Справа № 464/524/18
пр.№ 1-кс/464/1354/25
01 грудня 2025 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ФОП ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 22 жовтня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання, -
заявник 07 листопада 2025 року через Укрпошту звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 22 жовтня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання від 01.04.24. про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12018140070000211, внесеному 23.01.2018. до ЄРДР., у якій просить таку скасувати та зобов'язати орган досудового розслідування визнати його потерпілим у провадженні. У її обґрунтування покликається на неправомірність та безпідставність такої постанови, про існування якої дізнався за наслідками її надіслання супровідним листом від 23.10.2025.
У судовому засіданні заявник скаргу підтримав з підстав та мотивів, викладених у ній.
Суб'єкт, рішення якого оскаржується, до суду не з'явився, натомість його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши заявника, дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Дійсно СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018140070000211, внесеного до ЄРДР 23 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України.
У цьому провадженні ФОП ОСОБА_3 має статус заявника.
Заявником 01 квітня 2024 року органу досудового розслідування подано клопотання про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчим СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 22 жовтня 2025 року винесено постанову про відмову у задоволенні такого клопотання.
Зазначена постанова отримана заявником лише 07 листопада 2025 року, відтак строк оскарження такої не є пропущеним, а скарга подана у порядку, передбаченому п.5 ч.1 ст.303 КПК України, повноважною особою.
Слідчий, 22 жовтня 2025 року відмовляючи в заяві ФОП ОСОБА_3 , покликався на ненадання ФОП ОСОБА_5 жодних підтверджуючих документів щодо завдання йому матеріальної чи іншої шкоди в якості доказів.
Зазначене не спростовано і заявником, який у судовому засіданні ствердив, що не подавав органу досудового розслідування цивільний позов чи будь-які документальні докази на підтвердження виду і розміру заподіяної шкоди, як про це зазначив у скарзі в розмірі 3 770 000 грн.
ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області витребовувані матеріали кримінального провадження на виконання ухвали слідчого судді та за неодноразовим зазначенням у судовій повістці для розгляду скарги не надано.
У своїй заяві від 01 квітня 2024 року при зверненні до ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про залучення потерпілого заявник зазначає, зокрема, що в подальшому ним власноруч (господарським способом) на орендованих земельних ділянках за адресою АДРЕСА_1 було здійснена реконструкція та технічне переоснащення придбаних у 2006 році об'єктів нерухомого майна для здійснення діяльності з виробництва керамічних, гіпсових, бетонних виробів. У листопаді 2015 року була зареєстрована декларація ЛВ №143153161411 про готовність об'єкта «Реконструкція з розширенням нежитлових приміщень літ. «М-1, М'-1, М"-1, Мз»; «П-1, П'-1, П-1, П-1, Мз», «Х-1»; «Ш-1, Ш-1, Ш"-І» - до експлуатації. Проте, у зв'язку із підробленням технічних паспортів та видачі Переліку нерухомого майна, на підстав яких в подальшому було зареєстровано право власності за Товариством з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів», на фактично неіснуюче майно. До зазначеної заяви від 01.04.2024 заявник не надає документи, підтверджуючі його право власності на вказані об'єкти нерухомого майна, що підтверджується відсутністю зазначення додатків.
Під час розгляду скарги у судовому засіданні 01.12.2025 заявник надав суду довідку за підписом ст.слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, яка видана на його ж ім'я, в якій зазначено, що 22 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся в Сихівській відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЖЕО № 1398 від 22.01.2018) з письмовою заявою про те, що невідома особа 29.05.2017 підробила реєстраційні документи на приміщення, яке нібито знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, де ФОП ОСОБА_3 здійснює свою підприємницьку діяльність, хоча вказане приміщення насправді відсутнє; дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140070000211 від 23.01.2018 та на даний час проводиться досудове розслідування.
Зазначене вище підтверджує висновки слідчого про відсутність чітко зазначених і обгрунтованих підстав для набуття заявником статусу потерпілого.
З урахуванням викладеного постанова слідчого є підставна і обгрунтована, відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України.
Вимога заявника про зобов'язаання орган досудового розслідування у кримінальному провадженні визнати його потерпілим, про що винести відповідну постанову, то така перебуває поза компетенцією слідчого судді та віднесена до повноважень органу, який проводить досудове розлідування, та процесуального прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням відповідно до ст.36 КПК України.
З урахуванням викладеного вище у задоволенні скарги слід відмовити.
Що ж до статусу заявника у вказаному кримінальному провадженні, то слідчий суддя виснує наступне.
Згідно з ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Частиною 2 тієї ж норми закону визначено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 ст.55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У даному випадку слід врахувати те, що слідчими суддями Сихівського районного суду м.Львова неодноразово скасовувались постанови органу досудового розслідування про відмову ФОП ОСОБА_3 у визнанні потерпілою особою з тих чи інших підстав, що підтверджується відповідними ухвалами.
Частина 2 ст.364 КК України передбачає відповідальність за: « Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки». Під тяжкими у вказаній статті вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.Тобто зазначений злочин має матеріальний склад.
Потерпілим узлочині за ст.364 КК України може бути будь-яка особа, чиїм майновим інтересам або правам була завдана істотна шкода внаслідок протиправних дій службової особи. Це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
З урахуванням наведеного слідчий суддя звертає увагу органу досудового розслідування на зазначене вище.
Керуючись ст.ст.303, 304-307 КПК України, -
Відмовити в задоволенні скарги.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 04.12.2025.
Слідча суддя ОСОБА_6