_ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа №523/4465/25
Пр. №2-ві/521/12/25
04 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Жулего М.І.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Громіка Дмитра Дмитровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левківський Ігор Петрович про зменшення обов'язкової частки у спадщині,
встановив:
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левківський І.П. про зменшення обов'язкової частки у спадщині.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
01 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про відвід судді посилаючись на незгоду з ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2025 року, якою його заяву про відвід секретаря судового засідання Котигорох Н.С. від участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левківського І.П., про зменшення обов'язкової частки у спадщині залишено без задоволення, що на думку заявника говорить про упередженність з боку судді Громіка Д.Д.
Вважає, що вказані обставини свідчать про упередженість та необ'єктивність суддіГроміка Д.Д. що є підставою для відводу судді у відповідності до норм п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.
За результатами розгляду вказаної заяви, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та на виконання вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України постановив ухвалу про передачу справи для вирішення питання про відвід судді Громіка Д.Д. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2025 року, заява про відвід судді, була передана на розгляд судді Сегеді О.М.
Справа суддею отримана 03 грудня 2025 року.
Розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Громіку Д.Д., суд прийшов до висновку про те, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу ; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За п.3, 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Отже зі змісту заяви про відвід вбачається, що позивач ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2025 року якою його заяву про відвід секретаря судового засідання Котигорох Н.С. від участі у справі було залишено без задоволення.
Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
У справі «Пєрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами, провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
У справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що позивачем не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Громіка Д.Д. при вирішенні даної цивільної справи.
Керуючись ст. ст. 14, 33, 36-41, 260 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Громіка Дмитра Дмитровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левківський Ігор Петрович про зменшення обов'язкової частки у спадщині - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Сегеда