03.12.2025
Справа № 521/15/25
Провадження № 2/497/1524/25
03.12.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Войтової С.І.,
представника відповідача - Єргієва Д.І. (ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єргієва Дмитра Ігоровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації),
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 17.11.2025 року в задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) - відмовлено.
Даним рішенням суд не вирішував питання про стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.
24.11.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення та розподілу судових витрат, тобто в строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.
Згідно цієї заяви представник відповідача просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» судові витрати на загальну суму - 18000.00 гривень, які є витратами на професійну правничу допомогу, дана сума витрат узгоджена згідно акту виконаних робіт від 21.11.2025 року.
В обґрунтування клопотання представник посилається на те, що 5 серпня 2025 року, між Адвокатським бюро «Єргієва» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої допомоги та Додаткові угоди №1, №2 до Договору про надання консультації, складання процесуальних документів та представництва інтересів з усіх питань, пов'язаних із накладенням арешту на грошові кошти, розташовані на рахунку Савченка Сергія Івановича; представництво інтересів в Болградському районному суді Одеської області, в межах цивільної справи № 521/15/25 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів, оплата за які визначається умовами вищезазначених Договору, Додаткових угод №№ 1, 2 та актом виконаних робіт та наданих послуг.
Витратна частина узгодженого акту виконання робіт засвідчила, що Захисник виконав, а Клієнт прийняв до відома виконані послуги з договору про надання правової допомоги, з яких:
05.08.2025 - надання усної консультації 0,5 години) на загальну суму 500,00 гривень;
05.08.2025 - написання та подання до суду заяви про перегляд заочного рішення (в тому числі ознайомлення з судовим рішенням із ЄДРСР та відкритими даними із АСВП) (4 години) на загальну суму 4000,00 гривень;
05.08.2025 - написання та подання до Бессарабського відділу ДВС заяви про відкладення проведення виконавчих дій та визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій (2 години) на загальну суму 2000,00 гривень;
06.08.2025 - написання та подання заяви про внесення відомостей до підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» про учасника справи (0,5 години) на загальну суму 500,00 гривень;
26.08.2025 - повторне написання та подання заяви про внесення відомостей до підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» про учасника справи (0,5 години) на загальну суму 500,00 гривень;
11.09.2025 - ознайомлення з матеріалами справи (1 година) на загальну суму 1000,00 гривень;
22.09.2025 - 23.09.2025 - написання та подання до суду відзиву на позовну заяву (4 години) на загальну суму 4000,00 гривень;
30.09.2025 - написання та подання до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ - (1 година) на загальну суму 1000,00 гривень;
06.10.2025 - участь у судовому засіданні - (1 година) на загальну суму 1000,00 гривень;
06.10.2025 - написання та подання до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ - (0,5 години) на загальну суму 500,00 гривень;
08.10.2025 - написання та подання до суду відзиву на позовну заяву (2 години) на загальну суму 2000,00 гривень;
17.11.2025 - участь у судовому засіданні (1 година) на загальну суму 1000,00 гривень;
З цих підстав представник позивача просить заяву задовольнити.
Ухвалою від 26.11.2025 року дана заява призначена до судового розгляду в судовому засіданні на 09:00 годину 03.12.2025 року (а.с.165), про що повідомлено сторін по справі шляхом надіслання ухвали суду на наявні у справі електронні адреси (а.с.166).
Згідно довідок про доставку електронного листа (а.с.167), усі сторони сповіщені належним чином.
В судовому засіданні 03.12.2025 року:
- представник позивач не прибув, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та заперечень на вказану заяву не надсилав, та взагалі жодним чином не відреагував;
- відповідач - не прибув,
- представник відповідача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача визначену суму витрат на правничу допомогу. Надав пояснення в обґрунтування даної заяви. Звернув увагу на правову позицію ВС, згідно якої витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню у повному обсязі у разі, якщо інша сторона не просить зменшити їх розмір і не заперечує.
- представник третьої особи - не прибув, причини неявки не повідомив, заяву, клопотань, заперечень не надсилав.
Дослідивши доводи викладені в даній заяві, матеріали справи в межах доводів заяви представника відповідача про стягнення судових витрат у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Цивільне процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, і що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (частини 1 та 3 статті 133);
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137):
- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137);
- суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137);
- обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137).
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Правила, за якими реалізується ця засада судочинства, розглянута колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові від 28 вересня 2023 року у справі 686/31892/19.
ВС вказав, якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: буде надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Вище наведена правова позиція знайшла своє відображення у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу представником відповідача були надані такі документи:
- копію договору про надання правничої допомоги від 05.08.2025 року, укладеного між Адвокатським Бюро «Єргієва» в особі керуючого Єргієва Дмитра Івановича та ОСОБА_1 . Згідно цього договору вартість послуг Адвокатського бюро та порядок їх сплати передбачено в додатку (додатках) до цього договору (а.с.4);
- додаткова угода №1 до договору про надання правничої допомоги від 05.08.2025 року, яка укладена Адвокатським Бюро «Єргієва» в особі керуючого Єргієва Дмитра Івановича та ОСОБА_1 (клієнтом), з іншої сторони (а.с.158 зворотна сторінка), якою Бюро взяло на себе зобов'язання щодо надання Клієнту правової допомоги з представництва інтересів з усіх питань, пов'язаних із накладенням арешту на грошові кошти, розташовані на рахунку клієнта:
- в п.3 визначили, що розмір гонорару (погодинний) за дання правничої допомоги, визначеної у п.1 цієї додаткової угоди визначається актом виконаних робіт, виходячи із вартості послуг у розмірі 1000.00 (одна тисяча) гривень за 1 годину роботи;
- в п.4 - клієнт зобов'язується здійснити повну оплату гонорару не пізніше ніж 180 днів після підписання акту виконаних робіт на рахунок адвокатського бюро;
- в п.5 - сторони мають право за спільною згодою змінити розмір гонорару шляхом підписання додатковї угоди.
В угоді зазначені реквізити для оплати гонорару та додаткових витрат.
-додаткова угода №2 до договору про надання правничої допомоги від 05.08.2025 року, яка укладена Адвокатським Бюро «Єргієва» в особі керуючого Єргієва Дмитра Івановича та ОСОБА_1 (клієнтом), з іншої сторони (а.с.159), якою Бюро взяло на себе зобов'язання щодо надання Клієнту правової допомоги з представництва інтересів в Болградському районному суді Одеської області, в межах цивільної справи №521/15/25 про стягнення з Клієнта грошових коштів:
- в п.3 визначили, що розмір гонорару (погодинний) за дання правничої допомоги, визначеної у п.1 цієї додаткової угоди визначається актом виконаних робіт, виходячи із вартості послуг у розмірі 1000.00 (одна тисяча) гривень за 1 годину роботи;
- в п.4 - клієнт зобов'язується здійснити повну оплату гонорару не пізніше ніж 180 днів після підписання акту виконаних робіт на рахунок адвокатського бюро;
- в п.5 - сторони мають право за спільною згодою змінити розмір гонорару шляхом підписання додатковї угоди.
В угоді зазначені реквізити для оплати гонорару та додаткових витрат.
- ордер №1555527 від 05.08.2025 року про надання правничої допомоги адвокатом Єргієвим Д.І. - Савченку С.І. виданим Адвокатським Бюро «Єргієва» (а.с.163);
- акт виконаних робіт від 21.11.2025 року, який є додатком до Договору про надання правничої допомоги від 05.08.2025 року, де вартість робіт склала 18000.00 гривень (а.с.160).
Підписання цього акту є свідченням виконання робіт передбачених договором та прийняття їх Клієнтом для оплати на умовах передбачених додатком до основного договору від 05.08.2025 року (а.с.158).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом у визначеному розмірі з позивача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.
З опису послуг вбачається, що відповідачу адвокатом Єргієвим Д.І. надавалися послуги на правничу допомогу, які полягали у здійсненні ним: консультації клієнта, вчинення підготовчих дій, спрямованих на подання позовної заяви в суд, судовий розгляд, підготовка та подача різних заяв та клопотань.
Разом з цим, суд не погоджується з понесеними витратами, які були пов'язані з наданням Клієнту, тобто Савченку С.І. правової допомоги з представництва інтересів з усіх питань, пов'язаних із накладенням арешту на грошові кошти, розташовані на рахунку клієнта, а тому не можуть бути задоволені в цій часті.
Також судом встановлено, що за з часу укладення договору на правничу допомогу між адвокатом та відповідачем ОСОБА_1 з 05.08.2025 року до тепер (майже чотири місяці), останнім здійснено оплату послуг адвоката лише на суму 1000.00 гривень (а.с.164).
Суд також зважає на те, що ціна позову в даному спорі становила 17965.80 гривень (а.с.1), тоді як витрати на правову допомогу відповідача становлять 18 000.00 гривень (а.с.160).
Суд зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних, процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значної витрати часу на їх виготовлення і визначення правової позиції в спірних правовідносинах.
Також суд вважає, що складання документів не потребувало додаткових зусиль та знань, великої тривалості часу адвоката, як і відсутня необхідність у додатковому аналізі обставин справи та вивченні нормативно-правової бази.
Такі процесуальні дії як:
- написання та подання до суду заяви про перегляд заочного рішення (в тому числі ознайомлення з судовим рішенням із ЄДРСР та відкрити даними із АСВП) - 4 години;
- написання та подання заяви про внесення відомостей до підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» про учасника справи -05.години;
- повторне написання та подання заяви про внесення відомостей до підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» про учасника справи -0.5 години;
- ознайомлення з матеріалами справи -1 година;
- написання та подання до суду відзиву на позовну заяву -1 година;
- написання та подання до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ - 1 година;
- написання та подання до суду відзиву на позовну заяву - 2 години,
- не займають такого тривалого часу як зазначає представник відповідача, не потребують додаткового вивчення нормативної бази, та не несуть змістовного навантаження.
Суд дійшов висновку, що виконані адвокатом послуги, з урахуванням їх незначної складності, тривалості судових засідань, в яких представник приймав участь в режимі відеоконференції, не цілком відповідають критерію реальності витраченого представником часу, та відповідно з цим понесених витрат, а зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу загальною вартістю 18 000.00 гривень, не достатньо обґрунтований, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
З огляду на якість поданих представником відповідача процесуальних документів, доказове наповнення матеріалів справи та їх об'єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, в розумінні положень ч.4 ст.137 ЦПК України, якою визначено що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи,
суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7000.00 гривень, які слід стягнути з позивача на користь відповідача, що на переконання суду буде відповідати критеріям розумності, виваженості та справедливості.
Положеннями ч.ч.3, 5 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст.133, 134, 137, 141, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єргієва Дмитра Ігоровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» місцезнаходження юридичної особи: вул. Січових Стрільців, буд.40, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи: 20782312
на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень (сім тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кодінцева