Справа №461/9825/25
Провадження №3/461/3378/25
04 грудня 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., при секретарі судового засідання Штогрина В.-Н.Л., з участю представника митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівської митниці, про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 473 Митного Кодексу України, -
29.09.2025 в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці до митного контролю було подано міжнародне поштове відправлення № С?981752016UA. Згідно з митною декларацією форми CN23 № CV981752016UA відправником заявлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; тел. НОМЕР_1 ), а отримувачем ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ). Бурцева Ірина у зазначеній митній декларації заявила, що нею відправлено наступні товари: книги (40шт), постільна білизна (6 шт.), рушники (15 шт.), металевий кухонний посуд (2 шт.), футболки, такі, що були у використанні (7шт.), черевики такі, що були у використанні (2шт.) та кросівки такі, що були у використанні (2шт.), загальною вартістю 150 доларів США та вагою нетто 27 кг. Під час здійснення митного контролю міжнародного поштового відправлення № CV981752016UA, із застосуванням рентген системи «Рапіскан» та після спрацювання службового собаки, виникла підозра щодо переміщення у зазначеному відправленні заборонених до пересилання в міжнародних поштових відправленнях товарів. За результатами проведення поглибленого огляду вмісту міжнародного поштового відправлення № CV981752016UA поміж книг було виявлено обмотані плівкою 60 пачок сигарет торгової марки «Winston Blue SUPERLINE» по 20 штук у кожній пачці з марками акцизного податку. Згідно з наявним маркуванням загальна вартість виявлених сигарет становить 7 890,92 гривень (37 пачок по 133,34 грн/пачка та 23 пачки по 128,58 грн/пачка).
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, хоча була належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи.
Про судове засідання 04.12.2025 року ОСОБА_1 була повідомлена митними органами шляхом надіслання їй другого примірника протоколу про порушення митних правил, в якому вказана дата та час розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Згідно з інформацією поштового відстеження лист вручено адресату. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не надходило.
Ч.10 ст. 494 МК України протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.
Відповідно до ч. 4 ст.526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
У рішеннях Європейського суду з прав людини зазначається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» передбачено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не з'явилася на виклик до суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Представник митниці в судовому засіданні просив ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 473 МК України.
Заслухавши пояснення представника митниці, дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 473 МК України, порушенням митних правил визнається пересилання через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.
Відповідно до ст. 18 Всесвітньої поштової конвенції, до пересилання забороняється в усіх категоріях відправлень предметів ввезення або обіг яких заборонено в країні призначення та предметів, що за своїм характером чи упакуванням можуть становити небезпеку для поштових працівників або населення. Товари та інші предмети, які заборонені до переміщення (пересилання) через митний кордон згідно із законодавством або є предметами контрабанди чи порушення митних правил, вилучаються підрозділом митного органу в установленому порядку.
Відповідно до ст. 196 Митного кодексу України не можуть бути пропущені через митний кордон України: 1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом; 2) товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановлених статтею 376 та частиною другою статті 378 цього Кодексу); 3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів У країни, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 235 Митного кодексу України регламентується заборона щодо переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес- відправленнях товарів, заборонених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території (п. 1 ч. 1), відправлених з порушенням митних правил (п. 2 ч. 1) та товарів, щодо яких відсутні відповідні дозвільні документи, у разі застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (п. З ч. 1).
Статтею 236 Митного кодексу України регламентовано здійснення декларантом письмового декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Факт митного правопорушення підтверджується протоколом про порушення митних правил; доповідною запискою; митною декларацією; актом на розкриття та перепакування від 29.09.2025; описом предметів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 473 МК України, а саме пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини і майновий стан, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах встановлених санкцією ч. 2 ст.473 МК України, а саме: конфіскацію товарів в дохід держави.
Окрім того, на підставі ч.1 ст.519 МК України та розрахунку витрат на зберігання на складі митниці, з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід стягнути суму витрат за зберігання, яка складає 27,57 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 519, 524, 526, 527, 528 МК України, суддя -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 473 МК України, та накласти на неї стягнення у виді конфіскації товару, який вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил №1599/UA209000/2025 від 05.11.2025 р.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці 27,57 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Є. Радченко