вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
03.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5250/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" , м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у сумі 62 534 грн 00 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість в сумі 62 534 грн 00 коп., з яких: 9 808 грн 19 коп. - 3% річних, 52 725 грн 81 коп. - інфляційні втрати.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-20240/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 20.03.2020 та договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 30.06.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі №904/3898/24 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 303 070,56 грн, збір за зберігання вантажів в сумі 22 885,68 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 889,34 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 №904/3898/24 залишено без змін
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані 3% річних у розмірі 9 808,19 грн за період з 15.05.2024 по 18.05.2025 та інфляційні збитки у розмірі 52 725,81 грн за період з травня 2024 року по травень 2025 року.
19.09.2025 від позивача надійшли уточнення до позовної заяви.
Ухвалою господарського суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
07.10.2025 від відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому останній зазначає, що спірним договором не визначено строк виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг у разі не підписання ним документів або наявності спору щодо наданих послуг. Правила розрахунків за перевезення вантажів також не визначають строку виконання замовником (вантажовласником) обов'язку з оплати наданих перевізником послуг у випадку наявності спірних питань між сторонами договору.
Обставини, встановлені судом у справі № 904/3898/24, свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами. Тому стягнення здійснювалось у судовому порядку за позовом залізниці.
З огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області.
За розрахунком відповідача 3% річних складають 294,70грн. Інфляційні втрати, на думку відповідача, нарахуванню не підлягають, оскільки прострочення тривало неповний місяць.
09.10.2025 від позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві, не погоджується та зазначає про те, що зобов'язання не є таким, що виникло з рішення суду. Це зобов'язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов'язання між сторонами.
Вираховувати період нарахування 3% річних та інфляційних втрат з моменту набрання рішенням законної сили, є помилковим, адже зобов'язання по оплаті боргу виникло не з рішень суду.
Ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами).
Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з оплати плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 по справі № 904/3898/24 позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 325956,24грн, з якої: 303070,56грн плати за користування вагонами, 22885,68грн збору за зберігання вантажу - задоволено у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 303070,56грн - плати за користування вагонами, 22885,68грн - збору за зберігання вантажу та 4889,34грн - витрат по сплаті судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі №904/3898/24 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі 904/3898/24, встановлено таке.
Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, Комбінат, відповідач), укладений договір №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.
Під'їзна колія обслуговується власними локомотивами.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлені на продовженні колії №3 біля вхідного світлофора "НІ", на продовженні колії №2 біля вхідного світлофора "НІІ".
Розгорнута довжина під'їзної колії становить 50624,66 погонних метрів (пункт 2 договору).
Пунктом 4 договору встановлено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
Згідно з пунктом 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або завантаження" форми ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (пункт 6 договору).
Приписами пункту 7 договору встановлено, що всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн.
Пунктом 8 договору передбачено, що про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
За змістом пункту 9 договору вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 10 договору).
Згідно з пунктом 11 договору для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 год.
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У відповідності до пункту 21 договору (із змінами і доповненнями, викладеними в додатковій угоді №4 від 20.09.2021) цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 квітня 2020 до 31 березня 2025 включно.
У травні 2024 року за залізничними накладними залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький ГЗК" порожні власні вагони (а.с. 184-250 том 1, 1-233 том 2, 1-250 том 3, 1-221 том 4). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
На шляху прямування відповідні вагони було затримано через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Причина затримки вагонів - скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці через їх неприйняття одержувачем на свою під'їзну колію.
Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актами загальної форми ГУ-23 №2794 від 08.05.2024, №2808 від 09.05.2024, №2813 від 10.05.2024, №2827 від 10.05.2024, №2830 від 10.05.2024, №2838 від 11.05.2024, №2845 від 11.05.2024, №2846 від 11.05.2024, №2855 від 11.05.2024, №2856 від 11.05.2024, №2861 від 12.05.2024, №2862 від 12.05.2024, №2868 від 12.05.2024, №2869 від 12.05.2024, №2870 від 12.05.2024, №2875 від 13.05.2024, №2876 від 13.05.2024, №2880 від 13.05.2024, №2881 від 13.05.2024, №2891 від 14.05.2024, №2892 від 14.05.2024, №2897 від 14.05.2024, №2898 від 14.05.2024, №2900 від 14.05.2024, №2901 від 14.05.2024, №2912 від 15.05.2024, №2913 від 14.05.2024, №2918 від 15.05.2024, №2921 від 16.05.2024, №2926 від 16.05.2024, №2927 від 16.05.2024, №2928 від 16.05.2024, №2930 від 16.05.2024, №2952 від 18.05.2024, №2953 від 18.05.2024, підписаними відповідачем із запереченнями (а.с. 69-104 том 1). Час перебування на станції призначення вагонів за цими актами охоплює час затримки відповідних вагонів за наказом.
По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 105-126 том 1).
Наведені вагони відповідач своєчасно не забрав на свої під'їзні колії, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №2794 від 08.05.2024, №2808 від 09.05.2024,
№2813 від 10.05.2024, №2827 від 10.05.2024, №2830 від 10.05.2024, №2838 від 11.05.2024, №2845 від 11.05.2024, №2846 від 11.05.2024, №2855 від 11.05.2024, №2856 від 11.05.2024, №2861 від 12.05.2024, №2862 від 12.05.2024, №2868 від 12.05.2024, №2869 від 12.05.2024, №2870 від 12.05.2024, №2875 від 13.05.2024, №2876 від 13.05.2024, №2880 від 13.05.2024, №2881 від 13.05.2024, №2891 від 14.05.2024, №2892 від 14.05.2024, №2897 від 14.05.2024, №2898 від 14.05.2024, №2900 від 14.05.2024, №2901 від 14.05.2024, №2912 від 15.05.2024, №2913 від 14.05.2024, №2918 від 15.05.2024, №2921 від 16.05.2024, №2926 від 16.05.2024, №2927 від 16.05.2024, №2928 від 16.05.2024, №2930 від 16.05.2024, №2952 від 18.05.2024, №2953 від 18.05.2024, які підписані відповідачем із запереченнями (а.с. 69-104 том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, за весь час затримки відповідних вагонів на підставі актів загальної форми ГУ-23 та згідно з Тарифним керівництвом №1 позивачем розрахована за відомостями форми ГУ-46 №№11059285, 11059286, 12059289, 13059290, 13059291, 13059292, 13059293, 14059294, 15059295, 15059296, 15059297, 16059298, 16059299, 16059300, 17059301, 17059302, 19059306, 19059307 плата за користування вагонами у загальній сумі 252558,80грн (без ПДВ), а також збір за зберігання вантажів за накопичувальними картками ФДУ-92 №№0059082, 13059083, 13059084, 16059085, 16059086, 16059087, 19059089, 19059090, 19059091, 19059092, 19059093, 19059094, 21059095, 13069148, 13069149, 13069150 у загальній сумі 19071,40грн (без ПДВ).
За результатом перевірки виконаного позивачем розрахунку порушень не встановлено.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі №904/3898/24 підлягають задоволенню повністю.
За приписами частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 16.12.2020 у справі №914/554/19, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21, від 13.12.2022 у справі №910/10564/20 викладено такі загальні висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.
У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
З огляду на положення частини четвертої ст. 75 ГПК України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі №904/3898/24 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені у судовому рішенні у справі №904/3898/24 не підлягають доказуванню в даній справі.
26.05.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2025, яке набрало законної сили 07.05.2025, видано наказ №904/3898/24 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 303070,56грн - плати за користування вагонами, 22885,68грн - збору за зберігання вантажу та 4889,34грн - витрат по сплаті судового збору.
На виконання рішення господарського суду Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 325 956,24 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4500017937 від 19.05.2025.
Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу з 15.05.2024 до 18.05.2025.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно частини п'ятої ст. 307 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які відповідають положенням частин першої, сьомої статті 194 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Укладеним сторонами договором про надання послуг з організації перевезення №45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 передбачений обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (п. 2.1.4 договору).
Замовник зобов'язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п. 2.1.7 договору).
Відповідно до пункту 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Беручи до уваги факти, встановлені у справі №904/3898/24, рішення, яке набрало законної сили, відповідач підписав вищевказані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 із запереченнями.
Вказане унеможливило списання залізницею плати за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами.
При цьому, з огляду на умови пункту 2.1.7 договору обов'язок підписати означені накопичувальні картки та відомості плати у відповідача виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4 договору.
Оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Звідси, ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Отже, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність строку для оплати наданих послуг спростовується умовами укладеного між сторонами договору.
Оскільки оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2025 у справі №904/2746/24, від 08.04.2025 у справі №904/3042/24, від 16.09.2025 у справі №904/1367/25, від 29.10.2025 у справі №904/647/25, від 04.11.2025 у справі №904/3735/25, від 17.11.2025 у справі 904/3734/25).
За порушення строків внесення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, позивач нарахував (по кожній відомості плати за користування вагонами окремо) та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 9 808,19 грн за період з 15.05.2024 по 18.05.2025 та інфляційні збитки у розмірі 52 725,81 грн за період з травня 2024 року по травень 2025 року включно.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Припис частини другої ст. 625 ЦК України застосовується судом за наявності порушення боржником будь-якого грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати
Отже, обов'язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом та втрат від інфляції встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% та інфляційних втрат, які обґрунтовані нормою ст. 625 ЦК України, що підлягає застосуванню у разі порушення грошового зобов'язання, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 422,40грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. ЄжиҐедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) 3% річних у розмірі 9 808,19 грн, втрати від інфляції у розмірі 52 725,81 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 03.12.2025.
Суддя І.А. Рудь