04.12.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2950/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПІТАЛ-ХОЛДІНГ СА»
на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2025р. (суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 05.03.2025р.) у справі
за позовом: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПІТАЛ-ХОЛДІНГ СА», м. Запоріжжя
про стягнення грошової суми
1. Короткий зміст позовних вимог.
Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПІТАЛ-ХОЛДІНГ СА», 79107,28 грн. заборгованості за договором оренди землі № 041026100533 від 28.12.2009, за період з 01.01.2018 по 31.12.2021.
Позов обґрунтований неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним договором щодо сплати орендних платежів, оскільки у період з 01.01.2018 - 31.12.2021 сплачував орендну плату за земельну ділянку загальною площею 4,4538 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0001 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11 у меншому розмірі, який не відповідав встановленій у договорі оренди ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки, встановленої Запорізькою міською радою рішенням №7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» з урахуванням коефіцієнту індексації, як то передбачено умовами договору та положеннями ст. ст. 288-289 ПК України.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.02.2025р. у справі №908/2950/24 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Холдинг СА" на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди землі № 041026100533 від 23.02.2010, за період з 01.01.2018 по 31.12.2021, у розмірі 79 107 грн. 28 коп. на розрахунковий рахунок UА508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 1.801 0600. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Холдинг СА" на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 2422 грн. 40 коп..
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю “КАПІТАЛ-ХОЛДІНГ СА» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2025р. у справі №908/2950/24 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що не маючи встановленого обов'язку самостійно та/або за власною ініціативою замовляти та отримувати витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки (тим паче, що не було відомо, чи є нова НГО більша або менша за попередню НГО, яка вже була до цього проіндексована), у зв'язку з відсутністю у відповідача відповідних відомостей про нову НГО від будь-яких органів, в т.ч. від Позивача, а також відсутністю від них будь-яких відповідних обов'язкових вимог у межах їх компетенції щодо отримання нової НГО земельної ділянки саме Відповідачем, ТОВ "Капітал-Холдінг СА" при обчисленні (розрахунку) орендної плати за орендовану земельну ділянку керувався лише відомими йому (визначеними для нього) умовами та даними.
За розрахунками Скаржника, наведеними зокрема у скарзі, у нього відсутня заборгованість з орендної плати за спірний період, при цьому розрахунок Позивача скаржник вважає безпідставним.
При цьому Апелянт зазначає, що за змістом пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов'язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою отримання Витягу з Державного земельного кадастру у майбутньому, якого не існувало в період обчислення та сплати орендної плати (земельного податку). Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки застосовується ретроспективно. Кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки, а не будь-яке інше застосування (наприклад, у зворотному порядку) з будь-якої дати в майбутньому.
Скаржник вважає необґрунтованими доводи Позивача, про те, що для розрахунку заборгованості Відповідача зі сплати орендної плати за Договором він не має змоги отримати витяг із технічної документації з НГО спірної земельної ділянки в цінах станом у спірний період (2018-2021 роки), оскільки Позивач не був позбавлений можливості використовувати інші належні докази для підтвердження (встановлення) НГО спірної земельної ділянки саме на момент прийняття рішення від 30.06.2015 р. № 7 і надалі кумулятивно індексувати її в передбаченому законом порядку, перемножуючи її з відповідними коефіцієнтами індексації, які щорічно встановлювались компетентним органом в кожному з наступних роках за відповідні минулі роки. Між тим таких доказів Позивач не надав.
Крім того Скаржник зауважує, що витяг №НВ-2300044212024 від 25.03.2024 окрім НГО не містить будь-яких інших даних, на підставі яких така НГО розрахована (зокрема, але не виключно, значення економіко-планувальної зони, базової вартості 1 кв. м землі, коефіцієнт на функціональне використання землі, узагальнюючий локальний коефіцієнт, коефіцієнт індексації грошової оцінки). А тому встановити достовірність зазначеної в ньому НГО орендованої земельної ділянки на 2024 рік або з'ясувати чи перевірити таку НГО не вбачається за можливе, оскільки невідомі всі складові, які були застосовані (використані) при розрахунку такої НГО
На думку Апелянта, у Позивача, за відсутності конкретних даних щодо розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки саме у спірні періоди часу оренди (з 01.01.2018 по 31.12.2021), підтверджених належними та допустимими доказами, були відсутні підстави застосовувати в розрахунку (обчисленні розміру орендної плати) розмір нормативної грошової оцінки землі у цінах 2024 року на підставі Витягу № НВ-230044212212024 від 25.03.2024 р., якого не існувало у спірний період, з подальшим діленням його на коефіцієнти індексації за попередні роки (2023 - 2021), тобто у зворотному порядку.
Також, за доводами Апелянта, місцевим господарським судом не були враховані обставини справи та висновки Господарського суду Запорізької області у справі №908/1674/21, зокрема щодо розрахунку орендної плати та періоду її нарахування.
На переконання Скаржника, Позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами факту існування заборгованості відповідача за Договором за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 (у т.ч. окремо за 2021 рік з урахуванням рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2024 р. у справі №908/1674/24), і, відповідно, не доведено наявності підстав для задоволення його позовних вимог.
Одночасно у скарзі йдеться про те, що оскільки платником судового збору за розгляд позову є Виконавчий комітет Запорізької міської ради, витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн., у разі її задоволення, підлягають стягненню на користь Відповідача з Виконавчого комітету Запорізької міської ради. Те саме стосується і стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених Відповідачем під час розгляду справи в суді 1-ої інстанції, а також за результатами розгляду цієї апеляційної скарги
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що для визначення НГО земельної ділянки, яка є предметом укладеного договору оренди землі між сторонами, в цінах 2018-2021 років необхідно зробити індексацію НГО, встановлену у доданому із листом-пропозицією про внесення змін до договору оренду землі від 19.06.2024 витягу № НВ-2300044212024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в цінах 2024 року від 25.03.2024 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:043:0001, шляхом поділу НГО в цінах 2024 року на коефіцієнти індексації НГО попередніх 2023, 2022, 2021 років, які дорівнюють 1,051; 1,15; 1,1.
Стосовно НГО Позивач вказує , що Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Позивач зауважує, що актуальних витягів НГО, у цінах 2016 та пізніше років, Відповідачем під час розгляду справи у суді, не надавалося. При цьому за практикою Верховного Суду за відсутності витягу з нормативно грошової оцінки у певний період щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі.
На думку Позивача, ним правомірно зроблено розрахунок орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:043:0001 за договором оренди землі від 28.12.2009 за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 з урахуванням актуального витягу НГО у цінах 2024 року та поділу НГО у цінах 2024 року на коефіцієнти індексації НГО попередніх 2023, 2022, 2021 років, які дорівнюють 1,051, 1,15 та 1,1 відповідно.
При цьому, у даному випадку, мала місце зміна нормативної грошової оцінки землі за рішенням Орендодавця, що призвело до зміни розміру орендної плати за спірним договором, що відбулося та набрало чинності після укладення договору оренди землі, у такому випадку внесення змін до вказаного договору є необов'язковим і не звільняє орендаря від обов'язку сплати оренди у розмірі відповідно до нової НГО.
Позивач звертає увагу, що на Відповідача покладено обов'язок відповідно до п 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України самостійно обчислювати суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Однак Позивач звертає увагу, що задекларовані відомості Відповідача не свідчать про виконання ним зобов'язань за укладеним сторонами Договором оренди землі за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 з урахуванням введення позивачем на території м.Запоріжжя нової НГО земельних ділянок.
Стосовно рішення по справі №908/1674/24 Позивач зауважив, що з урахуванням уточнених пояснень, предметом спору у цій справі було стягнення заборгованості з орендної плати за інший період, а саме за 2022-2023 роки, при цьому суд у наведеній справі на власний розсуд розтлумачив подані пояснення як заяву про зменшення ціни позову і розглядав позовні вимоги лише на підставі початково заявлених вимог і підстав, обґрунтувань, тощо.
Також у відзиві йдеться про те, що Запорізька міська рада, звертаючись до суду із даним позовом, для обчислення заборгованості зі сплати орендної плати використовувала витяг №НВ-2300044212024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, щодо земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:04:042:0001. Дата формування витягу 25.03.2024. У даному випадку, Відповідач помилково ототожнює поняття: дату нормативної грошової оцінки земельної ділянки та дату формування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Базова вартість квадратного метра земель міста Запоріжжя була встановлена рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 та введена в дію з 01.01.2016, і до сьогоднішнього дня не змінювалась, а лише індексувалась у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, як наголосила Велика Палата ВС при розгляді справи №905/1680/20, Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Використання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку розміру орендної плати, може використовуватись за попередні роки і це не суперечить чинному законодавству.
Що стосується форми витягу №№НВ-2300044212024 від 25.03.2024, то на переконання Позивача, він у повній мірі відповідає додатку №17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 за № 1147, зокрема, у зазначеному доказі міститься кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої надано витяг, а також нормативна грошова оцінка земельної ділянки у гривнях. Вказаної інформації цілком достатньо для обчислення розміру орендної плати.
Позивач вказує, що через відсутність витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за кожен рік окремо та наявністю лише витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 2024 року, Запорізькою міською радою нормативна грошова оцінка була визначена з врахуванням вимог саме ст. 289 ПКУ шляхом здійснення елементарних арифметичних дій, що не потребують спеціальних знань та не суперечить практиці Верховного Суду.
Позивач звертає увагу, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, Відповідачем не було надано доказів в обґрунтування незаконності або неправильності розрахунку НГО спірної земельної ділянки та які б спростовували законність витягу №НВ-2300044212024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, щодо земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:04:042:0001 від 25.03.2024, не було заявлено клопотання про витребування відповідних письмових доказів (технічної документації на спірну земельну ділянку, виготовленої компетентним органом чи висновку судової експертизи про встановлення НГО спірної земельної ділянки тощо).
На переконання Позивача, здійснений міською радою розрахунок заборгованості за договором оренди від 28.12.2009 за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 здійснено у відповідності до чинного законодавства, а відтак він є належним та допустимим доказом.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/2950/24.
Матеріали справи №908/2950/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч.10 ст.270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
Власником земельної ділянки загальною площею 4,4538 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0001 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11 є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.05.2024.
22.12.2009 Запорізькою міською радою (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Капітал-Холдінг СА» (Орендарем) укладений договір оренди землі № 041026100533, зареєстрований в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізькій області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 23.02.2010, відповідно до п. 1 якого Орендодавець, відповідно до рішення тридцять п'ятої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради №72/99 від 28.10.2009, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування оздоровчого комплексу “Вогник», яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11.
Згідно із п. 3 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 4,4538 га.
На земельній ділянці знаходяться наступні об'єкти: будівлі і забудови Орендаря (п. 4 Договору).
За умовами п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 8965054,02 грн. в цінах 2009 року.
Відповідно до п. 8 договір укладено на дев'ятнадцять років.
За визначенням п. 9 Договору оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 268951,62 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року.
Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.
На виконання умов Договору Запорізька міська рада передала Орендарю земельну ділянку загальною площею 4,5438 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:04:043:0001 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін Актом приймання-передачі земельної ділянки.
Позивачем зауважено, що 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564), яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Відповідно до додатку до вказаного рішення (повний текст додатку до рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/upload/content/o_lctv8454oljoglo5810p7g8qq2tm6.pdf) річний розмір орендної плати для земельної ділянки, що є предметом укладеного сторонами договору, зокрема у відповідності до п. 9 договору, складає 3% від нормативної грошової оцінки.
Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 не змінювались та не скасовувались і є чинними, що не спростовано Відповідачем.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (надалі - НГО) № НВ-2300044212024 (а.с.212 оборотна сторона) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в цінах 2024 року від 25.03.2024 НГО земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:043:0001 становить 24842405,64грн у цінах 2024 року.
19.06.2024 Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради звернувся до Відповідача з пропозицією «Про внесення змін до договору оренди землі» від 19.06.2024 № 3826/01/01-07, в якій повідомлено, що згідно з інформацією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) за 2016 становить 1.06, за 2017-2020 становить 1.00, за 2021 - 1.10, за 2022 - 1.15 та за 2023-1.051. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя була розроблена у 2013 році відповідно та затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» (введена в дію з 01.01.2016). Станом на теперішній час інша технічна документації не була розроблена, а рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 не змінювалось та не скасовувалось. Запорізькою міською радою отримані дані нормативної грошової оцінки щодо спірної земельної ділянки у формі відповідного витягу. До пропозиції надано проект додаткової угоди із розрахунком та витягом НГО до договору оренди землі від 23.02.2010 № 041026100533. Пропозиція була направлена на адресу Відповідача та отримана ним 903.07.2024 (а.с.22), що не заперечується останнім.
13.09.2024 Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради на адресу Відповідача направлено претензію № 01/02-11/2137 від 12.09.2024 про сплату заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності (а.с.15, 16).
Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області №11832/5/08-01-04-07 від 18.10.2024 (витяг з листа а.с.23, 24 ) ТОВ “Капітал - Холдінг СА» за період 2018-2021 років було сплачено 2116417,11 грн оренди за землю, а саме: за 2018 рік - 548 899,22 грн (з них 8537,39 грн за земельну ділянку, що не входить до предмету спору - з кадастровим номером 2310100000:04:042:0001); за 2019 рік - 548 899,22 грн (з них 8537,39 грн за земельну ділянку, що не входить до предмету спору - з кадастровим номером 2310100000:04:042:0001); за 2020 рік - 503 157,62 грн з урахуванням наданої пільги за березень 2020 року (з них 7825,94 гри. за земельну ділянку, що не входить до предмету спору - з кадастровим номером 2310100000:04:042:0001); за 2021 рік - 548 899,22 грн. (з них 8537,39 грн. за земельну ділянку, що не входить до предмету спору- з кадастровим номером 2310100000:04:042:0001).
Разом з тим, за доводами Позивача, Відповідач у період з 01.01.2018 - 31.12.2021 сплачував орендну плату у розмірі, який не відповідав встановленій у договорі оренди ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки, встановленої Запорізькою міською радою рішенням №7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" від 30.06.2015, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з такої плати у сумі 79 107 грн. 28 коп.
Неналежне виконання Відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів у повному обсязі, стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом порушених прав.
За результатами розгляду позовної заяви місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення.
Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з доведення Позивачем факту порушення Відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання та факту несплати останнім орендних платежів у визначеному Договором розмірі і неспростування цих обставин Відповідачем.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Відповідно до вимог ст.124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Статтею 1 Закону України “Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, власником земельної ділянки площею 4,4538 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0001 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11 є територіальна громада міста Запоріжжя.
22.12.2009 Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Капітал-Холдінг СА» укладений договір оренди землі № 041026100533.
Викладені обставини підтверджується матеріалами справи та не оспорюються сторонами.
Частина 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У ст. 21 Закону України “Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю.
Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За приписами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
За змістом ст. 13, ч.1 ст.15 та ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Частиною 2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні данні про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
При цьому у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19 тощо, зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Щодо досліджуваної справи, то Позивачем в обґрунтування своєї позиції надано витяг №НВ-2300044212024 від 25.03.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: кадастровий номер 2310100000:04:043:0001 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24842405,64 грн.
Також, суд враховує, що рішенням Запорізької міської ради №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» затверджена нормативна грошова оцінка, яка діє з 01.01.2016 та до моменту зверненням з позовом тощо, і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку.
Зміна нормативної грошової оцінки землі відбулася з 01.01.2016 та призвела до зміни розміру орендної плати за договором з цієї дати.
Одночасно суд враховує, що обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (частина перша статті 13 Закону України " Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає приписам частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
При цьому, з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст.271 ПК України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності , автоматично змінюються права та обов'язки сторін договору оренди у частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, від 05.02.2025 у справі № 925/457/23.
З огляду на вищевикладене, нормативна грошова оцінка, з урахуванням рішенням Запорізької міської ради №7, мала індексуватись та застосовуватись для обчислення розміру орендної плати з 01.01.2016, а не на момент укладення Договору у 2009 році, оскільки нормативна грошова оцінка, на підставі якої формувався витяг щодо земельної ділянки у цінах 2009 року, втратила чинність з 1 січня 2016 року, про що обґрунтовано вказав суд в оскаржуваному рішенні.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 12.01.2024 № 6-28-0.222- 600/24 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік. (лист знаходиться у відкритому доступі)
За таких умов, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:043:0001 у цінах 2018-2021 років дорівнює 18 685 314,29 грн (НГО у цінах 2024 року / К (2023-2021), а саме: 24 842 405,64 грн / 1,051 / 1,15/ 1,1).
З урахуванням наведеного, орендна плата, яка за умовами договору дорівнює 3% НГО, за 2018-2021 роки розрахована наступним чином:
НГО у цінах 2018-2021 років * 3% = 18 685 314,29 грн * 0,03 = 560 559,42 грн.
При цьому, оскільки коефіцієнт індексації НГО за 2017-2021 був 1,0, тому орендна плата за ці роки однакова.
Разом з тим, оскільки у 2020 році Відповідач був звільнений від сплати оренди за землю за березень місяць, у цьому році орендна плата повинна була сплачувати лише за 11 місяців у розмірі: оренда за 2020 рік / 12*11 (розрахунок щодо кількості місяців) - 560 559,42 грн /12 *11 = 513 846,13 грн.
Таким чином, враховуючи НГО, затверджену рішенням Запорізької міської ради №7 та яка діє з 01.01.2016, Відповідач мав сплатити за 2018 - 2021 роки орендну плату у розмірі: 560 559,42 грн *3 (2018, 2019, 2021 роки) + 513 846,13 грн. (2020 рік) = 2 195 524,39 грн..
Однак, за інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:043:0001 Відповідач за спірний період сплатив: 2116417,11 грн. (548 899,22 грн*3 (однакова сума за 2018, 2019, 2021 роки) + 503 157,62 грн (за 2020 рік) - (8537,39 грн*3 +7825,94 грн, що були сплачені за користування іншою земельною ділянкою)).
Тобто, у даному випадку, Відповідач у період з 01.01.2018 - 31.12.2021 сплачував орендну плату не у повному розмірі. Докази повної оплати Відповідачем орендної плати за цей період у матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, загальний розмір орендної плати, не сплаченої Орендарем за Договором оренди землі за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 склав 79107,28 грн (2 195 524,39 грн (сума, яку повинен був сплатити Відповідач згідно затвердженою 01.01.2016 НГО) - 2 116 417,11 грн (фактично сплачена орендарем сума до місцевого бюджету м. Запоріжжя)) .
Отже, з урахуванням положень наведених вище норм та встановлених обставин справи, зокрема наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем з орендної плати за вказаним вище договором у сумі 79107,28грн. за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 та ненадання Відповідачем належних доказів, які б спростовували таке порушення, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Стосовно доводів Апелянта про те, що наданий Позивачем витяг із нормативної грошової оцінки земельної ділянки є неналежним доказом слід зазначити таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджена "Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок".
Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
За приписами ст. 76, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наданий до позовної заяви Витяг №НВ-2300044212024 з технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25.03.2024 відповідає додатку 17 Методики, наведена у ньому інформація не спростована Відповідачем, відсутні докази визнання такого витягу недійсним тощо, тому доводи про недостовірність вказаного документа є недоведеними.
Крім того, згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.
Відповідач, у разі наявності у нього сумнівів щодо достовірності наданого Позивачем доказу, не був позбавлений права та можливості отримати та надати суду власний витяг із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок або інші документи на підтвердження своїх доводів, однак своїм процесуальним правом не скористався.
Доводи скарги про необґрунтованість розрахунку Позивача не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Позивач при розрахунках використовував витяг НГО 2024 року, при цьому зменшував розмір НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації, що не суперечить вимогам закону та актуальній практиці Верховного Суду. Також, Позивачем були враховані часткові оплати Відповідачем орендної плати у спірний період та звільнення від такої оплати у березні 2020 року. Викладене свідчить про обґрунтованість розрахунків Позивача.
Посилання у скарзі на рішення у справі №908/1674/24 є безпідставним, оскільки, за змістом судового рішення у цій справі, фактично судом вирішувався спір про заборгованість з орендної плати за інший період, а саме 2022-2023 роки. Разом з тим, у справі, що розглядається, спірним є період 01.01.2018 - 31.12.2021. Висновки суду першої інстанції у справі №908/1674/24 не мають значення для вирішення даного спору.
Інші аргументи Скаржника були розглянуті колегією суддів, між тим вони не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення позову.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються належними доказами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права і не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
10. Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПІТАЛ-ХОЛДІНГ СА» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2025р у справі №908/2950/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.В. Чус