КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ ______________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/39753/25
Провадження № 2/947/6805/25
26.11.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту,
22.10.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Стратулат Сергія Дмитровича, звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту, а саме просить зняти арешт з частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН №349119 від 18.08.2009 (запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №8975425 від 18.08.2009 року).
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів листслада 1997 року №4-12358, зареєстрованого КМ "ОМБТІ" 21.01.1998 року 258 пр., ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набули право власності (в рівних частках, по 1/2) на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що Відділом державі реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис № 1412 від 03.03.2025 року.
В Хаджибейській державній нотаріальній конторі у місті Одеса знаходиться спадкова справа № 546/2025 до майна померлої ОСОБА_3 , згідно з матеріалами якої син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є єдиним спадкоємцем за законом після матері.
Однак, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину через наявні обтяження, зареєстровані щодо спадкового майна (запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 8975425 від 18.08.2009).
У зв'язку з примусовим виконанням виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси № 2-704/08 від 05.05.2009 року, виданого згідно з рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2008 (що набрало законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду одеської області від 31.03.2009) про стягнення 9956,56 грн. з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) постановою Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції АН № 349119 від 18.08.2009 року було накладено арешт на 1/2 частину вищевказаної квартири, що позбавляє можливості нотаріуса видати позивачу свідоцтво про право на спадщину.
У відповіді Київського ВДВС ПМУМЮ вказано, що зазначений виконавчий документ пред'являвся до виконання декілька разів, а останнє виконавче провадження №16600724 за виконавчим листом від 05.05.2009 №2-704/08 закінчено 24.11.2014 року у зв'язку з повним виконанням рішення.
Оскільки ОСОБА_1 не був та не є стороною у виконавчому документі/провадженні, а його матеріали знищені (в т.ч. постанова АН № 349119 від 18.08.2009 року), що унеможливлює перевірку дотримання порядку його накладання, а інформація про точний номер виконавчого провадження, у якому накладався арешт в АСВП відсутня (діюче на момент накладання арешту у 2009 р. законодавство передбачало зазначення серій та номерів постанов про арешт майна боржника відмінних від номерів виконавчих проваджень) Київським ВДВС ПМУМЮ повідомлено про відсутність можливості зняття арешту в позасудовому порядку.
Також, Київським ВДВС ПМУМЮ зазначено, що ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис від 25.10.2019 № 10886).
В державному реєстрації речових прав на нерухоме майно міститься сканована копія свідоцтва про право на спадщину від 16.09.2020 року, виданого державним нотаріусом Малиновської державної контори у м. Одесі, ОСОБА_5 , за реєстраційним № 4-721, з якого вбачається, що спадкоємцем (правонаступником) стягувача ОСОБА_4 є ОСОБА_2 .
Виходячи з вищевикладеного, оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не має змоги, на час звернення із позовною заявою до суду за наявності арешту, накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, враховуючи, що арешт у закінченому виконавчому провадженні існує понад 16 років, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом припинення дії відповідних обтяжень.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.Призначено судове засідання.
В судове засідання 26.11.2025 року позивач та його представник не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте 26.11.2025 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
У судове засідання 26.11.2025 року відповідач не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
У судове засідання 26.11.2025 року представник Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з'явився, проте надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів листслада 1997 року №4-12358, зареєстрованого КМ "ОМБТІ" 21.01.1998 року 258 пр., ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набули право власності (в рівних частках, по 1/2) на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що Відділом державі реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис № 1412 від 03.03.2025 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки №3965/02-14 від 04.09.2025 року, в Хаджибейській державній нотаріальній конторі у місті Одеса знаходиться спадкова справа № 546/2025 до майна померлої ОСОБА_3 , згідно з матеріалами якої син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є єдиним спадкоємцем за законом після матері.
Судом встановлено, що у зв'язку з примусовим виконанням виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси № 2-704/08 від 05.05.2009 року, виданого згідно з рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2008 (що набрало законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду одеської області від 31.03.2009) про стягнення 9956,56 грн. з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) постановою Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції АН № 349119 від 18.08.2009 року було накладено арешт на 1/2 частину вищевказаної квартири, що позбавляє можливості нотаріуса видати позивачу свідоцтво про право на спадщину.
Згідно відповіді Київського ВДВС ПМУМЮ вказано, що зазначений виконавчий документ - виконавчий лист Київського районного суду м. Одеси № 2-704/08 від 05.05.2009 року, пред'являвся до виконання декілька разів, а останнє виконавче провадження №16600724 за виконавчим листом від 05.05.2009 №2-704/08 закінчено 24.11.2014 року у зв'язку з повним виконанням рішення.
З урахуванням викладеного, у зв'язку з накладеним арештом позивач не має змоги оформити належним чином свої спадкові права.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наступне, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Крім того, суд зазначає, що у позасудовому порядку арешт зняти не вбачається можливим, та викладене вище дозволяє суду дійти висновку, що наявність арешту нерухомого майна на частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН №349119 від 18.08.2009 (запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №8975425 від 18.08.2009 року), перешкоджає спадкоємцю реалізувати своє право вступити у володіння спадковим майном, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .
Підсумовуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арештує обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту- задовольнити.
Зняти арешт з частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН №349119 від 18.08.2009 (запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №8975425 від 18.08.2009 року).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: В. С. Петренко