04.12.2025 року м.Дніпро Справа № 912/565/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2024 року у справі №912/565/24 (суддя Закурін М.К.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій"
про стягнення 53 963,28 грн, -
Позивач, звернувшись до суду з позовом до відповідача, просив стягнути з ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" 53 963,28 грн пені за договором № 4600007007 від 02.01.2023 року про закупівлю товарів та стягнути 3 028 грн сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 02.01.2023 року між сторонами було укладено договір № 4600007007 про закупівлю товарів. За умовами договору ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" мало поставити позивачу товар у строк 180 календарних днів з дати отримання заявки.
Заявку позивач направив 10.01.2023 року, отже, строк поставки товару складав період з 11.01.2023 року по 10.07.2023 року.
Позивач вказував, що за умовами договору датою поставки товару є дата підписання акту приймання товарів. ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" поставило товар з порушенням строку на 3 календарні дні, акт підписано сторонами 14.07.2023 року.
На підставі п.7.4 договору за порушення строків поставки ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" повинно сплатити пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, а саме - 53 963,28 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2024 року у справі №912/565/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано недоведеністю позивачем заявлених вимог.
Суд зазначив, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" не довело, що направило заявку відповідно до умов договору з використанням комп'ютерної програми "Система зовнішнього обігу електронних документів "Deals", як це передбачено пунктом 13.6 договору. Водночас, ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" отримало заявку поштовим відправленням 24.01.2023 року, що підтверджується накладною № 0306505586818, а тому датою початку перебігу строку поставки є 25.01.2023 року, датою закінчення поставки є 23.07.2024 року.
Враховуючи, що акт приймання товару підписано сторонами 14.07.2023 року, суд вважав неправомірними доводи позивача про порушення відповідачем зобов'язання та наявність підстав для стягнення пені.
Справа розглядалась у спрощеному провадженні, без виклику сторін.
Не погодившись з рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апелянт вважає рішення необґрунтованим та незаконним, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; рішення ухвалено за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи; судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт звертає увагу суду на наступне:
Відповідно до п.5.3 договору поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок від покупця, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в п. 14.12 цього договору. Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем. Оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника, вказану в розділі 15 цього договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур'єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки постачальником надіслані електронною поштою заявки мають повну юридичну силу, породжують права і обов'язки для сторін і можуть бути подані до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися сторонами.
Відповідно до умов договору на електронну адресу відповідача (постачальника), визначену в п. 14.12.2 договору від 02.01.2023 року №4600007007 (inbox@radiy.com) направлено заявку №1 на поставку товарів (ТОВВИХ-23-264 від 10.01.2023 року), яка була підписана за допомогою КЕП. У додаткових примітках було зазначено напис "У вкладенні заявка на постачання товару по договору №4600007007. Прошу взяти в роботу".
Можливість направлення заявки на поставку товару через електронну пошту відповідача є одним із способів комунікації сторін по договору. У разі не відправлення заявки через технічних збій, були б присутні повідомлення про не відправлення файлового документу.
Щодо позиції відповідача про неможливість ідентифікувати зміст документу, скаржник вказує, що у разі отримання листа від сторони договору, стороною повинні вживатися всі заходи з метою належного та своєчасного виконання договору, і якщо зміст листа не є зрозумілим, провести всі можливі засоби комунікації з метою якнайшвидшого вирішення питання.
Позивач зазначає, що заявка №1, окрім відправлення через електронну пошту, додатково направлялася й поштовим відправленням через УКРПОШТУ, і саме про отримання заявки через УКРПОШТУ наводить свої пояснення у відзиві представник відповідача.
Позивач вважає, що судом правильно встановлено обставину про те, коли і яким способом направлялися заявки, однак судом не правильно було трактовано поняття способу направки сканкопії заявки на поставку 10.01.2023 року.
Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2024 року у справі №912/565/24 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, стягнути на користь скаржника пеню у розмірі 53 963, 28 грн; судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує її доводи. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2024 року у справі № 912/565/24 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (код 42795490) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" (код 14312430) судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Положенням частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини 10 статті 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі в порядку письмового провадження.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи 01.01.2023 року ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", як покупець, та ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій", як постачальник, уклали договір № 4600007007 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (а.с. 11-25).
За умовами договору:
- постачальник зобов'язується у визначений договором строк передати у власність покупця обладнання для керування виробничими процесами (шафи телеметрії), зазначені в специфікації, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1);
- найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (пункт 1.2);
- постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації (пункт 5.1);
- поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок від покупця; /покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену у п. 14.12 договору; датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем;/ оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника; до моменту отримання оригіналу заявки постачальником надіслані електронною поштою заявки мають повну юридичну силу, породжують права і обов'язки для сторін (пункт 5.3);
- приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов'язку з поставки товарів за договором (пункт 5.7);
- датою поставки товарів за договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів (пункт 5.8);
- приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю (пункт 5.14);
- покупець зобов'язаний прийняти поставлені товари у порядку, визначеному договором (пункт 6.1.1);
- покупець має право відстрочити виконання своїх зобов'язань з оплати товарів за договором у разі наявності у постачальника штрафних санкцій, передбачених договором, до моменту їх сплати постачальником (пункт 6.2.5);
- постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором (пункт 6.3.1);
- за порушення строків поставки товарів постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено, за кожний день такого прострочення (пункт 7.4);
- сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати їх із застосуванням комп'ютерної програми "Система зовнішнього обігу електронних документів "Deals" (пункт 13.6);
- для надіслання повідомлення електронною поштою використовуються такі електронні адреси сторін: електронна адреса покупця tiupyshev-am@tsoua.com (пункт 14.12.1), електронна адреса постачальника inbox@radiy.com (пункт 14.12.2).
Разом з договором сторони підписали додаток до нього № 1 "Специфікація" (а.с. 26-27). Як слідує зі Специфікації нею визначено строк поставки товару, а саме - 180 календарних днів з дати отримання постачальником заявки.
10.01.2023 року ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" склало та підписало кваліфікованим електронним підписом (за підписом в.о. директора із закупівель-начальника управління закупівель та тендерних процедур Матяш І.В.) заявку на поставку № 1, за змістом якої позивач просив відповідача здійснити поставку товару за договором № 4600007007 від 02.01.2023 року у найкоротші терміни та не пізніше строку, встановленого договором (а.с. 62).
На підтвердження направлення заявки ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надало скриншот, який містить наступну інформацію: "Від: Репецька Катерина Євгенівна", "Відправлено: 10 січня 2023 року, 17:19", "Кому: inbox@radiy.com", "Тема: договір 4600007007", "Вкладення: ТОВВИХ-23-264 заявка 1.pdf" (а.с. 63).
Відповідач за викладеною ним правовою позицією у цій справі заперечував проти доводів позивача про направлення заявки і звертав увагу у відзиві на позовну заяву, що за наданими позивачем доказами неможливо встановити, який документ направлено, коли він був створений, за допомогою якої програми та інші необхідні відомості, що за змістом документу - вкладення до електронного листа- в ньому вказані реквізити файлу, що відрізняються від реквізитів заявки на поставку №1, отже, якщо такий файл і існував, то він був створений з порушенням розділу 13 договору (а.с.86-88).
Колегія суддів зазначає, що з накладної УКРПОШТИ № 0306505586818 слідує, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" отримало поштове відправлення від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (лист № ТОВВИХ-23-264 від 10.01.2023) 24.01.2023 (а.с. 92-93).
Відповідач надав суду отриманий ним лист, це - заявка на поставку №1 (а.с.90).
За видатковою накладною № 175 від 07.07.2023 року ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" передало, а ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" прийняло товар на загальну суму 17 987 760 грн (а.с. 69).
Факт отримання товару позивач підтвердив.
14.07.2023 року позивачем складено Акт приймання товарів за кількістю та якістю № 1296 (а.с. 70-73) за змістом якого:
- дата початку проведення приймання ТМЦ - 12.07.2023;
- дата закінчення проведення приймання ТМЦ - 14.07.2023;
- дата прибуття ТМЦ до розвантаження - 07.07.2023;
- наявна належним чином оформлена вся супровідна документація до ТМЦ, в тому числі щодо кількості екземплярів документів, відповідає вимогам, що вказані в договорі (пункт 1);
- приймання ТМЦ проводилось не у присутності представника Постачальника (пункт 9);
- строк поставки ТМЦ відповідає умовам договору (пункт 15) (а.с. 70-73).
Відповідно до частин 1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, апеляційний суд має встановити, чи підтверджено позивачем належними та допустимими доказами факт направлення на адресу відповідача заявки на поставку товару у відповідності до умов укладеного сторонами договору.
Як вказано вище, згідно пункту 13.6 договору сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати їх із застосуванням комп'ютерної програми "Система зовнішнього обігу електронних документів "Deals" та відповідно до положень Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
У пункті 13.7 сторони домовились, що створення Електронного документа завершується накладенням електронного цифрового підпису уповноваженої на підписання такого документа особи.
Також колегія суддів звертає увагу, що в пункті 13.3 сторони погодили, що до електронних документів, обмін якими сторони зобов'язані здійснювати за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п. 13.6. договору, вони відносять первинні (бухгалтерські) документи (рахунок на оплату / рахунок-фактура, акт звірки взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо), а також будь-які інші документи, необхідні для виконання договору та/або які створюються у процесі його виконання.
За умовами пункту 13.9 сторони передбачили, що первинний електронний документ (акт виконаних робіт/наданих послуг, видаткова накладна тощо) складається/ в момент здійснення господарської операції./ Дата складання, зазначена як обов'язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та податкового обліку, за умови його підписання стороною, яка отримала цей електронний документ. Датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ та складання податкової накладної буде вважатися дата складання первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання сторонами КЕП.
Отже, вказане вище підтверджує, що заявка на поставку не відноситься до тих документів, які потребували створення в системі "Deals".
Дана система створена для роботи з бухгалтерсько-обліковими документами, до яких заявка на поставку не відноситься.
Умовами п.5.3. договору чітко передбачено що, покупець надсилає скан - копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника (не через систему "Deals", а звичайним електронним листом), зазначену в п. 14.12 цього договору - inbox@radiy.com.
Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем (тобто, коли є доказ про направлення).
В даному випадку суд першої інстанції підтвердив у оскаржуваному рішенні, що 10.01.2023 року заявка позивача направлена на електронну адресу відповідача, зазначену у договорі.
Суд також вірно зазначив, що оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника, вказану в розділі 15 договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур'єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки постачальником, надіслані електронною поштою заявки мають повну юридичну силу, породжують права і обов'язки для сторін і можуть бути подані до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися сторонами.
Отже, саме електронною поштою, а не через програму "Deals", яка використовується для обміну іншого виду документів і без їх сканування, а за допомогою підписання через КЕП.
Тому, враховуючи те, що позивачем заявка №1 на поставку товару направлялася відповідачу двома способами відправлення, через електронну пошту та через УКРПОШТУ, колегія суддів вважає помилковим висновок оскаржуваного рішення про те, що початок перебігу строку поставки товару за договором слід відраховувати з наступного дня з моменту отримання відповідачем заявки поштою.
Вірно - початком такого строку є наступний день після її відправлення електронною пошту на адресу відповідача, а саме - 11.01.2023 року. Кінцевою датою строку поставки є 10.07.2023 року.
При цьому колегія суддів критично оцінює доводи відповідача щодо того, що неможливо встановити, що саме було у прикріпленому до листа файлі-вкладенні.
Колегія суддів зазначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 ГК України).
Згідно з приписами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього ЦК України (стаття 663 ЦК України).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, або у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (перше та друге речення частини 1 статті 664 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що товар поставлено відповідачем 14.07.2023 року. Оскільки датою поставки товару сторони погодили вважати дату підписання Акту приймання-передачі, колегія суддів дійшла висновку про те, що умови договору були порушені відповідачем.
Згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частина 1 статті 216 ГК України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 ЦК України конкретизує визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 3, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 7.4 договору сторони визначили, що майнова відповідальність ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" у вигляді пені у розмірі 0,1% вартості товарів наступає у разі прострочення поставки за увесь час прострочення.
Оскільки апеляційним судом встановлено, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" виконало взяті на себе зобов'язання з порушенням умов договору, поставку здійснило з простроченням на 3 дні, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що до позовної заяви позивач надав розрахунок пені. Нарахована за цим розрахунком сума складає 71 951,04 грн. за 4 дні прострочення (а.с.61).
В позові заявлено про стягнення 53 963,28 грн за три дні прострочення. Такі вимоги є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок, колегія суддів звертає увагу, що згідно умов договору (пункт 7.4) розмір пені має становити 0,1 % вартості непоставленого товару. Відповідно до матеріалів справи ця сума складає 17 987 760,00 грн згідно видаткової накладної №175 від 07.07.2023 року (а.с.69). Отже, 0,1 % складає 17 987,78 грн. за один день, за три дні - 53 963,28 грн.
Вищевикладене є підставою для висновку про те, що при вирішенні спору суд першої інстанції допустив неналежну оцінку доказів по справі, визнав встановленими обставини, які доказами не підтверджуються. Отже, апелянтом висновки суду спростовано, апеляційна скарга доведена та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 6 661,60 грн., а саме: за розгляд позову 3 028,00 грн., за розгляд апеляційної скарги 3 633,60 грн.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2024 року у справі №912/565/24 скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, віл. Академіка Тамма, буд. 29, код ЄДРПОУ 14312430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузера, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) пеню у розмірі 53 963,28 грн, судовий збір за розгляд позову у розмірі 3 028,00 грн., судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн.
Виконання постанови доручити господарському суду Кіровоградської області
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков