Дата документу 28.11.2025
Справа № 334/6333/25
Провадження № 2/334/3468/25
28 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі
судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Жураківської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення суми,
установив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 27 840 гривень, з яких: заборгованість по кредиту - 8 700 грн., заборгованість по відсотках за користування позикою - 19 140 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та на правову допомогу в сумі 10 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 02.02.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3087413418-603541, за умовами якого ТОВ «Кошельок» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 8 700 грн., строком на 25 днів, дисконтна процентна ставка 0,88 % на добу за користування кредитом, базова процентна ставка 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом.
Позика надана шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку відповідача.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2025 року відкрито спрощене провадження у справі.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судові засідання не з'явився. Про час, дату і місце їх проведення повідомлявся у встановленому порядку.
Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом
02.02.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3087413418-603541, за умовами якого ТОВ «Кошельок» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 8 700 грн., строком на 25 днів зі сплатою базової процентної ставки за користування кредитом 2,2 % на день.
Кредитний договір підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, після чого відповідач отримав кредит в сумі 8 700 грн. на свою платіжну карту.
Кредит наданий шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується довідкою керуючого ЦВ ПАТ «МТБ Банк» у м. Києві та повідомленням про успішне зарахування коштів на карту клієнта.
Відповідачем не сплачено вартість кредиту у повному обсязі, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості за договором.
ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи
Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Частиною п'ятою статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі позичальника із застосуванням електронного підпису із одноразовим ідентифікатором відповідача.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що згідно із умовами договору кредит надано загалом на строк у 25 днів (з можливістю подовження).
Частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Положеннями статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Для договорів кредиту однією з істотних умов є умови щодо строку надання кредиту.
Угода про зміну істотних умов договору має укладатись у такий самій формі, як і основний договір.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що положення кредитного договору в частині необмеженого продовження строку кредитування без додаткового укладення відповідних угод суперечать положенням Цивільного кодексу України, а відтак є недійсними в силу приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України і не можуть бути застосовані судом при розрахунку суми заборгованості.
Судом встановлено, що відповідачу надано кредит у розмірі 8 700 грн., які не сплачені відповідачем у повному обсязі, а також відповідачу за строк дії кредитного договору нараховано 19 140 грн. процентів за користування грошовими коштами з урахування його пролонгації в односторонньому порядку на 90 днів (з 27.02.2022 року по 27.05.2022 року).
Оскільки з урахування вищенаведених висновків суду строк дії договору встановлений 25 днів та сплив 27.02.2024 року, а також відповідно до п. 1.1.3 Договору, базова процентна ставка за користування кредитом є фіксованою 2,2 % на день, що також підтверджується паспортом споживчого кредиту та додатком №1 до договору позики з таблицею обчислення загальної вартості кредиту, тому подальше нарахування кредитором відсотків є безпідставним.
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати суми кредиту, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача у розмірі 13 485 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 8 700 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 4 785 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, за змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до приписів статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року та додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року з переліком і вартістю наданих послуг.
Суд, оцінивши опис робіт, які надані позивачу адвокатом, вважає за необхідне задовольнити заяву про стягнення витрат на правову допомогу частково лише в частині, що стосується «складання позовної заяви», вартість якої визначена в сумі 4 000 грн., що підтверджується матеріалами справи. Водночас інші послуги, зазначені у додатку №1 до договору на загальну суму 6 000 грн. не можна віднести до витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи.
Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (юридична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 40842831) заборгованість за договором позики №3087413418-603541 від 02.02.2024 року, яка складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 8 700 гривень та заборгованості за відсотками в сумі 4 785 гривень, а всього 13 485 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (юридична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 40842831) судовий збір у сумі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (юридична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 40842831) витрати на правову допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
В задоволені решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін