Справа № 450/1467/25 Провадження № 2/450/1419/25
23 травня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Мельничук І. І.,
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Буженко Юрій Сергійович до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний виконавець Білецький Ігор Миронович, ОСОБА_3 про визнання недійсною оцінки майна у зв'язку з порушенням вимог законодавства про оцінку та зобов'язання провести нову повноцінну оцінку,-
у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Буженко Юрій Сергійович до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний виконавець Білецький Ігор Миронович, ОСОБА_3 про визнання недійсною оцінки майна у зв'язку з порушенням вимог законодавства про оцінку та зобов'язання провести нову повноцінну оцінку.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.04.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено об 09 год. 00 хв. 23 травня 2025 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області за адресою: Львівська область, м. Пустомити, вул. М. Грушевського, 35, під головуванням судді Мельничук І. І.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.04.2025 року ухвалено у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Буженко Юрія Сергійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Буженко Юрій Сергійович до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний виконавець Білецький Ігор Миронович, ОСОБА_3 про визнання недійсною оцінки майна у зв'язку з порушенням вимог законодавства про оцінку та зобов'язання провести нову повноцінну оцінку - відмовити.
15.05.2025 року на адресу суду представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Гринів Т. В. подано відзив на позовну заяву, який він мотивує тим, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Представник відповідача зазначає, що звіт про оцінку спірного нерухомого майна було складено не ОСОБА_2 , а суб'єктом оціночної діяльності - ПП «Західний експертно-консалтинговий центр», у зв'язку з чим позивач визначив неналежного відповідача. На думку відповідача, відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження, однак за результатами розгляду справи має бути відмовлено у позові до такої особи. Крім того, відповідач зазначає, що оцінка майна у виконавчому провадженні є процесуальною дією виконавця, яка здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності. Тому оскарження результатів оцінки може відбуватися лише в порядку оскарження рішень та дій державного або приватного виконавця, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц. З огляду на наведене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
19.05.2025 року представником третьої особи приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича - адвокатом Кусим А. В. подано відзив на позовну заяву, який він обгрунтовує тим, що копія ордера адвоката позивача Буженка Ю.С., яка раніше подавалася до суду (у справі, залишеній без розгляду ухвалою від 29.04.2025), не містила відомостей про повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 саме у Пустомитівському районному суді Львівської області. У зв'язку з цим, якщо до позовної заяви не долучено належних документів, що підтверджують повноваження адвоката Буженка Ю.С. на представництво інтересів позивача у цьому суді, виконавець просить суд повернути позовну заяву. Оцінку провів суб'єкт оціночної діяльності, а не фізична особа: Відповідачем у позові визначено ОСОБА_2 , хоча Звіт про оцінку майна був складений суб'єктом оціночної діяльності - ПП «Західний експертно-консалтинговий центр», а не особисто ОСОБА_2 , а тому пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову саме до цієї особи, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду. Визначення вартості майна боржника, незалежно від того, хто її здійснював (сам виконавець чи залучений суб'єкт оціночної діяльності), є процесуальною дією виконавця в рамках примусового виконання рішень. Оскаржити оцінку майна можна виключно у порядку оскарження рішень та дій виконавців (постанови, дії чи бездіяльності) у виконавчому провадженні, а не шляхом визнання недійсною самої оцінки (звіту). Наголошується, що звіт про оцінку, проведений на замовлення боржника (позивача), не може бути підставою для оскарження дій приватного виконавця з визначення вартості майна (відповідно до правового висновку Верховного Суду). У разі відсутності належних повноважень адвоката Буженка Ю.С. просить повернути позовну заяву, у разі наявності повноважень - відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач та його представник у підготовче судове засідання не з'явилися, однак останній подав на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Третя особа ОСОБА_3 та його представник - адвокат Підбірний М. Я. в підготовче судове засідання не з'явились, однак останній направив на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, також просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, а судові витрати покласти на позивача.
Третя особа приватний виконавець Білецький І. М. та його представник у судове не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши думку учасників судового процесу, викладену в поданих ними заявах, дослідивши матеріали справи суд, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 174 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частин першої, другої статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно із частиною першою статті 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що вони можуть мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем у справі зазначений ОСОБА_1 представником позивача вказано - адвоката Буженко Юрія Сергійовича.
Згідно із чч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб'єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.
Разом з тим, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Враховуючи наведене, обов'язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
Крім того, суд зобов'язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.
Таким чином, позовна заява може бути складена, підписана та подана до суду як самим позивачем, так і його представником, якщо йому надані такі повноваження.
Оцінивши доводи учасників судового процесу, до початку розгляду справи по суті, судом з'ясовано, що матеріали справи містять ордер на надання правничої допомоги серії АО № 1164597 від 12.03.2025 року, Грабару Володимиру Васильовичу на підставі договору про надання правничої допомоги /доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допмоги № 12/13/25 від 12.03.2025 року у Державному підприємстві «СЕТАМ» адвокатом Буженко Юрієм Сергійовичем.
Судом встановлено, після відкриття провадження у справі, що позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана адвокатом Буженко Ю. С., на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АО № 1164597 від 12.03.2025 року, оскільки інших документів які б підтверджували повноваження такого суду не надано.
Слід зазначити, що вказаний ордер не містить відомостей про повноваження адвоката Буженка Ю. С. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Пустомитівському районному суді Львівської області або в інших судах, а тому суд приходить до висновку, що такий не уповноважений на підписання вказаної позовної заяви.
Згідно ч.4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
У разі, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, така заява повертається позивачеві (пункт 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України).
Передбачений пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України процесуальний наслідок суд застосовує до відкриття провадження у справі. Якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 257 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/1478/17 (провадження № 14-52цс19).
З врахування наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст.197,257,260-261 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Буженко Юрій Сергійович до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний виконавець Білецький Ігор Миронович, ОСОБА_3 про визнання недійсною оцінки майна у зв'язку з порушенням вимог законодавства про оцінку та зобов'язання провести нову повноцінну оцінку - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, чий позов було залишено без розгляду, може звернутися до суду з таким самим позовом повторно після усунення причин, що стали підставою для залишення позову без розгляду.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2025 року.
СуддяІ. І. Мельничук