Справа № 751/6284/25
Провадження №3/751/2256/25
28 листопада 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Стрижак В.П.
з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Похилька С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 385740 вбачається, що 09.07.2025 в 00 год 03 хв у м. Чернігові по вул. С.Бандери, 6, ОСОБА_1 керував електричним двоколісним транспортним засобом, а саме електросамокатом SEGWAY ZT3PRO, потужність 1600 Вт, у стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 899 від 09.07.2025. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав повноваження на представлення своїх інтересів у суді захиснику Похильку С.М., який в судовому засіданні просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вказав, що ті обставини, які були викладені у протоколі, не підтвердились. Співробітник поліції не зміг пояснити, з якими ознаками ОСОБА_1 повинен був пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, в направленні ці ознаки не вказані. Протокол складений з порушеннями, у фабулі зазначене інше прізвище, ніж щодо якої складено протокол. На відео видно, що ОСОБА_1 три рази на приладі Драгер проходив огляд, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У акті медичного огляду, не вказаний результат обстеження через 20 хвилин за допомогою приладу Драгер. Вважає, що вина ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимими доказами. Крім того, електросамокат не є механічним транспортним засобом і ОСОБА_1 не повинен відповідати за п. 2.9а ПДР.
Заслухавши пояснення захисника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.ч. 4-5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735.
У відповідності до пунктів 2, 3 розділу 1 зазначеної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 6 та 7 розділу І Інструкції передбачено, що поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Інструкції, Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
За змістом пунктів 2, 3, 7, 8, 13 Розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Пунктами 14, 15, 17, 21 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано обставини інкримінованого правопорушення, зокрема, вказано про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Сам протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції, складені уповноваженим суб'єктом, не можуть бути беззаперечним доказом вини у вчиненні правопорушення. Обставини викладені у протоколі, рапорті поліцейського, які є документами складеними уповноваженим суб'єктом, мають бути підтверджені й іншими доказами, що мають узгоджуватися між собою.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, поліцейським у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09.07.2025 відносно водія ОСОБА_1 , поліцейським не зазначені будь-які ознаки сп'яніння.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення 09.07.2025 працівниками поліції також надано відеозапис, відповідно якого ОСОБА_1 керував електросамокатом та був зупинений працівниками поліції. Поліцейский запитав чи не вживав алкогольних напоїв та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки, на що останній погодився. Після чого ОСОБА_1 почав тікати та був затриманий працівниками поліції. В 00.10 год повторно запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці, у зв'язку з виявленням ознаків алкогольного сп'яніння, на що останній погодився проїхати у лікарню (00.11год). При цьому поліцейським не повідомлено ознак сп'яніння. У лікарні ОСОБА_1 підписав згоду на проведення огляду та обробку даних. В 00.24 год перший раз пройшов обстеження за допомогою приладу Драгер, результат 1,29‰. Через 15 хвилин в 00.39 год другий раз, та через 17 хвилин в 00.41год третій раз проходив обстеження, втім результат не зафіксовано. На підставі висновку, складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, відповідно копії акту медичного огляду від 09.07.2025 та висновку від 09.07.2025, лікарем-наркологом заключний діагноз «алкогольне сп'яніння» встановлений за результатами візуального обстеження та зовнішніх ознак (пп. 20, 25 акту). Результат обстеження ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу в 0.22год - 1,29‰, обстеження через 20 хв, в 0.47 год, результат не зазначений.
Допитаний інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Чернігівській області ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що під час несення служби було помічено особу на електричному транспортному засобі, який робив незрозумілі маневри по дорозі. Дана особа була зупинена. Під час спілкування були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Драгер на місці, на що останній відмовився, почав тікати. Надалі, водій погодився пройти огляд у лікарні і за результатами огляду був складений протокол. Не відобразив ознаки алкогольного сп'яніння можливо за браком часу. Ознаки повідомляв безпосередньо біля автомобіля перед тим, як він почав тікати. Як проходив ОСОБА_1 огляд у лікарні не пам'ятає. Відео на п/в 796261 переривалось можливо тому, що сідала батарея, рапорт за такими фактами не складається.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 - лікар-нарколог ЧОПНЛ, показала, що огляд починається з того, що співробітники поліції надають направлення на огляд. Результати огляду (п.18) обов'язково заносяться до акту. Другий результат не занесений, очевидно, що він його не проходив. Пацієнти двічі проходять огляд за допомогою приладу Драгер, але буває, що відмовляються. Якщо відмовився другий раз продути прилад, чіткої вказівки не має зазначати про це. Тричі огляд не проводиться. Чому ОСОБА_1 тричі проходив обстеження за допомогою приладу Драгер і які були результати повідомити не може.
Отже, з відеозапису вбачається, що під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 тричі проходив обстеження за допомогою приладу Драгер, однак результатів повторного обстеження не зафіксовано.
Під час судового розгляду лікар-нарколог не змогла повідомити причини не зазначення у акті результатів повторного обстеження за допомогою приладу Драгер.
Згідно з п. 18 додатку №3 Інструкції - визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі проводиться двічі з інтервалом у 20 хвилин.
Таким чином, під час медичного огляду ОСОБА_1 допущено порушення порядку проходження такого огляду.
Згідно положень п. 21 Розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З урахуванням вищевказаних порушень, суд дійшов висновку № 899 від 09.07.2025 про неналежність висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , як доказу перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №385740 від 09.07.2025, не може бути визнаний належним та допустимим доказом на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, судом не приймаються до уваги доводи захисника про те, що електросамокат не є транспортним засобом, з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року №2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року), електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме: легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10. ПДР передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким транспортним засобом, а не тільки механічним транспортним засобом.
Згідно ч.2 ст.19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України (в т.ч. Закон № 2956-IX від 24 лютого 2023 року із змінами) в ієрархії нормативних актів мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (в т.ч. ПДР), а тому суд, при визначенні поняття «транспортний засіб», у даному випадку, враховує вимоги Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023).
Суд також не може брати до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до ст.121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня ст. 130 КУпАП.
Також не має значення для кваліфікації за ч.1ст. 130 КУпАП і та обставина, що для керування ектросамокатом не потрібне посвідчення водія і керований ним електричний самокат не підлягає реєстрації та обліку у Територіальних сервісних центрах України, адже диспозиція ст.130 КУпАП не містить таких обов'язкових ознак правопорушення. Немає таких вимог для водіїв електросамокатів і у Законі України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30 червня 1993 року зі зімінами.
Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Отже, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом, електроскутером) в стані сп'яніння або відмова від проходженння огляду на стан сп'яніння тягне відповідальність, встановлену ст.130 КУпАП.
Частиною 2 ст.62 Конституції України зазначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
З огляду на зазначені вище порушення, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведено належними та допустимими доказами, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутності в його діях складу правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, ч. 1 ст. 130, 245, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Повний текст постанови суду складено 02.12.2025.
Суддя: Н.В. Маслюк