вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
01.12.2025м. ДніпроСправа № 904/4727/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південрембуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення штрафних санкцій
Представники:
від позивача:Тетера Олександр Володимирович, довіреність № 8346/01 від 25.08.2025, представник.
від відповідача: Гудима Тетяна Володимирівна, свідоцтво серія ДП № 3032, адвокат
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південрембуд" (далі - відповідач) заборгованість за договором № 161 від 20.08.2024 у загальному розмірі 1 069 954, 85 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- пеня у розмірі 886 743,41 грн;
- 10 % штрафу від вартості робіт у розмірі 183 211,44 грн, нараховані за порушення умов договору № 161 на поточний ремонт теплових мереж по Північному експлуатаційному району ( ТК201-ТК203, ТК210-ТК211, ТК209-ТК210, ТК208-ТК209).
Ухвалою від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.09.2025.
12.09.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.09.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату.
В судове засідання 16.09.2025 Позивач та Відповідач не з'явилась.
Ухвалою від 16.09.2025 клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено підготовче засідання на 07.10.2025
19.09.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив.
06.10.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі.
В судовому засіданні 07.10.2025 Позивач проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечив.
Відповідач свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 07.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 04.11.2025.
Ухвалою від 15.10.2025 виправлено описку в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 у справі №904/4727/25 в частині зазначення вірної дати та часу проведення судового засідання.
03.11.2025 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.
Суд заслухав вступне слово та пояснення сторін.
В засіданні оголошувалась перерва до 24.11.2025.
24.11.2025 в судовому засіданні судом досліджено докази, наявні в матеріалах справи.
В засіданні оголошувалась перерва до 01.12.2025.
01.12.2025 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті.
Сторони підтримали свої правові позиції.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
01.12.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 161 від 20.08.2024 в частині повного та своєчасного виконання робіт.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на п.п. 3.5-3.8 спірного договору, зазначив, що вищевказані положення договору свідчать про наявність спеціального порядку (процедури) фіксування, актування виявлених дефектів (недоліків) робіт та механізму їх усунення.
Відповідач стверджує, що, в порушення вищевказаного порядку позивач попередньо не повідомив відповідача про виявлені дефекти (недоліки) наданих послуг (наявність конкретного переліку послуг, що не надані Виконавцем) та не запрошував представника останнього для складання Акту дефектів (недоліків). Водночас, в матеріалах справи також відсутні і докази залучення позивачем незалежної експертної організації з метою встановлення факту наявності дефектів (недоліків, недоробок і т.і.)Послуг, визначення причин виникнення таких дефектів та надання можливих рекомендацій щодо можливості їх усунення.
Крім того, відповідач вказує, що в якості доказу позивачем ні в тексті позовної заяви, ані в розрахунку доданому до позовної заяви не наведено конкретного переліку Послуг, які нібито не виконані відповідачем, не зазначено їх назви, види вартість. Обсяг нібито не наданих послуг розрахований виключно математичним шляхом - шляхом віднімання від загальної вартості послуг визначеної сторонами в договорі вартості фактично наданих послуг, що були прийняті позивачем в строки обумовлені в Договорі без будь-яких зауважень.
Відповідач вказує, що по незалежним від Виконавця причинам, враховуючи фактично наданий Замовником фронт робіт, послуги по зазначеним договорам були надані не на повну суму передбачену кошторисами до договорів.
Відповідач зауважує, що послуги з поточного ремонту теплових мереж мають певну специфіку, оскільки теплові мережі збудовані більше ніж 60 років тому, знаходяться під землею і таким чином а ні Замовник, а ні Виконавець завчасно не можуть передбачити дійсний стан теплових мереж, передбачити дійсну кількість відводів, під час складання Дефектних актів Замовник керувався наявними схемами теплових мереж і саме на підставі Дефектних актів складались відповідні кошториси. Але, під час безпосереднього надання послуг, на місці надання послуг під час передання фронту робіт Виконавцем було з'ясовано часткову відсутність мереж, частина мереж знаходилась навпаки в задовільному стані та не потребувала поточного ремонту. Зазначені обставини спричинили ситуацію за якої послуги з поточного ремонту теплових мереж за визначеними ділянками були надані в повному обсязі, але вартість наданих послуг менша ніж визначена відповідним кошторисом, оскільки під час передачі фронту робіт фактично було передано менший обсяг мереж для поточного ремонту.
Відповідач звертає увагу, що листом - відгуком № 1424/27 від 07.02.2025 року АТ «КТЦ» підтвердило надання послуг по Договору №161 від 20.08.2024 року на суму фактичного виконання 1 681 201,84 грн. з ПДВ, послуги надані належної якості. Зауважень (претензій) щодо виконання договору немає.
Посилання позивача в позові на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 по справі 160/2599/25 як не преюдиційний факт відповідач вважає нерелевантним з правовідносинами, які складися між сторонами у справі. Крім того, в тексті згаданого рішення суду судом встановлено, що за поясненнями АТ «Криворізька теплоцентраль» враховуючи фактичний стан теплових мереж та тривалий термін встановлення розрахункових гідравлічних режимів, включення котелень в роботу (розпал котлів) здійснено: районна котельня №6 з 08:50 25.10.2024 районна котельня №2 з 11:20 30.10.2024 котлотурбінний цех з 5:45 31.10.2024 районна котельня №4 з 22:35 01.11.2024 районна котельня №5 з 03:00 06.11.2024 районна котельня №3 з 08:25 15.11.2024, і саме це є підставами що призвели до порушень прав споживачів.
На думку відповідача, сам позивач своєю позицією в справі 160/2599/25 підтвердив, що не нібито порушення строків та обсягу виконання Послуг поточного ремонту теплових мереж по Північному експлуатаційному району стало підставою для накладення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до АТ «КТЦ» відповідного штрафу.
Відповідач вказує, що п. 4.1. Договору передбачено, що послуги надаються з матеріалів Замовника та виконавця. Матеріали Замовника передаються Виконавцю за актом передачі та прийому матеріалів з центрального складу Замовника. Пунктом 6.1.1. Договору передбачено, що Замовник зобов'язується надати можливість доступу на Об'єкти для надання послуг за цим Договором. Протягом всього строку надання послуг представник виконавця на технічних нарадах повідомляв про наявність перешкод для виконання послуг у вигляді затримки надання матеріалів з центрального складу Замовника, а також труднощів що виникають для доступу до Об'єктів ремонту у зв'язку з наявністю поруч ділянок водопостачання, що значно утруднює доступ або взагалі унеможливлює його. Вказані обставини підтверджуються Протоколами технічних нарад № 2 від 20.08.2024 року, №4 від 27.08.2024 року, №11 від 08.10.2024 року.
За таких обставин Відповідач вважає, що позивачем не доведено наявність у відповідача об'єктивної та реальної можливості надати послуги, передбачені умовами Договору, та той факт, що неналежне виконання відповідачем зобов'язань стало наслідком дій або бездіяльності лише з боку останнього.
Позивач вказує, що зміст пунктів 3.3- 3.8 договору, на які посилається Відповідач як на підставу своїх заперечень, вказує на те, що вони регулюють виключно порядок здачі-приймання вже наданих послуг, які супроводжуються кошторисною та виконавчою документацією.
Таким чином, на думку позивача, зазначені пункти не застосовуються у ситуаціях, коли роботи взагалі не були виконані.
Позивач наполягає, що факт часткового виконання зобов'язань за Договором на загальну суму 1 681 201,84 грн прямо визнається Відповідачем у відзиві. АТ «КТЦ» прийняло та оплатило зазначений обсяг наданих Послуг, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 5006 від 23.10.2024, № 5239 від 08.11.2024 та № 5706 від 22.11.2024. Водночас, предметом позову, є стягнення штрафних санкцій (пені та 10% штрафу) за порушення Відповідачем умов пунктів 3.1 та 3.2 Договору, а саме - порушення строків надання Послуг, які не було надано на суму 1 832 114,48 грн.
Позивач вказує, що у контексті предмету позову, доводи Відповідача про порушення Позивачем порядку, передбаченого пунктами 3.5 - 3.8 Договору, є юридично нерелевантними, та стосуються лише процедури приймання вже виконаних робіт, тоді як позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні зобов'язань у строк.
Також позивач зазначає, що єдиним належним способом фіксації обставин, що впливали на строки надання Послуг, є письмове повідомлення Виконавця, направлене на ім'я Замовника протягом трьох календарних днів з дня виникнення обставин, які загрожують належному виконанню послуг. Жодних доказів надання таких повідомлень Відповідачем не надано.
Таким чином, позивач вважає, що посилання Відповідача на протоколи технічних нарад також не можуть бути прийняті судом як належні докази. Протоколи технічних нарад мають виключно організаційний характер, відображають загальний перебіг ремонтної кампанії і координацію робіт, не є первинними документами, які передбачені умовами Договору чи вимогами чинного законодавства України щодо встановлення чи спростування фактів, які мають юридичне значення та не містять інформації, що встановлюють (змінюють) зміст та обсяг зобов'язань за Договором. Відтак протоколи технічних нарад не можуть підтверджувати належним чином наявність обставин, які перешкоджали Виконавцю виконати зобов'язання, і не звільняють його від відповідальності за прострочення.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини укладання договору № 161 від 20.08.2024, правомірність нарахування штрафних санкцій за невиконання робіт.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи,20.08.2024 між Акціонерним товариством «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНРЕМБУД» (Виконавець) укладено договір № 161 на поточний ремонт теплових мереж по Північному експлуатаційному району (ТК201-ТК203, ТК210-ТК211, ТК209-ТК210, ТК208-ТК209) АТ «Криворізька теплоцентраль» (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець зобов'язується надати послуги з поточного ремонту теплових мереж по Північному експлуатаційному району (ТК201-ТК203, ТК210-ТК211, ТК209-ТК210, ТК208-ТК209) АТ «Криворізька теплоцентраль» (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані згідно з умовами цього Договору Послуги, які з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що надання Послуг Виконавцем здійснюється згідно Дефектного акту Замовника (Додаток № 1 до Договору).
Об'єкти надання Послуг: теплові мережі по Північному експлуатаційному району (ТК201-ТК203, ТК210-ТК211, ТК209-ТК210, ТК208-ТК209) АТ «Криворізька теплоцентраль» (п.1.3 Договору).
Згідно п. 2.1. договору, розрахунок вартості послуг за цим договором здійснюється виконавцем на підставі Дефектного акту Замовника (додаток № 1 до цього Договору).
Вартість Послуг за цим Договором розраховується на основі цін і розцінок у будівництві відповідно до «Настанови з визначення вартості будівництва» згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» та визначається у кошторисній документації (Додаток № 2 до Договору) (договірна ціна, локальний кошторис, загальновиробничі витрати, підсумкова відомість ресурсів, пояснювальна записка).
Згідно з пунктом 2.3 Договору, ціна є твердою та визначена у кошторисній документації (додаток №2 до цього договору) і становить 3 513 316,32 грн з ПДВ.
Замовник здійснює оплату наданих послуг протягм 30 календарних днів з дати підписання сторонами Акту за формою №КБ-2в та довідки за формою КБ-3 на підставі фактично наданих послуг та виставленого виконавцем рахунку на оплату. (п. 2.4. договору).
В п. 3.2 договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 10.10.2024 сторони визначили кінцевий термін виконання робіт - 20.12.2024 з правом дострокового виконання.
Згідно з п 3.3 Договору Виконавець зобов'язаний після закінчення надання Послуг по Об'єктам, передбаченим Дефектним актом та кошторисною документацією (Додаток № 1 та Додаток № 2 до цього Договору), письмово повідомити Замовника та здати їх, а Замовник зобов'язаний, у разі відсутності зауважень до наданих Послуг, прийняти їх у відповідності з діючими в Україні нормами і правилами в строк, передбачений п. 3.5. цього договору. За умови письмового погодження Замовника, можливе поетапне прийняття наданих Виконавцем послуг. У такому випадку Виконавець зобов'язанй після закінчення кожного етапу (виду Послуг) повідомити Замовника, а Замовник зобов'язаний у разі відсутності зауважень до наданих послуг протягом 5 робочих днів ці послуги прийняті на підставі відповідних акту, довідки та документів, зазначених в п. 3.4. цього договору і дозволити надання наступного етапу послуг.
Виконавець не пізніше 5 робочих днів з моменту закінчення надання послуг по об'єктам передає замовнику (супровідним листом) наступну виконавчу документацію, а саме:
- Акт за формою №КБ-2в (з розрахунком загальновиробничих витрат та підсумковою відомістю витрачених ресурсів) у 3 примірниках;
- Довідка за формою №КБ-3 у 3 примірниках;
- виконавчі схеми (схеми ремонту теплової мережі з прив'язкою до місцевості), підписані начальником дільниці або майстром дільниці замовника;
- завірені копії сертифікатів (у випадку, якщо такі матеріали підлягають обов'язковій сертифікації) або паспорти якості на використані матеріали;
- акти на приховані роботи оформлені згідно додатка В та додатка Н ДБН А.3.1.-5:2016 «Організація будівельного виробництва», підписані начальником дільниці або майстром дільниці замовника;
- копії маршрутних листів;
- підтвердження (завірені копії) витрат на відрядження;
- акт передачі та прийому матеріалів з центрального складу замовника (оформлений та підписаний виконавцем);
- акт приймання-передачі металобрухту на центральний склад замовника (оформлений та підписаний виконавцем);
- акт проведення гідравлічного випробування теплової мережі. (п. 3.4. договору).
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що замовник повинен розглянути визначену у п. 3.4. цього Договору виконавчу документацію та, у разі відсутності зауважень, підписати Довідку та Акт протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Виконавця.
Згідно з п. 3.6. Договору у разі наявності зауважень до виконавчої документації, визначеної у п. 3.4. цього Договору, виявлення допущених у наданні Послуг відступів від умов Договору або інших недоліків (дефектів), Замовник надає Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту та Довідки протягом строку, вказаного у п. 3.5 цього Договору.
Відповідно до п. 3.7. Договору у разі виникнення між Замовником і Виконавцем при здачі-прийнятті Послуг розбіжностей/спорів з приводу недоліків наданих послуг або їх причин, відступів від умов Договору, надання Послуг не в повному обсязі, на вимогу будь-якої із Сторін має бути призначена відповідна експертиза, яка доручається проведенню незалежній експертній організації (незалежному експерту). Витрати на проведення експертизи несе виконавець, крім випадків, коли незалежною експертною організацією (незалежним експертом) встановлена відсутність порушень ним умов договору або причинного зв'язку між діями виконавця та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Пунктом 3.8. Договору встановлено, що у разі якщо після прийняття Послуг, Замовник виявив відступи від умов Договору або інші недоліки (дефекти), які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані Виконавцем, він протягом 5 робочих днів після їх виявлення письмово повідомляє про це Виконавця та викликає його на визначені у повідомлені дату та місце для складання Акту про порядок і строки усунення недоліків (дефектів). Якщо виконавець не з'явиться без поважних причин у визначений у письмовому повідомленні строк, замовник має право залучити до складання зазначеного акту незалежну експертну організацію (незалежного експерта), письмово повідомивши про це виконавця. Даний акт, складений за участю незалежної експертної організації (незалежного експерта) протягом3 робочих днів після його складання, надсилається виконавцю до виконання.
Послуги на об'єктах надаються з матеріалів замовника та виконавця. Матеріали замовника передаються виконавцю за актом передачі та прийом матеріалів з центрального складу Замовника. (п. 4.1. договору).
Пунктом 4.2. договору встановлено, що виконавець гарантує, за умовами цього договору, використання нових матеріалів та обладнання (неуживаних) без попередньої експлуатації, без дефектів, що раніше не перебували у використанні у виконавця та/або третіх осіб і не підлягали ремонту, модернізації або відновленню. Обладнання та матеріали, що підлягають монтажу, повинні бути виготовлені не раніше 2023, повинні бути сертифікованими для застосування на території України, мати сертифікати (у випадку, якщо такі матеріали підлягають обов'язковій сертифікації) або паспорти якості на використані матеріали, або інші документи, що засвідчують їх якість.
Виконавець зобов'язаний перед плануванням придбання матеріалів отримати від замовника затверджену заявку на матеріали (необхідні для надання послуг).
Згідно положень п. 5.1.3. договору виконавець зобов'язується, зокрема, своєчасно та якісно виконати і здати послуги, визначені цим договором. Своєчасно надати замовнику документацію, визначену у п. 3.4., п. 4.2. цього договору.
Пунктом 7.4 Договору передбачено обов'язок Виконавця протягом 3 (трьох) календарних днів письмово повідомляти Замовника:
7.4.1. про те, що додержання вказівок Замовника загрожує якості наданих Послуг;
7.4.2. про наявність будь-яких інших обставин, які не залежать від Виконавця і, в той же час, загрожують якості Послуг.
Згідно з пунктом 10.3 Договору у випадку порушення строку надання Послуг, визначеного у п.3.1, п.3.2 цього Договору, Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,2 відсотка вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десять) відсотків вказаної вартості.
У відповідності до пунктів 10.5 та 10.6 Договору, нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором не припиняється через шість місяців від дати, коли зобов'язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання Стороною відповідних прострочених зобов'язань за Договором. Позовна давність в три роки застосовується до всіх вимог з виконання зобов'язань за цим Договором, у тому числі щодо стягнення неустойки (штрафу, пені).
Пунктом 16.1 визначено, що Договір діє до 31 грудня 2024 року (включно), але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Позивач вказує, що по Договору Виконавцем надано, а Замовником прийнято фактичний обсяг наданих Послуг на загальну суму 1 681 201,84 грн, що підтверджується наступними довідками та актами:
- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2024 року від 17.10.2024 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2024 року від 17.10.2024 на загальну суму 367 457,58 грн, з ПДВ;
- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2024 року від 05.11.2024 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року від 05.11.2024 на загальну суму 1 313 744,26 грн, з ПДВ;
Позивач вказує, що вартість ненаданих Виконавцем послуг по Договору становить 1 832 114,48 грн.
ТОВ «ПІВДЕНРЕМБУД» для оплати наданих Послуг, надало АТ «КТЦ» наступні рахунки на оплату: рахунок № 18 від 17.10.2024 на 367 457,58 грн.; рахунок № 20 від 05.11.2024 на 1 313 744,26 грн.
На виконання зазначених умов Договору, Позивач вчасно та в повному обсязі виконав свої фінансові зобов'язання за Договором та здійснив оплату наданих послуг на загальну суму 1 681 201,84 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 5006 від 23.10.2024 на суму 367 457,58 грн; № 5239 від 08.11.2024 на суму 1 094 786,88 грн; № 5706 від 22.11.2024 на суму 218 957,38 грн;
Позивач зазначає, що Виконавець вчасно та в повному обсязі Послуги з на поточний ремонт теплових мереж по Північному експлуатаційному району (ТК201- ТК203, ТК210-ТК211, ТК209-ТК210, ТК208-ТК209) АТ «Ктриворізька теполоцентраль» за Договором не надав, що в подальшому призвело до затримки у наданні послуги з постачання теплової енергії споживачам Північному експлуатаційного району в опалювальний період 2024/2025 років та, як наслідок, призвело до накладення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до АТ «КТЦ» відповідного штрафу, що підтверджується рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 по справі 160/2599/25 та в порушення умов пунктів 3.1, 3.2 Договору не надано у визначений строк та у повному обсязі послуги на загальну суму 1 832 114,48 грн. На підставі зазначеного, стягненню з Відповідача підлягають нараховані Позивачем згідно з умовами п. 10.3 Договору пеня у розмірі 886 743,41 грн. та 10% штрафу у розмірі 183 211,44 грн.
09.05.2025, АТ «Криворізька теплоцентраль» направило Відповідачу претензію за вих. № 4855/09 від 07.05.2025 про сплату штрафу в розмірі 183 211,45 грн. та пені в розмірі 476 349,76 грн.
17.06.2025 Відповідачем надано відповідь на претензію за вих. № 4855/09 від 07.05.2025 року, якою відмовлено у задоволенні вимог Позивача.
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Згідно із ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, тобто, законодавець передбачає обов'язкову оплатність договору підряду.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Згідно положень п. 5.1.3. договору виконавець зобов'язується, зокрема, своєчасно та якісно виконати і здати послуги, визначені цим договором. Своєчасно надати замовнику документацію, визначену у п. 3.4., п. 4.2. цього договору.
Пунктом 7.4 Договору передбачено обов'язок Виконавця протягом 3 (трьох) календарних днів письмово повідомляти Замовника:
7.4.1. про те, що додержання вказівок Замовника загрожує якості наданих Послуг;
7.4.2. про наявність будь-яких інших обставин, які не залежать від Виконавця і, в той же час, загрожують якості Послуг.
На виконання умов договору, Виконавцем надано, а Замовником прийнято фактичний обсяг наданих Послуг на загальну суму 1 681 201,84 грн, що підтверджується наступними довідками та актами:Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2024 року від 17.10.2024 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2024 року від 17.10.2024 на загальну суму 367 457,58 грн, з ПДВ;Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2024 року від 05.11.2024 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року від 05.11.2024 на загальну суму 1 313 744,26 грн, з ПДВ (а.с.49-64).
Відповідач для оплати наданих послуг надав позивачу наступні рахунки на оплату: рахунок № 18 від 17.10.2024 на 367 457,58 грн.; рахунок № 20 від 05.11.2024 на 1 313 744,26 грн.(а.с. 66-67).
Позивач здійснив оплату наданих послуг на загальну суму 1 681 201,84 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 5006 від 23.10.2024 на суму 367 457,58 грн; № 5239 від 08.11.2024 на суму 1 094 786,88 грн; № 5706 від 22.11.2024 на суму 218 957,38 грн (а.с. 68-69).
Доказів виконання робіт на суму 1 832 114,48 грн. за спірним договором матеріали справи не містять.
Відповідач, посилаючись на п.п. 3.5-3.8 спірного договору, зазначив, що дані положення договору свідчать про наявність спеціального порядку (процедури) фіксування, актування виявлених дефектів (недоліків) робіт та механізму їх усунення.
Відповідач стверджує, що, в порушення вищевказаного порядку позивач попередньо не повідомив відповідача про виявлені дефекти (недоліки) наданих послуг (наявність конкретного переліку послуг, що не надані Виконавцем) та не запрошував представника останнього для складання Акту дефектів (недоліків). Водночас, в матеріалах справи також відсутні і докази залучення позивачем незалежної експертної організації з метою встановлення факту наявності дефектів (недоліків, недоробок і т.і.)Послуг, визначення причин виникнення таких дефектів та надання можливих рекомендацій щодо можливості їх усунення.
Крім того, відповідач вказує, що в якості доказу позивачем ні в тексті позовної заяви, ані в розрахунку доданому до позовної заяви не наведено конкретного переліку Послуг, які нібито не виконані відповідачем, не зазначено їх назви, види вартість. Обсяг нібито не наданих послуг розрахований виключно математичним шляхом - шляхом віднімання від загальної вартості послуг визначеної сторонами в договорі вартості фактично наданих послуг, що були прийняті позивачем в строки обумовлені в Договорі без будь-яких зауважень.
Відповідач вказує, що по незалежним від Виконавця причинам, враховуючи фактично наданий Замовником фронт робіт, послуги по зазначеним договорам були надані не на повну суму передбачену кошторисами до договорів.
Як убачається з матеріалів справи, перелік невиконаних робіт підтверджуються актами приймання виконаних будівельних робіт та службовою запискою начальника відділу підготовки та проведення ремонтів АТ «КТЦ» (а.с. 49-64, 144-145), з яких вбачається, що, що Виконавець вчасно та в повному обсязі не надав послуги з на поточний ремонт теплових мереж по Північному експлуатаційному району (ТК201- ТК203, ТК210-ТК211, ТК209-ТК210, ТК208-ТК209) АТ «Криворізька теполоцентраль» за Договором не надав на загальну суму 1 832 114,48 грн., а саме:
1. Нарізання швів при ремонті дорожнього покриття з використанням нарізувача швів на базі бензоріза потужністю 4,5-5 кВт, глибина різання 50 мм - 250,45м;
2. Розбирання асфальтобетонних покриттів механізованим способом - 4,015м3;
3. Розробка ґрунту в траншеях та котлованах екскаваторами місткістю ковша 0,25м3 з навантаженням на автомобілі-самоскиди, група ґрунту 2 - 7,14м3;
4. Розробка ґрунту в траншеях та котлованах екскаваторами місткістю ковша 0,25 м3 у відвал, група ґрунту 2 - 246,95м3;
5. Розробка ґрунту вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з укосами, група ґрунту 2[доробка вручну, розробленого механiзованим способом] - 0,5м3;
6. Прочищання теплових камер глибиною до 3 м вручну без відкачування мулу. Маса осаду до 300 кг. - 5 колодязь;
7. Прочищання теплових камер глибиною до 3 м вручну без відкачування мулу. Додавати на кожні 300 кг. (до 2520кг, камера 9м2 товщина шару мула 0,2м, питома вага 1,2 т/м3) - 5 колодязь;
8. Перевезення ґрунту до 1 км (від об'єкта до майданчика) - 10,71т;
9. Навантаження грунту екскаваторами на автомобілі-самоскиди, місткість ковша екскаватора 0,25 м3. - 10,71т;
10. Перевезення ґрунту до 1 км (від майданчика до об'єкта) - 10,71т;
11. Засипання траншей та котлованів бульдозерами потужністю 59 кВт при переміщенні ґрунту до 5 м, група ґрунту 1 - 249,34м3;
12. Планування площ механізованим способом, група ґрунту 1 - 162,8м2
13. Демонтаж плит перекриття каналiв площею до 5 м2 - 29 шт.;
14. Розбирання ізоляції з мінеральної вати - 27,8858м3;
15. (Демонтаж) Прокладання трубопроводів у непрохідних каналах при умовному тиску 1,6 МПа [16 кгс/см2], температурі 150 град.С, діаметр труб 800 мм - 36,5м;
16. (Демонтаж) Протягування у футляр сталевих труб діаметром 800 мм - 19,8м;
17. (Демонтаж) Прокладання трубопроводів у непрохідних каналах при умовному тиску 1,6 МПа [16 кгс/см2], температурі 150 град.С, діаметр труб 300 мм - 4м;
18. (Демонтаж) Прокладання трубопроводів діаметром 100 мм у непрохідному каналі при умовному тиску теплоносія 1,6 Мпа та температурі 150 градусів С - 6м;
19. (Демонтаж) Установлення сталевих засувок або клапанів зворотних діаметром 100 мм - 2шт.;
20. (Демонтаж) Установлення сталевих засувок або клапанів зворотних діаметром 300 мм - 2шт.;
21. (Демонтаж) Установлення сальникових компенсаторів з труб діаметром 800 мм - 4шт.;
22. Брухт металевий (зворотнi матерiали) - 11,9т;
23. Навантаження вантажів краном на автомобільному ходу вантажопідйомністю до 10,0 т, маса вантажу до 2,5 т (навантаження на об'єкті металлобрухту) - 11,9т;
24. Розвантаження вантажів краном на автомобільному ходу вантажопідйомністю до 10,0 т, маса вантажу до 2,5 т (розвантаження металлобрухту на склад замовника) - 11,9т;
25. Перевезення труб сталевих діаметром менше 500 мм транспортом загального призначення з причепом на вiдстань 5 км - 11,9т;
26. Навантаження вантажів краном на автомобільному ходу вантажопідйомністю до 10,0 т, маса вантажу до 2,5 т (навантаження на складі замовника) - 7,5391т;
27. Розвантаження вантажів краном на автомобільному ходу вантажопідйомністю до 10,0 т, маса вантажу до 2,5 т (розвантаження на об'єкті матеріалів замовника) -7,5391т;
28. Перевезення труб сталевих діаметром менше 500 мм транспортом загального призначення з причепом на вiдстань 5 км - 7,5391т;
29. Прокладання трубопроводів у непрохідних каналах при умовному тиску 1,6 МПа [16 кгс/см2], температурі 150 град.С, діаметр труб 800 мм - 36,5м;
30. Протягування у футляр сталевих труб діаметром 800 мм - 19,8м;
31. Прокладання трубопроводів у непрохідних каналах при умовному тиску 1,6 МПа [16 кгс/см2], температурі 150 град.С, діаметр труб 300 мм - 4м;
32. Прокладання трубопроводів діаметром 100 мм у непрохідному каналі при умовному тиску теплоносія 1,6 Мпа та температурі 150 градусів С - 6м;
33. Приварювання фланців до сталевих трубопроводів діаметром 300 мм - 4шт.;
34. Приварювання фланців діаметром 100 мм до сталевих трубопроводів - 4шт.;
35. Установлення сталевих засувок або клапанів зворотних діаметром 100 мм - 2шт.;
36. Установлення сталевих засувок або клапанів зворотних діаметром 300 мм - 2шт.;
37. Установлення сальникових компенсаторів з труб діаметром 800 мм - 4шт.;
38. Фарбування сталевих балок, труб діаметром більше 50 мм тощо суриком за 2 рази - 100,53м2;
39. Ізоляція трубопроводів діаметром 820 мм матами мінераловатними прошивними в обкладках, виробами мінераловатними з гофрованою структурою, товщина ізоляційного шару 100 мм - 5м;
40. Улаштування гідроізоляційного шару з алюхолста на трубопроводах діаметром 820 мм при товщині ізоляційного шару 100 мм - 5м;
41. Ізоляція трубопроводів діаметром 325 мм матами мінераловатними прошивними в обкладках, виробами мінераловатними з гофрованою структурою, товщина ізоляційного шару 100 мм - 4м;
42. Улаштування гідроізоляційного шару з алюхолста на трубопроводах діаметром 325 мм при товщині ізоляційного шару 100 мм - 4м;
43. Ізоляція трубопроводів діаметром 108 мм матами мінераловатними прошивними в обкладках, виробами мінераловатними з гофрованою структурою, товщина ізоляційного шару 100 мм - 6м;
44. Улаштування гідроізоляційного шару з алюхолста на трубопроводах діаметром 108 мм при товщині ізоляційного шару 100 мм - 6м; 45. Укладання плит перекриття каналів площею до 5 м2 - 2шт;
46. Готування важких кладкових цементних розчинів, марка 50 - 0,0102м3
47. Нарізання швів при ремонті дорожнього покриття з використанням нарізувача
швів на базі бензоріза потужністю 4,5-5 кВт, глибина різання 50 мм - 72м;
48. Розбирання асфальтобетонних покриттів механізованим способом - 5,4м3;
49. Розробка ґрунту в траншеях та котлованах екскаваторами місткістю ковша 0,25 м3 з навантаженням на автомобілі-самоскиди, група ґрунту 2 - 54м3;
50. Розробка ґрунту в траншеях та котлованах екскаваторами місткістю ковша 0,25 м3 у відвал, група ґрунту 2 - 27м3;
51. Розробка ґрунту вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з укосами, група ґрунту 2[доробка вручну, розробленого механiзованим способом] - 0,81м3;
52. Перевезення ґрунту до 1 км (від об'єкта до майданчика) - 81т;
53. Навантаження грунту екскаваторами на автомобілі-самоскиди, місткість ковша екскаватора 0,25 м3. - 81т;
54. Перевезення ґрунту до 1 км (від майданчика до об'єкта) - 81т;
55. Засипання траншей та котлованів бульдозерами потужністю 59 кВт при переміщенні ґрунту до 5 м, група ґрунту 1 - 81,81м3
56. Планування площ механізованим способом, група ґрунту 1 - 108м2;
57. (Демонтаж) Демонтаж плит перекриття каналiв площею до 5 м2 - 18шт.;
58. (Демонтаж) Монтаж дрібних металоконструкцій вагою до 0,5 т (демонтаж металевих балок перекриття) - 2,052т;
59. Ремонт окремих ділянок цегляної кладки оглядових каналізаційних колодязів, глибина колодязя до 3 м - 15,48м3;
60. Монтаж дрібних металоконструкцій вагою до 0,5 т (монтаж металевих балок перекриття ТК) - 2,052т;
61. Укладання плит перекриття каналів площею до 5 м2 - 18шт.;
62. Готування важких кладкових цементних розчинів, марка 50 - 0,0918м3;
63. Улаштування вертикальної гідроізоляції фундаментів бітумною мастикою - 103,2м2;
64. Навантаження сміття екскаваторами на автомобілі-самоскиди, місткість ковша екскаватора 0,25 м3 - 157,3т;
65. Перевезення сміття до 15 км (в т.ч. демонтовані ж/б плити 81,84 т ) - 157,3т.
В ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Пунктами 2,3 ч. 1 ст. 847 Цивільного кодексу України встановлено, що Обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника: про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.
Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. (ст. 875 ЦК України).
Статтею 877 ЦК України, унормовано, що Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.
У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до положень ст.. 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що замовник повинен розглянути визначену у п. 3.4. цього Договору виконавчу документацію та, у разі відсутності зауважень, підписати Довідку та Акт протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Виконавця.
Згідно з п. 3.6. Договору у разі наявності зауважень до виконавчої документації, визначеної у п. 3.4. цього Договору, виявлення допущених у наданні Послуг відступів від умов Договору або інших недоліків (дефектів), Замовник надає Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту та Довідки протягом строку, вказаного у п. 3.5 цього Договору.
Відповідно до п. 3.7. Договору у разі виникнення між Замовником і Виконавцем при здачі-прийнятті Послуг розбіжностей/спорів з приводу недоліків наданих послуг або їх причин, відступів від умов Договору, надання Послуг не в повному обсязі, на вимогу будь-якої із Сторін має бути призначена відповідна експертиза, яка доручається проведенню незалежній експертній організації (незалежному експерту). Витрати на проведення експертизи несе виконавець, крім випадків, коли незалежною експертною організацією (незалежним експертом) встановлена відсутність порушень ним умов договору або причинного зв'язку між діями виконавця та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Пунктом 3.8. Договору встановлено, що у разі якщо після прийняття Послуг, Замовник виявив відступи від умов Договору або інші недоліки (дефекти), які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані Виконавцем, він протягом 5 робочих днів після їх виявлення письмово повідомляє про це Виконавця та викликає його на визначені у повідомлені дату та місце для складання Акту про порядок і строки усунення недоліків (дефектів). Якщо виконавець не з'явиться без поважних причин у визначений у письмовому повідомленні строк, замовник має право залучити до складання зазначеного акту незалежну експертну організацію (незалежного експерта), письмово повідомивши про це виконавця. Даний акт, складений за участю незалежної експертної організації (незалежного експерта) протягом3 робочих днів після його складання, надсилається виконавцю до виконання.
При цьому, згідно положень п. 5.1.3. договору виконавець зобов'язується, зокрема, своєчасно та якісно виконати і здати послуги, визначені цим договором. Своєчасно надати замовнику документацію, визначену у п. 3.4., п. 4.2. цього договору.
Пунктом 7.4 Договору передбачено обов'язок Виконавця протягом 3 (трьох) календарних днів письмово повідомляти Замовника:
7.4.1. про те, що додержання вказівок Замовника загрожує якості наданих Послуг;
7.4.2. про наявність будь-яких інших обставин, які не залежать від Виконавця і, в той же час, загрожують якості Послуг.
Всупереч цьому, відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з листом щодо неможливості проведення ремонту теплових мереж на ділянках ТК210-ТК211 та ТК209-ТК210 або із заявою про внесення змін до договору, у зв'язку з чим у позивача виникло право на нарахування пені та штрафу на підставі п. 10.3 спірного договору.
Крім того, в протоколі технічної наради № 11 від 08.10.2024 (а.с. 121-122) відсутні посилання на неможливість виконання робіт на ділянках ТК210-ТК211 та ТК209-ТК210.
Відповідачем у відповіді на претензію №025 від 16.06.2025 зазначено, що «теплові мережі збудовані більше ніж 60 років тому, знаходяться під землею і таким чином а ні Замовник, а ні Виконавець завчасно не можуть передбачити дійсний стан теплових мереж, передбачити дійсну кількість відводів, під час складання Дефектних актів Замовник керувався наявними схемами теплових мереж і саме на підставі Дефектних актів складались відповідні кошториси. Але, під час безпосереднього надання послуг, на місці надання послуг під час передання фронту робіт Виконавцем було з'ясовано часткову відсутність мереж, частина мереж знаходилась навпаки в задовільному стані та не потребувала поточного ремонту. Зазначені обставини спричинили ситуацію за якої послуги з поточного ремонту теплових мереж за визначеними ділянками були надані в повному обсязі, але вартість наданих послуг менша ніж визначена відповідним кошторисом, оскільки під час передачі фронту робіт фактично було передано менший обсяг мереж для поточного ремонту.». (а.с. 82).
При цьому, доказів наявності цих обставин відповідачем не надано.
Щодо тверджень відповідача, що листом - відгуком № 1424/27 від 07.02.2025 позивач підтвердив надання відповідачем послуг по Договору №161 від 20.08.2024 року на суму фактичного виконання 1 681 201,84 грн. з ПДВ належної якості та без зауважень (претензій) щодо виконання договору, суд зазначає, що даний лист свідчить лише про те, що частина робіт виконана якісно, однак, це не свідчить про виконання всього об'єму робіт за договором.
Правомірність нарахування пені та штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно з пунктом 10.3 Договору у випадку порушення строку надання Послуг, визначеного у п.3.1, п.3.2 цього Договору, Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,2 відсотка вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десять) відсотків вказаної вартості.
У відповідності до пунктів 10.5 та 10.6 Договору, нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором не припиняється через шість місяців від дати, коли зобов'язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання Стороною відповідних прострочених зобов'язань за Договором. Позовна давність в три роки застосовується до всіх вимог з виконання зобов'язань за цим Договором, у тому числі щодо стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 886743,41 грн. за період з 21.12.2024 по 19.08.2025 та штраф у розмірі 183 211,44 грн.
Суд перевірив розрахунок, помилок не виявив.
Разом з тим, судом враховано, що за ч.3 ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч.3 ст.551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (ч.1 ст.624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Враховуючи наведене та вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов'язання, суд бере до уваги таке.
Главою 24 ГК України, що діяв в період спірних правовідносин, загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За ч.2 ст.216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (ч.3 ст.216 ГК України).
За частинами 1 та 2 ст.217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів (збагачення кредитора), що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві суд дійшов висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки (пені та штрафу), оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6). Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19)."
Разом з тим, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (постанова Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18).
Відтак, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (п. 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
Суд звертає увагу, що строк виконання робіт за договором з урахуванням додаткової угоди №1 від 10.10.2024 встановлено до 20.12.2024 з правом дострокового виконання.
При цьому, позивач не надав жодного доказу в підтвердження звернення до відповідача з вимогами про виконання робіт за договором на ділянках ТК210-ТК211 та ТК209-ТК210, отже, у суду виникають сумніви у зацікавленості позивача в проведенні ремонтних робіт на цих ділянках.
Крім того, розмір пені становить майже 50% відсотків від суми невиконаних робіт.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді неустойки (пені та штрафу), суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшити розмір належної до стягнення пені на 90%, а саме до 88 674,34 грн.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача пені в розмірі 88 674,34 грн. та штрафу в розмірі 183 211,44 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 798 069,07 грн. слід відмовити.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південрембуд" про стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південрембуд" (50027, Дніпрпетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вільної Ічкерії, будинок 12, офіс 303, код ЄДРПОУ 41941961) на користь Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (50014, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.. Електрична, будинок 1, код ЄДРПОУ 00130850) пеню в розмірі 88 674,34 грн., штраф у розмірі 183 211,44 грн., судовий збір у розмірі 12 839,46 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 04.12.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко