вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" жовтня 2025 р. Справа№ 910/3176/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Бруснік І.А.;
від відповідачів: 1. Яндульський Д.В.;
2. Омельченко Є.В.;
від приватного виконавця: Левада В.В.;
за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Акцент-Банк» та Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2025, повний текст складено 06.10.2025
у справі № 910/3176/24 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ»
до 1. Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»
2. Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
за участю Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24. Змінено спосіб та порядок виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24, залишеного без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2025.
Ухвала мотивована тим, що з урахуванням усіх обставин справи №910/3176/24, встановленої судом спільної відповідальності боржників - Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк» перед стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ», є усі підстави вважати встановлені судовим рішенням зобов'язання боржників - солідарними. Таким чином, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають особливе, спеціальне значення, яке розраховано на виконавче провадження. Вони визначають встановлену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій приватним / державним виконавцем. Чітко встановлений спосіб та порядок виконання судового рішення забезпечує можливість реалізації способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. У даному випадку значення формулювань «Зобов'язати боржників повернути стягувачу грошові кошти» та «Солідарно стягнути з боржників на користь стягувача грошові кошти» має релевантне правове навантаження, однак має принципову відмінність в контексті встановленої законом процедури виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень, і має принципове значення для обрання порядку та способу, за яким можливо реалізувати його фактичне виконання, при цьому залишаючи незмінною суті постановленого рішення. З огляду на наведене, підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №910/3176/24 є обґрунтованим та виправданими, оскільки у цьому випадки зміна способу та порядку виконання не змінює суті постановленого судом рішення, а спрямована на досягнення кінцевої мети - належного виконання судового рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги АТ «Акцент-Банк» та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року якою задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24. Відмовити в задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, виконавець намагається фактично змінити суть самого рішення, в якому в резолютивній частині зазначено не стягнення коштів, а зобов'язання сторін щодо вчинення певних дій. Тобто виконавець фактично намагається змінити рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішити питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Він запропонованим варіантом виходить за межі позовних вимог, також не встановлено солідарність за відповідальність. Крім того, виконавець пропонує варіант, за який банк буде вимушений звертатись додатково до суду про стягнення з Приватбанку, що призведе до додаткових витрат. Довільне трактування виконавцем виходить за межі правового врегулювання які склались з правовідносин між сторін. Законодавча норма не передбачає зміну судового рішення по суті, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Скаржник у апеляційній скарзі послався на відповідну судову практику, а саме: постанови Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18, від 10.06.2019 у справі № 350/426/16-ц, від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а.
Скаржник зазначає про те, що у даній справі рішенням суду визначено обов'язок відповідачів відновити кошти на банківському рахунку позивача. Резолютивна частина рішення не містить вказівок про солідарну чи субсидіарну відповідальність відповідачів, і не передбачає стягнення грошових коштів безпосередньо з банків. Незважаючи на це, приватний виконавець у своїй заяві запропонував спосіб виконання, за яким сума 991 192,87 грн стягується з АТ «Комерційний Банк «ПриватБанк» та АТ «Акцент-Банк» на користь стягувача (ТОВ-фірми «МТВ») без участі боржників. По суті, виконавець пропонує примусово вилучити кошти у зазначених банків і таким шляхом виконати рішення. Такий підхід суперечить закону та практиці Верховного Суду, оскільки призводить до фактичної зміни змісту судового рішення, виходить за межі позовних вимог та створює невиправданий тягар для одного з боржників. Наведені аргументи детальніше обґрунтовуються нижче.
Також скаржник зазначає, що у даному випадку запропонований приватним виконавцем спосіб виконання фактично перетворює характер зобов'язання, встановленого рішенням суду. Суд зобов'язав боржників вчинити певну дію - відновити кошти на рахунку (немайновий спосіб захисту). Натомість виконавець пропонує стягнути конкретну суму коштів безпосередньо з банків, тобто здійснити грошове стягнення. Це вже інший спосіб захисту порушеного права - по суті, замість виконання рішення боржниками, пропонується примусове вилучення коштів як при стягненні боргу. Така зміна трансформує зобов'язальний характер рішення в рішення майнового характеру (грошове стягнення).
На думку скаржника, запропонований виконавцем новий спосіб не є просто «технічним» порядком реалізації рішення - він суттєво змінює зміст самого судового припису. Судове рішення зобов'язує боржників відновити кошти на рахунку позивача, а не сплачувати їх примусово з рахунків банків, до того ж суду у справі відомо - що коштами позивача відповідачі не володіють, а володіють шахраї відносно яких за заявою позивача відкрито кримінальне провадження. Дозволити таку зміну - означає перетворити рішення про зобов'язання на рішення про стягнення, чого закон не допускає. Запропонований спосіб виходить за межі позовних вимог та рішення суду. Заявлений спосіб виконання створює неприпустимий фінансовий та юридичний тягар на одного з боржників - АТ «А-Банк». Фактично пропонується стягнути усю суму боргу безпосередньо з А-Банку в примусовому порядку. Це означає, що А-Банк буде змушений покрити всю суму власними коштами незалежно від того, хто саме відповідає за відсутність коштів на рахунку позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги АТ «Комерційний банк «Приватбанк» та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Акціонерне товариство Комерційного банку «Приватбанк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва, у справі № 910/3176/24 від 01.10.2025, якою було задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник, в частині ухвалення (зміни) рішення про стягнення коштів з АТ КБ «ПриватБанк», вважає ухвалене рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене воно було з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі не відповідають обставинам справи та суперечать чинному законодавству.
Скаржник зазначає, що заявником в своєї заяві, а також і суд в своєму рішенні не зазначили, які змінилися обставини, які роблять початковий спосіб виконання неможливим або недоцільним. Судом, помилково зазначено, що в даному рішенні, зобов'язання боржників солідарні.
На думку скаржника, враховуючи, що будь які договірні відносини між відповідачами, як боржниками за договором, перед кредитором як стягувачем відсутні і спільними діями або бездіяльністю відповідачів, шкоду позивачу не було завдано, стягнення коштів з відповідачів солідарно, не обгрунтовано, є незаконним, а зміна способу виконання в такому разі не відповідає суті рішення та намірам суду, яким було зазначено в своєму рішенні, саме про повернення коштів і процедуру виконання рішення, цілком і чітко визначено рішенням, і в разі стягнення коштів з відповідачів, таке рішення призведе до зміни рішення по суті.
Скаржник, стосовно стягнення коштів з АТ КБ «ПриватБанк», зазначає, що рішення суду у справі № 910/3176/24 в частині вимог до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення коштів не стосується, бо станом на сьогодні відповідно до ст. 287 ч. 2 п. 3 ГПК України, судом апеляційної інстанції в своїй постанові зазначені висновки Верховного Суду лише в питаннях стосовно проведення операцій надавачем послуг платника до АТ «А Банк» але не по суті вимог до АТ КБ «Приватбанк» як вже вище вказувалось, в частині постанови, що описувала «порушення» послуг отримувача.
На думку скаржника, оскільки кошти було перераховано саме на рахунки АТ «А-Банк», а тому їх повернення або навіть стягнення, повинно здійснюватись в зворотньому напрямку саме з відповідача АТ «А-Банк», відповідно до порядку виконання рішення, встановленого апеляційним судом. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання, не перевірив зміст доказів відповідача та всі обставини. Отже, судом першої інстанції на порушення норм процесуального права не було здійснено оцінки доказів та не було застосовано норми, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин. За таких обставин, суд без достатніх на те підстав, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, неповне з'ясування обставин справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і, відповідно є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги
Заперечуючи проти доводів апеляційних скарг, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, у відзиві на апеляційні скарги вказав на те, що суть постановленого судом рішення у справі №910/3176/24 полягала в поверненні стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» грошові кошти в розмірі 991 192 гривні 87 копійок. Підставою для звернення приватного виконавця до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання зазначеного рішення стало саме невиконання рішення боржниками та неможливість примусового виконання цього рішення без участі боржника АТ «А-Банк» шляхом його «зобов'язання». Таким чином, приватний виконавець звертаючись до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення діяв у межах наданих законом повноважень та уживав передбачених законом заходів, спрямованих на належне виконання рішення суду у примусовому порядку, зокрема, керуючись статтями 18, 33 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 331 ГПК України.
Щодо спільної відповідальності боржників, суд першої інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції, з яким погодився і Верховний Суд, дійшов висновку щодо обопільної (спільної) відповідальності Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк», що безпосередньо випливає з резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24, якою зобов'язано як Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», так і Акціонерне товариство «Акцент Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі «МТВ» грошові кошти в розмірі 991.192 гривні 87 копійок шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк».
Також у відзиву зазначено про те, що з урахуванням ухвали від 01.10.2025 Господарського суду міста Києва у справі №910/3176/24, 09.10.2025 грошові кошти в розмірі 991 192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок були стягнуті у примусовому порядку з боржника АТ «А-Банк» у межах виконавчого провадження №78352499 шляхом примусового списання з рахунку боржника, та того ж дня повернуті стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі «МТВ» на банківський рахунок № НОМЕР_1 . А 10.10.2025 приватним виконавцем ухвалено постанову про зняття арешту з коштів боржника та постанову про закінчення виконавчого провадження №78352499 з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
ТОВ - Фірма «МТВ» у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив проти доводів апеляційних скарг, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 910/3176/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення, враховуючи те, що попри «зобов'язальний» характер, рішення, що підлягає примусовому виконанню в межах виконавчого провадження №78352499, одночасно носить саме «майновий» характер, оскільки у межах справи №910/3176/24 судом задоволено заявлені позовні вимоги майнового характеру, а саме: про повернення грошових коштів в розмірі 991192,87 грн. Єдиним ефективним способом належного виконання рішенні суду у справі №910/3176/24 та відновлення порушених прав стягувача, є такий спосіб виконання, який можливо реалізувати без участі боржників(ка), зокрема, шляхом стягнення з Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» грошових коштів в розмірі 991 192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок.
АТ «Акцент-Банк» у відзиві на апеляційну скаргу АТ «КБ «Приватбанк», підтримав доводи апеляційної скарги, просило її задовольнити, вказало на те, що за складання платіжної інструкції та її помилки в даному випадку відповідає саме позивач; Приватбанк відповідає за перевірку даної інструкції та перерахування коштів; А-Банк відповідає за отримання коштів, перевірку номеру рахунку та ЄДРПОУ (РНОКПП) отримувача, та зарахування коштів на рахунок отримувача. АТ «А-Банк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі, отримав кошти, перевірив номер рахунку та ЄДРПОУ (РНОКПП) отримувача та зарахував кошти отримувачу. В своїй роботі АТ А-Банк не порушив вимог діючого законодавства.
Також у відзиві АТ «Акцент-Банк» зазначив, що з наявної в матеріалах платіжної інструкції №333 від 07.09.2023, отриманої на обробку відповідачем-2 вбачається, що вона містила ряд невідповідностей по реквізитах, які в розумінні норм чинного законодавства є обов'язковими, а саме: назва отримувача «ТОВ, Пежо Сітроен Україна» не відповідала коду отримувача « 2563614271», що було підставою для зупинення проведення банківської операції, з метою перевірки вказаних відомостей, як того вимагає постанова Правління Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29 липня 2022 року № 163, чого відповідачем-2 зроблено не було. Така бездіяльність відповідача-2 призвела до того, що кошти в сумі 991 192,87 грн, перераховані позивачем за платіжною інструкцією отримав неналежний отримувач, а саме фізична особа Сторчієнко Ю.В. (рахунок отримувача UA963077700000026009211161829), з кодом отримувача « 2563614271», в результаті чого позивачу було завдано збитків на суму 991 192,87 грн».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи між суддями справу № 910/3176/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкритоапеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 910/3176/24. Призначено справу № 910/3176/24 до розгляду у судовому засіданні 28.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 910/3176/24. Об'єднано апеляційні скарги Компанії «Акціонерного товариства «Акцент-Банк» та Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до спільного розгляду. Призначено справу № 910/3176/24 до розгляду у судовому засіданні 28.10.2025.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025, від 16.10.2025 та від 22.10.2025 задоволені заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк», Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича та Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ», відповідно, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/3176/24 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представники скаржників у судовому засіданні 28.10.2025 підтримали доводи апеляційних скарг, просили скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.10.2025, якою задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24 та відмовити в задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24.
Представники ТОВ - Фірма «МТВ» та приватного виконавця у судовому засіданні 28.10.2025 заперечили проти доводів апеляційних скарг, просили ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 910/3176/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/3176/24 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 23.04.2025, рішення Господарського суду міста Києва скасовано; позов Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» задоволено; визнано протиправними дії Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» щодо проведення 07.09.2023 року неналежної платіжної операції з розрахункового банківського рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ», на рахунок неналежного отримувача. Визнано протиправними дії Акціонерного товариства «Акцент-Банк» щодо невжиття заходів для встановлення належного отримувача коштів за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 року. Визнано нечинною транзакцію за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 року. Зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі «МТВ» грошові кошти в розмірі 991.192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк». Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9580 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 76 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9580 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 76 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11496 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 91 коп. Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11496 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 91 коп.
17.02.2025 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
10.09.2025 до Господарського суду міста Києва від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24. Змінено спосіб та порядок виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24, залишеного без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2025.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками господарського суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, враховуючи наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Як вже зазначалось, постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 23.04.2025 рішення Господарського суду міста Києва скасовано; позов Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» задоволено; визнано протиправними дії Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» щодо проведення 07.09.2023 року неналежної платіжної операції з розрахункового банківського рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ», на рахунок неналежного отримувача. Визнано протиправними дії Акціонерного товариства «Акцент-Банк» щодо невжиття заходів для встановлення належного отримувача коштів за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 року. Визнано нечинною транзакцію за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 року. Зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі «МТВ» грошові кошти в розмірі 991.192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк». Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9580 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 76 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9580 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 76 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11496 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 91 коп. Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11496 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 91 коп.
17.02.2025 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
12.06.2025 стягувач (Товариство з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ») звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі №910/3176/24, боржником за яким є Акціонерне товариство «Акцент-Банк».
12.06.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 78352499, копії якої в порядку встановленому статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» 13.06.2025 направлено сторонам виконавчого провадження.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 78352499 від 12.06.2025 була направлена боржнику для виконання за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: рекомендованим листом за штриховим кодовим ідентифікатором 0601158234371 за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 78352499 від 12.06.2025 зазначено про необхідність виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно із відомостями, що містяться на сайті АТ «Укрпошта», рекомендоване поштове відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором 0601158234371, яке направлялось на адресу боржника (Акціонерного товариства «Акцент-Банк»): вулиця Батумська, будинок 11, місто Дніпро, одержано боржником АТ «Акцент-Банк» 16.06.2025.
Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 78352499 від 12.06.2025, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця та вимога приватного виконавця № 01-29/107196 від 12.06.2025 були одержані боржником 16.06.2025.
Станом на 01.07.2025 від боржника - Акціонерного товариства «Акцент-Банк» інформація про повне або часткове виконання вимог виконавчого документу, інформація про причини не виконання вимог виконавчого документу на адресу офісу приватного виконавця не надходила.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Разом з цим, положеннями частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З огляду на невиконання боржником рішення суду, приватним виконавцем, в порядку статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», 01.07.2025 складено акт про невиконання рішення боржником та винесена постанова про накладення штрафу на боржника АТ «Акцент-Банк» у розмірі 5100,00 грн, копія якої 02.07.2025 була направлена боржнику для виконання.
Пунктом 2 зазначеної постанови, відповідно до вимог частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання вимог рішення суду.
Також, приватним виконавцем на адресу боржника АТ «Акцент-Банк» 02.07.2025 за вих. №01-29/127360 направлена вимога, якою зобов'язано останнього виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту її отримання, а саме: повернути Товариству з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» грошові кошти в розмірі 991192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок, шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» в Акціонерному товаристві «Комерційний Банк «ПриватБанк» та надати приватному виконавцю документальне підтвердження, про виконання вимог виконавчого документу.
Постанова про накладення штрафу від 01.07.2025 та вимога приватного виконавця від 02.07.2025 були направлені на адресу боржника рекомендованим поштовим відправленням №0601165214700.
Крім того, усі без винятку документи виконавчого провадження ВП № 78352499 доступні для його сторін цілодобово в Автоматизованій системі виконавчого провадження у режимі онлайн за відповідним ідентифікатором доступу.
Відповідно до інформації, що міститься на офіційному вебсайті АТ «Укрпошта», поштове відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором 0601165214700 було вручено одержувачу 04.07.2025.
Так, 02.07.2025 на депозитний рахунок приватного виконавця від АТ «Акцент-Банк» надійшли кошти у розмірі 5100,00 грн. з призначенням платежу «оплата штрафу ВП № 78352499» та 04.07.2025 надійшли кошти у розмірі 580,00 грн., з призначенням платежу «оплата витрат ВП № 78352499».
На електронну адресу приватного виконавця 10.07.2025 за вх. №9446 надійшла заява від представника боржника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 78352499 у зв'язку зі зверненням останнього 20.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду із заявою про визнання наказу Господарського суду міста Києва виданого 17.02.2025 на примусове виконання рішення у справі №910/3176/24 таким, що не підлягає виконанню з наданням копії заяви, направленої до Північного апеляційного господарського суду.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви приватним виконавцем 10.07.2025 за вих. №143830 на адресу АТ «Акцент-Банк» надано обґрунтовану відповідь про відсутність законних підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.
Задля перевірки обставин, зазначених у заяві боржника від 10.07.2025, та отримання інформації про результати розгляду судом заяви представника боржника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання наказу виданого 17.02.2025 Господарським судом міста Києва на примусове виконання рішення у справі №910/3176/24 таким, що не підлягає виконанню, приватним виконавцем на адресу Північного апеляційного господарського суду було направлено відповідний запит.
З метою запобігання порушенню прав сторін виконавчого провадження, приватним виконавцем 29.07.2025, в порядку ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято рішення про відкладення проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням ВП № 78352499 на строк до 12.08.2025, про що винесено відповідну постанову.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі № 910/3176/24 заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню залишено без розгляду.
Станом на 14.08.2025 боржником АТ «Акцент-Банк» вимоги виконавчого документу, у спосіб і порядок встановлені рішенням суду, виконані не були, жодних дій, спрямованих на належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили, боржником АТ «Акцент-Банк» не вчинено, як і не подано приватному виконавцеві відомостей, які б свідчили про намагання боржника виконати рішення саме у той спосіб, який встановлений судом, та/або відомостей, які б свідчили про наявність поважних причин щодо невиконання рішення.
Частиною другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що боржником повторно, без поважних причин, в строк встановлений для виконання, боржником рішення суду не виконано, в порядку встановленому ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем 14.08.2025 складено акт про невиконання рішення боржником та винесена постанова про накладення штрафу на АТ «Акцент-Банк» у розмірі 10200,00 грн, копія якої направлена боржнику для виконання.
Пунктом 2 зазначеної постанови зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Доказів виконання боржником (Акціонерним товариством «Акцент-Банк») судового рішення у справі №910/3176/24 не надано, не містять таких доказів і матеріали справи.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Законом № 1401-VIII від 02.06.2016 Конституція України була доповнена ст. 129-1, положення якої визначають, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знайшли своє продовження як у кодексах, так із у Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Так, ст. 18 ГПК України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. При цьому, у ст. 18 ГПК України додатково закріплено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
На важливість належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.
Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Крім того, у Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Принцип обов'язковості судового рішення закріплений також у статтях 2, 326 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими цей принцип визначений одним із основних засад (принципів) господарського судочинства. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Тобто, обов'язковим є виконання саме рішення суду, а не виконавчого документу.
Отже, саме набрання судовим рішенням законної сили є моментом виникнення у боржника обов'язку його виконання. Виконання рішення господарського суду є завершальною стадією господарського процесу, що забезпечує реалізацію права на справедливий суд. Реальний захист відновлення порушених суб'єктивних прав позивача може бути забезпечений лише тоді, коли боржник добровільно виконує рішення суду або буде примушений до цього компетентними органами.
Відповідно до положень частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, між іншим, можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Своєю чергою частинами першою та другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, судові накази.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 3 вказаної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункти 1, 7, 10, 16 та 22 частини третьої цієї статті).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду.
Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження після такого звернення виконавець може лише у разі невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без його участі (абзац третій частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII).
Якщо ж судове рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець після відповідного звернення до правоохоронних органів не закінчує виконавче провадження, а продовжує вживати передбачені Законом № 1404-VIII заходи, спрямовані на примусове виконання такого рішення. При цьому накладення штрафів і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення. Накладання штрафів та звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду (схожі висновки викладені у постанові КЦС ВС від 22.06.2022 у справі №607/2547/20).
Разом із цим судове рішення про зобов'язання повернути кошти може бути виконано також у порядку, передбаченому статтями 10 і 48 Закону №1404-VIII. Такий спосіб примусового виконання безпосередньої участі боржника не передбачає.
Статтею 10 Закону №1404-VIII серед заходів примусового виконання рішень передбачено звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.
Положення статті 48 Закону №1404-VIII встановлюють порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (абзац перший частини другої статті 48 Закону №1404-VIII).
Відповідно до положень частин 1-3 статті 331 ГПКосподарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Відповідно до резолютивної частини рішення суду, яке підлягає примусовому виконанню на підставі наказу, встановлено зобов'язання рівною мірою обох боржників (Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк») особисто вчинити певні дії, які, у даному випадку, полягають у поверненні стягувачу (Товариству з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ») грошових коштів в розмірі 991 192,87 грн, шляхом відновлення їх на банківському рахунку стягувача.
Таким чином, у даному випадку належне виконання рішення суду не може бути забезпечено приватним виконавцем самостійно, без участі боржника(ів), саме у той спосіб і порядок, який встановлений судовим рішенням та виконавчим документом, оскільки встановлений спеціальним законом порядок примусового виконання рішень «зобов'язального» характеру виключає можливість приватного виконавця, в силу повноважень наданих законом, самостійно змінювати спосіб та/або порядок виконання рішення суду у випадку невиконання такого рішення боржником.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що незважаючи на зобов'язальний характер, рішення, що підлягає примусовому виконанню в межах виконавчого провадження ВП № 78352499, одночасно носить саме майновий характер, оскільки у межах справи №910/3176/24 судом задоволено заявлені позовні вимоги майнового характеру, а саме про повернення грошових коштів в розмірі 991 192,87 грн.
Якщо під час примусового виконання рішення виникають обставин, що ускладнюють виконання судового рішення чи роблять його неможливим, то приватний виконавець має право в порядку встановленому законом звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Рішення зобов'язального характеру - це рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Водночас конструкція статті 63 Закону № 1404-VIII передбачає можливість виконання такого рішення без участі боржника. Принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами, щодо належного предмету, у належний спосіб, у належний строк (термін) та у належному місці (постанова ОП КЦС ВС від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц).
Оскільки боржник - АТ «Акцент-Банк» протягом тривалого часу (більше 2 місяців з моменту відкриття виконавчого провадження) не виконує зобов'язання щодо повернення грошових коштів стягувачу, а вжиті приватним виконавцем передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи впливу на боржника не спонукали останнього до виконання рішення суду, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що необхідна сума може бути стягнута з боржника(ків) у примусовому порядку, що свідчить про те, що виконання судового рішення є можливим без участі боржника (шляхом звернення стягнення на належні йому майно та кошти в банківських установах).
Проте, встановлення альтернативного способу виконання зобов'язання боржника перед стягувачем, задля можливості виконання судового рішення без участі боржника шляхом примусового стягнення відповідної суми коштів, в силу вимог закону та певних меж повноважень приватного виконавця, потребує зміни способу та порядку виконання рішення суду.
У цьому випадку судове рішення про зобов'язання боржників повернути стягувачеві грошові кошти в розмірі 991 192,87 грн не визначає імперативно лише спосіб добровільного (самостійного) виконання рішення боржниками(ком) та може бути примусово виконано із застосуванням іншого порядку, який не змінює суті та кінцевої мети, з урахуванням положень статей 10, 48 Закону України «Про виконавче провадження» та положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, задля відновлення порушених прав стягувача.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що єдиним ефективним способом належного виконання рішенні суду у справі №910/3176/24 та відновлення порушених прав стягувача, є такий спосіб виконання, який можливо реалізувати без участі боржників(ка), зокрема, шляхом стягнення з Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» грошових коштів в розмірі 991192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок, у зв'язку із чим, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення та фактично роблять його неможливим, з метою дотримання Конституційних принципів та забезпечення належного виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24, є правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з боржників(ка) присудженої суми коштів, в порядку статті 331 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24 визнано протиправними дії Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» щодо проведення 07.09.2023 неналежної платіжної операції з розрахункового банківського рахунку, який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ», на рахунок неналежного отримувача.
При цьому, суд апеляційної інстанції, з яким погодився і Верховний Суд, дійшов висновку щодо обопільної (спільної) відповідальності Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк», що безпосередньо вбачається з резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24, якою зобов'язано як Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», так і Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі «МТВ» грошові кошти в розмірі 991.192 гривні 87 копійок шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк», тобто, встановлено спільну відповідальність відповідачів, яка не може бути визначена, або розподілена певними частинами, тому при вирішенні питання про заміну способу виконання даного рішення необхідно врахувати солідарність встановленого судом обов'язку відповідачів.
Частиною 1 ст. 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Відповідно до ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, установлених договором або законом, зокрема в разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України). Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 1 ст. 544 ЦК України).
Згідно із ч. 7 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Зазначені положення кореспондуються з положеннями, викладе викладені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що з урахуванням усіх обставин справи № 910/3176/24 та встановленої судом спільної відповідальності боржників - Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк» перед стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ», наявні підстави вважати встановлені судовим рішенням зобов'язання боржників - солідарними.
Так, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають особливе, спеціальне значення, яке розраховано на виконавче провадження. Вони визначають встановлену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій приватним / державним виконавцем.
Чітко встановлений спосіб та порядок виконання судового рішення забезпечує можливість реалізації способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що у даному випадку значення формулювань «Зобов'язати боржників повернути стягувачу грошові кошти» та «Солідарно стягнути з боржників на користь стягувача грошові кошти» має релевантне правове навантаження, однак має принципову відмінність в контексті встановленої законом процедури виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень, і має принципове значення для обрання порядку та способу, за яким можливо реалізувати його фактичне виконання, при цьому залишаючи незмінною суті постановленого рішення, тобто, підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №910/3176/24 є обґрунтованим та виправданими, оскільки у цьому випадки зміна способу та порядку виконання не змінює суті постановленого судом рішення, а спрямована на досягнення кінцевої мети - належного виконання судового рішення, у зв'язку із чим, висновок господарського суду першої інстанції про задоволення
заяви приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Ю.О. заяву про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні наявних доказів, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. заяву про зміну способу та порядку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 910/3176/24 відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційних скарг, враховуючи викладене та наступне.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує ту обставину, що суть постановленого судом рішення у справі №910/3176/24 полягала в поверненні стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» грошові кошти в розмірі 991 192 гривні 87 копійок і підставою для звернення приватного виконавця до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання зазначеного рішення стало саме невиконання рішення боржниками та неможливість примусового виконання цього рішення без участі боржника АТ «А-Банк» шляхом його «зобов'язання».
Також колегія суддів апеляційного господарського суду враховує те, що АТ «Акцент-Банк», оскільки банк під час розгляду судом заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі №910/3176/24, банк наполягав на неможливості виконання судового рішення, оскільки резолютивна частина рішення у справі № 910/3176/24 в частині зобов'язання заявника відновити грошові кошти на рахунку в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк» є невиконуваною та підлягає зміні або скасуванню в установленому порядку, при цьому, з огляду на наведені норми права, регуляторні вимоги НБУ та судову практику, банк не має законної можливості виконати таку вимогу, оскільки: (1) не володіє і не керує рахунком у ПриватБанку; (2) не може здійснити жодної дії щодо зарахування коштів на чужий рахунок без участі самого ПриватБанку; (3) рішення сформульовано некоректно, що порушує принцип правової визначеності і унеможливлює його примусове виконання.
Таким чином, заперечення скаржників щодо зміни способу захисту є безпідставними, оскільки відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту є примусове виконання обов'язку в натурі, водночас, зобов'язання повернути ТОВ - Фірмі «МТВ» грошові кошти в розмірі 991 192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок шляхом відновлення їх на банківському рахунку, і стягнення такої суми коштів є одним і тим самим способом захисту - примусове виконання обов'язку в натурі.
Посилання скаржника (АТ «Акцент-Банк») на висновки Верховного Суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначені висновки зроблені у справах, у яких спірні правовідносини, фактичні обставини та суб'єктний склад не є подібними до справи, що розглядається, а відтак не є релевантними. Зокрема, у наведених скаржниками справах, які розглядалися у порядку адміністративного судочинства, боржниками виступали суб'єкти владних повноважень, відповідно, примусове виконання таких рішень відбувається з урахуванням положень Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників та Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року №440 Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Також колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що доводи апеляційних скарг зводяться, зокрема, до викладення обставин, які вже були предметом дослідження судами при вирішенні справи № 910/3176/24 по суті.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 910/3176/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржників, викладені ними у апеляційних скаргах такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які сторони змогли представити в суд. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» та Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 910/3176/24 не підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 910/3176/24 має бути залишена без змін.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» та Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 910/3176/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 910/3176/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.
4. Справу № 910/3176/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 04.12.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич