Справа №523/20472/25
Провадження №1-кп/523/1821/25
03 грудня 2025 року
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню №62025150020000548 внесеному до ЄРДР 01.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
В провадженні Суворовського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження №62025150020000548 внесеному до ЄРДР 01.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою на 60 днів, посилаючись на неможливість завершити судовий розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження існування ризиків передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були наявні при обранні запобіжного заходу.
Захисник просив в судовому засіданні обрати більш м'який запобіжний захід відносно обвинуваченого.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи що строк дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується, а підстави для його зміни з урахуванням особи обвинуваченого відсутні, суд вважає доцільним продовжити дію обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу на 60 днів виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
З огляду на п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Згідно зі ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Наряду з наведеним, відповідно до вимог п.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 63 рішення у справі «Доронін проти України від 19.02.2009р.) про обрання чи продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою навіть у справах про вбивство та при спробі обвинуваченого зникнути, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення не уявляє собою « відповідної та достатньої» підстави.
Так, враховуючи наявність ризиків, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також, суспільний резонанс кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , наявні у вказаному кримінальному провадженні інтереси суспільства, держави, які явно переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого неможливість виконання останнім своїх процесуальних обов'язків належним чином, тому застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є єдиним достатнім запобіжним заходом для уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України (тримання під вартою).
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального злочину під час воєнного стану, що становить підвищену суспільну небезпеку, а також високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про застосування запобіжного заходу без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 31.01.2026 року, включно.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання, прокурору - для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом 5 днів до Одеського апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1