ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
04 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4249/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.
перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області
від 18 червня 2025 року (повний текст складено 01.07.2025)
у справі № 916/4249/24
за позовом: Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК»
до відповідачів: 1) Приватного підприємства “ЕКОФРЕШ»;
2) Приватного акціонерного товариства “РАДУЖНЕ»;
3) ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2
про: солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором від 27.07.2022 № 010/Д2-КБ/З/68 в розмірі 12 798 387,21 грн., з якої 12 610 000,00 грн. - сума основного боргу, 188 387,21 грн. - відсотки
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24 (суддя Шаратов Ю.А.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства “ЕКОФРЕШ», Приватного акціонерного товариства “РАДУЖНЕ», ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» 12 610 000,00 грн. - суми основного боргу, 188 387,21 грн. - відсотків та витрати на сплату судового збору в розмірі 153 580,65 грн. Відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства “ЕКОФРЕШ» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/4249/24.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство “ЕКОФРЕШ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24 в частині відмови у задоволенні заяви Приватного підприємства “ЕКОФРЕШ» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/4249/24 (вх. № 19266/25 від 18.06.2025) та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити клопотання Приватного підприємства “ЕКОФРЕШ» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24 до червня 2026 року.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства “ЕКОФРЕШ» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24 залишено без змін.
Повний текст вказаної постанови був складений та підписаний 24.11.2025.
25.11.2025 від представника відповідача-3 - ОСОБА_1 через систему “Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій відповідач-3 просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24 в частині стягнення з відповідачів заборгованості за процентами у розмірі 188 387,21 грн. та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлене клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи відповідне клопотання, апелянт зазначає, що про результати розгляду справи №916/4249/24, у тому числі і апеляційною інстанцією, він дізнався від представника ПП «Екофреш», який 25.11.2025 скерував на його електронну адресу рішення суду апеляційної інстанції. Апелянт вказує, що до цього моменту йому не було відомо, що справа не лише розглянута судом першої інстанції, але й пройшла апеляційне провадження з оскарження рішення іншою стороною.
При цьому, відповідач-3 вказує, що:
- ОСОБА_3 не зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС та відповідно не має Електронного кабінету, за допомогою якого міг би отримувати судові повістки та рішення у справі;
- протягом тривалого часу, у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, ОСОБА_3 залишив територію України та у період з 05.11.2022 до 03.11.2024 перебуавав на території США;
- вказане позбавляє ОСОБА_1 можливості організувати належне правове представництво своїх інтересів у судових провадженнях, стороною яких він став вже після виїзду; доступу до ефективних засобів зв'язку з адвокатами та можливості оперативно отримувати інформацію про судові процеси;
- доступ до ЄДРСР з IP-адрес, розташованих за межами України, зокрема у США, тимчасово обмежено в умовах воєнного стану, що унеможливлює доступ до веб-порталу ЄДРСР особам, які фізично перебувають за кордоном, навіть якщо вони є безпосередніми учасниками судових проваджень або мають офіційних представників в Україні.
Разом з тим, апелянт зауважує, що після того, як йому стало відомо про існування судової справи №916/4249/24, між ОСОБА_4 та адвокатом Шумським О.І. було укладеного договір про надання правничої допомоги на представлення інтересів відповідача-3 у даній справі і вказаний адвокат здійснював належний судовий захист під час розгляду справи в суді першої інстанції. Однак, враховуючи вищенаведені обставини перебування апелянта на території США та та відповіне ускладнення доступу останнього до каналів зв'язку, відповідач-3 тимчасово втратив можливість оперативно зв'язатися зі своїм представником, внаслідок чого не був своєчасно повідомлений про припинення представництва адвоката Шумського О.І. у справі.
Разом з тим, апелянт зазначає, що суд першої інстанції обмежився направленням процесуальних документів до електронного кабінету попереднього представника, не перевірив фактичну можливість відповідача-3 отримати інформацію про судове провадження іншими доступними способами, не врахував перебування ОСОБА_1 за кордоном в умовах воєнного стану та пов'язані з цим об'єктивні труднощі у доступі до правової допомоги та інформації про судові процеси в Україні.
Але, одразу після того, як апелянту стало відомо про судове рішення, він вжив заходів для забезпечення правової допомоги, уклав договір із іншим адвокатом та ініціював підготовку апеляційної скарги.
Керуючись наведеним, апелянт вважає, що у нього не виник обов'язок щодо оскарження рішення у визначений процесуальним законом строк, оскільки перебіг цього строку повинен розпочинатися з моменту, коли особа реально дізналася або мала реальну можливість дізнатися про ухвалене рішення, а не з формальної дати його проголошення або направлення до недоступного для неї електронного кабінету.
З огляду на викладене, представник апелянта просить поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24, оскільки реальна можливість для ознайомлення з змістом оскаржуваного рішення, а також реалізації права на апеляційне оскарження з'явилася у скаржника лише після фактичного ознайомлення з текстом судового рішення, що сталося лише 25.11.2025.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 25.11.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено 01.07.2025.
Тобто, останнім днем строку оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249//24, з урахуванням положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, є 21.07.2025.
Як вже зазначалось вище, апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 25.11.2025, отже, відповідна апеляційна скарга надіслана з пропуском процесуального строку, встановленого діючим законодавством, на апеляційне оскарження.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судова колегія виходить з того, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Суть клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 18.06.2025 зводиться до того, що про результати розгляду справи №916/4249/24 відповідач-3 дізнався лише 25.11.2025 від представника ПП «Екофреш», який скерував на електронну адресу ОСОБА_1 рішення суду апеляційної інстанції, оскільки останній не був своєчасно повідомлений про припинення представництва ОСОБА_1 у межах справи №916/4249/24 з боку адвоката Шумського О.І. через ускладнену можливість зв'язку з адвокатом, враховуючи фізичне перебування ОСОБА_1 за кордоном.
Разом з тим, судова колегія враховує, що Кумар Кешав був обізнаний про розгляд справи №916/4249/24, що не спростовується останнім та підтверджується матеріалами справи, які свідчать про те, що представник відповідача-3 - адвокат Шумський Олександр Ігорович приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції на підставі ордеру серія АМ №1108699 від 29.11.2024.
При цьому, відповідно до вказаного ордеру адвокат може здійснювати представництво інтересів клієнта у Господарському суді Одеської області, Південно-західному апеляційному господарському суді та Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, що свідчить про те, що стороною була передбачена можливість апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі та в подальшому навіть можливість звернення до суду касаційної інстанції.
Представник апелянта Шумський Олександр Ігорович зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС та має електронний кабінет.
Дії представника апелянта свідчать про те, що адвокат Шумський Олександр Ігорович находився на зв'язку зі своїм Клієнтом та вони узгоджували свої дії, про що свідчить, зокрема, подання адвокатом 04.12.2024 до господарського суду клопотання про долучення доказів, 02.12.2024 - зустрічного позову Кумара Кешава у справі №916/4249/24 до АТ “Райффайзен Банк» про визнання недійсним Генерального договору на здійснення кредитних операцій від 07.09.2021 № 01/Д2-КБ/2808 укладеного між АТ “Райффайзен Банк» та ПП “Екофреш», 09.01.2025 - заяву про відкладення розгляду справи з метою надання позивачу за зустрічним позовом розумного строку на подачу відповіді на відзив, 14.01.2025 - відповіді на відзив на позовну заяву, 27.01.2025 - клопотання про витребування доказів тощо.
Крім того, про всі свої процесуальні заходи суд першої інстанції належним чином повідомляв не лише представника ОСОБА_1 - адвоката Шумського О.І., а ї безпосередньо відповідача-3 шляхом направлення відповідних ухвал та, в подальшому, - оскаржуваного рішення, на офіційні адреси останніх.
Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 представника відповідача-3 - адвоката Шумського О.І. було повідомлено про призначене на 18.06.2025 судове засідання (в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення), що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 16.06.2025 (наявна в матеріалах справи).
Тому, неявка представника Кумара Кешава в судове засідання, в якому було прийнято відповідне рішення (внаслідок чого сторона мала можливість почати процес підготовки до апеляційного оскарження), свідчить про неналежне ставлення адвоката Шумського О.І. до своїх повноважень.
При цьому, відповідно до інформації з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», адвокат Шумський Олександр Ігорович отримав повний текст оскаржуваного рішення 03.07.2025 о 10:10 в електронному кабінеті підсистеми Електронний суд ЄСІТС, що свідчить про обізнаність останнього з результатами розгляду справи №916/4249/24 саме з 03.07.2025.
Отже, враховуючи те, що відповідачем-3 була передбачена можливість оскарження рішення першої інстанції, зокрема, в суді апеляційної інстанції (про що свідчить ордер адвоката Шумського О.І.), представник Кумара Кешава був обізнаний про результат розгляду даної справи та отримав повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції 03.07.2025, судова колегія вважає, що останнім днем на подання апеляційної скарги у даному випадку було 23.07.2025.
Суд апеляційної інстанції приймає саме таку позицію, оскільки враховує твердження апелянта про обставини його перебування за межами України. Водночас, така відсутність відповідача-3 не позбаваляє адвоката, з яким заключено Договір про правову допомогу, можливості діяти в інтересах свого Клієнта, у тому числі, шляхом оскарження відповідного судового рішення.
Відтак, судова колегія зауважує, що можливість своєчасного подання з боку Кумара Кешава апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24 залежала виключно від власного волевиявлення відповідача-3.
Посилання апелянта на те, що він не був своєчасно обізнаний про припинення адвокатом Шумським О.І. представництва Кумара Кешава в суді, апеляційна колегія оцінює критично, оскільки:
- по-перше, незрозумілим є посилання на своєчасність такої обізнаності, враховуючи активну участь адвоката при розгляді справи в суді першої інстанції;
- по-друге, таке твердження апелянта не доведено жодним належним доказом;
- третє - вищенаведене посилання відповідача-3 свідчить лише про неналежну організацію взаімовіносин між адвокатом та Клієнтом (причиною яких можуть бути різні чинники, у тому числі - особисти), а відтак, не є поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження.
При цьому, судова колегія наголошує на тому, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальної особи, виникнення організаційних складнощів між адвокатом (як належним офіційним представником сторони) та відповідачем-3 для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач-3 у даному випадку не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21).
Також, апеляційна колегія звертає увагу на доводи апелянта щодо складнощів зв'язку з представником, що позбавило відповідача-3 можливості оперативно реагувати на хід судового процесу. Водночас, вказане спростовується фактом практично миттєвого зв'язку апелянта з новим представником (який звернувся до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження) після того, як представник ПП «ЕКОФРЕШ» скерував 25.11.2025 на електронну адресу Кумара Кешава постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2025 у даній справі, внаслідок чого новий представник також 25.11.2025 подав до суду апеляційної інстанції відповідну апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24. При цьому, судова колегія враховує і те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2025 у справі №916/4249/24 було відмовлено у задоволенні вимог ПП “ЕКОФРЕШ» про скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у відстроченні виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/4249/24.
Отже, апелянтом жодним чином не доведено, що йому не було своєчасно відомо про результати розгляду справи №916/4243/24 та подальше оскарження рішення у даній справі з боку ПП «ЕКОФРЕШ», поручителем якого виступає відповідач-3 у спірних правовідносинах, що розглядались судом в межах цієї справи.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції обмежився направленням процесуальних документів лише до електронного кабінету попереднього представника відповідача-3, не перевіривши фактичну можливість останнього отримати інформацію про судове провадження іншими доступними способами, судова колегія вважає безпідставними з огляду на начтупне.
Так, у матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень за штрих-кодовим ідентифікатором 0610267642438, відповідно до якого на адресу Кумара Кешава, а саме: АДРЕСА_1 (яка зазначена апрелянтом і в поданої ним апеляційній скарзі), був направлений повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на дату відкриття провадження у справі №916/4249/24 в Єдиному державному демографічному реєстрі містиься інформація щодо зареєстрованої адреси ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .
Однак, після направлення АТ «Укрпошта» на адресу відповідача-3 повного тесту оскаржуваного рішення відповідне поштове відправдення повернулось на адресу суду з відміткою про відсутність адресата.
У контексті наведеного судова колегія звертає увагу на те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Така позиція також підтримана у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17.
Судова колегія наголошує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Отже, місцевим господарським судом своєчасно у встановлені строки направлялись копії процесуальних документів на адресу відповідача-3, а апелянтом не підтверджено відповідними доказами поважні причини неотримання поштової кореспонденції.
Більш того, на виконання вимог ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 ОСОБА_1 було повідомлено про хід судоаого процесу у справі №916/4249/24 шляхом публікації ухвал суду на офіційному веб-сайті Господарського суду Одеської області.
Відтак, судова колегія зауважує, що можливість своєчасного отримання кореспонденції суду першої інстанції ( у будь-якому її вигляді: паперова форма, елекктронне надсилання або оголошення через веб-сайт) залежала виключно від власного волевиявлення відповідача-3: ОСОБА_1 .
Таким чином, проаналізувавши доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення та враховуючи вищевикладені положення законодавства, судова колегія зазначає, що апелянтом взагалі не наведено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили пропуск строку встановленого на апеляційне оскарження.
Враховуючи, що ОСОБА_3 був обізнаний про розгляд справи №916/4249/24 судом першої інстанції, а обставини викладені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку не можуть об'єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення апелянта, судова колегія приходить висновку про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24.
Крім того, згідно положень ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України належним доказом надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї документів, є опис вкладення.
Однак, скаржником не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Відтак, не повідомлення ОСОБА_2 про звернення скаржника до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням ОСОБА_6 строку для усунення вищевказаних недоліків, шляхом надання до суду апеляційної інстанції вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідного рішення із зазначенням інших обставин, ніж тих, що вказані апелянтом щодо несвоєчасної обізнаності відповідача-3 про ухвалене рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24, а також - доказів про надчилання апеляційної скарги з додатками на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Крім того, апеляційна колегія вважає за доцільне роз'яснити апелянту, що згідно з п.4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ст. 261 Господарського процесуального кодексу України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_6 строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/4249/24, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі та належних доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками на адресу ОСОБА_2 , протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити ОСОБА_6 , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький