Справа № 646/10166/25
Провадження № 2-о/646/169/2025
03.12.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,
за участі секретаря судового засідання - Соболь Ю.В.,
заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_7
представника заінтересованої особи Харківської міської ради -Кукуєвої В.І.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Кубай Ю.М. звернувся до суду із заявою, про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю на момент смерті останнього в якій просив встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю на час смерті останнього, а саме: за період 29.11.1996 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначає про те, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про оформлення спадкових прав за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 вітчима ОСОБА_2 , однак була позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно з підстав відсутності документів, що підтверджували проживання та реєстрацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за однією адресою, позаяк останній є вітчимом заявниці, які проживали разом на час відкриття спадщини на майно, у зв'язку з чим заявниця звернулася до суду із вказаною заявою, адже існують підстави для встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю.
07.10.2025 року ухвалою суду провадження у справі відкрито у порядку окремого провадження.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 , в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні викладеним у заяві, просили заяву задовольнити та встановити факт проживання однією сім'єю заявниці ОСОБА_1 та її вітчима ОСОБА_2 .
Представник заінтересованої особи Харківської міської ради, просила суд залишити заяву без розгляду, у зв'язку з тим, що із заявлених вимог вбачається спір про право та надала пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні від 14.11.2025.
Представник заінтересованої особи - Першої Харківської міської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши сторони по справі, дослідивши докази у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За частинами 2, 4 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Судовим розглядом встановлено, що 03.06.1997 року ОСОБА_4 та заявник ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_5 ) уклали договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар 52/100 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . 04.10.1968 року ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_2 . Заявник ОСОБА_1 є падчеркою ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25.07.2007 року. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.2008 року ВКМ №042823 спадкоємцем 24/100 частки майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , стала її дочка - ОСОБА_1 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.2008 року ВКМ №042822 спадкоємцем іншої 24/100 частки майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , став її чоловік - ОСОБА_2 .
24.10.2008 року між ОСОБА_2 (відчужувач) та чоловіком заявниці ОСОБА_6 та заявницею було укладено спадковий договір, відповідно до якого набувачі в разі смерті ОСОБА_2 набувають в особисту приватну власність майно ОСОБА_2 , яке складається з 24/100 часток в праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , в рівних частках кожний.
ІНФОРМАЦІЯ_5 чоловік заявниці ОСОБА_6 помер, заявниця не прийняла спадщину свого чоловіка, відповідно, 12/100 частини вищезазначеного володіння повернулося у власність до ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на 12/100 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
У подальшому, заявниця звернулася до державного нотаріуса Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Цуканової О.В. для оформлення спадкових прав за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою від 15.08.2025 року №1183 державним нотаріусом Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Цукановою О.В. відмовлено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , в оформленні спадкових прав за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , вітчима ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на час смерті проживав за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» закріплено, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ст. 30 Житлового кодексу України відповідні сільські, селищні, міські ради, їхні виконавчі комітети здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду.
Положеннями ст. 1277 Цивільного кодексу України встановлено, що, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Відповідно ст. 263 ЦПК України судове рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Представник заінтересованої особи - Харківської міської ради Кукуєва В.І. подала до суду відповідні письмові пояснення та у судовому засіданні підтвердила заперечення щодо розгляду вимог заявниці в порядку окремого, а не позовного провадження та наявність між ОСОБА_1 та Харківською міською радою спору про право власності на 12/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Зважаючи на те, що встановлення факту проживання заявниці ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю за період 29.11.1996 - 05.04.2015 року, в даному випадку, тягне за собою не тільки вирішення питання встановлення наявності родинних/сімейних відносин між фізичними особами, але й поширюються на правовідносини, що пов'язані зі спадкуванням, набуттям права власності на ідеальну частку у житловому будинку, стосується прав Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради, що в свою чергу свідчить про наявність (виникнення) спору про право та неможливість вирішення даної справи у порядку окремого провадження, тому суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду та роз'яснити заявниці, що вона має право подати цивільний позов на загальних підставах.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 260, 294 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявниці, що вона має право подати цивільний позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.Є. Серпутько