465/10853/25
1-кс/465/1839/25
/про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/
02.12.2025 м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000878 від 30.11.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.4 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львів, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив :
Слідчий СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Франківського районного суду міста Львова з клопотанням, погодженим із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 ,про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025141370000878 від 30.11.2025 відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник отримали копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується їх особистими підписами у клопотанні.
В обґрунтування клопотання слідчий СВ покликається на те, що ОСОБА_5 30.11.2025 року близько 08:56 год., усвідомлюючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102 IX (із подальшими змінами) в Україні введено воєнний стан, перебуваючи у приміщенні ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» у м. Львові, по вул. Володимира Великого № 58, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, розуміючи, що його дії не помічені сторонніми особами, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з полиць, що біля кас № 5 та № 7 стартові пакети «Київстар» у загальній кількості 16 штук, вартістю - 3840 грн. без ПДВ. Вийшовши із викраденим товаром за межі кас приміщення гіпермаркету ОСОБА_5 виконав усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки він був зупинений працівником охорони за межами кас вищевказаного гіпермаркету.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
30.11.2025 року слідчим відділення ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області по зареєстровано кримінальне провадження № 12025141370000878 від 30.11.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.4 ст.185 КК України.
Таким чином, у діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст.185 КК України.
30 листопада 2025 року о 11.52 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
1 грудня 2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст.185 КК України, роз'яснено його права та обов'язки.
Наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Клопотання містить достатнє обґрунтування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, за яких виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження.
Слідчий СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.
У судовому засіданні прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 підтримав дане клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні стосовно клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили застосувати запобіжних захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як дораніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141370000878 від 30.11.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.4 ст.185 КК України. Останнє розпочате за усним зверненням про те, що 30.11.2025 близько 09:40 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні магазину «Ашан», що у м. Львові, по вул. Володимира Великого, 58, в умовах військового стану вчинив крадіжку товару вказаного магазину.
При розгляді клопотання встановлено, що 01.12.2025 ОСОБА_5 у відповідності до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.4 ст.185 КК Українита роз'яснено процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
На підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.4 ст.185 КК України, слідчий надав такі докази:протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.11.2025; протоколи огляду місця події від 30.11.2025, огляду предметів від 01.12.2025; протоколи допиту представника потерпілого, свідків від 01.12.2025 та інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Подані слідчим докази вказують на існування обставин, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.4 ст.185 КК України та, які можуть об'єктивно викликати підозру про причетність підозрюваного до його вчинення.
Тому, з урахуванням доводів слідчого та прокурора, стадії досудового розслідування, слідча суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, вважає, що в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.4 ст.185 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які вказав слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу, слідча суддя дійшла до таких висновків.
Ризиками, які дають підстави слідчій судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, так як відносно нього знаходиться на розгляді у Залізничному районному суді м. Львова кримінальне провадження за ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 КК України і жодного разу до суду він не з'являвся, а тому судом двічі застосовано до нього привід.
Крім того, 05.09.2025 направлено до суду ще один обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України і в цьому кримінальному провадженні до нього було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Також ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у відповідності до ст.178 КПК України, слід вважати, що він зможе впливати на представника потерпілого та свідків чи продовжити злочинну діяльність та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Окрім того, у відповідності до ст.178 КПК України, слідча суддя враховує, що ОСОБА_7 не має постійного місця проживання і на момент обрання запобіжного заходу повідомив, що проживає у своєї знайомої, прізвища якої не не знає та не знає точної адреси, у квартирі, в якій він зареєстрований, проживають інші громадяни, яким він продав свою квартиру.
Також, відсутнє у нього постійне офіційне місце роботи, немає міцних соціальних зв'язків, захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не хворіє (стороною захисту доказів на підтвердження протилежного не надано), неповнолітніх дітей та батьків похилого віку на утриманні не має. Вказані обставини дають підстави про наявність спроб підозрюваному ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на представника потерпілого, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідча суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Також, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , слідча суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Таким чином, слідча суддя дійшла висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України.
Відтак, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шестидесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язана визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.
Таким чином, вказана сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активів та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, тобто, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ураховуючи наведене, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, слідча суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній підозрюється, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому слідча суддя приходить до висновку, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; крім того, беручи до уваги, що досудове слідство триває, не всі докази зібрані, тому виправданим є необхідність визначити підозрюваному заставу у встановленому п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі - 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадять одну тисячу сто двадцять) гривень, оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження, не є завідомо непомірним для нього та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у випадку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов'язки: прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками та представником потерпілого у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 309, 371-372, 376, 395 КПК України,
постановив :
Клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000878 від 30.11.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.4 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити частково.
Підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львів, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесят днів, тобто по 28 січня 2026 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області у будь-який момент протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування із свідками та представником потерпілого у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити по 28 січня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області, має бути наданий уповноваженій особі Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам справи.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 04.12.2025 о 08:40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1