пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 грудня 2025 року Справа № 903/608/25
Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., розглянувши подання старшого державного виконавця Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Старушика І. А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи без вилучення паспортного документа у справі №903/608/25 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту інфраструктури Волинської обласної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРБУД» про стягнення 964308,40 грн,
Без виклику заявника та учасників справи.
12.06.2025 заступник керівника Волинської обласної прокуратури сформував в системі «Електронний суд» позов в інтересах держави в особі Департаменту інфраструктури Волинської обласної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРБУД» про стягнення 964308,40 грн, в т.ч.: 551338,22 грн пеня, 350300 грн інфляційні втрати та 62670,18 грн - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №176/24 на будівництво невибухових загороджень першого рубежу оборони від 18.04.2024.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням суду від 24.11.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРБУД» (вул.Нова,6А, селище Ратне, Ковельський район, Волинська область, 44101, код ЄДРПОУ 41917677) на користь Управління інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (Київсьукий майдан,9, місто Луцьк, Волинська область, 43027, код ЄДРПОУ 42304390) 964308,40 грн (дев'ятсот шістдесят чотири тисячі триста вісім гривень 40 коп) заборгованості, в т.ч.: 551338,22 грн пеня, 350300,00 грн інфляційні втрати та 62670,18 грн - 3% річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРБУД» (вул.Нова,6А, селище Ратне, Ковельський район, Волинська область, 44101, код ЄДРПОУ 41917677) користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка,15, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 11571,70 грн (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня 70 коп.) витрат по сплаті судового збору.
На виконання рішення видано накази від 01.09.2025.
04.12.2025 до Господарського суду Волинської області надійшло подання старшого державного виконавця Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Старушика І. А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи без вилучення паспортного документа.
Відповідно до ч. 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Державний виконавець просив здійснювати розгляд заяви без його участі.
Суд розглянув подання та зазначає наступне.
Як вбачається з поданого виконавцем подання на виконанні Ратнівського відділу державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження №79133955 щодо виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/608/25 від 01.09.2025 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРБУД» на користь Управління інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації 964308,40 грн, заборгованості, у тому числі:551338,22 грн. - пені, 350300 грн. - інфляційних витрат, 62670,18 грн. - 3% річних.
За вказаним виконавчим провадженням боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВРБУД», код ЄДРПОУ 41917677, адреса - Ковельський район, сщ.Ратне вул.Нова, 6а. Відповідно до інформації ЄДР керівником вказаного товариства є БАЙДУЖА Богдан Іванович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання - Львівська область, Львівський район, м.Перемишляни, вул.Підвальна, 23.
Державним виконавцем відділу, керуючись вимогами ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», 17.09.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якого направлено боржнику виконавчого провадження рекомендованим листом. Вказаною постановою було зобов'язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за невиконання вимог державного виконавця.
Рішення суду боржником не виконано.
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити рухомого та нерухомого майна за боржником не зареєстровано.
02.10.2025 державним виконавцем відділу на адресу керівника боржника-юридичної особи Байдужи Б.І. рекомендованим листом направлений виклик державного виконавця, яким зобов'язано його як керівника з'явитись до державного виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа і подати достовірні відомості щодо майнового стану боржника-юридичної особи. Вказаним викликом попереджено керівника про відповідальність за невиконання вимог державного виконавця, зокрема щодо можливості внесення до суду подання про обмеження його як керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України. Однак виклик державного виконавця керівником боржника не виконаний.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Дана норма встановлює право виконавця на звернення до суду.
Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Статтею 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Згідно зі статтею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
За умовами статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Суд зауважує, що юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду законом передбачено не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез'явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов'язку сплатити кошти).
У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Тобто, суд звертає увагу приватного виконавця на те, що при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести у своєму поданні, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.
Так, розглянувши подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, судом встановлено, що у матеріалах подання відсутні докази того, що керівник боржника вчиняє свідомі діяння, які спрямовані на ухилення від виконання судового рішення у цій справі.
Зокрема, судом встановлено, що виклик виконавця від 02.10.2025 боржником не було отримано, виклик повернувся на адресу відправника у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання (відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень за ідентифікатором пошуку 4410100367961).
Відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи - боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно, для застосування такого заходу щодо боржника суд має отримати докази застосування виконавцем усіх можливих загальних заходів примусового виконання рішення, визначених статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження", та встановити факт ухилення боржника від виконання судового рішення.
Однією з підстав для відмови у задоволенні подання, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привід боржника у разі його нез'явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.
Отже, неявка боржника на виклики державного виконавця, відсутність за місцем проживання/реєстрації та ненадання відомостей про доходи юридичної особи не є підставою для застосування до керівника юридичної особи такого виключного заходу, як обмеження виїзду за кордон керівника цього підприємства.
Свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.
Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують накладення державним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями тощо. З матеріалів справи не слідує, що керівник боржника свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов'язку юридичної особи у виконавчому провадженні, і що виконати цей обов'язок у юридичної особи є всі реальні можливості.
Фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що виконавцем не надано доказів на які він посилається у поданні, та належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, зокрема: доказів умисного нез'явлення на виклик виконавця, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.
Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника реально забезпечить виконання судових рішень, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання судових рішень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, у межах даної справи відсутні підстави для задоволення подання старшого державного виконавця Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Старушика І. А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи без вилучення паспортного документа
Керуючись статтями 337, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Старушика І. А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи без вилучення паспортного документа у справі № 903/608/25.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України 04.12.2025 та може бути оскаржена за правилами, визначеними розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвалу підписана 04.12.2025.
Суддя І. О. Гарбар