Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/7168/25
Провадження № 2/552/2940/25
03.12.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Гасанової Т.С.,
за участю
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_10,
розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 552/7168/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, -
Позивач ОСОБА_2 26.08.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням суду в 2023 році з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку.
Вказував, що з 10.08.2023 його сімейний стан змінився, уклав шлюб з ОСОБА_4 , доньку якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усиновив.
Вважає, що матеріальний стан ОСОБА_1 покращився, у неї з'явився автомобіль, має можливість відпочивати за кордоном.
В позовній заяві просив зменшити розмір аліментів, що стягнуті рішенням суду на користь відповідача ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 16,5 %.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27.08.2025 відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_2 за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 11.11.2025 подала до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що вона працює, має стабільний заробіток, не має зареєстрованого на праві власності нерухомого майна. Вказувала, що відсутні підстави вважати, що матеріальне становище ОСОБА_2 зазнало істотних змін. Вважає безпідставними твердження позивача про покращення її матеріального становища та погіршення відповідно його матеріального становища. В задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.
В судовому засіданні відповідач та представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, які викладені в поданому до суду відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши відповідача та її представника, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 , 1987 року народження, та ОСОБА_6 , 1990 року народження, з 09.09.2013 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12.05.2023 в справі № 552/1743/23, яке набрало законної сили.
Сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачем ОСОБА_1 .
Також встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19.05.2023 в справі № 554/2713/23, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.03.2023 по досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.ст. 141, 155, 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов'язків щодо дитини.
В силу норм ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Аналіз ст. 192 СК України дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру аліментів, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що матеріальне становище відповідача покращилося, натомість, у нього змінився сімейний стан та погіршилося матеріальне становище.
Разом з тим, як встановлено судом, позивач ОСОБА_2 є працездатною особою, має задовільний стан здоров'я, проходить військову служба та має стабільний заробіток.
Аналіз матеріалів про доходи позивача ОСОБА_2 не дають суду жодних підстав вважати, що вони змінилися в сторону зменшення.
Досліджені судом матеріали справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що у позивача погіршився матеріальний стан.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 10.08.2023 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 .
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.05.2025 в справі № 552/1779/25, яке набрало законної сили, заяву ОСОБА_2 задоволено, оголошено ОСОБА_2 усиновлювачем дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якої є ОСОБА_4 , з внесенням відповідних змін до актового запису про її народження.
Відповідно твердження позивача про зміну його сімейного стану знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Разом з тим, зміна сімейного стану, в тому числі і усиновлення дитини, сама по собі не є автоматичною підставою для зменшення розміру аліментів. Верховний Суд у своїх рішеннях наголошує, що платник аліментів має довести істотне погіршення свого майнового стану, яке виникло внаслідок цієї зміни, і що такий стан перешкоджає належному утриманню дитини.
Звертаючись до суду з заявою про усиновлення дитини позивач ОСОБА_2 усвідомлював, що набуває зобов'язання з утримання такої дитини та має можливість матеріально її утримувати.
Матеріальне матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, є тими обставинами, яку встановлюються судом при вирішення заяви про усиновлення.
Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20.
Варто також наголосити, що судова практика містить висновки і щодо того, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів.
Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку щодо утримання дитини (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 755/14148/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20).
Постанова Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 567/1462/23 (провадження № 22-ц/4815/456/24).
Встановивши дані обставини, вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог та наданих до суду доказів, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено зміни майнового стану платника аліментів та наявність інших обставин, які б свідчили про існування обґрунтованих підстав для зміни стягуваних аліментів.
Тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за їх безпідставністю.
При вирішенні справи суд враховує потреби та інтереси дитини, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мінімальний розмір аліментів на дитину відповідного віку, а також вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства" щодо права кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Судовий збір за розгляд справи судом, який не було сплачено позивачем, суд вважає за можливе віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
1.Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
2.Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 04.12.2025.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко