Справа № 932/2896/25
Провадження № 1-кп/932/375/25
про продовження строку запобіжного заходу
02 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62023050010001924 від 20.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця за призивом під час мобілізації, командира 3 механізованого відділення-командира машини 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , військове звання - сержант, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.4 ст.402 КК України, -
Судом розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4 ст.402 КК України, який в умовах воєнного стану відмовився від виконання наказу, доведеного йому командиром. До ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку зі спливом строку запобіжного заходу та продовженням існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор заявив клопотання про його продовження строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Обгрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вчиненого проти встановленого порядку несення військової служби, суворість передбаченого за цей злочин покарання, визначеного законом від 5 до 10 років, що може загрожувати обвинуваченому ОСОБА_4 в разі доведення його вини, а також його неналежну процесуальну поведінку під час досудового розслідування, що викликало необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.
Вважаючи, що обвинувачений в разі незабезпечення його належної процесуальної поведінки цим запобіжним заходом, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, чинити вплив на ще не допитаних свідків, один з яких є командиром, чий наказ ОСОБА_4 не виконав, вчинити інші кримінальні правопорушення, пов'язані з проходженням військової служби, зокрема, самовільно залишити місце служби, або перешкоджати судовому провадженню іншим чином, прокурор вказує на доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На думку прокурора, більш м'який запобіжний захід не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти існуючим ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 , вважаючи наведені прокурором ризики недоведеними, проти задоволення клопотання прокурора заперечував.
Надавши оцінку доводам клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ст.ст.177, 178 КПК України підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
За змістом ч. 3 ст. 199 цього Кодексу, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Отже, вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Оцінюючи наведені прокурором ризики у сукупності з встановленими обставинами, суд вважає їх доведеними і такими, що продовжують існувати.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, усвідомлення чого може спонукати його до переховування від суду та незаконного впливу на свідків або вчинення інших дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Тож, ризики неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 продовжують існувати, чому неможливо запобігти застосуванням до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує і положення ч. 8 ст. 176 КК України, згідно якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405,407,408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи наведені обставини, дані про особу обвинуваченого, а також характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками підриву бойової готовності та боєздатності військових підрозділів, продовження існування в Україні правового режиму воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією РФ, суд вважає, що тримання ОСОБА_4 під вартою в умовах гауптвахти відповідатиме інтересам суспільства, які переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи. Інші запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання існуючим ризикам.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ч.4 ст.402 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 на 60 днів, по 30 січня 2026 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити ІНФОРМАЦІЯ_3 для виконання.
Резолютивна частина ухвали проголошена 02 грудня 2025 року, повний текст ухвали оголошено 03 грудня 2025 о 08.00 год.
Суддя ОСОБА_1