вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі та передачу справи до іншого суду
03.12.2025м. ДніпроСправа № 904/3276/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від прокуратури: Масенко А.О.;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: Брожко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Криворізької південної окружної прокуратури (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Широківської селищної ради (смт. Широке Криворізького району Дніпропетровської області) та в особі Виконавчого комітету Широківської селищної ради (смт. Широке Криворізького району Дніпропетровської області)
до ОСОБА_1 (м. Жашків Черкаської області)
про визнання недійсним договору про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 650 000 грн. 00 коп. Суддя Фещенко Ю.В.
Криворізька південна окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Широківської селищної ради (далі - позивач-1) та в особі Виконавчого комітету Широківської селищної ради (далі - позивач-2) з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати недійсним договір про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023, укладений між Виконавчим комітетом Широківської селищної ради та ОСОБА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Широківської селищної ради отримані кошти за договором про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023 у сумі 650 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- під час опрацювання інформації, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель встановлено, що 19.12.2023 між Виконавчим комітетом Широківської селищної ради Криворізького району та ОСОБА_1 був укладений договір про закупівлю матеріально-технічного забезпечення для підрозділів територіальної оборони № НОМЕР_1 . Закупівлю послуг вирішено здійснити без використання електронної системи за кошти місцевого бюджету. Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті "Prozorro - публічні закупівлі" за наступним ідентифікатором: UA-2023-12-19- 010485-a. Згідно з пунктом 1.1. договору його предметом є "Трал напівпричіп-спеціалізований (низько рамний), який був у використанні, для перевезення важкої техніки вагою не менше 40 тонн". Тип колісний транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп платформа, марка, модель модифікація - BROSHUIS 5AOU16-40, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1988, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , дата видачі свідоцтва про реєстрацію 28.10.2023, прийнята дата виготовлення - 01.01.1988, строк експлуатації (Т), років 35.907, колір - зелений. На виконання пункту 4 договору, відповідно до специфікації та видаткової накладної № 2 від 19.12.2023, а також опрацюванням інформації, опублікованої на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів https://spending.gov.ua/new/, встановлено, що замовником сплачено бюджетні кошти на виконання умов договору в сумі 650 000 грн. 00 коп. При цьому також встановлено, що закупівлю послуг без використання електронної системи здійснено на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Закону України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості, зі змінами), а саме: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником, а саме за рахунок видатків на "Програму забезпечення відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення національної безпеки на території Широківської селищної ради на 2023 рік", з метою матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони Збройних сил України для закупівлі тралу напівпричіпу-спеціалізованого для перевезення важкої техніки вагою не менше 40 тонн. Згідно з пунктом 3.1 договору його вартість становить 650 000 грн. 00 коп. без ПДВ. Вказаним пунктом також визначено, що ціна транспортного засобу визначена згідно зі Звітом № 2407-2811 "Про оцінку транспортного засобу" від 28.11.2023 та включає у вартість товар, всі податки та збори, які виконавець зобов'язаний самостійно сплатити відповідно до вимог податкового кодексу України. Тобто, умовами спірного договору сторони між собою погодили, що ціна договору формується саме на підставі виконаного Звіту, який є невід'ємною частиною договору. Натомість встановлено, що доданий до спірного договору відповідачем - Уросовим В.В. Звіт про оцінку транспортного засобу № 2407-2811 від 28.11.2023, експертною організацією взагалі не виконувався. Прокурор зазначає, що звіт був виконаний на замовлення саме відповідача та в подальшому долучений до договору. Крім того, в рамках кримінального провадження №420230420600000166 від 20.12.2023 встановлено, що відповідно до листа директора ТОВ "Агенство незалужних експертиз" вх. № 4988-24 від 29.04.2024 Рижемадзе С. звіт № 2407-2811 від 28.11.2023 про оцінку транспортного засобу BROSHUIS 5AOU16-40, ТОВ "Агенство незалежних експертиз" не складався, оцінка транспортного засобу BROSHUIS 5AOU16-40 не проводилась. Факт внесення недостовірних відомостей щодо предмета закупівлі та його ринкової вартості також підтверджується протоколом допиту експерта ТОВ "Агенство незалежних експертиз" Подільник І.