Справа № 308/3982/25
03 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
при секретарі судового засідання Боті О.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору відділ ДРАЦС у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання батьківства,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Моняк Р.В. звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачки ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою відділ ДРАЦС у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
17.04.2025 за вказаним позовом відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
03.06.2025 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, яка була повернута до суду без виконання.
В судове засідання неодноразово викликався позивач.
В судові засіданні, призначені зокрема 10.11.2025 та 03.12.2025, позивач не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за наявними матеріалами без участі позивача, ані позивачем, ані його представником, подано не було.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналогічне положення міститься в ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У постанові від 22 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №310/12817/13, вказав на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Враховуючи те, що сторона позивача на виклик суду не з'явилися повторно, про причини неявки суд не повідомляла, не ініціювала питання про відкладення судового слухання, не заявляла клопотання про розгляд справи без їх участі, суд приходить до висновку про втрату інтересу позивача у підтриманні заявлених позовних вимог, а відтак розглядувана позовна заява підлягає залишення без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору відділ ДРАЦС у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання батьківства залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов