24 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/3689/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Редек»
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Редек» (вх. №2290) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/3689/25
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Редек» (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд. 1)
про: стягнення коштів у розмірі 9 260 129, 00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Редек", м. Харків, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарна", м. Харків, про стягнення заборгованості у розмірі 9 260 129, 00 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 31.12.2024, укладеним між сторонами даного спору. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Разом з позовною заявою, ТОВ "Редек" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
1. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову в межах суми позовних вимог в розмірі 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок.
2. Накласти арешт на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна», в межах суми позову - 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок, в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
3. Накласти арешт з забороною відчуження у будь якій спосіб будь-яким фізичним та/або юридичним особам права власності на будь-які торгові марки, патенти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна» (ідентифікаційний код юридичної особи 45309978), на усі технічні умови, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» та на виробниче обладнання, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна» в межах суми позову - 9 260 129, 00 грн.
4. Заборонити загальним зборам Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» (ідентифікаційний код юридичної особи 45309978) приймати рішення про зміну складу учасників товариства, про перерозподіл часток між учасниками товариства, про зміну керівника товариства.
5. Заборонити державним реєстраторам, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна», в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме про зміну складу та часток засновників (учасників) товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/3689/25 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Редек" про забезпечення позову (вх. № 3689/25 від 16.10.2025) - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не підтверджено належним чином викладені у заяві твердження ймовірності невиконання чи утруднення виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог; не наведено належного обґрунтування необхідності застосування саме тих заходів забезпечення позову, які визначені заявником; не обґрунтовано, яким чином застосування вищезазначених заходів забезпечення позову сприятиме створенню умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення, якщо таке рішення буде ухвалено на користь позивача; не надано будь-яких доказів співмірності вартості майна відповідача заявленим позовним вимогам.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Редек» з відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Обґрунтовує свою скаргу тим, що відповідно до висновків Верховного Суду, для застосування заходів забезпечення позову достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. В даному випадку суд першої інстанції не дослідив, що: відповідач тривалий час ухиляється від виконання зобов'язань по укладеному договору; не виходить на зв'язок з позивачем; відповідач не зазначив строки повернення грошових коштів.
Також позивач обґрунтовує наявність припущення для задоволення заходів забезпечення позову та вказує на:
- систематичне і тривале ухилення ТОВ «АТАРНА» від виконання зобов'язань по укладеному між сторонами договору, як мінімум протягом чотирьох місяців з дня направлення вимоги;
- фактичне уникнення Відповідачем будь-яких контактів з Позивачем з метою врегулювання питання повернення останнім отриманих грошових коштів або хоча б узгодження строків та порядку такого повернення;
- наявність у Відповідача неспівмірно малого розміру статутного капіталу, який складає 600 000 гривень, у порівняні із сумою заборгованості за даним позовом, яка складає 9 260 129 гривень 00 копійок, що є очевидно недостатнім для виконання грошового зобов'язання перед позивачем;
- наявність ознак фінансової нестабільності та високого ризику неплатоспроможності ТОВ «АТАРНА»;
- розбіжність у фінансових звітах ТОВ «АТАРНА», а саме аномальне збільшення чисельності до 60 працевлаштованих людей при відсутності у Відповідача в володінні основних засобів (устаткування, виробничі потужності тощо);
- наявність відкритих кримінальних справ відносно працівників ТОВ «АТАРНА»;
- факт того, що ТОВ «РЕДЕК» жодного разу не бачились ані з директором, ані з єдиним учасником ТОВ «АТАРНА», оскільки всі перемовини від їх імені вів ОСОБА_1 , який має вирішальний вплив на дану компанію та вкрай негативну репутацію, яка свідчить про підвищену його схильність до шахрайських дій;
- підвищену схильність ТОВ «АТАРНА» до частих змін керівника та складу учасників (засновників), а також кінцевих бенефіціарних власників (враховуючи досить не довгий термін існування компанії);
- перебування титульного директора ТОВ «АТАРНА» на посаді директора в низки інших юридичних осіб, серед яких окремі підприємства перебувають у стані припинення, що свідчить про його активну участь у господарській діяльності різних суб'єктів та можливу зацікавленість у формальному виконанні обов'язків керівника.
Додатково скаржник зазначає, що співмірність вартості майна відповідача із заявленими вимогами позивач не мав доводити, як помилково вказав суд першої інстанції.
20.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Редек» надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає про те, що ним були виконані всі активні дії з метою урегулювати конфлікт з відповідачем. Позивач направляв на адресу відповідача вимогу повернути кошти, однак відповіді не отримав.
Окремо скаржник зазначає, що ще однією підставою для заходів забезпечення позову є пасивна процесуальна поведінка відповідача, оскільки останній не з'являється до суду, не отримує кореспонденцію, ігнорує судові виклики.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 24.11.2025 з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Редек». Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Колегією суддів встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» всупереч вимогам ГПК не зареєструвало електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Вся кореспонденція суду надсилалась на юридичну адресу відповідача, але була повернута відділенням зв'язку до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що в силу частини другої статті 120 Господарського процесуального кодексу України свідчить про належне повідомлення апелянта про розгляд даної справи.
У зв'язку з цим, апеляційний суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача, зважаючи на його належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Редек", м. Харків, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарна", м. Харків, про стягнення заборгованості у розмірі 9 260 129, 00 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 31.12.2024, укладеним між сторонами даного спору. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позову, ТОВ "Редек" посилається на те, що станом на дату звернення з даним позовом, в порушення умов договору від 31.12.2024, відповідач не здійснив повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 9 260 129, 00, у зв'язку з чим позивач вимушений відновити свої порушені права та охоронювані законом інтереси у судовому порядку.
Разом з позовною заявою, ТОВ "Редек" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
1. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову в межах суми позовних вимог в розмірі 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок.
2. Накласти арешт на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна», в межах суми позову - 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок, в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
3. Накласти арешт з забороною відчуження у будь якій спосіб будь-яким фізичним та/або юридичним особам права власності на будь-які торгові марки, патенти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна» (ідентифікаційний код юридичної особи 45309978), на усі технічні умови, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» та на виробниче обладнання, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна» в межах суми позову - 9 260 129, 00 грн.
4. Заборонити загальним зборам Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» (ідентифікаційний код юридичної особи 45309978) приймати рішення про зміну складу учасників товариства, про перерозподіл часток між учасниками товариства, про зміну керівника товариства.
5. Заборонити державним реєстраторам, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна», в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме про зміну складу та часток засновників (учасників) товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, що стало підставою для звернення останнього до апеляційного суду зі скаргою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом розгляду у справі №922/3689/25 є матеріально-правова вимога ТОВ «Редек» до ТОВ «Атарна» про стягнення 9 260 129,00 грн за договором поворотної фінансової допомоги від 31.12.2024, разом із судовими витратами.
Натомість предметом апеляційного розгляду є виключно законність, обґрунтованість та правильність висновків місцевого суду, викладених у ухвалі від 20.10.2025 про відмову у забезпеченні позову.
Положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) та забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (постанова Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині 2 статті 136 ГПК України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, провадження №14-729цс19 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, провадження №14-88цс20 зазначила, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання».
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, у зв'язку з тим, що позивач не довів наявності реальних, підтверджених доказами ризиків, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову дійсно унеможливить або істотно ускладнить виконання майбутнього судового рішення. Суд, аналізуючи заяву ТОВ «Редек», дійшов висновку, що наведені позивачем твердження ґрунтуються здебільшого на припущеннях, емоційному реагуванні та оцінкових судженнях щодо діяльності ТОВ «Атарна», а не на належних і допустимих доказах, які вимагалися процесуальним законом.
Суд підкреслив, що забезпечення позову є винятковим механізмом, який застосовується лише за наявності достатньо обґрунтованих обставин, що засвідчують об'єктивний ризик утруднення виконання судового рішення. При цьому обов'язок доведення таких обставин лежить виключно на заявнику. Однак ТОВ «Редек» не надало доказів того, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на приховування майна, підготовку до його відчуження чи виведення активів. Зазначення про зміну керівника, участь у кримінальних провадженнях, наявність інших цивільних спорів або відсутність комунікації не свідчать автоматично про намір ухилитися від виконання рішення суду; це є лише припущеннями, які не можуть бути покладені в основу таких серйозних процесуальних обмежень.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, зокрема із змісту заявлених позовних вимог, що між сторонами виник спір з приводу неповернення відповідачем грошових коштів у розмірі 9 260 129, 00 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 31.12.2024.
В обґрунтування позову, ТОВ "Редек" посилається на те, що станом на дату звернення з даним позовом, в порушення умов договору від 31.12.2024, відповідач не здійснив повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 9 260 129, 00, у зв'язку з чим позивач вимушений відновити свої порушені права та охоронювані законом інтереси у судовому порядку.
Разом з тим, позивач просить забезпечити позов:
1. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову в межах суми позовних вимог в розмірі 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок.
2. Накласти арешт на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна», в межах суми позову - 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок, в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
3. Накласти арешт з забороною відчуження у будь якій спосіб будь-яким фізичним та/або юридичним особам права власності на будь-які торгові марки, патенти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна» (ідентифікаційний код юридичної особи 45309978), на усі технічні умови, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» та на виробниче обладнання, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна» в межах суми позову - 9 260 129, 00 грн.
4. Заборонити загальним зборам Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» (ідентифікаційний код юридичної особи 45309978) приймати рішення про зміну складу учасників товариства, про перерозподіл часток між учасниками товариства, про зміну керівника товариства.
5. Заборонити державним реєстраторам, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна», в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме про зміну складу та часток засновників (учасників) товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства.
В обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позивач зазначає, що під час укладання договору поворотної фінансової допомоги № 31/12-2024 від 31.12.2024 та надання ТОВ "Атарна" поворотної фінансової допомоги, ТОВ "Редек" керувався виключно патріотичними мотивами, оскільки прагнув всіма можливими способами посприяти підвищенню безпеки міста Харкова, у зв'язку з чим надав ТОВ «Атарна» безпроцентну поворотну фінансову допомогу у розмірі 9 260 129,00 грн саме на розвиток та масштабування відповідачем виробництва дронів-перехоплювачів. Після надання вищевказаної поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Атарна» (її посадових та інших пов'язаних осіб) тривалий час не надходило жодної інформації щодо використання коштів, представники ТОВ «Атарна» систематично ухилялися від контактів та не реагували на спроби комунікації з боку позивача. Так, ТОВ «Редек» було проаналізовано сайт судової влади України та виявлено існування низки судових справ цивільного судочинства за позовними заявами майнового характеру в яких ОСОБА_1 є відповідачем/боржником, а саме: 640/21118/15-ц, 757/59910/18-ц, 640/21117/15-ц, 640/21116/15-ц, 953/9477/21, 640/22013/18, 2018/1245/2012, 643/4614/13-ц, 2-709/10, 619/1222/21, 640/3780/17. Окрім цього заявник вказує на існування декількох відкритих кримінальних проваджень стосовно керівництва ТОВ "Атарна".
Також заявник вказує, що аналіз інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про підвищену схильність ТОВ «Атарна» до частих змін керівника та складу учасників (засновників), а також кінцевих бенефіціарних власників (враховуючи досить не довгий термін існування компанії), при цьому нинішній директор Товариства, ОСОБА_2 , одночасно є керівником ще низки інших юридичних осіб, серед яких окремі підприємства перебувають у стані припинення, що свідчить про його активну участь у господарській діяльності різних суб'єктів та можливу зацікавленість у формальному виконанні обов'язків керівника
Натомість, оскільки ТОВ «Атарна» систематично уникає комунікації з заявником, враховуючи що ТОВ «Атарна» ігнорує законні вимоги позивача, опираючись на репутацію особи, яка вела всі переговори від імені відповідача, враховуючи негативні фінансові показники відповідача та наявність кримінальних справ відносно його працівників, заявник вважає що існують реальні об'єктивні ризики того, що справжньою метою ТОВ «Атарна» було заволодіння коштами ТОВ «Редек», що у свою чергу створює підстави для висновку про можливість виведення активів товариства та відчуження його корпоративних прав на користь осіб сумнівної ділової репутації.
Отже, позивач вважає, що, враховуючи тривале ухилення відповідача від виконання зобов'язань, повне ігнорування письмової вимоги про повернення коштів, значний розмір заборгованості, який у багато разів перевищує розмір статутного капіталу та фінансові можливості ТОВ «Атарна», а також нестійкий і ризиковий фінансовий стан підприємства, який може свідчити про потенційні проблеми з платоспроможністю та управлінням активами, існує реальна й об'єктивна загроза того, що відповідач розпорядиться грошовими коштами на своїх рахунках або іншим майном таким чином, що виконання можливого судового рішення стане неможливим або істотно ускладненим.
Саме тому, на переконання заявника, вжиття заходів забезпечення позову є необхідним і виправданим, оскільки арешт грошових коштів відповідача у межах ціни позову, а також тимчасова заборона на відчуження торгових марок, патентів, технічних умов, виробничого обладнання та внесення змін до складу учасників і керівника товариства, покликані запобігти штучному зменшенню активів ТОВ «Атарна» та виключити можливість ускладнення чи повного унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Іншими словами, за твердженням позивача, без застосування відповідних заходів забезпечення позову виникає ризик, що на момент ухвалення рішення та його виконання у відповідача може не залишитися достатніх коштів або майна для погашення суми боргу, що фактично позбавить позивача ефективного судового захисту, попри формальне задоволення позовних вимог.
Проаналізувавши норми процесуального закону, зміст і обґрунтування заяви про забезпечення позову, а також дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає таке.
По-перше, виходячи з предмета позову - вимоги про стягнення з відповідача грошової заборгованості у розмірі 9 260 129,00 грн за договором поворотної фінансової допомоги від 31.12.2024, укладеним між сторонами, а також зі змісту заявлених позивачем заходів забезпечення, апеляційний суд доходить висновку, що між предметом позову та обраними заходами забезпечення наявний зв'язок.
Колегія суддів враховує висновки Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у cправі №905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо обов'язковості надання ТОВ «Редек» конкретних доказів того, що ТОВ «Атарна» вже розпочало дії з відчуження майна, зняття коштів або виведення активів. Такий підхід суперечить правовій позиції Верховного Суду, оскільки від позивача неправомірно витребовувалось підтвердження неіснуючих обставин та доказування «на випередження» дій, які не є необхідними для встановлення ризику.
Тому сам факт існування у відповідача необмеженої можливості розпоряджатися своїм майном і коштами (за відсутності будь-якого контролю чи обмежень) уже утворює належний та достатній ризик утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Колегія суддів приходить до висновку, що вимога суду першої інстанції про доведення фактичних дій відповідача, спрямованих на ухилення від виконання рішення, є неправильною, не відповідає висновкам Верховного Суду, і тому не може бути покладена в основу відмови у забезпеченні позову.
Таким чином, заявлені ТОВ «Редек» способи забезпечення позову (арешт грошових коштів та нерухомого майна) спрямовані на тимчасове обмеження можливості відповідача розпоряджатися своїми активами у межах суми позовних вимог, що, своєю чергою, кореспондує з природою заявленої у справі грошової вимоги. Отже, застосування арешту на грошові кошти та інше ліквідне майно відповідача є логічно та юридично пов'язаним із необхідністю гарантувати реальне виконання можливого рішення суду про стягнення значної грошової суми.
По-друге, колегія суддів бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, відповідно до якої умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про існування загрози ускладнення або неможливості виконання рішення суду чи ефективного захисту порушеного права, а не доведеність факту вже вчинених дій відповідача. Як наголосив Верховний Суд, метою забезпечення позову є запобігання потенційній шкоді правам і законним інтересам позивача, а не реагування порушення, які вже відбулися.
З огляду на викладене, позивач цілком обґрунтовано просив суд забезпечити позов, адже обґрунтоване припущення у цій справі підтверджується сукупністю встановлених обставин, які вказують на наявність реальної та невідворотної загрози утруднення виконання майбутнього рішення суду.
У цьому контексті апеляційний суд виходить із того, що забезпечення позову застосовується не тоді, коли відповідач уже вчинив конкретні дії щодо відчуження майна або виведення активів, а тоді, коли фактичні дані дають підстави припускати високу ймовірність таких дій у майбутньому. Як слушно підкреслила Велика Палата Верховного Суду, вимога доводити завершені чи вчинені порушення суперечила б самій природі забезпечення позову, яке за своєю суттю має превентивний, запобіжний характер і покликане перекрити можливі ризики ще до того, як вони перетворяться на реальні перешкоди виконання судового рішення.
У даній справі обставини, на які посилається ТОВ «Редек», підтверджують наявність саме такого ризику. Заявник наголошує на систематичному та тривалому ухиленні ТОВ «Атарна» від виконання договірного обов'язку щодо повернення поворотної фінансової допомоги, що триває щонайменше чотири місяці з моменту направлення письмової вимоги. Протягом цього періоду відповідач повністю уникав будь-яких контактів з позивачем, не пропонував жодного варіанту врегулювання спору, не вів перемовин щодо строків або порядку повернення коштів, що свідчить про очевидну й послідовну недобросовісну поведінку.
Позивач також обґрунтовано вказує на неспроможність статутного капіталу відповідача, який становить 600 000 грн, покрити заборгованість у сумі понад 9,2 млн грн, а також на наявність ознак фінансової нестабільності й високого ризику неплатоспроможності ТОВ «Атарна». Зокрема, заявник звернув увагу на розбіжності у фінансовій звітності відповідача: аномальне збільшення чисельності працівників до 60 осіб не узгоджується з фактичною відсутністю виробничих потужностей, основних засобів, обладнання чи будь-яких ресурсів, необхідних для здійснення задекларованої діяльності.
Додатково позивач посилається на наявність відкритих кримінальних проваджень стосовно працівників ТОВ «Атарна», що, на його переконання, свідчить про підвищені ризики недобросовісного виведення активів.
Також позивач звернув увагу на часті зміни керівника, учасників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Атарна», що, з огляду на короткий строк існування товариства, може свідчити про нестабільність управління та вірогідність штучного перерозподілу корпоративних прав з метою унеможливлення виконання судового рішення. Ситуація ускладнюється тим, що титульний директор товариства одночасно очолює низку інших юридичних осіб, частина яких перебуває у стані припинення, що дає підстави позивачу припускати формальний характер виконання ним управлінських функцій.
Узяті у своїй сукупності, ці обставини формують достатньо обґрунтоване припущення, що за відсутності вжиття заходів забезпечення позову існує реальна небезпека відчуження відповідачем належних йому активів або штучного ускладнення їх пошуку та звернення стягнення у майбутньому.
Таким чином, звернення позивача із заявою про забезпечення позову має чітко превентивний характер: він просить вжити заходів не після того, як відповідач уже вчинить дії, що унеможливлять виконання майбутнього судового рішення, а до того, щоб запобігти виникненню таких наслідків. Саме у цьому і полягає суть інституту забезпечення позову - у створенні тимчасового запобіжного механізму, який унеможливлює виведення активів, приховування майна чи інші дії, що можуть завдати шкоди правам та інтересам позивача ще до моменту ухвалення рішення по суті спору.
Відповідно до приписів ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст.137 ГПК України).
Ч. 3 цієї статті ГПК України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
З огляду на це апеляційний суд доходить висновку, що обрані позивачем заходи забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову в межах суми позовних вимог в розмірі 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок та накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна», в межах суми позову - 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок, в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності - є належними, співмірними та безпосередньо пов'язаними з предметом заявлених позовних вимог.
З огляду на характер спору, який стосується виключно грошових вимог, саме арешт грошових коштів та іншого ліквідного майна відповідача є найбільш адекватним, пропорційним і ефективним способом забезпечення можливості виконання майбутнього рішення суду, якщо позов буде задоволено. Такий захід прямо передбачений пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України та цілком відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду щодо забезпечення позову у спорах про стягнення грошових коштів.
Більше того, арешт коштів та майна відповідача у межах суми позову не порушує баланс інтересів сторін і не створює для ТОВ «Атарна» надмірного обтяження, оскільки не позбавляє його права здійснювати господарську діяльність, сплачувати обов'язкові платежі чи виконувати інші правомірні зобов'язання. Він лише унеможливлює відчуження активів у спосіб, що може завдати шкоди правам позивача.
Саме таке обмежене й пропорційне втручання у майнову сферу відповідача відповідає меті забезпечення позову, визначеній статтями 136- 137 ГПК України, та не виходить за межі необхідного для гарантування реального виконання рішення суду, що не врахував суд першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції помилково відмовив у забезпеченні позову, оскільки не врахував зміст, характер заявлених позовних вимог та неправильно визначив межі і стандарт доказування у справах про стягнення грошових коштів, а також не врахував правові позиції Верховного Суду щодо превентивної природи забезпечення позову.
За встановлених у справі обставин, зокрема:
- значного розміру заборгованості;
- тривалого ухилення відповідача від виконання договірних зобов'язань і відсутності будь-якої комунікації;
- фінансової нестабільності ТОВ «Атарна»;
- ризику штучного зменшення або виведення активів;
- об'єктивної можливості відповідача у будь-який час розпорядитися своїм майном та коштами без будь-яких обмежень, - заявлені ТОВ «Редек» заходи забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів та ліквідного майна відповідача у межах суми позову є законними, співмірними, адекватними та такими, що відповідають меті забезпечення позову - гарантувати реальне та ефективне виконання рішення суду.
Тому висновки місцевого суду про відсутність підстав для застосування цих заходів є передчасними, необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права.
Що стосується інших заходів забезпечення позову, колегія суддів зазначає таке.
Суд першої інстанції наголосив, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними з предметом позовних вимог і пов'язаними з їх характером. Натомість ТОВ «Редек» просило фактично повністю заблокувати господарську діяльність ТОВ «Атарна», включно з корпоративними змінами, реєстраційними діями, розпорядженням інтелектуальною власністю та обладнанням. Такий обсяг обмежень, на думку суду, є надмірним, не співмірним та невиправданим у контексті спору, що стосується лише стягнення грошових коштів.
Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого суду та зазначає таке.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявник просив:
- накласти арешт з забороною відчуження у будь якій спосіб будь-яким фізичним та/або юридичним особам права власності на будь-які торгові марки, патенти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна» (ідентифікаційний код юридичної особи 45309978), на усі технічні умови, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» та на виробниче обладнання, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна» в межах суми позову - 9 260 129, 00 грн;
- заборонити загальним зборам Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» (ідентифікаційний код юридичної особи 45309978) приймати рішення про зміну складу учасників товариства, про перерозподіл часток між учасниками товариства, про зміну керівника товариства;
- заборонити державним реєстраторам, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна», в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме про зміну складу та часток засновників (учасників) товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства.
Колегія суддів зазначає, що дійсно заявлені позивачем заходи забезпечення позову, спрямовані на арешт об'єктів інтелектуальної власності, технічних умов, виробничого обладнання, а також на блокування корпоративних правовідносин та заборону державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ «Атарна», виходять за межі предмета позовних вимог і не відповідають природі інституту забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позов у даній справі має виключно майновий характер і зводиться до стягнення грошових коштів. Відтак заходи забезпечення позову можуть застосовуватися лише настільки, наскільки це необхідно для гарантування виконання рішення суду про стягнення суми боргу, а отже вони повинні мати чіткий, безпосередній і пропорційний зв'язок із грошовою вимогою.
Блокування корпоративних змін, заборона змінювати склад учасників, структуру статутного капіталу або керівника товариства, так само як і заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи, не є заходами, які забезпечують саме можливість стягнення грошової суми. Такі обмеження по суті втручаються у внутрішню корпоративну діяльність підприємства та мають характер превентивного контролю, що не узгоджується зі ст. 136- 137 ГПК України та суперечить природі забезпечення позову як тимчасового і пропорційного засобу гарантування виконання рішення.
Що стосується арешту торгових марок, патентів, технічних умов чи обладнання, колегія суддів наголошує, що можливість накладення арешту на майно допускається лише тоді, коли воно має безпосередній зв'язок з предметом спору, або коли наявні докази того, що саме шляхом відчуження такого майна відповідач може унеможливити виконання рішення про стягнення коштів. Позивач не надав доказів того, що відповідач уже вчиняє або готує дії, спрямовані на відчуження таких активів, не довів їх ринкової вартості чи співмірності з ціною позову, а також не обґрунтував, у який саме спосіб арешт інтелектуальної власності чи заборона реєстраційних дій гарантуватимуть реальне виконання рішення суду.
Більше того, блокування реєстраційних дій і корпоративних змін стосується прав не лише відповідача, але й інших осіб - учасників товариства, державних реєстраторів, органів управління підприємства. Таке обмеження виходить за межі потреб забезпечення позову, створює непропорційне втручання у господарську діяльність юридичної особи та може спричинити невиправдане порушення прав третіх осіб.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позивачем заходи у частині арешту об'єктів інтелектуальної власності, технічних умов, обладнання, а також заборони корпоративних і реєстраційних дій не відповідають критеріям адекватності, необхідності та співмірності, не перебувають у прямому зв'язку з предметом спору й не здатні забезпечити ефективне та реальне виконання рішення суду у разі задоволення позову. Саме тому вимоги про застосування таких заходів не можуть бути задоволені.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції в частині та задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони Лубенській міській раді Лубенського району Полтавської області вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у володіння чи користування третім особам, продаж, поділ, об'єднання чи зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, в іншій частині ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 269, п.6 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Редек» задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/3689/25 скасувати частково.
Ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Редек» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №922/3689/25.
Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарна» як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову в межах суми позовних вимог в розмірі 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок.
Накласти арешт на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Атарна», в межах суми позову - 9 260 129 (дев'яти мільйонів двісті шістдесят тисяч ста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок, в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 04.12.2025.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян