вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" листопада 2025 р. Справа №910/9196/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Коробенка Г.П.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
учасники справи:
ОСОБА_1 (особисто)
представник відповідача: Тарасюк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 (повний текст складено 25.10.2024)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 (повний текст складено 12.11.2024)
у справі №910/9196/24 (суддя Босий В.П.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" (далі - ОСББ "Червоний Хутір") про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", оформлених протоколом від 17.12.2023 №13.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання загальних зборів та оформлення результатів голосування ОСББ "Червоний Хутір", які відбулись 17.12.2023.
Також, ОСББ "Червоний Хутір" подано заяву про розподіл судових витрат, в якій відповідач просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 39 000,00 грн.
Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не був повідомлений відповідачем належним чином про скликання загальних зборів, про дату, час та місце проведення зборів, що позбавило позивача права взяти в них участь. Однак, за висновком суду, неповідомлення позивача про скликання зборів не призводить до обов'язкового визнання недійсними рішень загальних зборів. Встановивши те, що спірні рішення прийняті достатньою кількістю голосів для їх ухвалення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів порушення його прав оскаржуваним рішенням зборів.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 заяву ОСББ "Червоний Хутір" про розподіл судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Червоний Хутір" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення місцевий господарський суд, враховуючи складність справи, надані послуги, принцип співмірності та розумності судових витрат, наявність заперечень позивача щодо розміру заявлених відповідачем з нього витрат на професійну правничу допомогу, взявши до уваги встановлений в рішенні суду факт порушення відповідачем процедури та порядку скликання загальних зборів, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, допущення адвокатом відповідача помилок у складених документах та невідповідність заяв відповідача процесуальному законодавству, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача цих витрат у розмірі 1 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення суду першої інстанції та ухвалити нові судові рішення, якими задовольнити позовні вимоги та відмовити ОСББ "Червоний Хутір" у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що при вирішенні даної справи судом першої інстанції допущено ряд порушень матеріального та процесуального права, що призвело до: неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована не повідомленням позивача про дату, час та місце проведення зборів, а також не доведенням обставин прийняття рішень більшістю голосів.
Також, не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСББ "Червоний Хутір" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 та задовольнити заяву про розподіл судових витрат повністю.
На переконання відповідача ухвалене додаткове рішення не відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про законність та обґрунтованість судового рішення. Суд першої інстанції належним чином не дослідив наявні у матеріалах справи докази на підтвердження обсягу, змісту та вартості наданої адвокатом правничої допомоги, строки та обставини їх подання, не надав значення договірним відносинам сторін, в частині встановлення фіксованої вартості послуг та інших умов.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
27.12.2024, через систему "Електронний суд", ОСББ "Червоний Хутір" подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/9196/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу, в цій частині, без задоволення. Змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24, а саме повністю задовольнити заяву про розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Червоний Хутір" витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 39 000,00 грн.
Так, відповідач вважає, що суд першої інстанції ухвалив повністю законне та обґрунтоване рішення, в частині відмови позивачу в задоволенні його позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червоний хутір", які оформлені протоколом від 17.12.2023 №13.
Також, на переконання відповідача, місцевий господарський суд в повній мірі та належним чином не дослідив наявні у матеріалах справи докази на підтвердження обсягу, змісту та вартості наданої адвокатом відповідачу правничої допомоги, строки та обставини їх подання, не надав значення договірним відносинам сторін в частині встановлення фіксованої вартості послуг та інших умов.
Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду та мотиви її ухвалення
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 задоволено.
Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", які оформлені протоколом від 17.12.2023 №13.
Стягнуто з ОСББ "Червоний Хутір" на користь ОСОБА_1 2 422,40 грн судового збору.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 скасовано.
Відмовлено у задоволенні заяви ОСББ "Червоний Хутір" про розподіл судових витрат.
Стягнуто з ОСББ "Червоний Хутір" на користь ОСОБА_1 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
У задоволенні апеляційної скарги ОСББ "Червоний Хутір" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, що позивач не був повідомлений відповідачем про скликання загальних зборів, однак, дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними спірних рішень, оскільки встановив те, що спірні рішення загальних зборів прийняті за відсутності необхідної кількості голосів для їх прийняття.
Крім того, скасувавши рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, як наслідок, скасував і додаткове рішення, яким частково задоволено заяву відповідача про розподіл судових витрат.
Короткий зміст постанови касаційного господарського суду та мотиви її ухвалення
Постановою Верховного Суду від 03.07.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2025у у справі №910/9196/24 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору у цій справі, не врахував висновок касаційного господарського суду, викладений в постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20, залишивши поза увагою принцип пропорційності та баланс інтересів. У зв'язку з цим суд не з'ясував з достовірністю, чи підтверджуються доводи позивача про невідповідність спірних рішень вимогам законодавства та статуту відповідача, чи порушують спірні рішення загальних зборів (кожне окреме рішення) права та/або інтереси позивача та інших співвласників будинку, чи забезпечують ці рішення досягнення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку основної мети його діяльності, та у зв'язку з цим чи обов'язково мають бути скасовані усі рішення, які прийняті на спірних загальних зборах.
Враховуючи, що Верховний Суд скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю та направляє справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оцінка наведеним відповідачем в апеляційній скарзі доводам щодо помилковості додаткового рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу має бути надана апеляційним судом за результатами нового розгляду цієї справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Відповідно до витягу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСББ "Червоний Хутір" у справі №910/9196/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Суддя Кравчук Г.А. перебував з 31.07.2025 до 01.08.2025 на лікарняному.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. з 04.08.2025 до 05.08.2025 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 для розгляду справи №910/9196/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 прийнято до свого провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСББ "Червоний Хутір" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Шапран В.В. Розгляд апеляційних скарг призначено на 25.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСББ "Червоний Хутір" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 відкладено до 30.10.2025.
У судовому засіданні 30.10.2025 суд оглянув оригінали наданих відповідачем доказів, повернув їх останньому та долучив до матеріалів справи належним чином засвідчені їх копії, а також оголосив перерву до 25.11.2025.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 25.11.2025 з'явилися позивач та представник відповідача.
Позивач у судовому засіданні 25.11.2025 вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав, просив її задовольнити та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСББ "Червоний Хутір"
Представник відповідача у судовому засіданні 25.11.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 залишити без змін. Апеляційну скаргу ОСББ "Червоний Хутір" задовольнити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є співвласником житлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаному будинку створене та діє ОСББ "Червоний Хутір".
17.12.2023 проведені загальні збори співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", на яких, згідно з протоколом, взяли участь особисто (присутні) 50 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб.
На вирішення цих загальних зборів, згідно з порядком денним, винесені такі питання:
1) обрання голови та секретаря зборів;
2) звіт ревізійної комісії про використані кошти та проведені роботи;
3) затвердження кошторису ОСББ "Червоний Хутір";
4) участь у програмах співфінансування для капітальних ремонтів, програмах з енергоефективності та комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності, 85/15, 70/30 у зв'язку з аварійною ситуацією фасаду;
4.1) участь у програмах енергоефективності та Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки за рахунок бюджетних коштів без фінансової участі власників з ремонтів інженерних мереж, фасаду;
5) робочі питання (ситуація з неплатниками);
6) усунення перешкод у користуванні спільним майном, що користуються ОСОБА_2 (квартира НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (квартира НОМЕР_3 );
7) надання повноважень правлінню затвердити та погодити суму співфінансування від імені ОСББ "Червоний Хутір".
За результатом голосування з питань порядку денного на зазначених загальних зборах прийняті такі рішення, оформлені протоколом ОСББ "Червоний Хутір" від 17.12.2023 №13:
- з третього питання порядку денного вирішили затвердити кошторис ОСББ "Червоний Хутір" з сумою внеску 16,00 грн, що визначено в листах опитування (згідно з протоколом за вказане рішення проголосували: за - 206 осіб (74,1%), проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи);
- з четвертого питання порядку денного: участь у програмах з енергоефективності та Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки за рахунок бюджетних коштів без фінансової участі власників з ремонтів інженерних (згідно з протоколом за це рішення проголосували: за - 206 осіб (74,1%), проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи);
- з п'ятого питання порядку денного: вирішили застосовувати обмеження в користуванні інженерними мережами щодо злісних неплатників (більше 5 міс) (згідно з протоколом за це рішення проголосували: за - 211 осіб (75,9%), проти - 2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб);
- з шостого питання порядку денного: вирішили усунути перешкоди у користуванні спільним майном, яким незаконно користуються неплатники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (згідно з протоколом за це рішення проголосували: за - 211 осіб (75,9%) осіб, проти - 2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на порушення відповідачем встановленого статутом та законом порядку скликання загальних зборів та оформлення результатів голосування.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між ОСББ "Червоний Хутір" та особою, яка є співвласником багатоквартирного будинку, у якому створене таке об'єднання щодо недійсності рішень, прийнятих загальними зборами, оформлених протоколом від 17.12.2023 №13.
Спірні рішення загальних зборів оспорюються позивачем з підстав того, що:
- порушено порядок скликання загальних зборів, оскільки позивач як співвласник не був повідомлений про скликання, дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів, не брав участі у зборах;
- порушено порядок проведення загальних зборів, оскільки був відсутній кворум необхідний для прийняття оскаржених рішень, а також порушені вимоги статуту об'єднання під час прийняття оскаржених рішень та оформлення результатів голосування.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Правові та організаційні засади функціонування об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Цей закон також регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частин 1, 2 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами співвласників спірних рішень) органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Порядок скликання та проведення установчих зборів об'єднання встановлений у статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Колегія суддів зазначає про те, що норма, закріплена у частині 3 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому статтею 6 цього закону. Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів.
Згідно з частиною 6 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами співвласників спірних рішень) повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ статуту ОСББ "Червоний Хутір" загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів повідомляє співвласників шляхом:
- у письмовій формі вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів;
- а також розміщає об'яву на дошках для об'яв в місцях загального користування у будинку.
У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статут ОСББ "Червоний хутір" не передбачають іншого способу повідомлення співвласників про проведення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що було створене у будинку та зареєстроване у встановленому законом порядку, ніж вручення такого повідомлення під розписку особисто кожному співвласнику або направлення його рекомендованим листом засобами поштового зв'язку. Розміщення інформації про збори на дошках оголошень у місцях загального користування визначено додатковим, а не альтернативним способом інформування співвласників про проведення загальних зборів.
Суд першої інстанцій, досліджуючи обставини дотримання відповідачем порядку скликання загальних зборів, що відбулися 17.12.2023, на яких прийняті спірні у цій справі рішення, правильно встановив, що позивач не був належним чином повідомлений про скликання цих загальних зборів в порядку та у спосіб, що визначені статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пунктом 5 розділу ІІІ статуту ОСББ "Червоний Хутір".
Проте, сам лише факт неповідомлення співвласників будинку про проведення загальних зборів не є самостійною підставою для визнання відповідних рішень загальних зборів недійсними, а може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за наявності інших порушень, визначених законом.
Подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 26.10.2022 у справі №916/1010/21, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №908/2085/21 зроблено висновок про те, що Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 вказаного Закону).
Частиною 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Тобто, частина 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів.
При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", серед іншого, внесено зміни до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно з якими, зокрема, скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень. Тобто, за чинної редакції Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" скільки б співвласників не прийшло на загальні збори - загальні збори є правомочними і голосування проводиться.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №911/4261/16, від 18.04.2023 у справі №916/3278/21.
Водночас, частиною 15 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною 14 цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Отже, у разі якщо кількості голосів присутніх співвласників на загальних зборах недостатньо для прийняття рішення "за" або "проти", встановленої частиною 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Згідно з частиною 16 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Таким чином, з огляду на положення частин 15, 16 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" результати голосування з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування).
Так, відповідно до оскаржуваного протоколу, загальна кількість співвласників 278 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб, а були присутніми 50 осіб, що також вбачається з наданого відповідачем реєстраційного списку співвласників із їх особистими підписами.
Отже, виходячи із змісту оскаржуваного протоколу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доводи позивача про відсутність необхідної кількості голосів співвласників (кворуму) для ухвалення рішень є хибними.
За змістом частини 1 статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (частини 1 статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Отже, право співвласника брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, (що охоплює собою, зокрема і право співвласника бути обізнаним про скликання загальних зборів, право брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного), а також право обирати статутні органи об'єднання гарантоване законом.
Неповідомлення співвласника будинку, в якому створене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, про проведення загальних зборів такого об'єднання в установленому законом та статутом такого об'єднання порядку порушує права співвласника на участь в управлінні об'єднанням, оскільки такий неповідомлений співвласник позбавляється права бути обізнаним про загальні збори, їх проведення, питання порядку денного цих зборів, позбавляється прав на участь та голосування на зборах. При цьому, слід зазначити, що вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише самим голосуванням. У разі повідомлення співвласник мав би можливість реалізувати своє право на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного, на внесення пропозицій до питань порядку денного чи щодо проектів рішень за наслідками обговорення питань тощо.
Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.02.2023 у справі №904/3783/21.
Проте, як зазначалось вище, сам лише факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Однак, з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Так, зокрема, ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо співвласник, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:
- обставини існування безумовних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;
та /або
- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах ні безпосередньо на зборах, ні шляхом письмового опитування, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, прийняті з порушенням порядку голосування.
Крім того, для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто суду необхідно з'ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.
Подібні правові висновки Верховного Суду містяться, зокрема у постановах від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, а також у постановах від 17.11.2022 у справі №904/7841/21, від 24.11.2022 у справі №914/343/22.
З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами відповідача прийняті рішення, які оформлені протоколом від 17.12.2023 №13, а саме:
- з третього питання порядку денного прийнято рішення: затвердити кошторис ОСББ "Червоний Хутір" з сумою внеску 16,00 грн, що визначено в листах опитування.
Як вказано в протоколі, за вказане рішення проголосували: за - 206 осіб (74,1%), проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи.
- з четвертого питання порядку денного прийнято рішення: участь у програмах з енергоефективності та Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки за рахунок бюджетних коштів без фінансової участі власників з ремонтів інженерних.
Як вказано в протоколі, за вказане рішення проголосували: за - 206 (74,1%) осіб, проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи.
- з п'ятого питання порядку денного прийнято рішення: щодо злісних неплатників (більше 5 місяців) застосовувати обмеження в користуванні інженерними мережами.
Як вказано в протоколі, за вказане рішення проголосували: за - 211 (75,9%) осіб, проти - 2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб.
З шостого питання порядку денного прийнято рішення: усунути перешкоди у користуванні спільним майном, яким незаконно користуються неплатники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Як вказано в протоколі, за вказане рішення проголосували: за - 211 (75,9%), осіб, проти - 2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб.
Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами 10 і 15 цієї статті.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Відповідно до частини 13 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами 14 та 15 цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 14.07.2023 №3270-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками", який набрав чинності з 10.11.2023, крім підпункту 5 пункту 1 та підпункту 5 пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та асоціаціям об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX.
Протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, положення статутів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов'язковим.
За змістом пунктів 7-9 розділу ІІІ статуту ОСББ "Червоний хутір" кожен співвласник квартири (квартир) або нежитлового (нежитлових) приміщення (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир (квартири) або нежитлових приміщень (нежитлового приміщення), що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особах спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Такі положення статуту відповідача узгоджуються з вимогами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", у редакції до набрання чинності Законом України від 14.07.2023 №3270-IX, а тому підлягають врахуванню при вирішенні спору.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що рішення загальних зборів, за умови їх прийняття достатньою кількістю голосів співвласників, необхідних для їх прийняття, є результатом волевиявлення домінуючої більшості співвласників. У разі оскарження співвласником таких результатів суди мають враховувати принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .
У постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 Верховний Суд вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №924/1225/21.
Крім того, діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов'язків. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20.
Усталеною є позиція про те, що крім порушення процедури скликання та проведення загальних зборів позивач зобов'язаний довести чим саме оспорювані рішення (їх зміст) порушують його права та/або законні інтереси, яким чином скасування рішень загальних зборів призведе до відновлення прав та/або інтересів позивача. При цьому, необхідно також враховувати баланс інтересів самого об'єднання та його учасників.
Враховуючи, що за спірні рішення проголосували співвласники, що у сукупності володіють простою більшістю голосів співвласників (за наявності достатньої кількості співвласників для їх прийняття), такі рішення є прийнятими відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту ОСББ "Червоний Хутір" та беручи до уваги, що права одного співвласника ОСББ не можуть мати перевагу над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, які реалізували свої права на участь в управлінні ОСББ та голосували за прийняття спірних рішень, судова колегія погоджується з відсутністю підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача.
При цьому, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності порушеного права та інтересу відповідача, оскільки з огляду на встановлені обставини справи вбачається інтерес апелянта, як співвласника квартири в ОСББ "Червоний Хутір" щодо ухвалених рішень загальних зборів ОСББ.
З огляду на наведене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2024 між ОСББ "Червоний Хутір" (клієнт) та адвокатом Бойком Юрієм Анатолійовичем укладено договір про надання правничої допомоги №12-08, відповідно до пункту 1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
Додатком №1 до договору про надання правничої допомоги №12-08 від 12.08.2024 сторони погодили вартість надання правової допомоги та порядок оплати, а саме:
- складання та подання відзиву на позовну заяву у справі №910/9196/24 - 20 000,00 грн;
- складання проекту заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву - 10 000,00 грн;
- представництво інтересів замовника в суді вартістю 3 000,00 грн одне судове засідання.
Порядок оплат - послуги оплачуються замовником впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту ухвалення рішення у справі, вартість послуг включає податок.
На підтвердження розміру судових витрат відповідачем надано суду звіт від 21.08.2024 №1, відповідно до якого вартість складання та подання відзиву на позовну заяву у справі №910/9196/24 складає 20 000,00 грн. Також, відповідачем подано звіт від 23.10.2024 №2, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг складає 39 000,00 грн, що включає в себе: складання та подання відзиву на позовну заяву у справі №910/9196/24 в розмірі 20 000,00 грн; складання та подання заперечення на відповідь на відзив у справі №910/9196/24 в розмірі 10 000,00 грн; представництво інтересів відповідача в суді у справі №910/9196/24 в розмірі 9 000,00 грн (судові засідання 04.09.2024, 25.09.2024 та 23.10.2024).
В даному випадку, судова колегія погоджується з місцевим господарським судом щодо відсутності заяви відповідача про подання доказів понесення судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки ані зміст відзиву на позов, ані матеріали справи не містять відповідних заяв. При цьому, зазначення у відзиві на позов про те, що судові витрати, які планує понести відповідач, складаються з витрат на професійну правничу допомогу не є такою заявою.
Таким чином, фактично звіт від 23.10.2024 №2 поданий після спливу встановленого законом строку, а клопотань про поновлення такого строку відповідачем не заявлено. Про поважні причини пропуску строку суду не повідомлено, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення такого доказу без розгляду на підставі частини 2 статті 118 ГПК України.
Також, судом першої інстанції взято до уваги зміст звіту від 21.08.2024 №1, з якого вбачається, що він складений на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 08.08.2024 №08-08, хоча у даній справі відповідач посилається на договір про надання правничої допомоги від 12.08.2024 №12-08. Крім того, вказаний звіт містить зазначення, що надані правничі послуги за договором про надання правової допомоги від 09.06.2023 №09-06 у справі №753/7926/23.
Тобто, при складанні звіту від 21.08.2024 №1 допущено ряд помилок, що не є підставою для відхилення його як доказу, оскільки його зміст також містить зазначення про надання послуги з складання та подання відзиву на позовну заяву саме у даній справі, в той же час факт їх допущення має враховуватись при визначенні розміру витрат, які підлягають відшкодуванню.
Поряд з цим, вартість надання правової допомоги та безпосередньо види послуг погоджені між адвокатом та відповідачем у додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 12.08.2024 №12-08, а всі заяви і заперечення подавались безпосередньо адвокатом.
За приписами частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, пункт 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Частиною 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У запереченнях на заяву відповідача, позивач вказує на порушення порядку подання відповідачем заяви про розподіл судових витрат, а також зазначає про завищення вартості наданих послуг та її необґрунтованості.
За змістом частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Дослідивши опис наданих послуг адвоката відповідача, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг.
Таким чином, заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.
Зокрема, судом першої інстанції враховано аргументи позивача щодо суті спору, встановлений в рішенні суду факт порушення відповідачем процедури та порядку скликання загальних зборів, що стало підставою звернення ОСОБА_1 з позовом до суду, а також обґрунтування заперечень професійного адвоката відповідача на вказані аргументи, допущення помилок у складених адвокатом документах та необґрунтованість і не відповідність заяв останнього процесуальному господарському законодавству.
Отже, зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також беручи до уваги заперечення позивача щодо розміру заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.
Інші доводи апеляційних скарг взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та часткове задоволення заяви ОСББ "Червоний Хутір" розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСББ "Червоний Хутір" задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
Крім того, частиною 14 статті 129 ГПК України встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З наведеної норми вбачається, що у разі направлення справи на новий розгляд у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, оскільки не ухвалювалося судове рішення, яким спір вирішено по суті.
Аналогічна правова позиція відображена в ухвалах Верховного Суду від 16.12.2019 у справі №920/1103/17, від 27.02.2019 у справі №905/1776/17, від 11.11.2019 у справі №915/1274/13, від 12.09.2019 у справі №922/2507/18.
Відтак, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, тобто в даному випадку Північний апеляційний господарський суд.
За наведених обставин, враховуючи, що судом касаційної інстанції при ухваленні постанови від 03.07.2025 у даній справі не вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з переглядом у касаційному порядку скарги ОСББ "Червоний Хутір" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду 31.03.2025, сплачених відповідачем в розмірі 4 844,80 грн, згідно з платіжною інструкцією від 05.05.2025 №868, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача витрати за подання касаційної скарги у справі №910/9196/24 в наведеному розмірі.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 залишити без змін.
4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 покласти на скаржника.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" (02121, м. Київ, вул. Ташкентська, будинок 33; ідентифікаційний код 40824206) 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 00 коп витрат зі сплати судового збору розгляд справи в суді касаційної інстанції.
6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи №910/9196/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 03.12.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Г.П. Коробенко
В.В. Шапран