Справа № 706/1285/25
2/706/786/25
(заочне)
02 грудня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Школьної А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Самсоненко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 686,20 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову позивач стверджує, що 02.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 753991577, за яким відповідач отримала грошові кошти в сумі 11 600 грн. Кредитний договір укладений у формі електронного документа та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV3T82G.
Позивач зазначає, що 02.02.2022 відповідач ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно - телекомунікаційної системи, натиснула кнопку «так», що є підтвердженням підписання договору, відповідно до умов якого їй 02.02.2022 перераховано на банківську карту кошти в сумі 11 600 грн, які відповідач мала повернути та сплатити проценти.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за укладеним 28.11.2018 договором факторингу № 28/1118-01 своє право вимоги до ОСОБА_1 відчужило ТОВ «Таліон Плюс».
05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за договором факторингу № 05/0820-01 відчужило ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», у свою чергу, за договором факторингу № 20/10/23-03 від 20.10.2023 право вимоги до відповідача відступило позивачу - ТОВ «ФК «ЕЙС».
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо емітування на ім'я відповідача платіжної картки, зазначеної в договорі, зарахування на неї коштів, інформацію щодо фінансового номеру телефона відповідача, повного номеру рахунку та первинні документи бухгалтерського обліку банку.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи і винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийняте рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Постановленою 02.12.2025 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою вирішено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши надані позивачем та витребувані за його клопотанням докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - достатності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Судом встановлено, що 02.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №753991577 (далі по тексту - Договір, Кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит на суму 11 600 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
Сторони обумовили, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - Дисконтний період). У випадку надання кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання кредиту (п.1.2. Договору). Кредитодавець надає перший транш за Договором в сумі 11600 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 04.03.2022 (п.1.3. Договору).
Позичальник в будь-який час протягом Дисконтного періоду дії Договору може збільшити суму Кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а Договір вважається припиненим шляхом його повного виконання. (п.1.4. Договору).
Пунктом 1.5., 1.6. Договору передбачено, що загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії Договору. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.
Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 04.03.2022.
За умовами п. 2.1.1.5. кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.
В заявці на отримання грошових коштів в кредит від 02.02.2022 позичальник ОСОБА_1 висловила бажання отримати кредит на таких умовах: дата укладення Договору 02.02.2022, сума кредиту 11 600 грн, строк кредиту 30 днів. Для укладення правочину відповідач вказала свої персональні відомості та номер карти НОМЕР_1 .
Сформована 30.08.2023 довідка щодо дій позичальника в інформаційно - телекомунікаційній системі містить відомості про акцептування оферти позичальника шляхом введення 02.02.2022 о 19:27:09 одноразового ідентифікатора MNV3T82G, що був відправлений на номер телефону відповідача - НОМЕР_2 . Довідка свідчить про погодження сторонами таких умов: сума кредиту 11 600 грн, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 1,95 % в день.
Згідно дослідженої судом довідки відповідач дій з метою продовження дисконтного періоду не вчиняла.
На підтвердження переказу кредитних коштів позивач надав суду копію платіжного доручення від 02.02.2022 про перерахування 11 600 грн на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
Факт переказу грошових коштів відповідачу також підтверджено наданим на виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» листом №20.1.0.0.0/7-250918/43599-БТ від 24.09.2025, згідно якого на ім'я відповідача ОСОБА_1 банком відкрито картку № НОМЕР_3 , рахунок до карти НОМЕР_4 , на яку 02.02.2022 зараховано 11 600 гривень. Фінансовий номер телефону, зазначений ОСОБА_1 в анкетних даних, НОМЕР_5 .
Із дослідженої судом виписки по рахунку ОСОБА_1 за період із 02.02.2022 по 07.02.2022 встановлено, що 02.02.2022 на її картку зараховані грошові кошти в сумі 11 600 гривень.
Відповідно до виконаного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 05.05.2022 розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 753991577 від 02.02.2022 ОСОБА_1 02.02.2022 зараховано 11 600 грн тіла кредиту, а за період із 02.02.2022 по 05.05.2022 нараховано проценти у розмірі 5 556,40 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладений Договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнт, зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).
Згідно з п. 1.3 Договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1. Договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2. Договору).
Додатковими угодами №27, №31 та №32 строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжений до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 на виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за Договором № 753991577 від 02.02.2022 на суму 17 156,40 грн, з яких: 11 600 грн заборгованість за основним боргом та 5 556,40 грн - заборгованості за несплаченими процентами.
Із дослідженого судом розрахунку заборгованості за Договором № 753991577 від 02.02.2022, здійсненого 05.05.2022 ТОВ «Таліон Плюс», встановлено, що з 06.05.2022 по 31.07.2023 новий кредитор нараховував відповідачу проценти в сумі 10 086,20 грн.
ТОВ «Таліон Плюс» набуті за попереднім Договором факторингу права вимоги відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», що підтверджує копія дослідженого судом Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 (п.2.1. Договору).
Строк цього Договору почав свій перебіг з дати підписання уповноваженими представниками та був визначений до 04.08.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором п. 8.2. Договору.
Додатковими угодами № 2 та №3 строк дії Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 продовжений до 30.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 на виконання умов Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за Договором № 753991577 від 02.02.2022 у розмірі 21686,20 грн, з яких: 11 600 грн - основного боргу та 10 086,20 грн - заборгованості за процентами.
20.10.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуті за попереднім Договором факторингу права вимоги до третіх осіб боржників, строк виконання зобов'язань за якими настав або виникне в майбутньому, відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» згідно Договору факторингу №20/10/23-03.
За умовами цього правочину перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому передачі Реєстру боржників.
Витяг з реєстру боржників до Договору факторингу №20/10/23-03 від 20.10.2023 підтверджує, що до ТОВ «ФК «ЕЙС» від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за Договором № 753991577 від 02.02.2022 у розмірі 21 686,20 грн, з яких: 11 600 грн основного боргу та 10 086,20 грн - заборгованості за процентами.
Позивач у справі проценти за користування кредитними коштами відповідачу не нараховував.
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім умов вказаного вище кредитного договору, врегульовані нормами ЦК України.
Зокрема, у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що Договір № 753991577 від 02.02.2022 між ОСОБА_1 та первісним кредитором є електронним документом. Укладений із дотриманням положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис» та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був їй направлений у смс-повідомленні на зазначений нею ж у заявці на отримання кредитних коштів. На ім'я відповідача банком емітована карта - маска карти 4149-49XX-XXXX-3039, і на цей картковий рахунок зараховані первісним кредитором 11 600 гривень.
Уклавши Договір з первісним кредитором, відповідач погодилася з його умовами та правилами надання споживчих кредитів.
Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.
Відповідач факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання за ним кредитних коштів не спростувала.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин першастатті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Позивачем доведений перехід права вимоги за кредитним договором № 753991577 від 02.02.2022.
Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЕЙС» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором за вищевказаним Договором, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основного боргу за правочином у розмірі 11 600 грн є обґрунтованими.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, окрім основного боргу, просить стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Укладаючи 02.02.2022 Договір № 753991577 сторони обумовили, що строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов'язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання. (п.4.2).
Як випливає з виконаного первісним кредитором розрахунку, відповідач кошти за Договором не сплачувала, додатково транші не отримувала.
Зважаючи на умови п. 1.12 Договору строк кредитування відповідача пролонгований зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитними коштами.
Перевіривши заборгованість у цій частині, суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані в межах строку дії кредитного договору.
Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг в сумі 21 686, 20 гривень, у тому числі: 11 600 гривень основного боргу і 10 086,20 гривень заборгованості за процентами.
При розподілі судових витрат суд керується положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення, на його користь з відповідача підлягає стягненню 2 422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, зокрема, наданий договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Дослідженням копій доданих до справи доказів суд встановив, що між позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» і Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» 05.06.2025 укладений Договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-02, предметом якого є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим правочином.
Згідно датованої 05.06.2025 Додаткової угоди до Договору позивач доручив Адвокатському бюро надавати юридичну допомогу на захист прав і інтересів товариства у справі про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 753991577 від 02.02.2022.
Вартість послуг узгоджена сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025.
Відповідно до Акту прийому передачі наданих послуг від 05.06.2025, АБ «Тараненко та партнери» надало ТОВ «ФК «ЕЙС» правові та юридичні послуги вартістю 7 000 гривень.
Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує правовий висновок Об'єднаної палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, про те, що витрати на надану правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі №910/15357/17, додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, а також з урахуванням очевидної не співмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п.6 ч.3 ст.2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №753991577 від 02.02.2022 у розмірі 21 686 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят шість) гривень 20 копійок, з яких: 11 600 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 086,20 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 02 грудня 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ - 42986956, місцезнаходження: вул. Алматинська, 8 офіс 310а, м. Київ, 02090.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона ШКОЛЬНА