Справа № 523/17644/25
Номер провадження 3/523/4260/25
"03" грудня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Аліна С.С. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП,-
До Пересипського районного суду м.Одеси надійшла адміністративна справа щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Працівником поліції в протоколі вказано про те, що 13.08.2025 року о 05:21:00 годин ОСОБА_1 у м. Одесі по проспекту Кназя Володимира Великого (Добровольського) 108, керував транспортним засобом - електросамокатом JET, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме виражений запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер в установленому законом порядку та в медичному закладі відмовився на місці, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. До суду надійшло письмове клопотання від ОСОБА_1 про закриття провадження по справі, за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно до ст.247 КУпАП, та просив суд задовольнити клопотання з наведених письмово підстав, вину не визнає.
Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 421428 від 13.08.2025 року (арк.сп.1), довідку з інформаційного порталу Національної поліції про те, що протягом року ОСОБА_1 не піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП (арк.сп.4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.08.2025року, який не проводився у зв'язку відмовою водія ОСОБА_1 (арк.сп.5), відеозапис з портативних відеореєстраторів працівників поліції №471366, №475795 (арк.сп.8), суддя вважає, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1ч.1 ст.247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КпАП України, виходячи з наступного.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р,, № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом в стані сп'яніння, крім того необхідно враховувати, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспорту.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП У країни характеризується умисною формою вини.
Відсутність однієї із зазначених ознак, свідчить про відсутність складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП України.
Відповідно до ст. 280 КпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортуй також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Під час дослідження судом відеозапису з портативних відеореєстраторів співробітників патрульної поліції №471366, №475795, який долучений до матеріалів справи ( арк.сп.6), суддею встановлено , що відеозапис розпочато о 05:20:00, вбачається авто патрульної поліції яке знаходиться в русі на патрулюванні автодороги в темний час доби на світанку, відеозапис закінчено о 05:21:13.
На другому відеозаписі який розпочатий о 05:21:11, вбачається, що на вулиці світлий день, на тротуарі стоїть дівчина біля електросамоката JET, державний номер 203-153 ( у електросамокаті увімкнуто світло ), а по дорозі на певній відстані від самоката, іде пішком ОСОБА_1 .
Із другого відеозапису вбачається, що до ОСОБА_1 підбіг працівник патрульної поліції почав хватати ОСОБА_1 за руки, за сумку , почав тягнути його та шарпати за плечі, штовхаючи ОСОБА_1 до багажника патрульної машини, і звертаючись до ОСОБА_1 сказав: « що все погано закінчиться, якщо він не піде з ними до багажника поліцейського автомобіля ». В цей час, до ОСОБА_1 підійшов інший працівник патрульної поліції, зі слів поліцейського ОСОБА_1 разом з дівчиною їхали на електросамокаті JET, державний номер 203-153 по тротуару, без документів.
Після чого працівники патрульної поліції змусили ОСОБА_1 дістати із його сумки, із кишень його особисті речі, почали шарпати, тягнути до багажника поліцейського автомобіля. Працівник патрульної поліції почав стверджувати що ОСОБА_1 керував електросамокатом JET, державний номер 203-153. На що ОСОБА_1 пояснив, що за кермом перебувала його дівчина, а він був заді неї.
Також, з відеозапису вбачається, що коли до ОСОБА_1 звернулись працівники поліції та повідомили, що підозрюють його у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 вказував, що транспортним засобом електросамокатом JET, державний номер 203-153 він не керував, тому не повинен проходити огляд на стан сп'яніння. Тобто ОСОБА_1 заперечує наявність в його діях об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом.
Судом встановлено, що під час дослідження судом відеозапису, який долучений співробітниками патрульної поліції до матеріалів справи, вбачається, що на відеозаписі відсутні обставини, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 чи іншою особою електросамокатом JET, державний номер 203-153. Так, з відеозапису вбачається, електросамокат JET,який на момент приїзду працівників патрульної поліції стояв припаркованим на тротуарі, цей факт підтверджується поясненнями особи яка притягується до адміністративної відповідальності, також про те, що електросамокатом JET ОСОБА_1 не керував.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, п.п. 3, 4, 6, 8 Порядку 1103 та п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції 1452/735 поліцейський зобов'язаний запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу. У випадку незгоди водія із результатами проведеного огляду, чи у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу, поліцейський зобов'язаний запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я (медичному закладі) та у випадку відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я скласти протокол про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відмова особи від проходження огляду на стані сп'яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.
В ході розгляду адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, зокрема, обставини викладені у протоколі про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом JET, державний номер НОМЕР_1 , спростовуються матеріалами справи, також спростовуються (відсутні відомості) на відеозаписах які містяться у матеріалах справи з портативних відеореєстраторів працівників поліції №471366, №475795 (арк.сп.8).
При викладених обставинах, суд приходить до висновку, що подані працівниками поліції відеозаписи не доказують винуватість особи, а спростовують вину ОСОБА_1 в скоєні правопорушення вказаного у протоколі.
На підставі викладеного, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на його користь, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, категорично заперечує факт перебування за кермом в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а тому суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП), що не було встановлено поліцією щодо водія.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Враховуючи вищевикладене, адміністративна справа у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю, так як у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 130, 247, 249, 251-252, 284, 289 КУпАП, суддя,-
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Аліна С.С.