Єдиний унікальний номер 448/1524/25
Провадження № 1-кп/448/194/25
Іменем України
03.12.2025 місто Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська матеріали об'єднаного кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141230000147 від 03.06.2025 та внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141230000225 від 28.08.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дроздовичі, Самбірського району, Львівської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України, частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участі сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
1. ОСОБА_3 , визнаний винним, відповідно до постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.07.2024 в справі №455/1328/24, яка набрала законної сили 12.08.2024, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Проте, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортним засобом за наступних обставин.
02.06.2025 близько 10 години 50 хвилини ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою невиконання постанови Старосамбірського районного суду Львівської області суду від 10.07.2024 в справі №455/1328/24, яка набрала законної сили 12.08.2024, щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21150120», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , рухаючись ним на автодорозі, що в АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп?яніння, де його було зупинено поліцейськими СРПП ВнП № l Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, та винесено постанову і складено протокол щодо вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ЕНА № 348970 від 02.06.2025), ч. 4 ст. 126 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення ЕНА №4873407 від 02.06.2025), ч. 5 ст. 121 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення EHA № 4873173 від 02.06.2025).
Крім того, ОСОБА_3 02.06.2025 близько 12 години 05 хвилин діючи з мотивів явної неповаги до постановленого судового рішення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою невиконання постанови Старосамбірського районного суду Львівської області суду від 10.07.2024 в справі №455/1328/24, яка набрала законної сили 12.08.2024, щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21150120», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , рухаючись ним по автодорозі в АДРЕСА_3 , з явними ознаками алкогольного сп?яніння, де його було зупинено поліцейськими СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, та винесено постанову і складено протокол щодо вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ЕНА № 349041 від 02.06.2025), ч. 5 ст. 121 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення ЕНА № 4874120 від 02.06.2025).
Крім того, 27.08.2025 близько 20 години 50 хвилин, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою невиконання постанови Мостиського районного суду Львівської області суду від 02.07.2025 в справі №458/530/25, яка набрала законної сили 15.07.2025, щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, в порушення ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», згідно з якою «забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення...», керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21150120», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , рухаючись ним на автодорозі, що в с. Циків, вул. Центральна, 8, Яворівського району Львівської області, з явними ознаками алкогольного сп?яніння, де його було зупинено поліцейськими СРПП ВнП №1 Яворівського РВНУ НІ у Львівській області, та складено протокол і винесено постанову про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень. передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 436102 від 27.08.2025), ч. 5 ст. 121 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення ЕНА№ 5587473 від 27.08.2025).
Встановлено умисне невиконання ОСОБА_3 постанови Старосамбірського районного суду Львівської області суду від 10.07.2024, яка набрала законної сили 12.08.2024, у справі №455/1328/24 та постанови Мостиського районного суду Львівської області суду від 02.07.2025 в справі №458/530/25, яка набрала законної сили 5.07.2025.
ІІ. Позиція обвинуваченого
2. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та підтвердив обставини, що наведені у обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно зазначеного дня та часу, при наведених в обвинувальному акті обставинах. Вказав, що достовірно знав про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, відповідно до якої, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Зазначив, що 02.06.2025 двічі та 27.08.2025 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21150120», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , рухаючись ним по автодорозі в с. Циків, вул. Центральна, 1, Яворівського району, Львівської області, з явними ознаками алкогольного сп?яніння, де його зупинили поліцейські Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, винесли постанову і склали протоколи щодо вчинення адміністративних правопорушень.
У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що критично оцінює свої діяння, просив не застосовувати суворої міри покарання. Згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без дослідження доказів, якими підтверджуються встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також згідний із встановленими обмеженнями оскарження вироку за результатами розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні.
ІІІ. Оцінка Суду
3. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та, роз'яснивши їм положення КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме: про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
4. Суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, які характеризують обвинуваченого, як особу.
5. Показання обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
6. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
7. Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред'явленого обвинувачення.
8. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
9. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 382 КК як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили та за частиною першою статті 382 КК як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
10. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
ІV. Призначення покарання
11. При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
12. У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
13. Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
14. Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України відносяться до нетяжкого злочину.
15. Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України є: щире каяття, а також повне та беззастережне визнання вини обвинуваченим, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
16. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України - не встановлено.
17. Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
18. Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом також враховується те, що такий раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, висловив жаль з приводу вчиненого діяння, висловив критичне відношення до вчиненого та бажання виправитись, зазначив, що зробив для себе відповідні висновки, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надав допомогу органам досудового розслідування та суду у з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного розкриття, вчиненого ним кримінального правопорушення, враховуючи його стан здоров'я - на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом ІІІ групи, Суд враховує зміст досудової доповіді органу пробації. Суд також враховує, що обставини, які обтяжують покарання відсутні, у даному кримінальному провадженні відсутній потерпілий, вчиненим злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам.
19. З огляду на викладене, та враховуючи позицію прокурора, яка просила призначати покарання для обвинуваченого у вигляді штрафу, керуючись принципом законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку та погоджується з думкою державного обвинувача, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованих йому статей КК України у виді штрафу.
На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_3 слід визначити остаточне покарання шляхом повного складання призначених покарань.
20. Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст.69 КК України, суд не вбачає.
21. Суд приходить до переконання, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
22. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
23. Питання про долю речового доказу вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
24. Судові витрати по справі відсутні.
25. Цивільний позов по справі не заявлявся.
26. Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
3. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточно визначити покарання у виді штрафу врозмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
4. Зобов'язати ОСОБА_3 сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання чинності цим вироком та повідомити про сплату штрафу, шляхом надання відповідного документу.
5. Речові докази:
- компакт-диск №1 «FIESTA DVD-R 4,7 GB 16X», компакт-диск №2 «FIESTA DVD-R 4,7 GB 16X», компакт-диск №3 «FIESTA DVD-R 4,7 GB 16X» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
6. Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
7. Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
8. Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
9. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
10. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
11. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
12. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду виготовлений та підписаний в нарадчій кімнаті 03.12.2025
Суддя ОСОБА_6