Справа № 750/13971/25
Провадження № 1-кп/750/878/25
03 грудня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100150001840 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тупичів Городнянського району Чернігівської області, громадянина України, раніше судимого: 03.04.2014 Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; 11.09.2015 Менським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 19.01.2016 Корюківським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі; 23.05.2018 Менським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, 17.06.2024 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, -
Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим на території України почав діяти воєнний стан та який неодноразово продовжувався і який діє на даний час.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 36 від 08 квітня 2025 солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та на посаду спеціаліста - оператора відділення протидії технічним засобам розвідки військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 , відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
В свою чергу, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, 04.05.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 год. 00 хв., в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, самовільно залишив місце служби, визначене в населеному пункті Мале Старосілля Черкаського району Черкаської області.
02.09.2025 солдата ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України співробітниками Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. Левка Лук'яненка, 35, тим самим припинено його злочинну діяльність.
Таким чином, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 , внаслідок самовільного залишення місця служби, визначеного населеному пункті Мале Старосілля Черкаського району Черкаської області, обов'язки військової служби у період часу з 04.05.2025 до 02.09.2025 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Крім того, 02.09.2025, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в буд. АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2002-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено і який діє на даний час, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, зі столу у спальній кімнаті, таємно викрав ноутбук марки «Samsung» моделі «NP-R 528 - DS04UA», чорного кольору, вартістю 1 538 грн. 00 коп. та з іншої кімнати, вказаного будинку, зі столу, таємно викрав ноутбук марки «Asus» моделі «К52J», чорного кольору, вартістю 2 625 грн. 00 коп., а всього викрав майна на загальну суму 4 163 грн. 00 коп., що належать ОСОБА_6 , чим спричинив останній майнову шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав в повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.
Враховуючи зізнавальні свідчення обвинуваченого та з врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_5 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану та за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно ч. 1 ст. 66 КК України судом визнано щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Обираючи вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного - його вік, сімейний стан, стан здоров'я, соціальну характеристику, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття, за відсутністю обставин, що його обтяжують, попередні притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України та ст. 75 КК України за вищенаведених обставин суд не вбачає.
Оскільки обвинуваченим скоєно сукупність злочинів, слід застосувати норми ст. 70 КК України, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначивши остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Також, оскільки ОСОБА_5 вчинив нові кримінальні правопорушення в період відбуття іспитового строку за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.06.2024, відповідно до ст. 78 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за правилами ст. 71 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 3 392 грн 64 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим та призначити покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
за ч. 5 ст. 407 КК України - у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання - 5 (п'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.06.2024 та остаточно, за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання час його перебування під вартою та рахувати початок строку відбування ним покарання з 02.09.2025.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування для проведення судових експертиз в сумі 3 392 грн 64 коп.
Скасувати арешт накладений згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.09.2025 на майно, вилучене під час проведення огляду місця події та обшуку.
Речові докази та документи після набрання вироком законної сили:
планшет марки «Samsung», мобільний телефон марки «Xiaomi», рюкзак військовий з особистими речами - повернути ОСОБА_5 ;
таблицю до ОМП зі слідами рук - залишити в матеріалах кримінального провадження;
футболку - знищити;
ноутбук марки «Samsung» моделі «NP-R 528 - DS04UA», чорного кольору та ноутбук марки «Asus» моделі «К52J», чорного кольору - повернути ОСОБА_6 .
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання ним копії вироку.
Суддя ОСОБА_1