Номер провадження: 11-сс/813/2231/25
Справа № 947/23057/25 1-кс/947/16488/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2025 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вилкове Кілійського району Одеської області, з вищою освітою, одруженого, має чотирьох неповнолітних дітей, обіймає посаду директора ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162150001208 від 07.09.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч.2 ст.209, ч.3 ст.197-1 КК України, -
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2025 року частково задоволені клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області та захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 та продовжено відносно ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 27.12.2025 року, з визначенням розміру застави 18 500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 56 018 000 (п'ятдесят шість мільйонів вісімнадцять тисяч) грн.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що:
- пред'явлена підозра є необґрунтованою, а наявні в матеріалах провадження докази не узгоджуються між собою, досудове розслідування проводиться із порушеннями, а тому здобуті докази є недопустимими та неналежними;
- у кримінальному провадженні ризики, заявлені слідчим у клопотанні не існують;
- суд не прийняв до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, дружину, на утриманні неповнолітні діти, постійне місце проживання, також на його утриманні перебувають літні батьки;
- наразі ОСОБА_6 не є керівником та власником ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД», а в рамках кримінального провадження здійснені усі можливі процесуальні та слідчі дії;
- визначений слідчим суддею розмір застави є необґрунтованим та завідомо непомірним.
Також наголошує, що моральний та психологічний стан підозрюваного є вкрай поганим та негативно впливає на загальний стан його здоров'я.
В подальшому, захисник ОСОБА_7 подав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначив, щорозгляд клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу був здійснений незаконним складом суду, оскільки слідчому судді захисником був заявлений відвід, але останній залишено без розгляду з посиланням на ч. 4 ст. 81 КПК.
Також, проведення автоматичного визначення слідчого судді для розгляду клопотання сторони обвинувачення було здійснено із порушенням автоматизованого порядку визначення слідчого судді, передбаченого ст. 35 КПК, що, на думку захисту, свідчить про недопустиме втручання в систему автоматизованого розподілу справ.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання апеляційного суду учасники провадження не з'явились. До апеляційного суду надійшли клопотання захисника ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 про проведення апеляційного розгляду за їх відсутності.
За таких обставин, з метою дотримання вимог КПК України щодо розумного строку розгляду справ, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу без участі сторін провадження, оскільки подальше відкладення розгляду справи не буде відповідати положенням ст.28 КПК України.
Враховуючи неявку учасників процесу в судове засідання, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за необхідне апеляційний розгляд здійснювати за відсутності учасників провадження та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача; обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Частина 1 ст.404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Зі змісту ч.5 ст.199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Частиною 4 ст.199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 слідчий суддя не дотримався вимог ст.199 КПК України, з огляду на наступне.
Апеляційним судом встановлено, що СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024162150001208 від 07.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 197 - 1, ч. 4 ст. 358 КК України.
10.07.2025 року ОСОБА_6 було затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 240, ч.2 ст.209 КК України.
18.08.2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 197 - 1 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: повідомленням УСБУ в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення пов'язаного із незаконним видобуванням корисних копалин місцевого значення у великому розмірі з дна ріки Дунай в межах затоки Бузунчук; - рапортом слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП в Одеській області; протоколом обшуку несформованої земельної ділянки, що розташована на околиці АДРЕСА_3 в межах географічних координат 45.421015, 29.556191; 45.418417,29.552273; 45.418245,29.550566; 45.420731,29.549775 від 10.07.2025; -протоколом обшуку за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_6 від 10.07.2025; -протоколом обшуку за місцем розташування Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 10.07.2025; - протоколом обшуку за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_9 від 10.07.2025; - протоколом обшуку за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_10 від 10.07.2025; - протоколом обшуку автомобіля підозрюваного ОСОБА_10 Volkswagen Atlas з д.н.з. НОМЕР_1 від 10.07.2025; - протоколом обшуку за місцем мешкання директора ТОВ «Вікторі Порт» ОСОБА_11 від 10.07.2025; - протоколом обшуку за місцем мешкання директора ТОВ «Мот сервіс» ОСОБА_12 від 10.07.2025; - протоколом обшуку автомобіля директора ТОВ «Мот сервіс» ОСОБА_12 Sang Young Korando з д.н.з. НОМЕР_2 від 10.07.2025; - протоколом обшуку самохідного земснаряду «UAS-0289-K», моделі «Watermaster Classic III», 2008 року випуску, бортовий номер НОМЕР_3 , від 10.07.2025; - протоколом обшуку несамохідного земснаряду «ДЭ-21» 1957 року випуску, регістровий № НОМЕР_4 від 10.07.2025; - протоколом обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Фесіт Юнайтед» від 10.07.2025; -протоколом обшуку за місцем здійснення господарської діяльності Кілійського міжрайонного управління водного господарства за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Хмельницького Богдана 78 від 10.07.2025; -протоколом обшуку за місцем здійснення господарської діяльності філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове, вул. Придунайська 2 від 10.07.2025; - протоколом огляду несформованої земельної ділянки, що розташована на околиці вул. Промислова, м. Вилкове Ізмаїльського району в межах географічних координат 45.421015, 29.556191; 45.418417,29.552273; 45.418245,29.550566; 45.420731,29.549775 від 02.12.2024; -протоколом додаткового огляду несформованої земельної ділянки, що розташована на околиці вул. Промислова, м. Вилкове Ізмаїльського району в межах географічних координат 45.421015, 29.556191; 45.418417,29.552273; 45.418245,29.550566; 45.420731,29.549775 від 18.12.2024; - протоколом огляду несформованої земельної ділянки, що розташована на околиці вул. Промислова, м. Вилкове Ізмаїльського району в межах географічних координат 45.421015, 29.556191; 45.418417,29.552273; 45.418245,29.550566; 45.420731,29.549775 від 30.01.2025; - геологічним висновком спеціалістів ДП «Українська Геологічна компанія» від 15.03.2025, яким встановлено, що відібрані проби є сировиною піщано - гравійною - пісок код 2.0.03.01 і вважається корисною копалиною місцевого значення; - розрахунком збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами від 29.04.2025 проведений Державною екологічною інспекцією південно - західного округу (Миколаївська та Одеська області), який склав 171 911 838 (сто сімдесят один мільйон дев'ятсот одинадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень; - висновком судової товарознавчої експертизи №1995-34-35 від 19.06.2025 відповідно до якого вартість піску об'ємом 7765,99 м? складає 17 456 925,5 (сімнадцять мільйонів чотириста п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень; - відповіддю Державної служби геології та надр України №4626/03-4/2-25 від 18.06.2025, щодо відсутності спеціальних дозволів на користування надрами у ТОВ «Дунайська Гавань», ТОВ «Вікторі Порт», ТОВ «Мот Сервіс», ТОВ «СВС-Будінвестгруп»; - відповіддю ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, яким встановлено, що на спецлінію «102» не надходили повідомлення від Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у тому числі від ОСОБА_9 , щодо незаконного видобутку корисних копалин; -протоколом огляду сайту ТОВ «Вікторі Порт» за посиланням «https://victory-port.com», де наявні відомості про розміщення приватного мультимодального терміналу ТОВ «Вікторі Порт» за географічними координатами 45°23?57? N 29°35?37? E від 30.04.2025; - протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 за його місцем мешкання під час якого встановлено його зв'язки з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими особами, а також відомості про здійснення незаконного будівництва приватного мультимодального терміналу ТОВ «Вікторі Порт», а саме швартових тумб та незаконного видобутку піску з дна річки Дунай в межах затоки Бузунчук від 20.07.2025; - протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 за його місцем мешкання від 07.08.2025; - протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_10 за його місцем мешкання від 12.08.2025; -протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_13 вилученого за його місцем мешкання від 07.08.2025; -протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_14 вилученого за його місцем мешкання від 07.08.2025; - протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 вилученого за його місцем мешкання від 08.08.2025; - протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_15 вилученого за його місцем мешкання від 08.08.2025; - протоколом огляду системних блоків вилученого за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Фесіт Юнайтед» від 12.08.2025; - протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_12 вилученого за його місцем мешкання від 12.08.2025; - протоколом огляду місця події, а саме несформованої земельної ділянки, що розташована на околиці АДРЕСА_3 в межах географічних координат 45.421015, 29.556191; 45.418417,29.552273; 45.418245,29.550566; 45.420731,29.549775 під час якого зафіксовано будівництво споруд на вказаній земельній ділянці та вилучення спеціалізованої техніки від 13.03.2025; - протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_6 від 25.11.2024; - протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_10 , від 25.11.2024; - протоколом спостереженням за місцем за географічними координатами: 45, 4192390; 29, 5524940 від 30.12.2024; - протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_6 , від 14.03.2025; - протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_10 , від 14.03.2025; - протоколом спостереженням за місцем за географічними координатами: 45, 4192390; 29, 5524940 від 18.03.2025; - протоколом спостереженням за місцем за географічними координатами: 45, 4192390; 29, 5524940 під час якого зафіксовано самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, а також перебування на зазначеній ділянці підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 від 11.04.2025; - протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_9 , від 22.04.2025; - протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_6 , від 22.04.2025; - протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_10 , від 22.04.2025; - протоколом огляду несформованої земельної ділянки, що розташована на околиці АДРЕСА_3 в межах географічних координат 45.421015, 29.556191; 45.418417,29.552273; 45.418245,29.550566; 45.420731,29.549775 під час якого було здійснено відбір проб піску та здійснення його заміру, а також визначення меж земельної ділянки; - відповіддю Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області №2240/01-26 від 13.08.2025 відповідно до якої несформованої земельної ділянки, що розташована на околиці вул. Промислова, м. Вилкове Ізмаїльського району в межах географічних координат 45.421015, 29.556191; 45.418417,29.552273; 45.418245,29.550566; 45.420731,29.549775 не передавалась у власність або у користування; - протоколом огляду сайту (Портал єдиної державної електронної системи у сфері будівництва»), з якого вбачається, що ТОВ «ВІКТОРІ ПОРТ», ТОВ «ДУНАЙСЬКА ГАВАНЬ», ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД», ОСОБА_6 , ОСОБА_10 не отримували дозвільних документів у сфері містобудівної будівництва, а також не реєстрували декларації про проведення будівельних або підготовчих робіт; - протоколами допиту депутатів, які підтверджують здійснення тиску та погроз з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо прийняття рішень на користь фірм підконтрольних ОСОБА_6 - запит депутата та відповідь голови міської ради ОСОБА_9 про проведення законних будівельних робіт, та іншими матеріалами кримінального провадження.
Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази долучені слідчим до клопотання про продовження строку тримання під вартою є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_6 .
Крім того, вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
При цьому, відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Оскільки наразі досудове розслідування триває, існуючі в даному кримінальному провадженні ризики, які обґрунтовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , не відпали.
Щодо доводів доповнення до апеляційної скарги захисника, про те, щорозгляд клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу був здійснений незаконним складом суду, оскільки слідчому судді захисником був заявлений відвід, але останній залишено без розгляду з посиланням на ч. 4 ст. 81 КПК, апеляційний суд визнає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, зі змісту журналу судового засідання від 30.10.2025 року (Т.2 а.с. 71-77), головуючим суддею оголошений склад суду та з'ясована думка учасників розгляду щодо наявності відводів, які суду не заявлені.
В подальшому, в той же день, після оголошення перерви, захисник ОСОБА_7 заявив усний відвід головуючому судді, який залишено без розгляду з посиланням на положення ч. 4 ст. 81 КПК України, на підставі чого, апеляційний суд не вбачає обґрунтованих підстав для висновку, що клопотання слідчого розглянуто незаконним складом суду, як на тому наполягає захисник.
У доповненнях до апеляційної скарги, захисник посилається також на те, щопроведення автоматичного визначення слідчого судді для розгляду клопотання сторони обвинувачення було здійснено із порушенням автоматизованого порядку визначення слідчого судді, передбаченого ст. 35 КПК, що, на думку захисту, свідчить про недопустиме втручання в систему автоматизованого розподілу справ.
Апеляційний суд визнає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, згідно звіту авторозподілу рамках справи № 947/23057/25, провадження 1-кс/947/16488/25, обрано слідчого суддю ОСОБА_1 у зв'язку з поєднаною справою № 947/23057/25, провадженням № 1-кс/947/9303/25.
Згідно п.3.15 засад використання автоматизованої системи документообігу Київського районного суду м. Одеси, опублікованого за посиланням https://ki.od.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/sud1512/og.pdf, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.
Таким чином, розподілення клопотання про обшук в рамках справи № 947/23057/25, провадження № 1-кс/947/9304/25 23.06.2025 о 14:44:42 слідчому судді ОСОБА_16 не свідчить про те, що при передачі клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у справі 1-кс/947/16488/25 відносно ОСОБА_6 раніше визначеному слідчому судді було допущено порушення засад використання АСДС чи Положення «Про автоматизовану систему документообігу суду».
Щодо доводів захисника про те, що слідчий суддя не мав повноважень одночасно розглядати клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу разом із клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , апеляційний суд вважає, що незважаючи на окремий розгляд такого клопотання захисника іншим слідчим суддею, не перешкоджало його розгляду разом із клопотанням слідчого, оскільки це не суперечить положенням КПК.
Крім того, згідно змісту клопотання (Т.2 а.с. 35), воно було направлено для розгляду саме слідчому судді ОСОБА_1 та в судовому засіданні захисник ОСОБА_7 просив розглянути його разом із клопотанням слідчого (Т.2 а.с. 75).
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не погоджуючись із доводами захисника про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого стосовно існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, незаконного впливу на свідків, експертів у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення , вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги про те, що жодний ризик передбачений ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений, оскільки підозрюваному ОСОБА_6 не має сенсу переховуватись від органів слідства, так як на його утриманні перебуває дружина, діти, а також батьки- пенсіонери, колегія суддів встановила наступне.
Наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі та усвідомлюючи передбачене законодавством за вчинення інкримінованого йому кримінальне правопорушення покарання, може переховуватися від органів досудового слідства та суду. Так, з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Крім того, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі та усвідомлюючи передбачене законодавством за вчинення інкримінованого йому кримінальне правопорушення покарання, може переховуватися від органів досудового слідства та суду. Так, з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України, а оскільки ОСОБА_6 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон (серії НОМЕР_5 та НОМЕР_6 які є дійсними), має на утриманні 5 дітей, у зв'язку із чим не підлягає мобілізації, що надає безперешкодну можливість виїзду за кордон, велику кількість виїздів за кордон під час запровадженого на території України воєнного стану, понад 30 разів, та за червень 2025 року двічі виїжджав за кордон.
Наявність міцних соціальних зв'язків суттєво не знижують встановлений ризик.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
При цьому, апеляційний суд вважає, що у клопотанні слідчий навів обґрунтовані обставини, на підставі яких завершити досудове розслідування до закінчення дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 неможливо, оскільки для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати певний обсяг обов'язкових слідчих та процесуальних дій, а також скласти обвинувальний акт, на що потрібен час.
Натомість, апеляційний суд наголошує на тому, що обсяг дій, необхідних для завершення досудового розслідування визначається слідчим та прокурором, та не може бути предметом апеляційного розгляду під час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу.
Так, слідчий суддя врахував, що в межах досудового розслідування даного кримінального провадження у сторони обвинувачення ймовірно існує об'єктивна необхідність у відшуканні речей та документів, які можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження та які станом на теперішній час органом досудового розслідування встановлені не були. З огляду на що, слідчий суддя прийшов обґрунтованого висновку, що ризик знищення, сховання або перетворення речей та документів наразі є актуальним (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні, апеляційний суд виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також є доведеним ризик того, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки органом досудового розслідування йому інкримінується вчинення дій із захоплення земель лісового фонду, які включені до Дунайського біосферного заповідника у змові з ОСОБА_6 та за сприяння службових осіб Вилківської міської ради.
Апеляційний суд враховує доводи захисника про те, що наразі ОСОБА_6 не є керівником та власником ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД», водночас наголошує, що на час вчинення інкримінованих підозрюваному дій, він був такою особою та його причетність до вчинення інкримінованих дій підлягає встановленню під час досудового розслідування, тому такі доводи не можуть вплинути на встановлення доведеності ризиків у даному провадженні.
Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, ризиків незаконного впливу на свідків та можливого знищення доказів, а також особи підозрюваного, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_6 іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.
В зв'язку з наведеним апеляційний вважає застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправданим, а доводи сторони захисту в цій частині - необґрунтованими, оскільки підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні, в тому числі, тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Щодо доводів апеляційної скарги про непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави, апеляційний суд вважає їх частково обґрунтованими.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Апеляційний суд виходить з того, що у клопотанні слідчий (а.с. 1-23), посилаючись на характер вчинених кримінальних правопорушень та обставини провадження, просив про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вимоги щодо визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у виді застави відсутні, що суперечить вказаним вище положенням КПК України, оскільки обставини, за яких суд може не визначати заставу, у даній справі відсутні.
Водночас, перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя, порушивши вимоги діючого КПК України, не надав оцінки всім обставинам справи та не розглянув можливість застосування застави в меншому розмірі, апеляційний суд вважає їх частково обґрунтованими, адже, продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного, слідчий суддя, встановивши наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не в повній мірі врахував дані про особу ОСОБА_6 , та те, що ризики зі сплином часу дещо знизились, що свідчить про можливість зменшення розміру застави.
Також, у даному провадженні колегія суддів враховує, що підозрюваний раніше визначений їм розмір застави протягом тривалого періоду часу не сплатив, на його майно накладений арешт, що може свідчити про існування труднощів матеріального характеру.
Так, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув'язнення.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що зі спливом часу ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу, зменшуються. Це свідчить про те, що ризики, існування яких слідчий суддя установив під час застосування та продовження запобіжного заходу, очевидно дещо знизились, а тому ця обставина є новою і, відповідно, є підставою для зміни запобіжного заходу - зменшення розміру застави.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також майновий стан підозрюваного, у зв'язку з чим встановлені обставини слугують такими виключними випадками, які на підставі вищевикладених вимог ч. 5 ст. 182 КПК України дозволяють при визначені застави вийти за межі її розміру, передбаченому законом для осіб, підозрюваних у вчинені тяжких злочинів.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року, в якому судом зазначено, що при встановленні суми застави, яка перевищує платоспроможність обвинуваченого, слід враховувати тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а також його професійне становище. Розмір застави, встановлений виключно з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Крім того, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) подано позовну заяву у порядку ст.128 КПК України, щодо стягнення з ОСОБА_10 та ОСОБА_6 шкоди, завданої навколишньому середовищу в сумі 171 911 838 гривень.
При цьому, апеляційний суд враховує обставини вчинених злочинів, шкідливі наслідки у виді завданої злочинами майнової шкоди, а також суму завданих збитків, яка підтверджена переліченими вище доказами та складає 171911838 гривень. Разом з цим, колегія суддів враховує, що зі спливом часу ризики дещо зменшились, а також те, що на майно підозрюваного накладено арешт, а тому розмір застави необхідно знизити до 10700 розмірів.
На переконання апеляційного суду саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів враховує, що під час постановлення ухвали та встановлення розміру застави, слідчий суддя в резолютивній частині не визначив обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а послався на те, що у разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 на строк до 27 грудня 2025 року включно процесуальні обов'язки, що визначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2025 року, що є неприпустимим.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що стороною обвинувачення як в своєму клопотанні, так і під час апеляційного розгляду не наведено належного обґрунтування щодо неможливості зменшення розміру застави відносно ОСОБА_6 .
Таким чином, на переконання апеляційного суду, щодо підозрюваного ОСОБА_6 можливо застосувати альтернативний захід у виді застави у розмірі 10700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб для запобігання встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пункт 2 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2025 року відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162150001208 від 07.09.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч.2 ст.209, ч.3 ст.197-1 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024162150001208 відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 27 грудня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 10700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 32399600 (тридцять два мільйони триста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA308201720355299001001086720, код отримувача (ЄДРПОУ) - 42268321, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, з призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_6 , згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 27.11.2025 року по справі № 947/23057/25 (судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до органу досудового розслідування або суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними з обставин скоєння кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до прокурора, слідчого, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4