27.11.2025
ЄУН 389/3175/25
Провадження № 2/389/977/25
(ЗАОЧНЕ)
27 листопада 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач, 01 вересня 2025 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2609205201/179039 від 06 грудня 2019 року в сумі 9826 грн 50 коп., а також судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10500 грн 00 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що 06 грудня 2019 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2609205201/179039 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3000 грн; дата надання кредиту: 06 грудня 2019 року; строк кредиту: 30 днів; валюта кредиту: UAH; відсоткова ставка 1,85% (процентів) на добу.
31 травня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №2609205201/179039 від 06 грудня 2019 року укладеним з ОСОБА_1
03 червня 2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №2609205201/179039 від 06 грудня 2019 року до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
Відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у неї станом на 26 травня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 9826 грн 50 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3500 грн 00 коп; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 6826 грн 50 коп.
У зв'язку із зазначеним позивач змушений звернутись з даним позовом в суд.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку, у розумінні положень п.3,4 ч.8 ст.128 ЦПК України. Про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, зустрічний позов, до суду не подала, будь-які клопотання, заяви чи докази від неї також не надходили.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06 грудня 2019 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» (первісний кредитор) та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №2609205201/179039, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор надає відповідачу фінансовий кредиту у сумі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далікредит), а відповідач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених кредитним договором.
Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 23 грудня 2019 року. Строк дії договору - 18 днів, але в будь-якому разі цей договірдіє до повного виконання позичальником зобов'язань на ним (пункт 1.2 кредитного договору).
За користування кредитом позичальник (відповідач) сплачує первісному кредитору 675,25% річних від суми кредиту із розрахунку 1,85% на добу. Тип процентної ставкифіксована (пункт 1.3 кредитного договору).
Кредит надається відповідачу в безготівковій форміу національній валюті на платіжну банківську картку, реквізити якої вказує позичальник (пункт 1.4 кредитного договору).
Клієнт підтверджує та усвідомлює, що на правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування» (пункт 1.7 кредитного договору).
Відповідно до п.2.4 договору при надходженні до товариства коштів для виконання зобов'язань клієнта товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності: у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом; у другу чергу здійснюється повернення суми кредиту.
Кредитний договір укладено в електронній формі, підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.23-25).
Також відповідачем підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором графік розрахунків та орієнтовна вартість кредиту, який є додатком №1 до кредитного договору (а.с.25-26).
Згідно з довідкою ТОВ «ГОУФІНГОУ» про ідентифікацію, відповідач ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «ГОУФІНГОУ», як позичальник за укладеним договором №2609205201/179039. Підписання Акцепту договору 06 грудня 2019 року здійснювалося аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора в інформаційно-телекомунікаційній системі на офіційному сайті товариства (а.с.18).
Факт виконання зобов'язання за договором підтверджується відповіддю ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 19 серпня 2025 року №2025-ПО/217, відповідно до якої 06 грудня 2019 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 хх-хххх-7143, що вказаний відповідачем у кредитному договорі, перераховано грошову суму у розмірі 3000 гривень (а.с.35-36).
31 травня 2021 року між Первісним кредитором ТОВ «ГОУФІНГОУ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до якого на умовах, встановлених цим договором фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами та за яким було відступлене право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 грудня 2019 року №2609205201/179039 в сумі 9826 грн 00 коп., що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №1-31/05/21.
Відповідно до п.6.2.3 договору, право вимоги переходить до фактора після підписання цього договору та виконання фактором вимог п.7.2 договору, відповідно до яких, фактор здійснює оплату клієнту шляхом перерахування суми, вказаної у п.7.1 договору 3306640,45 гривень на вказаний у реквізитах договору рахунок протягом 10-ти робочих днів з дати підписання договору (а.с.17, 27-30).
03 червня 2021 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір про відступлення права вимоги №1-03/06/2021, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов'язки за кредитним договором, а також сплачує кредитору вартість права вимоги, що відступається в порядку та на умовах, передбачених договором та за яким було відступлене право вимоги ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 грудня 2019 року №2609205201/179039 в сумі 9826 грн 00 коп., що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги від 03 червня 2021 року №1-03/06/2021.
У п.1.2 договору зазначено, що в дату підписання цього договору відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов'язків сторони кредитора за кредитними договорам (а.с.16, 19-20).
Також, до позовної заяви позивачем долучено виписку з особового рахунка за кредитним договором №№2609205201/1790 від 06 грудня 2019 року, в якій наведено розрахунок заборгованості за період з 06 грудня 2019 року до 26 травня 2025 року. З даного розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за вказаний період становить 9826 грн 00 коп., з них: 3000 грн 00 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту та 6826 грн 50 коп. заборгованості за простроченими відсотками (а.с.15).
Положенням статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом ст.526,527,530,610 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, дане зобов'язання має бути виконане у зазначений період часу. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язання. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом частин 1,2 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Отже, одним з правових наслідків укладення договору факторингу є заміна кредитора у грошових зобов'язаннях третіх осіб перед клієнтом.
Пунктом 1 ч.1 ст.512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого в неї утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, право вимоги до якого перейшло відповідно до договору відступлення права вимоги, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором №2609205201/179039 від 06 грудня 2019 року, яка становить 9826 грн 50 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3500 грн 00 коп; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 6826 грн 50 коп.
У відповідності до положень ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача на користь банку підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір
Також, 20 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла заява про розподіл/відшкодування/коспенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в якій він просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн 00 коп.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положенням ч.3 ст.141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Так, на підтвердження надання правничої допомоги у розмірі 10500 грн 00 коп. до матеріалів справи долучено копії: договору №11/07/2025 про надання правової допомоги від 11 липня 2025 року, укладений між позивачем та адвокатом Пархомчуком С.В.; довіреність між позивачем та адвокатом Пархомчуком С.В. від 11 липня 2025 року; акт про отримання правової допомоги від 08 жовтня 2025 року із переліком виконаних адвокатом робіт та вартість кожної з них; рахунок від 08 жовтня 2025 № 08.10.2025-23; платіжну інструкцію від 08 жовтня 2025 № 9607 із зазначенням призначення платежу "правнича допомога згідно Договору про про надання правової допомоги від 11 липня 2025 року, згідно рахунку 08.10.2025-20".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п.95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, відсутність адвоката в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 10500 грн 00 коп. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч.5 ст.137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.2,4,12,13,81,141,259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд,
ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн" заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №2609205201/179039 від 06 грудня 2019 року в сумі 9826 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн 50 коп., з них: 3000 грн 00 коп. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 6826 грн 50 коп. - заборгованості за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн" судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Відомості про сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн", місце знаходження: м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120.
відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Суддя Г.В. Берднікова