Справа № 487/2772/25
Провадження № 2/487/1863/25
03.12.2025 Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого судді - Лагоди А.А.,
при секретарі - Мамчур К.Е.,
за участі позивача - ОСОБА_1
представника позивача адвоката - Сікорської І.С.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката - Ниркова Є.В.,
розглянувши клопотання представника відповідача про призначення судової авто-товарознавчої експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення майнової та моральної шкоди,
23.04.2025 представник позивача звернулась до суду із позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальні збитки заподіяні пошкодженням транспортного засобу у розмірі 316750,00грн., моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 24.04.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
09.06.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ниркова Є.В. про призначення судової авто технічної експертизи.
Ухвалою суду від 10.06.2025 призначити у цивільній справі авто технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
27.06.2025 до суду надійшло клопотання експерта про уточнення експертних спеціальностей.
Ухвалою суду від 15.07.2025 клопотання експерта ОСОБА_3 та адвоката Ниркова Є.В. - задоволено. Призначено у цивільній справі транспортно-товарознавчу експертизу за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру, завданого власнику транспортного засобу», проведення якої доручено Миколаївському науково дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертів поставлено питання: «Яка сума матеріального збитку завдано внаслідок пошкодження транспортного засобу «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 у зв'язку із ДТП, що сталося 13.01.2025 за участю транспортного засобу «Ford Fusion» державний номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу «Toyota Corolla» державний номерний знак НОМЕР_3 ?».
04.11.2025 до суду надійшов лист від Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом із висновком експерта № СЕ-19/115-25/11672-АВ від 14.10.2025 про розмір матеріального збитку, завданого власнику т/з «Toyota Corolla» і який може складати 304234,00грн.
Ухвалою суду від 04.11.2025 провадження у справі поновлено.
27.11.2025 до суду від представника відповідача адвоката Ниркова Є.В. надійшло клопотання. Клопотанням представник відповідача просить суд призначити по справі № 487/2772/25 судову авто товарознавчу експертизу щодо визначення ринкової вартості придатних залишків (цілих вузлів,
агрегатів та деталей) транспортного засобу «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_3 , 2012 року випуску, після ДТП, або ринкову вартість придатних (уцілілих) залишків транспортного засобу ( які мають цінність) , проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначає, що у матеріалах справи наявний висновок експерта № СЕ-19/115-25/11672-АВ від 14.10.2025 року, відповідно до проведеного розрахунку в програмному забезпечення «AUDATEX», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_3 складає - 526 406 грн. 80 коп., що перевищує вартість аналогічного (ідентичного) транспортного засобу. Відповідно до Методики/3/ вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження. Відповідно до проведеного дослідження із застосуванням розрахункового та порівняльного (аналогічного) методів встановлено , що ринкова вартість транспортного засобу «Toyota Corolla» 2012 року випуску, складає 304 234 грн. 00
коп. - вартість до настання ДТП, (автомобіль у стані «тотал»). На даний час не встановлена вартість залишків транспортного засобу та уцілілих вузлів, агрегатів та деталей. У цивільному праві діє принцип: Збиток при «Тоталі» = вартість авто до ДТП за мінусом вартості залишків, якщо
залишки є цінними, а вони завжди мають цінність, то не можливо отримати всю вартість транспортного засобу, яка була до моменту ДТП та при цьому залишити транспортний засіб з уцілілими вузлами, агрегатами. Тобто, потерпіла сторона не може отримати повну вартість транспортного засобу, інакше він отримає подвійне відшкодування, що заборонене ст. 22 ЦК України. Аналогічної практики розгляду клопотань про призначення судами авто - товарознавчої експертизи щодо визначення вартості транспортного засобу після ДТП (Справа № 369/3571/24 Києво-Святошинський районний суд Київської області). Водночас, для повного та об'єктивного визначення суми реальних збитків необхідно встановити вартість транспортного засобу «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_3 після ДТП, або ринкову вартість придатних (уцілілих) залишків транспортного засобу (які мають цінність), оскільки зазначене має істотне значення для правильного вирішення спору та визначення остаточного розміру шкоди. На розгляд експерта поставити наступні питання: Яка ринкова вартість транспортного засобу «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_3 після ДТП? Яка ринкова вартість придатних (уцілілих) залишків транспортного засобу ( які мають цінність) «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_3 після ДТП?
02.12.2025 до суду від представника позивача адвоката Сікорської надійшли заперечення на клопотання представника відповідача. В запереченні зазначається, що предметом позову є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. На підтвердження розміру матеріальної шкоди позивачем надано висновок експерта, крім того, за результатом експертизи, призначеної за клопотанням відповідача, також визначено розмір матеріального збитку. Верховний Суд у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.01.2019 у справі №753/21303/16-ц зазначив, що розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик (моторне транспортне страхове бюро), або інша особа, яка відповідає за завдану шкоду. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі №753/21303/16-ц, 14.06.2023 у справі №125/1216/20. З урахуванням того що позивачем заявлено позов про відшкодування матеріальної шкоди, і позивач не визнає автомобіль фізично знищеним призначення експертизи не є доцільним. Крім того, навіть за умови визнання автомобілю позивача фізично знищеним право на залишки транспортного засобу отримує відповідач як особа, яка відповідає за завдану шкоду. І саме відповідач в такому випадку буде реалізовувати за власним бажанням залишки автомобілю та отримує грошові кошти за них, а не позивач. Посилання відповідача на рішення Києво-Святошинський районний суд Київської області є безпідставним оскільки вказане рішення є суб'єктивною думкою суду, сформованою за результатом наявних в справі доказів і не є обов'язковим для іншого суду. Позивач має намір відновлювати автомобіль. Крім того, навіть за умови визнання автомобілю знищеним, позивач, як особа якій завдано шкоду не зобов'язана продавати залишки автомобілю, розміщувати про це оголошення, шукати покупців, наявність залишків також не свідчить про те що їх може бути реалізовано, що знайдеться покупець який придбає залишки, придбає їх за ціною зо визначена згідно оцінки. Також зазначаємо що Відповідач зловживає своїми правами та затягує розгляд справи.
Представник відповідача адвокат Нирков Є.В. підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
Представник позивача адвокат Сікорська І.С. заперечила проти клопотання, наголосила про наявність висновку експерта саме за позицією відповідача, яке відповідає саме предмету заявленого позову та не потребує додаткової експертизи.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Процесуальними джерелами доказів є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами не надані відповідні висновки експерта із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судовою експертизою є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно із положеннями пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
З аналізу викладеного вбачається, що призначення судової експертизи можливе лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, установчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить до компетенції експерта.
За змістом п.п. 2.1, 4.15 Інструкції експерт зобов'язаний особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний висновок, застосувавши при цьому різноманітні методи (методики) дослідження, про що зазначити у висновку експерта.
Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча та транспортно-товарознавча експертиза), об'єктами якої є колісні транспортні засоби і їх комплектуючі.
До числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього.
Як слідує з висновку експерта № СЕ-19/115-25/11672-АВ від 14.10.2025, відповідно до наданих документів, відновлення наданого на дослідження т/з «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_3 є недоцільним, вартість відновлювального ремонту складає 526406,80 грн., що перевищує вартість аналогічного т/з, а тому вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження. Внаслідок проведеного дослідження із застосуванням розрахункового та порівняльного методів встановлено, вартість матеріального збитку, завданого власнику т/з «Toyota Corolla», 2012р.в., номерний знак НОМЕР_3 складає 304234,00 грн. Також у звіті експерта зазначено, що середня ринкова вартість не ураховує комплектність, фактичний технічний стан КТЗ. Визначення середньої ринкової ціни базується на довідникових цінових даних продажу на подібне майно тобто на базі середньої ціни продажу ідентичного КТЗ.
За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина 2 статті 1192 Цивільного кодексу України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
В цій справі позивач просить суд стягнути різницю між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням. Позивач фактичний розмір шкоди визначає як вартість відновлювального ремонту на суму 471750,00грн. та евакуація т/з на суму 1800грн. і суму страхового відшкодування зазначає 156800.00грн.
Відповідно до роз'яснень п. 14 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Однак, у даній справі сторона відповідача не зверталась до суду з заявою про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду (зустрічний позов).
Крім того, представник відповідача не надав жодних беззаперечних доказів того, що звіт №СЕ-19/115-25/11672-АВ від 14.10.2025 не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національному стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою КМУ №1440 від 10 вересня 2003 року, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 21.10.2019 №3207/5/1033.
З огляду на викладене суд відхиляє клопотання представника відповідача про призначення судової авто-товарознавчої експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-89, 102, 103, 106, 258-261 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача про призначення судової авто-товарознавчої експертизи - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.А. Лагода