М., яка значиться виконавцем Звіту. Остання також підтвердила, що звіт про оцінку транспортного засобу № 2407-2811 від 28.11.2023 вона не виконувала, оплату за його виконання не отримувала, підпис на звіті не її. Додатково пояснила, що відповідно до статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001, підставою для проведення оцінки є договір або заявка до договору, натомість в спірному Звіті такі дані не вказані. Так, згідно зі статтею 12 вказаного закону, акт оцінки підписується оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку і скріпляється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. В даному документі відсутній і підпис керівника СОД і печатка, підпис оцінювача виконаний не нею. Експерт пояснила, що має вищу освіту, але не інженера-механіка та ніколи не була членом УТО (Українське товариство оцінювачів). В даному документі зазначена неправильна інформація, яка не відповідає дійсності. В Звіті зазначено формулювання експерт-оцінювач, що не є правильним. При цьому згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001, проводиться незалежна оцінка майна і складається Звіт про незалежну оцінку. В даному документі використовується поняття експерт-оцінювач, експертне дослідження, що відповідає судовій практиці, судових експертів. Також в даному документі відсутній висновок про вартість майна, що є невід'ємною частиною звіту про незалежну оцінку. Факт того, що Звіт не виконувався саме Подільник І.М. підтверджується також скріншотом з кабінету користувача єдиної бази даних про оцінку Фонду державного майна України, відповідно до якого в період часу з 25.10.2023 по 30.11.2023 звіт про оцінку транспортного засобу BROSHUIS 5AOU16-40 не виконувався, за цей період в базі даних ФДМУ експертом Подільник І.М. було виконано лише оцінки об'єктів житлової нерухомості. Враховуючи пояснення експерта, прокурор вказує на те, що лист керівника експертної установи, та грубі помилки зроблені в звіті, звіт про оцінку транспортного засобу № 2407- 2811 від 28.11.2023 є сфальсифікованим;
- відповідно до Звіту - предметом оцінки є колісний транспортний засіб - BROSHUIS 5AOU16-40, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_2 . У звіті зазначено, що у результаті огляду колісного транспортного засобу, аналізу даних, що містяться у його ідентифікаційному номері і реєстраційних документах, в тому числі, визначено рік його випуску, яким зазначено 1988. Також згідно до Звіту встановлено, що базою оцінки в даному дослідженні є ринкова вартість колісного транспортного засобу. Оцінка колісного транспортного засобу виконується з використанням порівняльного або комбінованого методичних підходів. Застосований для визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін купівлі-продажу таких засобів. Ринкова вартість колісного транспортного засобу враховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, термін експлуатації, величину пробігу, умови в яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку. При визначенні ринкової вартості колісного транспортного засобу враховуються вимоги пункту 7.2 Методики в частині необхідності використання цінових даних, викладених у вітчизняній довідниковій літературі ("Бюлетень автотовароведа") та проведення розрахунків на основі цін на ідентичні транспортні засобі. Враховуючи викладене, ринкова вартість оцінюваного транспортного засобу визначена на основі цін на ідентичні (з однаковим терміном експлуатації) транспортні засоби та з подальшим їх коригуванням відповідно до формул, визначених спеціальними нормативними актами. В той же час, прокурор зазначає, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію серії - СТО № 775986 транспортний засіб BROSHUIS 5AOU16-40, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_5 з реєстраційним номером НОМЕР_3 випущений у 1977 році. Таким чином, за договором про закупівлю №13-12/2023 реалізовано товар, а саме КТЗ BROSHUIS 5AOU16-40, який не відповідає умовам договору;
- поставлений виконавцем за договором про закупівлю № 13- 12/2023 транспортний засіб фактично є старішим за віком на 11 років ніж транспортний засіб, зазначений у договорі та звіті про оцінку транспортного засобу № 2407-2811, строк експлуатації поставленого транспортного засобу становить не 35, а 46 років. Як наслідок ціна у договорі поставки № 13-12/2023, згідно з наданим виконавцем висновком про оцінку транспортного засобу, є завищеною. До того ж, закупівля відповідного транспортного засобу здійснювалася за рахунок видатків на "Програму забезпечення відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення національної безпеки на території Широківської селищної ради на 2023 рік", з метою матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони Збройних сил України, а в подальшому останній був переданий для використання підрозділам Збройних сил України для використання у здійсненні заходів із забезпечення відсічі і стримуванню збройної агресії Російської Федерації необхідних для забезпечення оборони України. Фактична фальсифікація документів та введення в оману покупця щодо якісних характеристик транспортного засобу який безпосередньо використовуватиметься Збройними Силами України для протидії збройній агресії Російської Федерації ставить під загрозу ефективність заходів щодо забезпечення обороноздатності держави та збереження життя та здоров'я військовослужбовців Збройних Сил України, які використовують відповідний транспортний засіб. Вказане свідчить про порушення відповідачем вимог діючого законодавства, а також принципів здійснення публічних закупівель, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема максимальної економії, ефективності, запобігання корупційним діям і зловживанням, призводить до нераціонального та неефективного витрачання бюджетних коштів, та, як наслідок, порушує економічні інтереси держави та фактично сприяє зменшенню ефективності обороноздатності держави. Ураховуючи зазначене, прокурор вказує на те, що в діях ОСОБА_1 вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Метою вказаних дій є отримання прибутку за договором № 13-12/2023 про закупівлю за кошти місцевого бюджету;
- згідно з частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Таким чином, здійснивши правовий аналіз вказаної норми, можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17). Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків. Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов'язковим доказом вини;
- згідно з пунктом 25 статті 1 Закон України "Про публічні закупівлі" публічною закупівлею є придбання товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Договір про закупівлю, відповідно до вимог частини 1 статті 41 вказаного Закону має відповідати вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативних актів. При цьому сфера публічних закупівель є функціонально орієнтованим елементом економічної безпеки держави, вбудованим у механізм функціонування бюджетного сектора економіки, ресурсно-економічного і фінансового забезпечення галузей державного управління, освіти, культури та охорони здоров'я. Економічна безпека у сфері закупівель полягає в цільовому та ефективному витрачанні бюджетних коштів, дотриманні необхідної якості товарів, що поставляються, і послуг, максимально повному використанні конкурсних правил при виборі постачальників, протидії кримінально-корупційним загрозам. Забезпечення економічної безпеки у сфері публічних закупівель означає її розвиток відповідно до суспільно необхідних потреб державних інститутів, економічних норм і нормативів забезпеченості та витрачання відповідних ресурсів, встановлених стандартів якості та ефективності та в рамках правового поля. Тому, оголошуючи проведення закупівлі, виконавчий комітет Широківської селищної ради, як замовник, мав на меті не просто задоволення потреби у придбанні товарів, а й здійснити їх придбання на вигідних умовах для громади;
- правові наслідки від укладеного договору беззаперечно посягають на економічні основи держави, оскільки існує нерозривний зв'язок між державою та місцевим самоврядуванням. Враховуючи, що оскаржуваний договір фінансувався за кошти місцевого бюджету, і, як наслідок, неефективне використання коштів, не може покладатися на громаду селища. Відповідач усвідомлюючи, що Звіт є фальсифікованим, надав його замовнику - виконавчому комітету Широківської селищної ради, тобто надав замовнику документ, що не може бути належним підтвердженням ціни предмету закупівлі. Закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах (постанова Верховного Суду від 23.09.2021 № 910/11608/20). Згідно з нормами частини 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент укладення спірних правочинів, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. Норму аналогічного змісту містить частина 1 статті 41 указаного Закону в редакції, чинній на теперішній час. Тож, договір про закупівлю за державні кошти № 13-12/2023 від 19.12.2023 підлягає визнанню недійсним, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки укладений з умислу ОСОБА_1 , на підставі статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дичко В.О.) від 18.03.2025 провадження у справі було закрито.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 у справі № 904/3276/24 скасовано; справу № 904/3276/24 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025, справу № 904/3276/24 передано судді Фещенко Ю.В. для розгляду.
Отже, були наявні підстави для прийняття справи № 904/3276/24 до розгляду.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.08.2025 справу № 904/3276/24 було прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено повторне проведення підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2025.
Ухвалою суду від 09.09.2025 підготовче зсідання було відкладене на 25.09.2025.
Ухвалою суду від 25.09.2025 підготовче засідання було відкладено на 09.10.2025.
Ухвалою суду від 09.10.2025 провадження у справі № 904/3276/24 було зупинено до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.
У той же час, 14.10.2025 від Верховного Суду засобами електронного зв'язку надійшов запит справи № 904/3276/24 (вх. суду № 45125/25 від 14.10.2025), в якому були витребувані матеріали справи № 904/3276/24 для поновлення розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025.
Супровідним листом від 15.10.2025, на виконання ухвали Верховного Суду від 13.10.2025, матеріали справи № 904/3276/24 були направлені до Верховного Суду.
У подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі № 904/3276/24 - скасовано; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 про закриття провадження у справі №904/3276/24 - залишено в силі.
Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №51163/25 від 20.11.2025), в якій прокурор просить суд передати матеріали справи №904/3276/24 - за встановленою юрисдикцією до Широківського районного суду Дніпропетровської області. В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначив, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору № 13-12/2023 від 19.12.2023 та стягнення отриманих за договором коштів, отже, даний спір виник у зв'язку з укладенням та виконанням договору. Прокурор зазначає, що в пункті 5.2. спірного договору передбачено місце виконання договору, а саме: 53700, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Широке, вулиця Соборна, 107 (адреса, за якою має бути здійснена поставка товару). Отже, посилаючись на норми частини 8 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор зазначає, що наявні підстави для направлення справи № 904/3276/24 за встановленою юрисдикцією до Широківського районного суду Дніпропетровської області (за місцем виконання договору).
Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 904/3276/24 (вх. суду № 51622/25 від 22.11.2025), в якому прокурор посилається на встановлені Верховним Судом в постанові від 05.11.2025 обставини та просить суд поновити провадження у справі.
25.11.2025 матеріали справи № 904/3276/24 були повернуті до Господарського суду Дніпропетровської області.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.11.2025 провадження у справі № 904/3276/24 було поновлено та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні на 03.12.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №52570/25 від 28.11.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.12.2025 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду № 53426/25 від 03.12.2025), в яких він просить суд відмовити у задоволенні заяви прокурора про направлення справи до Широківського районного суду Дніпропетровської області (за місцем виконання договору), посилаючись на те, що спір у даній справі не пов'язаний з місцем виконання договору, отже, підлягає вирішенню за місцезнаходженням відповідача - у Жашківському районному суді Черкаської області.
У підготовче засідання 03.12.2025 з'явилися прокурор та представник відповідача, представники позивачів-1,2 у вказане засідання не з'явились, причин нез'явлення суду не повідомили, будь-яких клопотань від позивачів-1,2 до суду не надходило.
При цьому судом встановлено, що позивачі-1,2 повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 25.11.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 25.11.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивачів-1,2 - 26.11.2025 (а.с. 99-100 у томі 3).
У вказаному засіданні розглянуто заяву Криворізької південної окружної прокуратури про передачу справи за встановленою юрисдикцією.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача,
Криворізька південна окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Широківської селищної ради (далі - позивач-1) та в особі Виконавчого комітету Широківської селищної ради (далі - позивач-2) з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати недійсним договір про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023, укладений між Виконавчим комітетом Широківської селищної ради та ОСОБА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Широківської селищної ради отримані кошти за договором про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023 у сумі 650 000 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дичко В.О.) від 18.03.2025 провадження у справі було закрито.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 у справі № 904/3276/24 скасовано; справу № 904/3276/24 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025, справу № 904/3276/24 передано судді Фещенко Ю.В. для розгляду.
Отже, були наявні підстави для прийняття справи № 904/3276/24 до розгляду.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.08.2025 справу № 904/3276/24 було прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено повторне проведення підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2025.
Ухвалою суду від 09.09.2025 підготовче зсідання було відкладене на 25.09.2025.
Ухвалою суду від 25.09.2025 підготовче засідання було відкладено на 09.10.2025.
Ухвалою суду від 09.10.2025 провадження у справі № 904/3276/24 було зупинено до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.
У той же час, в процесі розгляду справи постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі № 904/3276/24 - скасовано; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 про закриття провадження у справі №904/3276/24 - залишено в силі.
25.11.2025 матеріали справи № 904/3276/24 були повернуті до Господарського суду Дніпропетровської області.
З урахуванням вказаних вище обставин, суд відзначає, що оскільки постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 - скасовано, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дичко В.О.) від 18.03.2025 про закриття провадження у справі № 904/3276/24 - залишено в силі, відповідно підстави для розгляду справи № 904/3276/24 - відсутні та провадження по даній справі підлягає закриттю.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 05.11.2025 зазначено, що у разі закриття провадження у справі з підстави того, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, позивачу надано право звернутися до суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Судом враховано, що нормами процесуального закону не передбачено повноважень місцевого суду, у разі закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, щодо направлення справи до відповідного суду.
Водночас, стосовно наявності правових підстав для вчинення такої процесуальної дії господарський суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.09.2020 у справі № 368/561/19, за якими, розглядаючи питання правомірності закриття провадження судом першої інстанції, у пункті 52 Велика Палата Верховного Суду вказала, що зміни до Цивільного процесуального кодексу України, внесені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", пов'язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини 4 статті 258 Цивільного процесуального кодексу завершується прийняттям постанови. Закон України вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з підпунктом 8 пункту 2 розділу І вказаного Закону, абзац перший частини першої статті 256 Цивільного процесуального кодексу України викладений у такій редакції: "Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі".
З урахуванням вказаного висновку, Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що у зв'язку із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до частини 1 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, позивач має право протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до суду, який закрив провадження у справі, із заявою про її направлення до відповідного суду адміністративної юрисдикції.
Господарський суд зауважує, що аналогічні норми, які аналізувала Велика Палата Верховного Суду в аспекті цивільного судочинства, містяться у частині 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд бере до уваги також висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі від 13.06.2024 у справі № 910/11141/21, де з урахуванням аналізу частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, зауважуючи, що ця норма спрямована на реалізацію гарантій доступу суб'єктів до правосуддя і способом реалізації таких гарантій є звернення до відповідного суду про направлення справи за встановленою юрисдикцією, суд касаційної інстанції постановив ухвалу, якою роз'яснив позивачу, що за його заявою, поданою в порядку частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції зобов'язаний направити справу за встановленою юрисдикцією.
Так, до господарського суду прокурором була подана заява, в якій він просить суд передати матеріали справи № 904/3274/24 за встановленою юрисдикцією до Широківського районного суду Дніпропетровської області, посилаючись на те, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору № 13-12/2023 від 19.12.2023 та стягнення отриманих за договором коштів, отже, даний спір виник у зв'язку з укладенням та виконанням договору. Прокурор зазначає, що в пункті 5.2. спірного договору передбачено місце виконання договору, а саме: 53700, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Широке, вулиця Соборна, 107 (адреса, за якою має бути здійснена поставка товару). Отже, посилаючись на норми частини 8 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор зазначає, що наявні підстави для направлення справи № 904/3276/24 за встановленою юрисдикцією до Широківського районного суду Дніпропетровської області (за місцем виконання договору).
Відповідач із вказаними доводами прокурора не погоджується та зазначає, що спір у даній справі не пов'язаний з місцем виконання договору, отже, підлягає вирішенню за місцезнаходженням відповідача - у Жашківському районному суді Черкаської області.
З приводу вказаних обставин суд зазначає таке.
Відповідно до частини 8 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: 1) якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або 2) якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Відповідно до статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, спір про визнання недійсним договору та стягнення з відповідача грошових коштів не стосується предмета договору поставки, а місце поставки не має значення для визначення юрисдикції спору.
У той же час, за синалагматичним договором, який передбачає зустрічні зобов'язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов'язання виник спір.
Тому, на переконання суду, для визначення юрисдикції спору про стягнення грошових коштів не застосовується пункт 3 частини 1 статті 532 Цивільного кодексу України.
Крім того, у разі спору про стягнення грошових коштів для цілей визначення юрисдикції спору не підлягає застосуванню і пункт 4 частини 1 статті 532 Цивільного кодексу України, відповідно до якого якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання; якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання.
Цей пункт визначає місце, в якому провадиться виконання зобов'язання про фізичну сплату коштів готівкою боржником безпосередньо кредитору. На це, зокрема, вказує можливість понесення витрат, пов'язаних із зміною місця виконання, а така можливість у разі сплати безготівкових коштів виключається. Сплата безготівкових коштів здійснюється шляхом надання боржником доручення обслуговуючому боржника банку і зарахування коштів на рахунок кредитора в банку, який його обслуговує.
Отже, поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором.
У зв'язку з цим не підлягає застосуванню і частина 8 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.
Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним правочину, то така вимога також не стосується місця виконання договору ані в частині поставки, ані в частині сплати коштів.
Отже, на переконання суду, у справі, що розглядається, територіальна юрисдикція такого спору має визначатись за загальним правилом частини 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України: позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, таким місцем проживання для відповідача, - ОСОБА_1 , є: АДРЕСА_1 .
Враховуючи подане прокурором клопотання та встановлені судом обставини, господарський суд вважає за необхідне направити матеріали справи № 904/3276/24 за встановленою юрисдикцією до Жашківського районного суду Черкаської області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 904/3276/24 за позовом Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Широківської селищної ради та в особі Виконавчого комітету Широківської селищної ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 650 000 грн. 00 коп.
2. Передати матеріали справи № 904/3276/24 за позовом Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Широківської селищної ради та в особі Виконавчого комітету Широківської селищної ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 650 000 грн. 00 коп. за встановленою юрисдикцією до Жашківського районного суду Черкаської області (вулиця Благовісна, будинок 8, м.Жашків, Черкаська область, 19201).
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, тобто з 03.12.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана - 03.12.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко