ЄУН: 331/3034/25
Провадження №: 2/336/4224/2025
03.12.25
03 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Степливої Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача - Шведка Д.І. звернулась до Олександрівського районного суду м.Запоріжжя з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №5984721124 від 09.11.2024 у розмірі 24600,00 грн., а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначив, що 09.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №5984721124 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Позивач здійснив перерахування кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн за реквізитами платіжної картки, вказаної відповідачем при укладенні договору через ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім».
Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов'язання щодо повернення грошових коштів, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Іннова Фінанс» за договором позики №5984721124 від 09.11.2024 станом на 20.05.2025 в розмірі 24 600,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 9 600,00 грн. заборгованість за відсотками, 10 000,00 грн. сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов'язання позичальником.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 29.05.2025 цивільну справу № 331/3034/25 передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.
08.09.2025 цивільна справа №331/3034/25 надійшла до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для її розгляду визначено головуючого суддю Коваленка П.Л.
12.09.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано з АТ КБ «Приват Банк» докази у справі. Відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву, також роз'яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.
06.10.2025 від АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду надало витребувану інформацію.
Представник позивача за змістом позовної заяви просила розглядати справу без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань суду на надала, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Відзиву на позовну заяву від відповідачки не надходило.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09.11.2024 між позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір надання грошових коштів у позику №5984721124, за умовами якого товариство надає позичальнику кредит у гривні, в позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним (п.3.3. договору). Відповідно до договору, сторонами погоджено такі умови надання грошових коштів у позику: сума кредиту складає 5000,00 гривень (п.2.3.), тип кредиту - кредит (п.2.4.), строк кредиту (дії договору) 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, детальні терміни повернення кредиту і сплати процентів визначені в таблиці 1, яка є додатком № 1 до договору (п.2.5.), тип процентної ставки - фіксована (п.2.6.), стандартна процентна ставка становить 1% в день і застосовується у межах строку кредиту (п.2.6.1.).
Договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора: 8070, який було введено 09.11.2024 о 15:32. Додатково судом досліджений скріншот про відправку ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора для підписання договору.
Аналогічні умови кредитування викладені у паспорті споживчого кредиту, наданому позивачем суду, з якими була ознайомлена відповідач, про що свідчить її електронний підпис.
На виконання п.3.1. договору позики ТОВ «Іннова Фінанс» надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5000,00 гривень у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Платіж здійснено ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» на підставі договору №160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів, укладеному 16.05.2023 між ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та ТОВ «Іннова Фінанс». Факт перерахування грошових коштів у позику ОСОБА_1 також підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
При ухваленні рішення суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, жодним чином позовні вимоги не спростував.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч умовам Договору позики, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив дій на погашення існуючої заборгованості, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість. Факт наявності такої заборгованості не спростований відповідачем, суду не надано доказів погашення такої заборгованості.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість станом на 20.05.2025 в загальному розмірі 24 600,00 гривень, з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 9 600,00 грн. заборгованість за відсотками, 10 000,00 грн. сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов'язання позичальником. У підтвердження суми нарахованих відсотків за договором позики позивачем наданий детальний розрахунок, з яким суд погоджується.
Щодо стягнення з відповідача сукупної суми пені, нарахованої за порушення зобов'язань позичником в розмірі 10 000,00 гривень, суд зазначає таке.
Так, пунктом 7.4. договору визначено, що за порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше 15% від суми простроченого платежу.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.
Враховуючи, що позивачем нараховано пеню за порушення умов договору в сумі 10 000,00 грн. у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки відсутні підстави для стягнення їх з відповідача.
Таким чином, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.
Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, не повернув кредитні кошти у строк, встановлений договором, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000,00 гривень та нарахованими відсотками в розмірі 9600,00 гривень, а всього в розмірі 14 600,00 гривень підлягає стягненню з відповідача.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 59,35%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1437,69 грн. (2422,40 грн* 59,35%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 55, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором позики №5984721124 від 09.11.2024 у розмірі 14 600 (чотирнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, з яких: 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок сума заборгованості за тілом кредиту, 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» витрати на сплату судового збору в розмірі 1437,69 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 69 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.Л. Коваленко