Справа № 396/2089/25
Провадження № 2/396/1185/25
Іменем України
03.12.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., за участю секретаря Трохимчук Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі судових засідань м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Чеверда Ольга Віталіївна до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки,
Представник позивача - адвокат Чеверда О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до СТОВ "Нова Україна" про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3, 9078 га з кадастровим номером 3524010000:02:002:0242 на території м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 24.05.2002 року, серії ІІ-КР № 029708.
15.02.2012 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СТОВ "Росія" (нова назва СТОВ "Нова Україна") був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 22.05.2012 року, за номером 352400004001927, номер запису про інше речове право в ДРРП: 22002278. Згідно умов договору, строк дії договору 49 років, починаючи із терміну його державної реєстрації і закінчується 15 листопада 2061 року. Грошова оцінка земельної ділянки становить 94110 грн. Розмір орендної плати становить 3% (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду. Орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно. Проте, вказані умови договору відповідач не виконує, орендну плату протягом певного періоду не сплачує, тому сторона позивача вважає, що несплата відповідачем орендної плати у строки, встановлені договором, є систематичною несплатою відповідачем орендної плати та, відповідно, істотним порушенням відповідачем договору, що є підставою розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, тому позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою судді від 06.10.2025 року провадження у справі відкрито в загальному позовному провадженні та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з додатками, які він отримав, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Крім того відповідач зареєстрований в Електронному кабінеті, а тому має доступ до матеріалів справи. Відзив до суду не подав.
Сторони до суду не з'явились.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи у відсутність за наявними матеріалами в справ.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлялися про дату судового розгляду належним чином. Клопотань не надходило.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, з'ясувавши обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3, 9078 га з кадастровим номером 3524010000:02:002:0242 на території м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 24.05.2002 року, серії ІІ-КР № 029708.
15.02.2012 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СТОВ "Росія" (нова назва СТОВ "Нова Україна") був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 22.05.2012 року, за номером 352400004001927, номер запису про інше речове право в ДРРП: 22002278. Згідно умов договору, строк дії договору 49 років, починаючи із терміну його державної реєстрації і закінчується 15 листопада 2061 року. Грошова оцінка земельної ділянки становить 94110 грн. Розмір орендної плати становить 3% (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду. Орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно. (а. с. 12).
В позові представник зазначила, що орендна плата протягом багатьох років не сплачується, що і стало підставою для розірвання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є однією з істотних умов договору оренди землі.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст. 31 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).
Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки) відповідачем.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 289/12204/17, (провадження 14-246 цс 19), від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, (провадження14-126 цс19) вказувала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт «д» частини першої статті 141ЗК України).
Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі.
Жодного із вище перелічених документів, як доказу про сплату орендної плати позивачу, стороною відповідача, який належним чином повідомлений про справу. до справи не надано.
Отже, відповідач не довів належними і допустимими доказами виконання ним умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати позивачу у спосіб передбачений договором, тому є підстави для задоволення позову.
Відповідно до вимогст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 968 гривень 96 копійок.
Керуючись Законом України «Про оренду землі», ст.ст.237,248,526,629,651 ЦК України, п.«д» ч.1ст.141 ЗК України, ст.ст.4,13,141,259,263-265,352,354ЦПКУкраїни суд
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.02.2012 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СТОВ "Росія" (нова назва СТОВ "Нова Україна"), який зареєстровано у Держапвному реєстрі земель 22.05.2012 року, за номером 352400004001927, номер запису про інше речове право в ДРРП: 22002278, відносно земельної ділянки кадастровий номер 3524010000:02:002:0242 (загальною площею 3, 9078 га) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» (код ЄДРПОУ 30945026) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.
Суддя: О. С. Цесельська