Справа № 450/3313/25 Провадження № 2-о/450/214/25
04 грудня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарях Расяк С.М., Микитів Н.С.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи Львівська міська рада, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ковтун Людмила Богданівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Представник заявника ОСОБА_1 через систему «Електронний Суд» звернулась із заявою, у якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою АДРЕСА_1 .
Мотивувала вимоги тим, що заявник ОСОБА_2 є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшов гараж № НОМЕР_1 , розташований в автогаражному кооперативі «Сокіл» за адресою АДРЕСА_2 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 30.08.1995 року державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори Гарасиняк І.І., згідно якого згаданий вище гараж заповів своєму синові ОСОБА_2 . Вказала, що заявник звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ковтун Л.Б. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак відповіддю № 161/01-16 від 28.11.2024 року йому відмовлено у видачі такого з огляду на пропуск 6-ти місячного строку і відсутністю підтвердження фактичного прийняття ним спадщини. Повідомила, що ОСОБА_3 помер у віці 93 років, що свідчить про здійснення за ним постійного догляду його сином ОСОБА_2 . Крім цього, обставини спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем підтверджують довідка голови правління ОСББ «Східна 44» Рубан Н.Г. № 3 від 10.07.2025 року та акт про встановлення факту проживання і догляду громадянина від 23.07.2025 року. З огляду на викладене вище, просила заявлені вимоги задовольнити.
Ухвалою від 30.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
16.10.2025 року представником заявника ОСОБА_2 ОСОБА_1 подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке задоволено ухвалою від 17.10.2025 року.
В судовому засіданні 24.11.2025 року представник заявника ОСОБА_2 ОСОБА_1 надала пояснення аналогічні викладеним письмово, заявлені вимоги підтримала і просила такі задовольнити.
Заінтересовані особи Львівська міська рада та приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ковтун Л.Б., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, в засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, однак останньою 19.08.2025 року подано заяву, згідно мотивів якої просила проводити розгляд справи та прийняти у ній рішення за її відсутності.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 24.11.2025 року, є дата складення повного судового рішення - 04.12.2025 року.
Заслухавши пояснення та думку представника заявника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та в межах судового розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
В силу вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 20.06.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Згідно заповіту, посвідченого 30.08.1995 року державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори Гарасиняк І.І., ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів своєму синові ОСОБА_2 гараж № НОМЕР_1 , розташований в автогаражному кооперативі «Сокіл» за адресою АДРЕСА_2 .
У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.08.1958 року, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно реєстраційного посвідчення Львівського міжміського БТІ № 485 від 08.04.1994 року вбачається, що гараж № НОМЕР_1 , розташований в автогаражному кооперативі «Сокіл» за адресою АДРЕСА_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі довідки № 212, виданої 22.03.1994 року АГК «Сокіл» м. Львова.
Із відповіді приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ковтун Л.Б. № 161/01-16 від 28.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на пропуск 6-ти місячного строку для звернення із заявою та відсутністю підтвердження фактичного прийняття ним спадщини.
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 02.02.2006 року Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, вбачається, що ОСОБА_2 з 01.04.1996 року по 21.11.2019 року був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .
З довідки № 317 від 10.02.2022 року про реєстрацію місця проживання особи вбачається, що ОСОБА_2 з 10.02.2022 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .
Як вбачається з довідки голови правління ОСББ «Східна 44» Рубан Н.Г. № 3 від 10.07.2025 року, ОСОБА_2 фактично проживав з 16.12.2019 року по 02.08.2022 року за адресою АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_3 .
Згідно акту про встановлення факту проживання і догляду громадянина від 23.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 фактично проживав і доглядав за своїм батьком ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , у період з 16.12.2019 року по 02.08.2022 року.
Водночас, суд критично ставиться до інформації, яка міститься в довідці голови правління ОСББ «Східна 44» Рубан Н.Г. № 3 від 10.07.2025 року та акті про встановлення факту проживання і догляду громадянина від 23.07.2025 року, а також не може покладати вказані документи в основу рішення про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на момент відкриття спадщини з огляду на те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, згадані вище документи містять інформацію, згідно якої ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_3 продовжував спільно з ним проживати та здійснювати за ним догляд, що явно не відповідає дійсності.
За вказаних обставин, ОСОБА_2 не міг спільно проживати та здійснювати догляд за батьком ОСОБА_3 , цивільна дієздатність, як і цивільна правоздатність, якого припинилась після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв'язку із викладеним, суд не бере до уваги в якості доказів довідку голови правління ОСББ «Східна 44» Рубан Н.Г. № 3 від 10.07.2025 року та акт про встановлення факту проживання і догляду громадянина від 23.07.2025 року.
Отож, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилався заявник у своїй заяві, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому у задоволенні вимог такої слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 259, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, ст.ст. 29, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.