Провадження № 3/742/1797/25
Єдиний унікальний № 742/6454/25
02 грудня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі судового засідання Сірій І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з даних протоколу - не працює; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №233398 судом встановлено, що 15.11.2025 р., близько 08 год. 15 хв., ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , учинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою, штовхав, тягав за волосся, чим завдав останній психологічних та фізичних страждань, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Окрім того, суд враховує, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення без її відкладення, а ОСОБА_1 не позбавлений права в разі незгоди з ним ініціювати його апеляційне оскарження.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні просила закрити провадження у справі. Узагальнений зміст її пояснень зводився до того, що 15.11.2025 р. саме вона спровокувала сімейну сварку зі своїм чоловіком, яка виникла внаслідок розбіжностей у поглядах щодо вирішення сімейних питань. Після інциденту подружжя примирилося, і потерпіла не наполягає на притягненні чоловіка до відповідальності. Виклик поліції та надання нею пояснень, які не відповідають дійсності, було обумовлено її збудженим психоемоційним станом. У зв'язку з наведеним потерпіла просить суд закрити провадження у справі.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Згідно ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, поширюється на ряд осіб, зокрема, і на батьків.
Відповідно до положень ч.1 ст.173-2 КУпАП, складом адміністративного правопорушення є, зокрема, умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї, а також ляпаси, стусани та штовхання.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Приписами ч.2 ст.251, ст.255 КУпАП визначено, що співробітники поліції зобов'язані збирати докази для підтвердження обставин, вказаних ними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
В розпорядження суду в обґрунтування наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №233398 від 15.11.2025; письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Як убачається з матеріалів справи, єдиною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стали пояснення потерпілої, надані працівникам поліції відразу після сімейного конфлікту. Проте, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 змінила свою позицію, зазначивши, що саме вона спровокувала сварку, подружжя примирилося, а первинні пояснення були надані під впливом емоційного збудження, що могло призвести до неточностей у викладенні фактів.
Інших об'єктивних доказів (показань свідків, відеофіксації, медичних документів чи висновків фахівців), які б безсумнівно підтверджували застосування до потерпілої фізичного або психологічного насильства, матеріали справи не містять.
Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали в суду сумніви.
Суд акцентує увагу на тому, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на приписи ч.1 ст.251 КУпАП, є самостійним джерелом доказів. Разом з тим, в розпорядженні суду наявні письмові пояснення потерпілої, що надані працівникам поліції, та під час судового розгляду, які за змістом щодо обставин заподіяння йому шкоди є взаємовиключними.
Незважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких інших прямих доказів в підтвердження вчинення ОСОБА_1 фізичного та психологічного насильства стосовно ОСОБА_2 працівниками поліції було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, а відтак суд, з огляду на позицію потерпілої на стадії судового розгляду, позбавлений можливості однозначно оцінити його дії як такі, що містять склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7, ч.1 ст.173-2,245,247,256,278,280 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г. Павлов