Справа №463/4991/25
Провадження №2/463/1628/25
25 листопада 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Білоуса Ю.Б.,
з участю секретаря судових засідань: Козак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовним вимог
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 1001422185601 від 08.10.2019 та № 1001484016001 від 10.12.2019 у розмірі 41280,42 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 08.10.2019 кредитний договір №1001422185601, за яким Позичальнику надано кредит у сумі 20300 грн. та 10.12.2019 кредитний договір №1001484016001, за яким Позичальнику надано у сумі 8756 грн. на умовах визначених договором. Відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання та не повернула кредит. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.02.2025 склала:1) По кредитному договору від 08.10.2019 № 1001422185601 - 28401.09 (двадцять вісім тисяч чотириста одна гривня 09 копійок) грн., з яких: 15839.73 грн. - заборгованість за кредитом; 6.96 грн. - заборгованість процентами; 12554.4 грн. -заборгованість за комісією; 2) По кредитному договору від 10.12.2019 № 1001484016001- 12879.33 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 33 копійки) грн., з яких: 7484.34 грн. - заборгованість за кредитом; 3.27 грн. - заборгованість процентами; 5391.72 грн. - заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 04.02.2025 склала 41280,42 (Сорок одна тисячa двісті вісімдесят грн 42 коп.) гривень.
Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
А тому позивач виниклу кредитну заборгованість просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Рух справи
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Білоуса Ю.Б.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позиції учасників по справі
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, разом з тим, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, поштові відправлення повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що представник позивача не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності сторін, ухваливши заочне рішення.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу 25.11.2025 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Фактичні обставини справи
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що 08.10.2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1001422185601, шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, відповідно до яких відповідач просив надати йому споживчий кредит з можливістю збільшення кредитного ліміту на наступних умовах: сума кредиту 23000,0 гривень; строк кредиту 24 місяців; розмір процентної ставки 0,01% річних. Підписанням заяви відповідач беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням зави підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах (а.с.20).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, сума кредиту становить 23000,0 гривень, строк кредитування - 24 місяців, з можливістю продовження на той самий строк за відсутності заперечень сторін, процентна ставка (фіксована), відсотків річних 0,01%; загальні витрати за кредитом 19441,24 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування 39741,24 гривень, реальна річна процентна ставка 106,7473% (а.с.21).
Крім того, представник позивача у позовній заяві зазначає про те, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено ще один кредитний договір, а саме: 10.12.2019 кредитний договір №1001484016001, за яким Позичальнику надано кредит у сумі 8756 грн. на умовах визначених договором. Однак, при цьому копії вказаного договору до матеріалів справи, в тому числі в електронному вигляді в системі «Електронний суд» не долучив. Зазначаючи в додатках до позовної заяви про долучення такого договору, при перевірці електронних документів, прикріплених до статистично-облікової картки судової справи в системі «Елетронний суд» такого договору не виявлено. У зазначених додатках, зокрема «Додатки: 1. Довіреність на ОСОБА_2 .pdf. 2. Виписка з ЄДР.pdf. 3. Супрун Е_клЮ_001 4.pdf. 4. 10.Збір.pdf. 5. 13.Опис вкладення відправки позову ОСОБА_1 .pdf. 6. 14.Реєстр відправки позову ОСОБА_1 .pdf. 7. Позов до ОСОБА_1 з додатками.pdf.» копії кредитного договору №1001484016001 від 10.12.2019 не виявлено.
Згідно представленого розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.02.2025 склала:
1) По кредитному договору від 08.10.2019 № 1001422185601 - 28401.09 (двадцять вісім тисяч чотириста одна гривня 09 копійок) грн., з яких: 15839.73 грн. - заборгованість за кредитом; 6.96 грн. - заборгованість процентами; 12554.4 грн. -заборгованість за комісією;
2) По кредитному договору від 10.12.2019 № 1001484016001- 12879.33 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 33 копійки) грн., з яких: 7484.34 грн. - заборгованість за кредитом; 3.27 грн. - заборгованість процентами; 5391.72 грн. - заборгованість за комісією.
Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 04.02.2025 склала 41280,42 гривень.
З метою стягнення цих коштів в примусовому порядку позивач звернувся до суду з цим позовом.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитних договорів приєднання, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов'язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші.
Тобто положеннями статей 633, 634 ЦК України презюмується, що другий контрагент (споживач послуг банку) може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений.
Банком за допомогою належних доказів доведені обставини, які підтверджують укладення з відповідачем договору-приєднання з погодженням усіх суттєвих умов, які ним підписані у заяві-приєднанні, зокрема, відсотків, комісії та пені, та умов повернення кредитних коштів лише з можливістю договірного списання. Стосовно інших умов договору комплексного банківського обслуговування, в тому числі наслідків несвоєчасного виконання кредитних зобов'язань, позичальником зазначено лише про ознайомлення з ними та їх розуміння.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, банк свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, а саме можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості, що має відображення у розрахунках заборгованості.
Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування таких відповідачем не надано. Окрім цього, відповідачем також не представлено суду своїх розрахунків заборгованості за спірним кредитним договором, які б містили інший розмір заборгованості визначеної стороною позивача та не доведено, що на момент укладення договорів існували інші умови ніж зазначені в таких. Нарахування відсотків проводилось у межах строку кредитування договору.
В порушення умов кредитних договорів, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Як уже зазначалось вище, кредит надано відповідачу у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, а використання відповідачем кредитних коштів, що відображено у банківській виписці, по факту і є отриманням кредитних коштів відповідачем, які використовувались ним для здійснення банківських операцій.
Враховуючи те, що за умовами вищезазначеного договору № 1001422185601 від 08.10.2019 відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України не надав, відтак, суд вважає, що заборгованість за основним боргом та відсотками підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а право позивача на повернення кредиту та сплату відсотків захисту.
Задовольняючи позов частково суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог в частині заборгованості за кредитним договором № 1001422185601 від 08.10.2019 у розмірі 28 401,09 гривень.
При цьому, у стягненні заборгованості за кредитним договором №1001484016001 від 10.12.2019 суд відмовляє у зв'язку із недоведеністю факту укладення між сторонами по справі вказаного кредитного договору, оскільки копія такого до матеріалів справи не долучена. А відтак у вимозі про стягнення 12879.33 грн. заборгованості за кредитним договором №1001484016001 від 10.12.2019 суд відмовляє з причин недоведеності.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов задоволено частково, а саме: на 68,80% від ціни позову (28 401,09 гривень від 41 280,42 гривень), то у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 666,61 гривень.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд,-
позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитними договорами № 1001422185601 від 08.10.2019 у розмірі 28 401,09 гривень (двадцять вісім тисяч чотириста одна гривня нуль дев'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судовий збір у розмірі 1 666,61 гривень (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень шістдесят одна копійка).
В решті вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Андріївська,4, код ЄДРПОУ 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 25 листопада 2025 року.
Суддя: Білоус Ю. Б.