Справа № 139/726/25
Провадження № 2/139/440/25
02 грудня 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (у тексті - ТОВ «Споживчий центр», кредитодавець) до відповідача ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23.10.2025 ТОВ «Споживчий центр» через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 8633,17 грн за кредитним договором № 26.03.2025-100000783 від 26.03.2025.
В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 26.03.2025 укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 26.03.2025-100000783 (у тексті - кредитний договір, договір), відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00 грн строком на 140 днів. Представник позивача у позовній заяві вказує, що заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 26.03.2025; сума кредиту - 3000,00 грн; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 12.08.2025; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,87 % (денна процентна ставка) = (3668,14 / 3000) / 140 ? 100 %); проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту та дорівнює 600,00 грн; неустойка - 30 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Спосіб надання позичальнику коштів: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-9500. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість в сумі 8633,17 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн, процентами в розмірі 3780,00 грн, комісією за надання в розмірі 353,17 грн та неустойкою в розмірі 1500,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою від 03.11.2025 позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 16, 17). Цією є ухвалою вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачеві та представникові позивача копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 04.11.2025, що підтверджується відповідною довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 19, зворот а. с. 19).
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 03.11.2025, яка 04.11.2025 надіслана відповідачеві за її зареєстрованим місцем проживання, 07.11.2025 повернулась до суду без вручення (а. с. 20, 21).
10.11.2025 судом прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановлено відповідну ухвалу (а. с. 22). Судове засідання призначено на 02.12.2025 (зворот а. с. 22).
11.11.2025 на офіційному веб-порталі Судової влади України розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а. с. 24).
Позивачеві і представникові позивача копію ухвали про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 03.11.2025 і судову повістку про виклик до суду в цивільній справі доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 11.11.2025, що підтверджується відповідною довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 25, зворот а.с. 25).
Копії ухвал про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 03.11.2025, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 10.11.2025 і судова повістка про виклик до суду в цивільній справі, які 11.11.2025 надіслані відповідачеві за її зареєстрованим місцем проживання, 19.11.2025 повернулась до суду без вручення (а. с. 26, 27).
Представник позивача в судове засідання 02.12.2025 не з'явився; в абзаці 4 прохальної частини позовної заяви просить суд розгляд даної справи проводити за його відсутності (зворот а. с. 8).
Відповідач в судове засідання не з'явилася; про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином; про причини неявки суд не повідомила; клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Відзив на позов або інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надійшли.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За наведених обставин, згідно з положеннями зазначеної норми ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 275 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами судом не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, за правилами ст. 89 ЦПК України, суд установив наступне.
26.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 26.03.2025-100000783, відповідно до умов якого позичальникові надано кредит у розмірі 3000,00 грн строком на 140 днів. Відповідачем під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання системи ВankID Національного банку України, абонентом якої кредитодавець є з 26.10.2020.
Кредитний договір підписано електронним підписом кредитодавця - КЕП ТОВ «Споживчий центр», ОСОБА_2 , 24922С2362414081040000006сDF0F0028F51F00, КНЕДП «MASTERKEY» ТОВ «Арт-мастер».
За допомогою одноразового ідентифікатора «Е296» ОСОБА_1 підписала пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії), заявку кредитного договору (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії), інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , у якому вона підтверджує, що відомості, вказані у ньому є достовірними, не містять неточностей та/або неправдивої інформації.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової системи, що додана до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, і надсилаються інші сторони цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.
З метою отримання кредитних коштів, відповідач у заявці кредитного договору (кредитної лінії) вказала реквізити належного їй електронного платіжного засобу 4149-49ХХ-ХХХХ-9500, свої анкетні та паспортні дані.
На виконання вимог договору, 26.03.2025 на картковий рахунок відповідача перераховано кредитні кошти в розмірі 3000,00 грн за реквізитами платіжної картки 4149-4990-7058-9500, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 51-1610 від 16.10.2025.
Таким чином ТОВ «Споживчий центр» в повному обсязі виконало взяті на себе відповідно до умов договору зобов'язання.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 26.03.2025-100000783 від 26.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 8633,17 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн, процентами в розмірі 3780,00 грн, комісією за надання кредиту в розмірі 353,17 грн та неустойкою в розмірі 1500,00 грн.
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із договору позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (п. п. 2 - 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Отже, судом встановлено факт не виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору.
Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача 1500,00 гривень неустойки за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, встановлені договором, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 15 заявки кредитного договору № 26.03.2025-100000783 (кредитної лінії) неустойка становить 30 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
24.12.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесені зміни у Закон України «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
У зв'язку з цим виник конфлікт між нормами п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та подальшими відповідними Указами Президента, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який в установленому законодавством України порядку продовжено до 03.02.2026.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Тобто усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.
В рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у зв'язку з чим відповідач звільняється від обов'язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи наведені норми законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором № 26.03.2025-100000783 від 26.03.2025.
Відповідно до ст. ст. 12, 76 - 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі ст. ст. 13, 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено факт не виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.
Отже, позов необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 7133,17 грн, що становить 82,62 % від ціни позову.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00048258 від 22.10.2025 (а. с. 9). У зв'язку з частковим задоволенням позову витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 2001,38 грн.
Керуючись ст. ст. 13, 15, 16, 509, 525, 526, 529, 530, 599, 611, 625, 629, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833 заборгованість за кредитним договором № 26.03.2025-100000783 від 26 березня 2025 року в розмірі 7133 (сім тисяч сто тридцять три) гривні 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833 судовий збір у розмірі 2001 (дві тисячі одна) гривня 38 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА