029491) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 00130820) основний борг у розмірі 578 660, 71 грн, пеня у розмірі 9 558, 31 грн, інфляційні втрати у розмірі 63 978, 88 грн, 3% річних у розмірі 17 202 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 032, 80 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення 04.12.2025
Суддя В.І. Ярошенко