Справа № 515/1735/25
Провадження № 3/515/2128/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
0ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Дем'янова О.А. розглянувши справу, яка надійшла від відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
29 жовтня 2025 року о 18 год 40 хв ОСОБА_1 біля будинку №44 в с.Струмок Білгород-Дністровського району Одеської області, керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. За висновком проведеного зі згоди водія тестування на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального приладу газоаналізатора Alcotestera Drager 6820 (тест 00515) на місці зупинки транспортного засобу, виявлено позитивний результат тесту з показником 1,88‰ (проміле). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, матеріали містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Причини неявки суду невідомі, клопотань або заперечень на адресу суду не надав.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 , який знаючи про наявність щодо нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, уникає від явки до суду та не повідомив про причину неявки, не подав будь яких заяв. Таку поведінку суд розцінює як спосіб зволікання з розглядом справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
Відтак, розгляд справи здійснений судом на підставі наявних у матеріалах доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, вважаю, що обставини справи з'ясовані повно і об'єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №497718 від 29.10.2025 року, заперечень щодо викладених у ньому обставин та порядку складання правопорушник не зазначив, від підпису та отримання примірника протоколу відмовився; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення юезпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6043508 від 29.10.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП; довідкою ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 31.10.2025 року про те, що ОСОБА_1 в період з 29.10.2024 по 29.10.2025 року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУПАП не притягувався, за відомостями ІПНП ІП "ГСЦ" отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 (з 01.08.2023 по 01.08.2024, категорії "В"), яке вилучено; результатом тестування на алкоголь до протоколу ЕПР1 №497718 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з позитивним результатом 1,88‰ (проміле), від отримання результату тесту відмовився; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - Alcotester Drager 6820, прилад ARLS-0185 з результатом огляду на стан сп'яніння 1,88‰ (проміле); рапортом поліцейського српп ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області В.Горінчой від 30.10.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 від 29.10.2025 року, з якого вбачається виявлення стану алкогольного сп'яніння, аналогічного тому, що вказано у тестуванні на алкоголь до протоколу ЕПР1 №497718 від 29.10.2025 року та актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - Alcotester Drager 6820 від 29.10.2025 року; диском з відеозаписом.
Наведені докази є достатніми для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності його вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно доп.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 6 Розділу І зазначеної Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Вимог Правил дорожнього руху щодо заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не виконав, однак, пройшовши на вимогу поліцейського у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, було виявлено, що, керуючи транспортним засобом та під час зупинки, правопорушник перебував у стані алкогольного сп'яніння з показником 1,88‰ (проміле).
Відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини справи, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність порушника, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу, враховуючи санкцію ч.1 ст.130 КУпАП в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, 280, 283-284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів з дня отримання даної постанови, шляхом його внесення за наступними реквізитами: Одеська область, отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку:UA848999980313080149000015001, код КДБ: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно із статтями 307, 308 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Суддя О.А.Дем'янова