Справа № 946/6963/22
Провадження № 2-зз/946/20/25
Іменем України
02 грудня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Дойчевої М.Ф.,
розглянувши у засіданні в місті Ізмаїлі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кутьїн Емілії Артурівни про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 серпня 2023 року,-
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від імені якої діє опікун ОСОБА_7 , та АТ «Універсал банк» про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від імені якої діє опікун ОСОБА_7 , та АТ «Універсал банк» про визнання об'єктом права спільної власності та стягнення компенсації вартості частки майна.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 серпня 2023 року у справі №946/6963/22 забезпечено позов шляхом накладення арешту на легковий автомобіль марки «MERSEDES-BENS S 500», 2007 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 з забороною реєстрації автомобілю на третіх осіб, а також вчинення будь-яких дій щодо відчуження та передання вказаного автомобіля у користування іншим особам.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року застосовано зустрічне забезпечення шляхом внесення ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду 50 000 гривень.
18 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кутьїн Е.А. звернулася до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області із заявою, якою просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 серпня 2025 року. В обґрунтування заяви зазначила, що ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 серпня 2023 року накладено арешт на автомобіль марки «MERSEDES-BENS S 500», 2007 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 з забороною реєстрації автомобілю на третіх осіб, а також вчинення будь-яких дій щодо відчуження та передання вказаного автомобіля у користування іншим особам. Вважає, що заходи забезпечення позову підлягають скасуванню відповідно до ст. 158 ЦПК України, оскільки вони не відповідають принципу пропорційності та не пов'язані з предметом позову. Позов стосується визнання права власності на 1/2 частку майна, набутого за час спільного проживання. Первісні позовні вимоги, викладені в позовній заяві, згідно з якими позивач просить суд: 1) встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'єю, як подружжя, без реєстрації шлюбу з 09 травня 2017 року по 10 березня 2022 року; 2) визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , житловий будинок літ. «А» загальною площею 73,2 кв. м житловою площею 17,9 кв. м, з надвірними спорудами: літня кухня літ. «Б», сарай літ. «Г», надвірні споруди № 1-3; земельну ділянку площею 0,0303 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110600000:01:022:0014; земельну ділянку площею 0,035 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110600000:01:022:0022; 3) припинити за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. «А» загальною площею 73,2 кв. м житловою площею 17,9 кв. м, з надвірними спорудами: літня кухня літ. «Б», сарай літ. «Г», надвірні споруди № 1-3; право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0303 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110600000:01:022:0014; на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,035 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110600000:01:022:0022 4) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. «А» загальною площею 73,2 кв. м житловою площею 17,9 кв. м, з надвірними спорудами: літньою кухнею літ. «Б», сараєм літ. «Г», надвірними спорудами № 1-3; 5) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0303 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:022:0014 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,035 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:022:0022, за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому позовні вимоги були доповнені новою вимогою: «Про визнання 13/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , об'єктом спільної сумісної власності та стягнення з ОСОБА_1 компенсації вартості 1/2 частини будинку у розмірі 951 000 гривень». Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 жовтня 2022 року накладено арешт на житловий будинок в цілому, а не на 1/2 частину, на яку позивач просить визнати право власності. Довідкою про оціночну вартість №201-20251112-0010747153 від 12.11.2025 року визначено оціночну вартість житлового будинку в АДРЕСА_1 , загальною площею 150,90 кв. м, з кадастровим номером земельної ділянки 5110600000:01:022:0014, яка складає 3 529 921 гривня 78 копійок, що не є співмірним заявленим позовним вимогам з перевищенням на 813 960 гривень 89 копійок. Позивач стверджував, що автомобіль «MERSEDES-BENS S 500» був переданий відповідачці «в рахунок компенсації» за частку в іншому автомобілі, а саме «AUDI Q7», який також не є предметом позовних вимог. Оскільки майно було передано в якості розрахунку (компенсації), воно не є об'єктом щодо якого заявлена вимога про поділ спільної сумісної власності, арешт цього майна є юридично необґрунтованим для забезпечення виконання майбутнього рішення суду саме щодо поділу спільного майна. Вжитий захід забезпечення позову, який не пов'язаний із предметом спору, суттєво обмежує права власника та є непропорційним можливій загрозі невиконання судового рішення.
02 грудня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Славицька З.І. надала заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, обґрунтовуючи вимоги тим, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не вірно оцінює поняття предмет спору. Предмет спору -це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник конфлікт між позивачем і відповідачем. Предмет позову -це конкретна матеріально-правова вимога позивача, що випливає з цього спору. Зазначена позиція щодо предмету спору також висловлена у постанові ВС України у справі №909/243/18. Автомобіль марки «MERSEDES-BENS S 500», 2007 року виготовлення VIN: НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 , є предметом спору за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку майна та стягнення компенсації вартості частки майна. Арешт у вигляді заборони відчуження вищезазначеного житлового будинку здійснювався задля запобігання ускладнення виконання рішення суду на випадок його відчуження, оскільки за позовними вимогами ОСОБА_2 просив визнати право власності на його частину. Окрім того на житловий будинок літ. «А» загальною площею 73,2 кв.м житловою площею 17,9 кв.м, з надвірними спорудами: літня кухня літ. «Б», сарай лі. «Г», надвірні споруди № 1-3; земельну ділянку площею 0,0303 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110600000:01:022:0014; земельну ділянку площею 0,035 га, за адресою АДРЕСА_1 , накладено арешт ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.10.2022 року, яка стороною не оскаржується. Обставини, які викладені у клопотанні, існували на момент прийняття рішення щодо накладання арешту ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 07.08.2023 року, проте ОСОБА_1 , з якою остання ознайомлена, її не оскаржувала. Проте, ОСОБА_1 після ухвалення судом рішення щодо накладання арешту на автомобіль «MERSEDES-BENS S 500» звернулась до суду із заявою щодо зустрічного забезпечення позову шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2023 року визначено зустрічне зобов'язання у розмірі 50 000 гривень. Зазначене зустрічне зобов'язання ОСОБА_2 виконав згідно вимог зазначеної ухвали. У разі ухвалення рішення на користь ОСОБА_2 , яким буде визнано право власності на 1/2 частину на житловий будинок літ. «А», з надвірними спорудами, за адресою АДРЕСА_1 , земельні ділянки та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 951 000 гривень у якості компенсації вартості спільного майна, виконання рішення в частині стягнення грошових коштів шляхом звернення стягнення на частину об'єкту нерухомості буде складною та тривалою процедурою на відміну від звернення стягнення на автотранспорт.
Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з'явилися. Представники сторін звернулися з клопотаннями про розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву та заперечення, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», встановлено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
У даній справі ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 серпня 2023 року накладено арешт на автомобіль «MERSEDES-BENS S 500», який належить відповідачу ОСОБА_1 .
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року за заявою ОСОБА_1 застосовано зустрічне забезпечення шляхом внесення ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду 50 000 гривень.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року у справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18, в якій акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Суд враховує, що за зустрічним позовом ОСОБА_1 предметом спору є визнання права спільної власності та стягнення компенсації вартості частки автомобілю «AUDI Q7». Згідно доводів ОСОБА_2 , автомобіль «MERSEDES-BENS S 500», на який накладено арешт в якості забезпечення позову, переданий відповідачці в рахунок компенсації за частку в автомобілі «AUDI Q7», який є предметом позовних вимог. Арешт транспортного засобу спрямований на запобігання його відчуженню та забезпечення реального виконання можливого рішення суду за первісними позовними вимогами.
Відтак, враховуючи, що обставини, якими представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Кутьїн Е.А. обґрунтовує необхідність скасування заходів забезпечення позову, повинні бути досліджені судом на етапі розгляду справи по суті, а не під час вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, суд приходить висновку про те, потреба в забезпеченні позову не відпала, а тому підстав для задоволення поданої заяви немає.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 353 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кутьїн Емілії Артурівни про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 серпня 2023 року, - залишити без задоволення.
Копії ухвали надіслати для відома зацікавленим особам.
Роз'яснити, що у відповідності до частини дванадцятої статті 153 ЦПК України оскарження ухвали про скасування забезпечення позову зупиняє виконання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя: О.І.Бальжик