Провадження № 1-кп/742/790/25
Єдиний унікальний № 742/6042/25
іменем України
19 листопада 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки Чернігівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270330000888 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Білореченський Лутугинського району Ворошиловоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зі слів працюючого неофіційно, в силу ст.89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 297 КК України,
ОСОБА_4 27.10.2025 близько 13 год. 30 хв. точного часу не встановлено, правомірно перебував у стані алкогольного сп?яніння на території Прилуцького північного місцевого кладовища с. Горова Білещина, яке відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» є місцем поховання.
Проходячи повз могилу військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_5 (26.11.1985-29.12.2022 років життя), який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, ОСОБА_4 побачив біля неї декоративну ялинку, висаджену в якості частини цілого комплексу конструкції пам?ятника могили, після чого в нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння нею.
Тоді, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, діючи умисно, таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих та вияву поваги і пам?яті померлих, проявляючи зневагу до місць поховання покійних та ображаючи пам?ять про померлих, підійшов до місця поховання військового ОСОБА_5 та власноручно за допомогою наявної у нього лопати виконав біля могили померлого ОСОБА_5 вищевказану декоративну ялинку, висаджену в якості частини цілого комплексу конструкції пам?ятника могили, зробленого на замовлення потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після чого, ОСОБА_4 залишив викопану ним декоративну ялинку біля лунки комплексу конструкції пам?ятника могили померлого ОСОБА_5 звідки її викопував, та поїхав на своєму велосипеді із лопатою далі.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 причинив етичні страждання, які виразилися в горі, неспокої, та інших негативних емоціях та порушенні психічного благополуччя сестрі померлого ОСОБА_5 ОСОБА_6 .
Вказаними діями, які виразились у оскверненні могили особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.297 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 27.10.2025, близько 14.30 год., точного часу не встановлено, продовжуючи свою злочинну діяльність, рухаючись на велосипеді у стані алкогольного сп'яніння по території Прилуцького північного місцевого кладовища с.Горова Білещина, діючи повторно, з корисливих мотивів, із прямим умислом, направленим на наругу над могилами та незаконним заволодінням предметами, що знаходяться на могилах, встановлених на єдиному постаменті, де поховано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , порушуючи моральні засади суспільства щодо поваги до померлих та місць їх поховання, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів, які панують у цій сфері, діючи умисно, нехтуючи нормами моралі, реалізовуючи умисел направлений на наругу над могилою, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилах, таємно заволодів кущами висаджених на гробницях померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 живих квітів хризантем червоного кольору, шляхом їх викопування своєю лопатою, які були висаджені потерпілою ОСОБА_9 на могилі своїх померлих батьків, з метою їх подальшого висадження на могилі свого шурина ОСОБА_10 , що похований неподалік на цьому ж кладовищі.
Після чого, ОСОБА_4 перебуваючи на вищезазначеному кладовищі, перемістив викопані ним з вищевказаних могил кущі квітів собі на велосипед, закріпивши їх на багажнику, чим спричинив наругу над могилами та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилах.
Крім цього, ОСОБА_4 27.10.2025, близько 14.30год., точного часу не встановлено, продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на наругу над могилою та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, рухаючись на велосипеді у стані алкогольного сп'яніння на території Прилуцького північного кладовища с.Горова Білещина, поряд з могилами померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи повторно, з корисливих мотивів із прямим умислом, направленим на наругу над могилою та незаконним заволодінням предметами, що знаходяться на могилі, де поховано ОСОБА_11 , порушуючи моральні засади суспільства щодо поваги до померлих та місць їх поховання, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів, які панують у цій сфері, діючи умисно, нехтуючи нормами моралі, реалізовуючи умисел направлений на наругу над могилою, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилах, таємно заволодів кущами живих квітів висаджених у горщику - хризантемами червоного кольору, які перебували на могилі померлого, шляхом їх витрушування з горщику за допомогою фізичної сили своїх рук, з метою їх подальшого висадження на могилі свого шурина ОСОБА_12 , що похований неподалік на тому ж кладовищі, чим спричинив наругу над могилою та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі.
Після чого, ОСОБА_4 перебуваючи на вищезазначеному кладовищі перемістив витрушений ним з горщика з вищевказаної могили кущ квітів собі на велосипед, закріпивши його на багажнику, чим спричинив наругу над могилами та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилах.
Вказаними діями, які виразились у нарузі над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненому повторно і з корисливих мотивів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.297 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред'явлених обвинуваченнях визнав повністю, фактичних обставин кримінальних проваджень не оспорює, детально давши у суді показання по факту осквернення та наруги над могилами. Щиро кається у скоєному, шкодує про вчинене та просить суд суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 в судове засідання не з'явились. Згідно письмових заяв просили розгляд справи проводити без їх участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають. З цивільним позовом звертатись не бажають. У винесенні вироку покладаються на розсуд суду.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого. Зміст цих обставин вірно розуміється обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження, сумнівів стосовно добровільності їх позиції у суду немає та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не добуто.
Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю доказаною, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.297 КК України, тобто у оскверненні могили особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та за ч.3 ст.297 КК України, тобто у нарузі над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненому повторно і з корисливих мотивів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриття кримінальних правопорушень.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно зі статтями 50, 65 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, і при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При обранні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є: за ч.2 ст.297 КК України - нетяжким злочином, за ч.3 ст.297 КК України - тяжким злочином, вчинив їх умисно, особу винного та його позицію до вчиненого, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зі слів працюючого неофіційно, який за місцем проживання характеризується позитивно, згідно довідки КНП «Чернігівська обласна неврологічна лікарня» від 29.10.2025 за №653, знаходиться на диспансерному обліку з 08.2019, діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, згідно довідки КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» за №400, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, наявність обставин, що пом'якшують його покарання, та обставини, що обтяжує таке, і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень за ч.2,3 ст.297 КК України у виді обмеження волі у межах санкцій даних статей, та за правилами ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, а саме призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді обмеження волі.
При цьому, суд, враховуючи позицію потерпілих та прокурора, який вважає що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_4 є можливим застосувати статтю 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
По матеріалам кримінального провадження потерпілими цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні, відсутні.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст.96-2, 100 КПК України.
Відповідно до положень ч.4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майна.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з урахуванням особи обвинуваченого, його належної процесуальної поведінки, залишити до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст.349,370-371,374,395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.297 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 297 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі;
- за ч.3 ст.297 КК України у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 2 роки, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній-у вигляді домашнього арешту.
Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:
-саперну лопату з дерев'яним тримачем та металевим заступом, велосипед марки «Аіст» червоного кольору -конфіскувати в дохід держави;
-декоративну ялинку - залишити в законному володінні ОСОБА_6 ;
-п'ять кущів живих квітів -хризантем червоного кольору- залишити в законному володінні ОСОБА_9 .
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 29 жовтня 2025 року, скасувати.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3ст. 349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.
Копію вироку негайно вручити засудженому, прокурору та направити потерпілим.
Суддя ОСОБА_14