Справа № 748/4858/24 Головуючий у 1 інстанції Кухта В. О.
Провадження № 33/4823/630/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
03 грудня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Салая Г.А.,
за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Похилька С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Похилька С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 12.11.2024 року, о 17 годині 51 хвилин, ОСОБА_1 в смт Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області, в порушення п. 2.5 ПДР, керував транспортним засобом «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та порушення координації рухів) та відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про порушення, які залишились поза належною увагою суду, зокрема: названі поліцейськими ознаки алкогольного сп'яніння, які різняться у протоколі, названих водієві та у направленні на огляд; після доопрацювання у протокол про адміністративне правопорушення у прізвищі ОСОБА_1 зроблено виправлення не уповноваженою особою, не тим поліцейським, яким складено протокол, що робить такий доказ недопустимим; після складення протоколу ОСОБА_1 не було відсторонено від подальшого керування.
Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши захисника та ОСОБА_1 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з викладених підстав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 172158 від 12.11.2024 року ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці так і в медичному закладі відмовився (а.с. 3).
Згідно з даними, наявних у матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, від якого останній відмовився та направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначено, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей та обличчя (а.с. 5, 6).
З переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, у розмові з водієм поліцейським були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які озвучені: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та запропоновано пройти огляд, на що останній неодноразово відмовився як на місці так і у лікарні, визнавши, що вживав алкоголь, при цьому намагався вирішити питання з працівниками поліції без складання протоколу, декілька разів пропонувавши неправомірну вигоду, озвучуючи суми, на що був попереджений про кримінальну відповідальність. Йому було роз'яснено, що за відмову від проходження огляду буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час оформлення адміністративних матеріалів, водієві було роз'яснено про неможливість у подальшому керувати транспортним засобом та запропоновано викликати тверезого водія для передачі йому транспортного засобу, на що водій беззаперечно погодився. При цьому вівся безперервний відеозапис.
Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і у закладі охорони здоров'я.
Що стосується тверджень апелянта про порушення під час складання протоколу, то суттєвих апеляційним судом не встановлено, протокол складено у відповідності до ст. 256 КУпАП, ознаки сп'яніння, висловлені поліцейським і у подальшому зазначені у протоколі та направленні не виключають одна одну та вказують про наявність ознак алкогольного сп'яніння, виявлення навіть однією з яких є підставою для вимоги пройти огляд. Так само виправлення у прізвищі водія у протоколі не спростовують встановлених обставин та правильності прізвища особи, на яку складено протокол та жодним чином не впливають на висновки суду.
Відхиленню підлягають і твердження апелянта про не відсторонення водія від подальшого керування, яке не зафіксовано на відеозаписі, однак водієві було роз'яснено необхідність виклику тверезого водія та його подальше відсторонення, що у сукупності з іншими доказами не спростовує доведеності його вини.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.
Поряд з цим, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай