Справа № 505/4394/24
Провадження № 1-кп/505/559/2025
07 жовтня 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024161180000573 від 23.07.2024, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб без визначення розміру застави стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Котовськ Одеської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді техніка роти охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому звані старший сержант, учасника бойових дій, раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні судді Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 14.08.2025 у цьому кримінальному провадженні продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 (шістдесят) діб, до 12.10.2025, без визначення застави відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України.
До суду 07.10.2025 надійшло клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому на 60 діб та у судовому засіданні захисником обвинуваченого подано клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
В судовому засіданні 07.10.2025 прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, яке було скеровано до суду, з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити і продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив про необхідність зміни запобіжного заходу, зазначивши про потребу надання підозрюваному медичної допомоги у виді операційного втручання.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника, зазначив про необхідність проведення термінового медичного операційного втручання - видалення металоконструкції з його гомілки на лівій нозі, зазначив, що ризики зазначені прокурором у клопотанні не підтверджені. Вказав на обставину, що з серпня 2015 року проходить службу у Збройних Силах України, є учасником бойових дій, травма ноги безпосередньо пов'язана із виконанням його обов'язку щодо захисту Батьківщини, просив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, що надасть можливість привести свій стан здоров'я у задовільний стан, ОСОБА_5 просив суд не брати до уваги обставини, зазначені прокурором, щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні № 62024150020001173, та не брати до уваги посилання сторони обвинувачення на те, що у Мар'їнському районному суді Донецької області перебувало на розгляді кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
Суд вважає за необхідне, зазначити, що у судовому засіданні у цій справі 16.01.2025 та 01.05.2025 розглядалось питання необхідності надання медичної допомоги у формі операційного втручання.
Так, суду 16.01.2025 разом із клопотанням про зміну запобіжного заходу стороною захисту надавався лист начальника Військово -медичного клінічного центру Південного регіону полковника медичної служби №548/15143 від 03.12.2024, відповідно до якого, видалення металоконструкцій імплантованих обвинуваченому ОСОБА_7 можливе в плановому порядку, у час не перебування особи під вартою. Обвинувачений та захисник обвинуваченого наголошували на необхідності термінового операційного втручання з метою видалення металоконструкцій з тіла обвинуваченого.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № 808/7691 від 30.04.2025, наданого у судовому засіданні 28.07.2025, обвинувачений ОСОБА_7 оглядався лікарем ортопедом-травматологом Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. Лікарем рекомендовано «по закінченню знаходження під вартою, в плановому порядку видалення металоконструкцій, реостеосинтез внутрішньої щиколотки лівої гомілки».
Обставина саме терміновості проведення операційного втручання обвинуваченому судом у судових засіданнях 16.01.2025, 01.05.2025, 28.07.2025 не встановлена, наданий стороною захисту лист начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону полковника медичної служби №548/15143 від 03.12.2024, містив лише інформацію, щодо можливості проведення певного виду операційного втручання, без зазначення обставини терміновості проведення таких дій.
У судовому засіданні 07.10.2025 стороною захисту не надано інших документів на підтвердження своїх доводів щодо необхідності негайного проведення операційного втручання, інших доказів щодо неможливості перебування ОСОБА_7 під вартою.
На виконання ухвали суду від 14.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 надано інформацію № 808/14883 від 16.08.2025, відповідно до якої під час тримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , узятий під варту старший сержант ОСОБА_7 періодично заявляв скарги на самопочуття, після чого оглядався начальником медичної служби-начальником медичного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 та у разі потреби лікарями Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. У листі зазначається, що станом на 16.08.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходили рекомендації від лікарів Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо екстреної/невідкладної/медичної допомоги узятому під варту старшому сержанту ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.
Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 3 до клопотання про зміну запобіжного заходу мають бути додані зокрема копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання.
Стороною захисту до письмового клопотання у судовому засіданні 25.06.2025 не додано копії матеріалів, якими сторона захисту обґрунтовує доводи щодо необхідності термінового операційного втручання.
Розглядаючи клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу та визначення його виду, суд враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.
Водночас ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При вирішенні питання про наявність підстав для продовження міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд у цій справі враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що обвинувачений ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких та особливо тяжких злочинів, найтяжчий з яких згідно ст. 12 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років позбавлення волі, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину підозрюваний ОСОБА_7 матиме можливість перетнути державний кордон з іншою державою, оскільки наразі продовжує тривати воєнний стан, цілодобово триває збройна агресія з боку російської федерації, наявна велика кількість осіб, що перетинають кордон, а в деяких місцевостях взагалі відсутні межі територіальної цілісності, тому ОСОБА_7 може спробувати уникнути кримінальної відповідальності та бути непоміченим при перетині державного кордону. У зв'язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати останнього;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. ОСОБА_7 , будучи обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.146, ч. 3 ст. 152, ч.1 ст. 263 КК України, під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільну небезпеку злочину, може незаконно впливати, як безпосередньо так і опосередковано на неповнолітню потерпілу ОСОБА_8 , її законного представника ОСОБА_9 та свідків, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів в суді;
Разом з тим суд вважає не доведеним наявність ризику, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. На переконання суду обставина, на яку посилається сторона обвинувачення на доведення наявності вказаного ризику щодо факту повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні №62024150020001173, не є саме тим доказом, який доводить ризик можливості перешкоджання ОСОБА_7 чинити перешкоди кримінальному провадженню.
Також стороною обвинувачення, на підтвердження обставини наявності ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинення іншого кримінального правопорушення), наводиться обставина, що 25.01.2018 до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 426-1 КК України, рішення за яким відсутнє, а також обставину щодо скерування обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 407 КПК України. На переконання суду зазначені обставини безпосередньо не свідчать про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає доведеним наявність ризиків, визначених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недоведеними обставини існування ризиків, визначених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 є цілком обґрунтованим, за наявності ризиків визначених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як вищевикладене дає достатні підстави для продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при продовженні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється.
Разом з тим, строк тримання під вартою ОСОБА_7 завершується 12.10.2025.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Що ж стосується наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , суддя вважає, що викладені прокурором у клопотанні відомості щодо існування окремих ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого та наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суддею враховуються дані про особу обвинуваченого, який має середню спеціальну освіту, є військовослужбовцем, має місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання.
З врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_7 , для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі наданих судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, суддя обґрунтовано вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченого, що вказує на необхідність продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовжуючи строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, вважаю за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 22, 176, 177, 178, 180, 182, 183, 206, 331, 376 ч. 1, 2, 369, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному проваджені, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024161180000573 від 23.07.2024 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК України, - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні № 12024161180000573 від 23.07.2024 терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 05 грудня 2025 року, без визначення застави відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України.
Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця тримання під вартою обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_10