вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" грудня 2025 р. Справа№ 910/6411/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
без виклику представників сторін
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 року
у справі № 910/6411/25 (суддя - Маринченко Я.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Опт Трейд»
про стягнення 16 152, 00 грн,-
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Опт Трейд» про стягнення 16 152, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умовир укладеного між сторонами договору №13/4301-МТР від 18.10.2024 в частині своєчасної поставки товару, оскільки на дату поставки товару (12.02.2025), товар не відповідав умовам договору та мав недоліки (відсутній частотний перетворювач регулювання обертів електродвигуна), які були усунуті відповідач лише 26.02.2025. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 5% штрафу у розмірі 16152 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить поновити строк на апеляційне оскарження; рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначив, що зробивши висновок у рішенні «…до 20.03.2025(включно)», суд неправомірно застосував пп.4 п. 5.14, п. 7.2 договору, ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України до позовних вимог, які базувались на п. 7.1 договору та ст.ст. 546, 655, 662, 663 ЦК України.
Тому, суд прийняв рішення щодо іншого предмету, який не згадувався у позовних вимогах ПАТ «Укрнафта» - прострочення заміни неякісного товару (п. 7.2 договору), відповідальність за яке передбачена п. 7.3 договору та становить 10%.
Таким чином, проявивши процесуальну ініціативу, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, застосувавши до правовідносин між сторонами спору інші, ніж визначені у позовній заяві, норми договору та Цивільного кодексу України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Ткаченко Б.О. Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта». Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
07.10.2025 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідано до якого просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач зазначив, що оскільки він вжив усіх заходів для як можливо скорішої заміни належної комплектації товару для ПАТ «Укрнафта», а також беручи до уваги, що сам скаржник порушив умови п. 5.6 договору, то п. 7.1 договору до ТОВ «Глобал Опт Трейд» не застосвується.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Опт Трейд» (далі - постачальник) укладено договір №13/4301-МТР (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки 42120000-6 насоси та компресори (агрегат насосний дозуючий) код за ДК 021:2015:42120000-6 (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору. (п.1.1 договору)
Номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є додатком №1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (далі - специфікація). (п.2.1. договору)
Згідно з п.3.2. договору загальна суму договору становить 323 040 грн, у тому числі ПДВ - 53 840 грн.
Відповідно до п.5.3. договору приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної та акту приймання-передачі товару за кількістю та якість (після зняття усіх зауважень).
Датою поставки товару та момент отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень). (п.5.4. договору)
Згідно п.1 та п.5. специфікації, умови поставки - DDP склад вантажоодержувача; строк поставки - не більше 120 календарних днів з моменту підписання договору.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, вказаний договір №13/4301-МТР було укладено за результати закупівлі UA-2024-09-13-001892-a та підписано 21.10.2024 шляхом накладання електронного підпису.
Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, враховуючи умови договору та специфікації, а також підписання договору 21.10.2024, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що граничним строком виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки обумовленого товару було 18.02.2025 (включно).
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем 12.02.2025, згідно видаткової № 4, було направлено товар за допомогою «Нової пошти».
Проте, при прийнятті товару позивачем було виявлено відсутність частотного перетворювача регулювання обертів електродвигуна, про що 14.02.2025 складено акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю № 1805.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що у разі виявленні при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це постачальника. У цьому випадку складається акт виявлення недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строк їх усунення постачальником. Постачальник зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків товару.
Беручи до уваги вказаний пункт, останнім днем для повідомлення позивачем відповідача про виявленні відхилення від вимог щодо кількості та/або якості та/або комлектності товару було 19.02.2025.
Сторонами не заперечується, що позивач направив вимогу № 01/01/13/10/28/02-02/01/2443 щодо усунення виявлених недоліків на адресу відповідача, яка була отримана останнім 20.02.2025.
Водночас, колегія суддів зазначає, що вказана вимога, як і докази її направлення відсутні в матеріалах справи, а тому не вбачається за можливе встановити дату її надіслання позивачем.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив із того, що згідно із п. 7.2 договору відповідач зобов'язаний у строк не пізніше 20 робочих днів з дати відмови позивача, замінити товар на ідентичний належної якості та/або комплектації.
Так, беручи до уваги те, що відповідачем в день отримання вимоги позивача щодо виявлених недоліків, тобто 20.02.2025, було надіслано частотний перетворювач регулювання обертів електродвигуна, відтак відповідачем не було порушено строків усунення недоліків, встановлених договором та вчасно доукомплектовано товар, тому відсутні підстави для застосування відповідальності передбаченої п. 7.1 договору.
Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до п. 7.2. договору у випадку, якщо покупець відповідно до п. 5.14. цього договору приймає рішення про заміну товару на товар належної якості постачальний зобов'язаний у термін не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів з дати відмови покупця від товару або в інший обумовлений сторонами строк, замінити товар на ідентичний належної якості та/або комплектації. При цьому постачальник несе витрати з заміни та доставки товару самостійно.
Пунктом 5.14. договору визначено, що у випадку передачі постачальником товару неналежної якості, або у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором:
1) безоплатного усунення недоліків товару;
2) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
3) розірвати цей договір в односторонньому порядку, передбаченому цим договором, а у разі сплачених покупцем коштів - вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
4) вимагати заміни товару на товар належної якості.
Тобто, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що відповідач мав здійснити заміну товару неналежної якості, оскільки товар був поставлений не в повному обсязі, що призвело до допоставки товару та відповідно наслідком - порушення строків поставки товару.
Крім того, колегія суддів наголошує, що умовами догвоору, зокрема п. 7.2 договору, не передбачено звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну поставку товару, у разі своєчасної заміни неякісного товару на якісний.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не було порушено строків уснення недоліків (недоукомплектованості) товару, тому відсутні підстави для стягнення штрафу передбаченого п. 7.1 договору є необгрунтованими.
Також відповідач зазначає, що просточення поставки товару відбулося у зв'язку із тим, що в порушення п. 5.6 договору, позивач несвоєчасно повідомив про виявленні відхилення від вимог щодо комлектності товару.
Водночас, як зазначалося вище, позивач повинен був повідомити відповідача про виявленні відхилення від вимог щодо комлектності товару у строк до 19.02.2025.
В матеріалах справи відсутні докази направлення вищевказаного повідомлепння, водночас сам відповідач підтвердив, що отримав його 20.02.2025.
За таких обставин, колегія суддів не може дійти до беззаперечного висновку, що він був направлений із простроченням.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 5.4 договору датою поставки товару та момент отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідних видаткових накладних та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень).
Згідно з п. 5.7. право власності та ризики на товар переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень) згідно з умовами давного договору. При цьому, товарно-транспортні накладні про прийом товару не є документами, що свідчать про прийом товару.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме витягу із трекінгу «Нової Пошти» частотний перетворювач регулювання обертів електродвигуна, який був направлений відповідачем позивачу - 20.02.2025, прибув у місто вантажоотримувача лише 22.02.2025, а отриманий останнім 24.02.2025.
Отже, навіть якщо припустити, що позивач міг направити вимогу про виявлену некомплектність товару, у коротший строк, зокрема у строк до 19.02.2025, надходження частотного перетворювача на адресу вантажоодержувача та його отримання займає декілька днів, вже поза межами встановленого договором строку - 18.02.2025.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, колегія суддів наголошує, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що прострочення поставки товару відбулося саме через дійї або бездіяльність позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно з ч. 1 ст. 547 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу приписів ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з п. 7.1. дговору при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого в строк товару за прострочення до 30 днів та 10% - за прострочення 30 днів і більше.
Отже, позивачем вірно розрахована сума штрафу за прострочення постачання товару, яка становить 16 152, 00 грн та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини 1 цієї статті.
Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 910/6411/25 - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що враховуючи приписи ст. 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, розгляд даної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 року у справі № 910/6411/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 року у справі № 910/6411/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Опт Трейд» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114; код ЄДРПОУ 44581109) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) 16 152, 00 грн, 2 422, 40 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 3 633, 60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 910/6411/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич