Справа № 741/1702/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/875/25
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
03 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою місцевого суду продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.296, ч.2 ст.345 КК України, до 05 січня 2026 року, без визначення розміру застави. Місцевий суд вказав, що передбачені ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, тому строк тримання під вартою необхідно продовжити.
Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу місцевого суду скасувати та визначити йому розмір застави. Зазначає, що кримінальні правопорушення, які йому інкримінуються, дозволяють у даному провадженні визначити розмір застави, що не буде суперечити вимогам КПК України, проте ні прокурор у клопотанні, ні місцевий суд під час розгляду клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою в черговий раз безпідставно не визначив йому розмір застави.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, на розгляді Носівського районного суду Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження, внесене 14.06.2025 до ЄРДР за № №12025270420000111, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.296, ч.2 ст.345 КК України.
Ухвалою слідчого судді Носівського районного суду Чернігівської області від 16 червня 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, до 15 серпня 2025 року включно.
27.06.2025 ухвалою Чернігівського апеляційного суду вищевказану ухвалу слідчого судді місцевого суду було скасовано та постановлено нову, якою обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, до 15 серпня 2025 року включно, без визначення розміру застави, який у подальшому неодноразово продовжувався як слідчим суддею місцевого суду, так і судом.
Відповідно до ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , місцевий суд, ураховуючи, що ризики, які полягають у можливості обвинуваченого переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні, зважаючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання останнім процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, правильно дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, з чим погоджується і колегія суддів.
Отже, продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_7 , місцевий суд правильно зазначив, що вказані прокурором ризики не зменшились та визнав їх такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, і на даний час вони виключають скасування цього запобіжного заходу та обрання більш м'якого запобіжного заходу, як про це просить захисник.
За змістом ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на дискреційні повноваження суду при вирішенні питання про визначення розміру застави, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, а саме, що злочини вчинено в умовах воєнного стану, з використанням насильства по відношенню громадян України, працівника поліції, який виконував службові обов'язки по охороні громадського порядку, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, що відповідає вимогам закону.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст.407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4