Єдиний унікальний номер 317/4735/25
Провадження № 2/317/1872/2025
04 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Сакояна Д.І.
за участі:
секретаря судового засідання Сидоренка І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Національного університету «Запорізька політехніка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Національного університету «Запорізька політехніка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по оплаті за навчання у розмірі 27537,30 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 05.08.2021 між Національним університетом «Запорізька політехніка» та ОСОБА_1 укладено договір № 928 про навчання у закладі вищої освіти здобувача - ОСОБА_2 . Невід'ємним додатком до нього є договір № 1268/061-БД/21-22 від 05.08.2021 про надання освітніх послуг, що передбачає фінансові зобов'язання щодо оплати освітньої послуги.
13.08.2021 наказом Національного університету «Запорізька політехніка» № 348-С ОСОБА_2 було зараховано з 01.09.2021 студентом на 1 курс за освітнім рівнем «бакалавр» на денну форму навчання, спеціальність 061 «Журналістика».
15.05.2025 здобувача наказом Національного університету «Запорізька політехніка» № 268-С «Про особовий склад студентів» відраховано з університету у зв'язку з порушенням умов договору.
На момент подачі позовної заяви у відповідача наявна заборгованість по оплаті за навчання в сумі 27537,30 грн. Вказані кошти добровільно відповідачем не сплачені, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, про стягнення якої просить позивач.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи представник позивача Національного університету «Запорізька політехніка» у судове засідання не з'явився. У заяві від 13.10.2025 представник позивача Дєєв М.В. просив розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про вищу освіту» заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.
Частиною 6 статті 73 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що розмір плати за навчання протягом розрахункового строку виконання освітньої програми для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця, за кредити ЄКТС) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов'язання щодо її оплати.
Типовий договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу, на розрахунковий строк виконання освітньої програми затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Питання щодо оплати продовження строку навчання понад розрахунковий строк виконання освітньої програми визначаються типовим договором.
Положеннями ч. 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 05.08.2021 між Національним університетом «Запорізька політехніка» та ОСОБА_1 був укладений договір про навчання у закладі вищої освіти № 928, відповідно до умов якого навчальний заклад взяв на себе зобов'язання здійснити підготовку вступника ОСОБА_2 за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Журналістика» за спеціальністю «061 Журналістика» для здобуття ступеня вищої освіти - бакалавр (а.с. 9).
Відповідно до договору про надання платної послуги для підготовки фахівців № 1268/061-БД/21-22 від 05.08.2021, який є невід'ємним додатком до договору про навчання у закладі вищої освіти № 928 від 05.08.2021, замовник освітньої послуги ОСОБА_1 зобов'язався своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги в розмірах, у терміни та в порядку, встановлені цим договором (а.с. 10).
Згідно витягу з наказу № 348-С по Національному університету «Запорізька політехніка» від 13.08.2021 «Про зарахування на навчання» на підставі Правил прийому до Національного університету «Запорізька політехніка» в 2021 році та рішення приймальної комісії від 12.08.2021, протокол № 40, ОСОБА_2 зараховано з 01.09.2021 студенткою 1 курсу денної форми навчання за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 061 Журналістика (а.с. 8).
Приписами п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що підставою для відрахування здобувача вищої освіти є порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до витягу з наказу № 268-С по Національному університету «Запорізька політехніка» від 15.05.2025 «Про особовий склад студентів» від 15.05.2025 відраховано з факультету соціальних наук денної форми навчання студентку 4 курсу навчання за освітнім рівнем «Бакалавр», група СН-311, спеціальність 061 «Журналістика» ОСОБА_2 за порушення умов договору про навчання між закладом освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє освітню послугу (а.с. 7).
З особистої картки студента/слухача ОСОБА_2 видно, що станом на 15.09.2025 заборгованість по оплаті за навчання складає 27537,30 грн. (а.с. 5).
Згідно з приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Відомостей про повне добровільне виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за договором про надання платної послуги для підготовки фахівців № 1268/061-БД/21-22 від 05.08.2021 матеріали справи не містять.
Оскільки ОСОБА_1 не сплатив обґрунтовано нараховану заборгованість за договором, суд вважає позов Національного університету «Запорізька політехніка» обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати цієї заборгованості, не спростував обставин на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи видно, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2704 від 05.09.2025 (а.с. 11).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-
Позов Національного університету «Запорізька політехніка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національного університету «Запорізька політехніка» (код у ЄДРПОУ 02070849, адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64) заборгованість за договором про надання платної послуги для підготовки фахівців № 1268/061-БД/21-22 від 05.08.2021 у розмірі 27537 грн. 30 коп. (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять сім грн. 30 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національного університету «Запорізька політехніка» (код у ЄДРПОУ 02070849, адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64) судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.І. Сакоян