вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
03.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5233/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури, м. Корюківка, Чернігівська обл. в інтересах держави в особі відділу культури Менської міської ради, м. Мена, Корюківський р-н, Чернігівська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у сумі 48 756 грн 75 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі відділу культури Менської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" заборгованість в сумі 48 756 грн 75 коп., з яких: 39 520 грн 00 коп. - основний борг, 2 056 грн 02 коп. - інфляційні втрати, 643 грн 15 коп. - 3% річних, 6 537 грн 58 коп. - пеня.
Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №СК4/257 від 08.04.2024 в частині своєчасної та в повному обсязі поставки товару.
На думку прокурора у зазначеному випадку існує порушення інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, що зумовлює необхідність їх захисту.
На виконання частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, звертаючись з позовом до суду, обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб'єктом - відділом культури Менської міської ради, яким не вжито заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.
На підтвердження прокурор надав лист Менської міської ради № 04-17/1497 від 13.08.2025, яким повідомлено прокурора, що Менська міська рада з позовною заявою до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" вартості палива за скретч-картками (талонами), яке неможливо отримати на АЗС за договорами, серед яких договір поставки СК4/257 від 08.04.2024, не зверталась у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, просила прокурора звернутися до суду з відповідним позовом.
Крім того, позивач звернувся до керівника Корюківської окружної прокуратури з листом № 10-11/119-1 від 16.06.2025, у якому просив прокурора здійснити представництво інтересів держави в суді, в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором попередньо повідомлено позивачів про здійснення представництва інтересів держави в особі відділу культури Менської міської ради, шляхом звернення із вказаним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Ухвалою господарського суду від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 19.09.2025 направлялася відповідачу на його електронний кабінет, зареєстрований в системі “Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 19.09.2025.
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови оплати та поставки товару, факт здійснення попередньої оплати у встановленому договором розмірі, факт настання строку поставки товару, факт поставки товару, допущення прострочення поставки товару, наявність підстав для повернення попередньої оплати у заявленій до стягнення сумі, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат , 3% річних у заявлених до стягнення сумах.
Між відділом культури Менської міської ради (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки № СК/257 від 08.04.2024 (далі - договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування товару: бензин А-95 (п. 1.2 договору).
Одиниця вимірювання - літр (п. 1.3 договору).
Кількість - згідно з накладними на товар (п. 1.4 договору).
Пунктом 1.5 договору передбачено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю з моменту фактичного отримання товару згідно з умовами договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору ціна 1 літра товару - згідно з накладними на товар.
Загальна сума договору становить 98 800 грн, у т.ч. ПДВ (п. 3.2 договору).
Умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунка-фактури та накладної на товар. Ціна одного літра товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки (п. 4.1 договору).
За змістом пункту 4.2 договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити.
Постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та за наявності в нього паспорта (п. 4.4 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Місце поставки (передачі) товарів:
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п.п. 5.2.1 п. 5.2 договору).
Скрєтч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці. (п.п. 5.2.2 п. 5.2 договору).
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3 договору).
Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за Договором, у разі неотримання Покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.4 договору).
Відповідно до пункту 6.3 договору постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цих договорів.
Відповідно до п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
Пунктами 10.1, 10.2 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) і діє до 31 грудня 2024 року.
На виконання умов договору постачальник передав покупцю довірчі документи (190 талонів номіналом 10 літрів, територією дії яких є Україна) на товар: бензин А-95 у кількості 1900 літрів по 52 грн/л на загальну суму 98 800 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №0004/0000635 від 08.04.2024 визначено.
Прокурор зазначає, що невикористаними за договором №СК4/257 від 08.04.2024 залишаються 76 талонів номіналом по 10 літрів з наступними серійними номерами: з 3035 2654 8320 по 3035 2654 8415.
На підставі отриманих талонів, згідно з вищевказаними видатковими накладними на АЗС відповідача, починаючи з 20.01.2025 та станом на даний час, позивачу відмовляють у відпуску пального, у зв'язку із чим постачальником за договором №СК4/257 від 08.04.2024 не поставлено відділу культури Менської міської ради 760 літрів бензину А-95 на суму 39 520,00 грн.
Листами №10-11/74 від 16.04.2025 та №10-11/82 від 30.04.2025 відділ культури Менської міської ради звертався до ТОВ «ТЕНЕГІЯ» щодо неналежного виконання умов договору та наявності загальної заборгованості за непоставлений товар в обсязі 760 літрів, однак відповідь від відповідача не надходила.
Крім того, за результатами неодноразового виїзду водієм та провідним спеціалістом відділу культури за місцем розташування АЗС постачальника (заправка «АКР» по вул. Чернігівський шлях, 126, м. Мена) у січні поточного року встановлено, що покупцю відмовлено у відпуску палива у зв'язку з його відсутністю на АЗС, про що складено відповідні акти.
Зокрема, 20.01.2025 водієм та провідним спеціалістом відділу культури Менської міської ради здійснено спробу заправки паливно-мастильними матеріалами (дизельне паливо) за договором №СК4/257 від 08.04.2024 на автозаправній станції «Авіас» по вул. Чернігівський шлях, 126 в м. Мена, яка є єдиною на території Менської територіальної громади, працівників АЗС на робочих місцях були відсутні, на табло не відображалась інформація про пальне.
Веб-сайт мережі АЗС «АВІАС» не відображає інформацію про мережу АЗС в Україні та наявність пального.
Залишок невикористаних карток на 760 л бензину А-95 (76 талонів номіналом по 10 літрів) на суму 39 520,00 грн. (за договором №СК4/257 від 08.04.2024).
Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконав, не забезпечив наявність пального за вимогою покупця по факту пред'явлення талонів та не передав покупцю товар у повному обсязі та кількості, що й стало причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналіз пунктів 4.1, 4.2, 5.2 договору дає підстави для висновку, що товар за договором підлягає оплаті до моменту його поставки (видачі) постачальником, зобов'язання щодо якої вважається виконаними після відпуску покупцеві всієї партії товару на АЗС. Тобто товар оплачується в порядку попередньої оплати.
Строк виконання зобов'язання з відпуску товару за договором визначений моментом пред'явлення покупцем скретч-карток на АЗС, які обслуговують довірчі документи постачальника, що зумовлює обов'язок останнього з негайного відпуску товару.
У матеріалах справи міститься складений працівниками відділу освіти Менської міської ради акт від 30.01.2025, яким зафіксовано факт неможливості одержання позивачем товару за скретч-картками при зверненні останнього на АЗС, які обслуговують довірчі документи постачальника, з метою заправки службового автомобіля.
Обставини того, що АЗС бренду "Авіас", які обслуговують скретч-картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", не працюють, є загальновідомими, у зв'язку з чим не потребують доказування на підставі положень частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За приписом частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Наявні у справі докази свідчать про те, що покупець-позивач належним чином виконав своє зобов'язання з оплати товару за договором, однак постачальник-відповідач здійснив поставку оплаченого товару не в повному обсязі: не відпустив позивачеві через АЗС 760 літрів бензину А-95 на суму 39 520 грн 00 коп. у строк, встановлений частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тож у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за вказаний товару у сумі 39 520 грн 00 коп.
На час ухвалення рішення відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу попередньої оплати за товар у сумі 39 520 грн 00 коп., яку він мав повернути відповідно до вимог частини другої статті 693 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, вимоги прокурора про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 39 520 грн 00 коп., сплачених позивачем за товар, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожен день прострочення (п. 7.2. договору).
За прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, на підставі пункту 7.2 договору, прокурор нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 20.01.2025 по 05.08.2025 в сумі 6 537 грн 58 коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нарахувано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 643 грн 15 коп. за загальний період з 20.01.2025 по 05.08.2025 та інфляційні втрати за загальний період з лютого 2025 року по червень 2025 року у сумі 2 056 грн 02 коп.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що вимога прокурора в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Так, згідно з п. 5.1 договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Відповідно до п. 5.2.договору місце поставки (передачі) товарів:
Передача покупцю товару за цим договором здійснюється з АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п. 5.2.1 договору).
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2 договору).
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3 договору).
Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором, у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.4 договору).
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Як було встановлено судом вище, у договорі сторонами не були визначені умови щодо строку поставки товару (кінцевий термін дії скретч-картки); доказів узгодження сторонами строків поставки товару на суму здійсненої позивачем попередньої оплати в сумі 39 520 грн 00 коп. матеріали справи також не містять.
Доказів, на підтвердження того, в який день та в якій кількості пального відповідачем було відмовлено позивачу у заправці його автомобілів суду не надано, отже факт прострочення поставки товару на суму 39 520 грн 00 коп. в період з 20.01.2025 по 05.08.2025 прокурором належними доказами не доведений.
Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З цього приводу суд також зазначає, що у відповідача не можуть існувати два взаємовиключні обов'язки одночасно:
1) обов'язок щодо поставки товару на суму 39 520 грн 00 коп., а також,
2) обов'язок щодо повернення попередньої оплати на суму 39 520 грн 00 коп.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимоги в частині стягнення пені в сумі 6 537 грн 58 коп., 3% річних в сумі 643 грн 15 коп. та інфляційних втрат в сумі 2 056 грн 02 коп.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 454 грн 36 коп.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (ідентифікаційний код 44604267; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99) на користь відділу культури Менської міської ради (ідентифікаційний код 41653615; місцезнаходження: 15600, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Мена, вул. Героїв АТО, 3) заборгованість у сумі 39 520 грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (ідентифікаційний код 44604267; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99) на користь Чернігівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02910114; місцезнаходження: 14000, Україна, Чернігівська обл., м. Чернігів, вулиця Князя Чорного, будинок 9) судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 03.12.2025.
Суддя І.А. Рудь